open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 603/24/17

Провадження №2/603/27/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2017 р. м.Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді Галіяна І. М.

за участі секретаря судового засідання - Сандалюка О.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду міста Монастириська цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дубенківської сільської ради

про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в Монастириський районний суд Тернопільської області до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 0,65 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1;

- земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1;

- земельну ділянку площею 0,89 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1.

В обґрунтування заявлених вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, яке складається з вищевказаного майна.

Позивач вважає, що саме вона повинна успадковувати за померлою спадкодавцем, оскільки є спадкоємцем за законом першої черги, спадщину належним чином прийняла, оскільки проживала на час відкриття спадщини з спадкодавцем.

Позивач ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте оформити спадщину нотаріус не зміг, оскільки виявилось, що відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно - Державний акт на право власності на землю.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, суду подала заяву про розгляд справи в її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач - представник Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області в судове засідання не з'явився, суду подав заяву про розгляд справи у відсутності їхнього представника, проти позову не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 346 ЦК України передбачено, що однією з підстав припинення права власності є смерть власника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років в м.Стрий Львівської області померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, актовий запис №32, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м.Стрия Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області 16.01.2007 року.

Ще за життя померлій належали:

- земельна ділянка площею 0,65 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, що підтверджується інформацією відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 07.11.2016 року серії №29-1912-0.9-947/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- земельна ділянка площею 0,35 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, що підтверджується інформацією відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 07.11.2016 року серії №29-1912-0.9-947/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- земельна ділянка площею 0,89 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, що підтверджується інформацією відділу Держгеокадастру у Монастириському районі Тернопільської області від 07.11.2016 року серії №29-1912-0.9-947/2-16 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця.

Родинні відносини між позивачем ОСОБА_1 та померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про народження, згідно якого ОСОБА_2 є мамою ОСОБА_1; свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 виданого Дубенківською сільською радою Монастириського рай бюро ЗАГСу 14.06.1976 року, згідно якого позивач ОСОБА_1 змінила своє дошлюбне прізвище «ОСОБА_1» на «ОСОБА_1».

Беручи до уваги вищевказане суд приходить до переконання, що ОСОБА_1, згідно ст. 1261 ЦК України має право на прийняття спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2. яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємець за законом першої черги.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів - Державного акта на право приватної власності на землю, позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, так як згідно ч. 3 ст. 47 Закону України «Про нотаріат» нотаріусом не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, що підтверджується відмовою державної нотаріальної контори від 25.11.2016 року №1436/01-16, у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Як слідує з матеріалів справи оригінали Державних актів були втрачені про що свідчить повідомлення в засобах масової інформації, а саме, в газеті «Вісті Придністров'я» від 23.12.2016 року.

Згідно даного повідомлення вбачається, що державний акт на право приватної власності на землю серій НОМЕР_1 виданий ОСОБА_2, загублений.

На даний час виготовити (отримати) правовстановлюючі документи на вказане майно не можливо через смерть спадкодавця, оскільки його цивільна правоздатність, як фізичної особи, припинена у момент його смерті, а отримати дублікат державного акта на право власності на земельну ділянку міг лише її власник.

Окрім цього, з 01.01.2013 року, на виконання законів України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» правовстановлюючим документом, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно є не державний акт на право власності на земельну ділянку, а свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, Державні акти на право власності на земельну ділянку з 01.01.2013 року не видаються, а право власності посвідчується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено звернення до суду за правилами позовного провадження осіб, яким нотаріус відмовив в оформленні права на спадкування.

При цьому в положенні п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за №24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів стали причиною неможливості оформлення спадкових документів на земельні ділянки згідно закону після смерті ОСОБА_2 в нотаріальній конторі.

Спадкове майно ОСОБА_1 фактично прийняла оскільки на час смерті та відкриття спадщини проживала з померлою спадкодавцем, що підтверджується довідкою від 02.11.2016 року №608 виданою виконавчим комітетом Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені ним в позовній заяві, а отже, ОСОБА_1, як спадкоємець за законом має право на спадкове майно.

Суд також при ухваленні рішення враховує заяву ОСОБА_6 в якій він повідомляє, що у встановлений законодавством строк, спадщина, яка залишилась після смерті ОСОБА_2, ним не прийнята і він не вступав в управління або володіння спадковим майном, а також, до нотаріальної контори не подавав заяви про прийняття спадщини, як таку, що свідчить про те, що він вказаної в позовній заяві спадщини не приймав, йому відомо про заявлені вимоги ОСОБА_1 та щодо них не заперечує, так як протягом розгляду справи в суді заперечень проти позову не подавав і ніяких дій, які б могли помішати позивачу у задоволенні її заявлених вимогах не вчиняв.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обставини викладені нею у позовній заяві, а отже, вона, як спадкоємець за законом має право на спадкове майно.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи те, що за час відкриття спадщини та розгляду справи в суді будь-які інші можливі спадкоємці заяв про прийняття спадщини в нотаріальну контору не подавали і жодних правовстановлюючих документів на вищезгадане майно чи право його успадкування суду не було пред'явлено, а ОСОБА_1 фактично прийняла спадщину, тому є підстави визнати за ню право власності на спадкове майно. В судовому засіданні не встановлено підстав, що перешкоджали б в набутті права власності позивачем на спадкове майно, яким являються земельні ділянки.

На підставі вищевикладеного та враховуючи наявність перешкод для оформлення в нотаріальному порядку прав позивача на спадкове майно, суд приходить до висновку про необхідність захистити права позивача, як спадкоємця, шляхом визнання права власності останнього на земельні ділянки.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215, 294 ЦПК України, ст. 392, 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1273 ЦК України, 81 ЗК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за законом, а саме, на:

- земельну ділянку площею 0,65 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1;

- земельну ділянку площею 0,35 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1;

- земельну ділянку площею 0,89 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Дубенківської сільської ради Монастириського району Тернопільської області згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, в порядку спадкування за законом і які належали - ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя

І. М. Галіян

Джерело: ЄДРСР 64164465
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку