АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 761/30153/15-ц Головуючий в І інстанції: Осаулов А.А.

Апеляційне провадження 22-ц/796/1728/2017 Доповідач: Слободянюк С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Левенця Б.Б., Панченка М.М.,

при секретарі - Гоін В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Приватбанк» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у розмірі 7269,66 доларів США, яка складається з:

заборгованість за кредитом - 4357,24 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом - 1,14 доларів США, пеня - 2911,28 доларів США, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, а також судовий збір.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 05 вересня 2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К2НСАЕ00001127, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 21 918,79 доларів США на термін до 04 вересня 2012 року

05 вересня 2007 року з метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за даним кредитним договором Банком було укладено два договору поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

ПАТ «КБ «Приватбанк» виконало свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі, а відповідачі в свою чергу зобов'язання в частині повної та своєчасної сплати кредитних платежів систематично порушують та не виконують, внаслідок чого, станом на 24 липня 2015 року утворилась заборгованість по Кредитному договору.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року із урахуванням додаткової угоди від 15 листопада 2012 року у розмірі заборгованості по кредиту (тіло) в розмірі - 3535 доларів 89 центів США; відсоткам за користування кредитними коштами в сумі - 1 долар 14 центів США та пені в розмірі - 1 доларів 14 центів, а всього в сумі - 3538 доларів 17 центів США. Стягнуто в рівних долях з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі - 2400, 08 грн. В задоволенні іншої частини позову - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПАТ «КБ «ПриватБанк» подали апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про зміну рішення в частині незадоволення позовних вимог, постановлення нового, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що доказів які б свідчили про те, що ОСОБА_1 погашена заборгованість за процентами у розмірі 1029, 33 дол. США суду не було надано.

Справу розглянуто без участі представника ПАТ «КБ «ПриватБанк», які подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності (Т.2, а.с.141).

ОСОБА_2 в судове засіданні не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що вбачається з оголошення в газеті «Урядовий кур'єр» (Т.2, а.с.142-143).

Відповідно до ч.9 ст. 74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

В судовому засіданні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 05 вересня 2007 року між ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №К2НСАЕ00001127 (Т. №1 а.с.13-15).

Відповідно до п. 7.1 цього Договору, Банк зобов'язується надати Позичальникові кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 05 вересня 2007 року по 04 вересня 2012 року включно, у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 21 918,80 доларів США, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 0,84% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі суми 1,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту та 0,24% від суми виданого кредиту щомісяця в Період сплати відсотків за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.11 даного Договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного Договору.

Період сплати вважається період з 05 по 10 число кожного місяця.

Щомісяця в Період сплати Позичальник повинен надавати Банку кошти (щомісячний платіж у сумі 386,83 дол. США для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди.

Відповідно до п. 2.2.2, 2.2.4. Договору, позичальник зобов'язується сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до п. 7.1., 2.3.1., 2.3.2., 2.3.3.,3.1., 3.2. даного Договору. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту. Погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п. п. 2.3.3. та 7.1. цього Договору.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань відповідача ОСОБА_1 05 вересня 2007 року Банком було укладено два окремих договору поруки з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (Т. №1 а.с.16-17).

Відповідно до п. 2. Договору поруки, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4. Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобов'язань за кредитним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Підписанням цих Договорів поручителі підтвердили, що вони ознайомлені з положеннями Кредитного Договору (п. 3. Договору поруки).

Згідно ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач повністю виконав перед ОСОБА_1 свої зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору, а останній в свою чергу порушив умови договору, відповідно до яких зобов'язувався погашати кредит та проценти за користування ним на умовах та в порядку, визначених кредитним договором. Також порушує свої зобов'язання поручителі ОСОБА_2, ОСОБА_3

Судом встановлено, що в якості забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за даним Договором виступала застава автомобіля BMW 728 І (куз. НОМЕР_3) (п. 7.3. Договору).

Згідно з висновком № б/н про експертну оцінку транспортного засобу від 04 січня 2012 року ринкова вартість вищевказаного автомобіля складала 80 000,00 грн. (Т. №2 а.с.25-33).

Грошові кошти від продажу заставного автомобіля були внесені Позичальником в Банк у сумі - 9013,63 дол. США в рахунок погашення суми боргу за кредитом та розподілені банком по відповідним заборгованостям (Т. №2 а.с.35-36).

Також, встановлено, що 15 листопада 2012 року між Позивачем та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору кредиту, де згідно п. 1.1. його умов суму боргу було зменшено, а за умовами п. 1.3, 1.4 цього договору визначена сума боргу згідно графіку становила у розмірі залишку по кредиту - 4565,22 дол. США та розрахована сума відсотків (Т.1, а.с.235).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З огляду на погоджену сторонами у додатковій угоді від 15 листопада 2012 року суми боргу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про помилковість сторони відповідачів про відсутність заборгованості за кредитом з огляду на сплату 9013,63 дол. США.

Умовами п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За умовами п. 4.1., 4.2. договору, Банком було розраховано до сплати пеню в сумі - 2911,28 дол. США. Між тим, в судовому засіданні в суді першої інстанції будо заявлено про застосування строків позовної давності.

Стороною відповідачів заявлялось клопотання про застосування строку позовної давності (т.2 а.с.60).

Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалість у три роки.

Також, статтею 258 Цивільного кодексу України визначено вимоги до яких застосовується спеціальна позовна давність, серед іншого, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Отже, у разі, коли на момент звернення з позовом виконання зобов'язання було прострочено понад один рік, стягнення неустойки (штрафу, пені) за минулий час обмежується одним роком перед зверненням зацікавленої особи до суду, якщо не будуть визнанні поважними причини пропуску даного строку. Поважності пропуску такого строку представником банку доведено не було.

За таких обставин, пеня повинна стягуватись за 12 місяців до звернення до суду, що згідно графіку до договору від 15 листопада 2012 року становить - 1,14 дол. США.

Згідно із частиною 1 статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина 3 статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, пеня може обчислюватись і стягуватись лише в національній валюті України - гривні.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові ВСУ від 01 квітня 2015 року у справі 3-29гс15.

Станом на 24 липня 2015 року курс за 1$ США ( на дата розрахунку заборгованості) за даними НБУ становить 22,02 грн., отже, пеня у розмірі 1,14 дол. США становить 30,08 грн.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення суми боргу по тілу кредиту з 4357,24 дол. США до 3535,89 дол. США, оскільки як вбачається з розрахунку заборгованості (Т.1 а.с.7) 13 грудня 2012 року ОСОБА_1 було внесено в рахунок погашення боргу кошти в сумі - 1029,33 дол. США, які були зараховані рахунок погашення заборгованості по відсоткам.

Згідно положень п. 3.3. Кредитного договору про порядок розрахунків, кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості по Кредиту, насамперед направляється для відшкодування витрат/збитків Банку згідно п.п.2.2.9, 2.3.8, цього договору, далі пені, далі прострочення комісії по кредиту, далі-простроченої винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - простроченої заборгованості за Кредитом (Т.1, а.с.14).

Таким чином банком правомірно було внесено в рахунок сплати заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

Таким чином, сплачена сума - 1029,33 долю США не підлягає врахуванню в рахунок погашення боргу по тілу кредиту, а відтак заборгованість по тілу становить - 4357,24 дол. США.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, відсоткам за користування кредитними коштами, пені, ухвалення в цій частині нового рішення, яким стягнути з боржника солідарно окремо з кожним із поручителів виниклу заборгованість.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, відсоткам за користування кредитними коштами, пені ухвалити в цій частині нове рішення.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (іден. номерНОМЕР_4) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року в сумі 4357, 24 доларів США за кредитом; заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі - 1 долар 14 центів США; пеню у розмірі 30, 08 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ((іден. номер НОМЕР_1) та ОСОБА_3 (іден. номер НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 05 вересня 2007 року в сумі 4357 доларів 24 центів США за кредитом; заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі - 1 долар 14 центів США; пеню у розмірі 30, 08 грн.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року в частині стягнення судового збору залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: