open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 203/1814/16-а

Провадження № 2-а/0203/69/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Колесніченко О.В.,

при секретарі Давіденко Ю.А.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Орловської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2016 року позивач пред'явила через суд зазначений позов до відповідача на предмет захисту прав на пенсійне забезпечення з тих підстав, що вона має стаж роботи на посаді фармацевта, провізора, завідуючого аптеки більше 25 років і відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на відповідну пенсію, проте відповідач безпідставно не зарахував 9 років стажу: з 03 листопада 2005 року по 19 березня 2006 року на посаді фармацевта аптеки ПП ОСОБА_3, з 21 березня 2006 року по 28 листопада 2006 року на посаді фармацевта аптечного кіоску ТОВ «Алтіма», з 01 грудня 2006 року по 05 липня 2007 року на посаді завідуючого аптеки ТОВ «Термінал», з 17 листопада 2009 року по 26 лютого 2010 року на посаді провізора ЗАТ «Медфарком-Центр», з 15 березня 2010 року по 11 жовтня 2010 року на посаді провізора-інтерна ЗАТ «Аптека 360 Плюс», з 12 травня 2011 року по 14 листопада 2013 року на посаді провізора ПП «Укрфарм», з 22 листопада 2013 року по 31 липня 2014 року на посаді фармацевта ТОВ «Виробнича фармацевтична компанія «Біо-Фарма ЛТД», з 02 січня 2015 року по даний час на посаді провізора ТОВ «ВФК «Бі-Фарма ЛТД», оскільки займані посади не давали такого права і ці заклади не мають відповідної акредитації, тому позивач просила суд визнати такі дії відповідача протиправними; зобов?язати відповідача зарахувати в стаж роботи вказані періоди роботи на зазначених посадах; зобов?язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років за період з 01 серпня 1984 року по 01 квітня 2016 року.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, наполягаючи на задоволенні вимог з заявлених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача позов не визнала в повному обсязі, заперечуючи тим, що підстав, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення», для призначення позивачу пенсії за вислугу років немає, заявлені позивачем періоди не можуть зараховуватись до стажу для обчислення такої пенсії згідно з Постановою Кабміну №909 від 04 листопада 1993 року та Постановою Кабміну №243 від 03 квітня 1993 року, а також позивач взагалі не зверталась в установленому порядку з заявою про призначення пенсії, а лише з заявою про роз?яснення їй питань щодо можливого призначення пенсії, тому рішення про відмову у призначенні пенсії взагалі не приймалось і відсутній предмет оскарження, у зв?язку з чим просила суд відмовити в задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно даних трудової книжки позивача вона працювала з 01 серпня 1984 року по 11 лютого 1985 року та з 01 жовтня 1985 року по 20 липня 1987 року на посаді медсестри міської лікарні №15;

з 21 грудня 1988 року по 13 серпня 1990 року на посаді медсестри в санаторії-профілакторії ДПО «Дніпрошина»;

з 14 серпня 1990 року по 02 грудня 1991 року на посаді медсестри в санаторії-профілакторії ДМЗ;

з 03 грудня 1991 року по 01 січня 1999 року на посаді медсестри міської лікарні №15 (1) та здравпункту поліклініки «Дніпрошина»;

з 02 вересня 2000 року по 27 серпня 2004 року на посаді фельдшера в здравпункті ВАТ «Дніпрошина»;

з 01 вересня2004 року по 11 листопада 2004 року на посаді медсестри міської клінічної лікарні №7;

з 15 листопада 2004 року по 19 вересня 2005 року на посаді фельдшера в здравпункту ВАТ «Дніпрополімермаш»;

з 16 липня 2007 року по 09 жовтня 2007 року на посаді медсестри міської лікарні №15.

Крім того, позивач працювала з 03 листопада 2005 року по 19 червня 2006 року на посаді фармацевта у приватного підприємця ОСОБА_3 (0 років 7 місяців 16 днів);

з 21 березня 2006 року по 28 листопада 2006 року на посаді фармацевта аптечного кіоску ТОВ «Алтіма» (8 місяців 7 днів);

з 01 грудня 2006 року по 05 липня 2007 року на посаді завідувача аптеки ТОВ «Термінал» (0 років 7 місяців 4 дні);

з 17 листопада 2009 року по 26 лютого 2010 року на посаді провізора відділу просунення регіонального структурного підрозділу м. Запоріжжя ЗАТ «Медфарком-Центр» (0 років 3 місяці 9 днів);

з 15 березня 2010 року по 11 жовтня 2010 року на посаді провізора-інтерна ЗАТ «Аптека 360 Плюс» (0 років 6 місяців 26 днів)

з 12 травня 2011 року по 14 листопада 2013 року на посаді завідувача складом ПП «Укрфарм» (2 роки 6 місяців 2 дні);

з 22 листопада 2013 року по 31 липня 2014 року на посаді фармацевта ТОВ «Виробнича фармацевтична компанія «Біо-Фарма ЛТД» (0 років 8 місяців 9 днів);

з 01 серпня 2014 року працює на посаді директора ТОВ «ВКФ «Біо-Фарма ЛТД»;

з 02 січня 2015 року по 30 квітня 2016 року працювала на посаді провізора ТОВ «ВКФ «Біо-Фарма ЛТД» за сумісництвом (а.с.14-24).

У зв'язку зі зверненням позивача, відповідачем була надана відповідь 15 грудня 2015 року про недостатність спеціального стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та можливість зарахування до спеціального стажу лише періоду роботи загальною тривалістю 19 років 3 місяці 9 днів (а.с.12-13).

Відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років.

Згідно із Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року N 909, право на пенсію за вислугою років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад), що працюють в лікарняних закладах, лікувально- профілактичних закладах особливого типу, лікувально-трудових профілакторіях, амбулаторно-поліклінічних закладах, закладах швидкої та невідкладної медичної допомоги, закладах переливання крові, закладах охорони материнства і дитинства, санаторно-курортних закладах, установах з проведення лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби та територіальних органах Держсанепідслужби, Держпраці, Держпродспоживслужби (щодо працівників, які не є державними службовцями), санітарно-епідеміологічних закладах, діагностичних центрах; провізори, фармацевти (незалежно від найменування посад), лаборанти, що працюють в аптеках, аптечних кіосках, аптечних магазинах, контрольно-аналітичних лабораторіях.

Відповідно до п.2 приміток до вказаного Переліку робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах, передбачених цим переліком, дає право на пенсію незалежно від форми власності або відомчої належності закладів і установ.

Статтею 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров?я» визначено заклади, які забезпечують безпосередньо охорону здоров?я. Вказаною статтею визначено, що заклади охорони здоров?я створюються підприємствами, установами та організаціями з різними формами власності, а також приватними особами при наявності необхідної матеріально-технічної бази і кваліфікованих фахівців. Необхідною умовою створення закладів охорони здоров?я є їх державна реєстрація та акредитація, порядок якої визначається актами законодавства України.

Відповідно до пункту 1 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров?я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №765 (з подальшими змінами), державна акредитація закладу охорони здоров'я - це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров'я, наявність в ньому умов надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності.

Згідно п.2 вказаного Порядку (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 921 від 11.11.2015) акредитації підлягають всі заклади охорони здоров'я (далі - заклади) незалежно від форми власності, крім аптечних, акредитація яких може здійснюватися на добровільних засадах. Акредитація проводиться один раз на три роки, перша акредитація закладу проводиться не пізніше ніж через два роки від початку здійснення діяльності.

Таким чином, приватне підприємство, товариство з обмеженою відповідальністю офіційно набуває статусу закладу охорони здоров'я на підставі акредитації.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України в постанові від 16 вересня 2015 року №21-1633а15.

Зважаючи на викладені обставини, з огляду на виключний перелік посад, а також вимоги щодо акредитації закладів охорони здоров?я, то не підлягають зарахуванню до спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років періоди роботи:

з 01 грудня 2006 року по 05 липня 2007 року на посаді завідуювача аптеки ТОВ «Термінал» (посада не передбачена Переліком), з 17 листопада 2009 року по 26 лютого 2010 року на посаді провізора відділу просунення регіонального структурного підрозділу м. Запоріжжя ЗАТ «Медфарком-Центр» (заклад не має акредитації та не є аптекою, аптечним кіоском, аптечним магазином, контрольно-аналітичною лабораторією); з 12 травня 2011 року по 14 листопада 2013 року на посаді завідуючого складом ПП «Укрфарм» (посада не передбачена Переліком та заклад не має акредитації та не є аптекою, аптечним кіоском, аптечним магазином, контрольно-аналітичною лабораторією); з 22 листопада 2013 року по 31 липня 2014 року на посаді фармацевта ТОВ «Виробничо-фармацевтична компанія «Біо-Фарма ЛТД» (заклад не має акредитації та не є аптекою, аптечним кіоском, аптечним магазином, контрольно-аналітичною лабораторією).

Стосовно наявності ліцензії на здійснення діяльності як аптечного закладу (аптеки) ЗАТ «Аптека 360 Плюс» або як закладу охорони здоров?я, тощо, позивачем взагалі не надані будь-які документи, тому вказаний період за цих обставин не може бути зарахованим до відповідного стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років.

Разом з тим, періоди роботи з 03 листопада 2005 року по 19 червня 2006 року на посаді фармацевта у ПП ОСОБА_3, та з 01 грудня 2006 року по 28 листопада 2006 року на посаді фармацевта аптечного кіоску ТОВ «Алтіма», належить враховувати в стаж роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, оскільки відповідно до поданих суду ліцензій, виданих Державною службою лікарських засобів і виробів медичного призначення ПП ОСОБА_3 та ТОВ «Алтіма» (а.с.82, 83, 85, 86) вказана діяльність здійснюється в аптеках, а згідно п.2 Порядку державної акредитації закладу охорони здоров?я, акредитація аптечних закладів може здійснюватися на добровільних засадах.

Одночасно, відповідно до п.п.1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 245 від 03 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мін?юсту та Мінфіну від 28 червня 1993 року № 43, сумісництво визначається як виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж чи на іншому підприємстві ,установі, організації чи у громадянина по найму.

Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.

Таким чином, позичав не працювала повний робочий день на посаді, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років, тому відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача за сумісництвом з 02 січня 2015 року по 30 квітня 2016 року на посаді провізора ТОВ «ВФК «Біо-Фарм ЛТД».

Крім того, відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №566/11846, для призначення пенсії подається заява встановленого зразу.

Судом встановлено та визнано позивачем в судовому засіданні, що вона зверталась до відповідача з заявою про роз'яснення їй питань щодо нарахування пенсії за вислугу років та обчислення стажу 02 грудня 2015 року і їй надана відповідь в порядку Закону України «Про звернення громадян» в якій попередньо проведене обчислення стажу роботи загального та того, який надає право на пенсію за вислугу років.

За вказаних обставин, суд відзначає, що вимоги позивача на час звернення до суду з даним позовом безпідставні, оскільки за призначенням пенсії за вислугою років позивач до відповідача не зверталась та таке рішення не приймалось, а відповідь відповідача, надана відповідно до Закону України «Про звернення громадян» не є рішенням відповідача про відмову у призначенні пенсії.

За встановлених судом обставин, підстави для задоволення позовних вимог відсутні, тому в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 в задоволенні позову до Центрального об?єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про визнання дій неправомірними та зобов?язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська заінтересованими особами, а так само прокурором, апеляційної скарги з одночасним надсиланням її копії безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів, починаючи з наступного за днем вручення її копії.

Головуючий О.В. Колесніченко

Джерело: ЄДРСР 64167639
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку