16.01.17

Справа № 336/6039/16-а

Пр. № 2-а/336/18/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до адміністративної комісії районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яку винесено 3 жовтня 2016 року адміністративною комісією районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району за ознаками правопорушення, що передбачене ст. 152 КУпАП.

В позові зазначила, що оскаржувана постанова містить висновки про порушення нею правил благоустрою території населеного пункту, яке, на думку органу, що розглядав справу, полягає в здійсненні нею торгівлі сухофруктами без дозвільних документів з самовільно встановленого в районі будинку № 12 по вул. Запорізькій в м. Запоріжжі автомобільного причепу. Вважає, що висновок автора постанови не ґрунтується на фактичному вчиненні нею правопорушення, оскільки вона не є суб’єктом вказаного правопорушення, так як вона є найманим працівником фізичної особи-приватного підприємця, яка користується правами і несе обов’язки лише в межах трудового договору, і жодним чином не повинна відповідати за самовільне встановлення точки торгівлі у не призначених для цього місцях.

Крім того, оскаржувана постанова містить висновки, неналежні до хоча й безпідставно, але інкримінованого їй складу правопорушення, про здійснення торгівлі без дозвільних документів. Хоча вона не є суб’єктом відповідальності і за вчинення цих дій, але їхнє згадування при вирішенні питання про притягнення до відповідальності за статтею законодавства про адміністративні правопорушення, об’єктивна частина якого не передбачає вказаних дій, також є порушенням закону.

На підставі викладеного просить оскаржувану постанову скасувати.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надавши письмове звернення з проханням про задоволення позову та вирішення спору у її відсутність.

За згаданих обставин суд у відповідності до ст. 122 КАС України вважає за можливе вирішувати спір без участі позивачки.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, до суду не з’явився двічі, про причини неявки суд не повідомив.

В силу ч. 4 ст. 128 КАС України за вказаних обставин суд вважає за необхідне провести судовий розгляд без участі відповідача – суб’єкта владних повноважень.

З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 3 жовтня 2016 року комісією районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району відносно позивача винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП за ознаками порушення правил благоустрою території населеного пункту.

Відповідно до ст. 9 КупАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством, а за змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясовувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 152 КУпАП передбачено відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Як випливає із змісту оскаржуваної постанови (а. с. 8), позивачем порушено п. 7.4.4 Правил благоустрою території м. Запоріжжі, посягання позивача на правила благоустрою полягає в самовільному встановленні точок торгівлі з автомобільного причепу у не призначеному для цього місці.

Як встановлено судом, на час складання протоколу про адміністративне правопорушення і винесення оскаржуваної постанови, позивач працювала продавцем за трудовим договором, укладеним з фізичною особою-приватним підприємцем ОСОБА_2, продовжує працювати за цим договором і на час вирішення судом спору, тобто мала і має статус працівника в розумінні законодавства про працю України (а. с. 6, 7).

В силу ст. 21 КЗпП України трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, а згідно із ст. 31 КЗпП України працівник не вправі виконувати роботи, не обумовлені трудовим договором.

З наведеного випливає, що у правовідносинах, які склалися у позивача з фізичною особою-підприємцем, сторони мають права і обов’язки, зумовлені трудовим договором, за яких фізична особа створює для працівника умови праці, в тому числі визначає робоче місце, оплачує виконану роботу, а працівник виконує дії, передбачені трудовим договором.

У зв’язку з викладеним суд погоджується з твердженнями позивача про те, що відповідальність за дотримання правил благоустрою території, на якій влаштовано її робоче місце, повинна нести особа, яка здійснює підприємницьку діяльність у сфері торгівлі.

Таким чином, у відсутність одного з обов’язкових ознак складу правопорушення, яким є суб’єкт, постанова про притягнення особи до відповідальності є такою, що не ґрунтується на законі.

Згідно із ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Будучі належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду, відповідач не з’явився до суду, заперечень проти позову та доказів в обґрунтування заперечень суду не надав, правомірність свого рішення не довів, розпорядившись своїм правом на свій розсуд, тому суд, не вбачаючи у оскаржуваній постанові доказів вчинення позивачем правопорушення, за ознаками якого вона притягнута до адміністративної відповідальності, знаходить всі підстави для задоволення позову.

За змістом ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення або окремих його положень.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне визнати незаконною та скасувати постанову від 3 жовтня 2016 року про накладення адміністративного стягнення за ознаками ст. 152 КУпАП, винесену адміністративною комісією районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 6, 7, 69, 70, 71, 86, 158-160, 162, ^{185, 186 КАС України, ст. 152, 288, 289 КУпАП, суд}

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до адміністративної комісії районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову адміністративної комісії районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району від 03.10.2016 року, якою ОСОБА_1 піддано адміністративному стягненню за ознаками ст. 152 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до суду першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів після отримання повного тексту постанови.

Суддя О.В. Щаслива