open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 569/12502/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого-судді Бучко Т.М.

при секретарі Соломон О.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» Рівненської обласної ради про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суд з позовом, в якому просить скасувати наказ головного лікаря КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» № 57-ад від 31 серпня 2016 року «Про притягнення до відповідальності» про оголошення їй догани, стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та судові витрати у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що з 1999 року працює на посаді вихователя в КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини». 31 серпня 2016 року була притягнена до дисциплінарної відповідальності на підставі наказу № 57-ад, який вважає незаконним та винесеним з особистих мотивів адміністрації роботодавця. 4 серпня 2016 року заступник головного лікаря по медичній частині ОСОБА_5 під час обіду на кухні групи № 7 виявила відходи в каструлі для других страв, які туди випадково скинула молодша сестра ОСОБА_6 Вважає, що вона порушення трудової дисципліни не вчиняла, оскільки в її посадові обов'язки не входить сортування відходів після прийому дітьми їжі, а можливості проконтролювати молодшу медичну сестру вона не мала, так як виконувала свої прямі обов'язки вихователя та не мала права доступу до харчоблоку. Незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності призвело до моральних страждань, втрати впевненості у завтрашньому дні та побоюваннях звільнення, необхідності докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та з аналогічних підстав. Пояснила, що в її обов'язки вихователя не входить контролювати роботу медичного персоналу, в тому числі правильність викидання харчових відходів. Після того як медична сестра засервірує стіл вона зобов'язана підвести кожну дитину до столу, посадити та контролювати прийом їжі дітьми. Після прийому їжі відходи збирає няня. Заходити на харчовий блок вона не має права, це роблять лише медичні працівники. Притягнення її до дисциплінарної відповідальності є наслідком упередженого ставлення до неї начальника медичної частини ОСОБА_5 Постійний тиск на неї зі сторони останньої тримає її постійно в напруженому стані, вона погано спить, знервується та переживає. Представник позивача пояснила, що позивача було притягнено до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог, які не входять в її обов'язки вихователя. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_7 позов не визнав та пояснив, що медичною службою закладу були виявлені недоліки у харчуванні дітей групи № 7, бо показники росту та набору ваги дітей не відповідали віковим нормам. За групою було посилено нагляд та 4 серпня 2016 року під час обіду виявлено, що в каструлі наявна не роздана дітям друга страва. Вихователь відповідає за здоров'я і життя дітей, а тому позивач мала контролювати роботу медичних сестер. Після винесення догани ситуація в групі № 7 з організацією харчування дітей покращилася. Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила, що до дисциплінарної відповідальності позивач притягнена за порушення санітарно-епідеміологічного режиму та обов'язків вихователя, оскільки дитина, яка сиділа на руках у ОСОБА_1 під час обіду, не є інвалідом і повинна була їсти сама, щоб набувати навичок самообслуговування. Вихователь взаємодіє з медичним персоналом, тому позивач мала перевірити їх роботу. Вважає, що наказ про притягнення до відповідальності винесено правомірно, а тому підстав для його скасування немає, як і для відшкодування моральної шкоди. Просять в задоволенні позову відмовити.

Свідок ОСОБА_8 показала, що працює медичною сестрою групи № 7 КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини». В серпні 2016 року під час звершення процесу годування дітей в групу зайшла заступник головного лікаря ОСОБА_9 та виявила у каструлі для другої страви харчові відходи. Молодша медична сестра ОСОБА_6 пояснила, що випадково переплутала каструлі, але пояснення заставили писати всіх працівників групи. ОСОБА_1 годувала на руках дівчинку Поліну, бо остання сама не сиділа, а крісло для годування в групі було лише одне. На харчоблок вихователь не заходить, лише медсестри.

Свідок ОСОБА_6 показала, що працює молодшою медичною сестрою в КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини». В серпні 2016 року в групі № 7 під час обіду вона випадково скинула харчові відходи не в ту каструлю. Вихователь групи на харчоблок не заходить і її роботу на кухні не контролює.

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, з'ясувавши обставини та дослідивши представлені у справі докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Суд встановив, що ОСОБА_1 16 червня 1999 року прийнята на посаду вихователя групи Будинку дитини м.Рівне, який надалі перейменовано в КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини».

Наказом № 57-ад від 31 серпня 2016 року головного лікаря КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» ОСОБА_1 оголошено догану за порушення санітарно-гігієнічного режиму, п.5.13 Інструкції з організації харчування дітей у ДНЗ від 17 квітня 2006 року № 298/227, наказу МОЗ «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів» № 234 від 24 березня 2016 року.

Підставою оголошення догани стала доповідна записка заступника головного лікаря по медичній частині ОСОБА_5 від 4 серпня 2016 року, письмові пояснення ОСОБА_8 від 23 серпня 2016 року, ОСОБА_1 від 30 серпня 2016 року та ОСОБА_6 від 26 серпня 2016 року.

Згідно вимог ч.1 ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути накладено на працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.147-1-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акта чи акта локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

В тексті оспорюваного наказу відсутня суть вчиненого позивачем порушення трудової дисципліни.

Як вбачається з доповідної заступника головного лікаря по медичній частині ОСОБА_5, 4 серпня 2016 року під час контрольної перевірки харчування дітей групи № 7 нею було виявлено не роздану дитячу їжу, яка знаходилася в каструлі для других страв, відсутність контролю за роздачею другої страви, вибіркове годування дітей не за столами та не проведення вихователем навчання дітей прийому їжі. Контроль за харчуванням в групі № 7 проводився в зв'язку з поганим фізичним розвитком дітей.

Згідно із вимогами ч.1 ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути накладено на працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

Порушення трудової дисципліни визначається в п.24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, організацій як невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов'язків.

Загальні обов'язки працівників встановлені ст.139 КЗпП України. Крім того, перелік обов'язків може розширюватися у місцевих правилах внутрішнього трудового розпорядку, статутах, положеннях про дисципліну, посадових інструкціях тощо.

Трудові обов'язки позивача закріплені посадовою інструкцією вихователя будинку дитини та Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників Рівненського міського будинку дитини.

Згідно із розділом ІІ посадової інструкції вихователя будинку дитини вихователь створює оптимальні умови для фізичного та розумового розвитку дітей, забезпечує правильне виконання режиму дня для кожної вікової групи, безпосередньо відповідає за життя, збереження здоров'я вихованців, здійснює систематичне спостереження за рівнем нервово-психічного розвитку, самопочуттям, поведінкою кожного дитини та інше. Вихователь взаємодіє з груповою медсестрою з питань догляду за дітьми, дотримання режиму дня, охорони здоров'я та з нянею з питань дотримання санітарно-гігієнічних вимог, догляду за дитиною, прищеплення санітарно-гігієнічних навичок та навичок самообслуговування, дотримання режиму дня.

Відповідно до розділу ІХ Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 234, медичний персонал дошкільного навчального закладу одночасно з керівництвом закладу повинні здійснювати постійний контроль за організацією харчування, в тому числі за умовами і строками зберігання продуктів харчування та їх реалізації, технологією приготування страв, дотримуванням норм харчування тощо. З метою підвищення якості та ефективності організації харчування у дошкільних навчальних закладах засновники ( власники ) та керівники цих закладів повинні забезпечити виконання Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах.

Згідно із п.5.13 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України від 17 квітня 2006 року № 298/227, харчові відходи, що лишаються після приготування їжі на харчоблоці, недоїдки після харчування дітей у групах необхідно збирати у спеціально маркіровані ємності, які наповнюються не більш ніж на 2/3 об'єму.

У відповідності до розділу ІІІ Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Рівненського міського будинку дитини педагогічні працівники будинку повинні, зокрема, сумлінно виконувати навчальний режим; забезпечувати умови для засвоєння вихованцями Будинку дитини навчальних програм на рівні обов'язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей дітей, захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати шкідливим звичкам.

З аналізу зазначених нормативних документів вбачається, що до повноважень позивача не входить контроль за організацією харчування та, зокрема, за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму на харчоблоці, хоча у своїй діяльності вихователь зобов'язаний дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог з метою охорони життя та здоров'я дітей. Доставка їжі у групу, роздача їжі, збирання недоїдків після харчування та миття посуду не входять до трудових обов'язків позивача.

Крім того, з пояснень сторін та показань свідків вбачається, що вихователям груп забороняється заходити на кухню, а тому покликання представників відповідача на відсутність контролю зі сторони позивача за діями на харчоблоці медичної сестри ОСОБА_6 під час збирання відходів суд вважає безпідставними.

Щодо покликання представників відповідача на те, що в каструлі для других страв знаходилася не роздана їжа, то вказаний факт відповідачем належним чином не зафіксований та не доведений. Медична сестра ОСОБА_6 в судовому засіданні та у своїх письмових поясненнях визнала, що переплутала каструлі та зібрала відходи у каструлю для других страв, а не відходів. Аналогічні пояснення дали роботодавцю і ОСОБА_8 та ОСОБА_1 В судовому засіданні представником відповідача не заперечувалося, що кожний компонент другої страви ( підлива, каша, овочі, котлети ) доставляється в групу в окремих ємностях. З доповідної заступника головного лікаря ОСОБА_5 вбачається, що у каструлі для других страв знаходилися рисова каша, соус, рибна котлета та два кусочка помідора. Суд зауважує, що акт виявлення факту не розданої дітям їжі не складався та комісія для проведення службового розслідування відповідачем не створювалася.

Суд також не приймає до уваги покликання представників відповідача на те, що поганий розвиток антропометричних характеристик дітей був наслідком, в тому числі, і порушення позивачем вимог санітарно-гігієнічного режиму. З доповідної заступника головного лікаря ОСОБА_5 вбачається, що контроль за харчуванням в групі № 7 проводився у різних дітей від 6 до 2 місяців.

Відповідно до табелів обліку робочого часу позивач призначена вихователем групи № 7 з 2 серпня 2016 року. До цього з січня 2016 року ОСОБА_1 була вихователем групи № 9. Порушення санітарно-гігієнічного режиму в групі № 7 будо виявлено 4 серпня 2016 року.

Враховуючи строк перебування позивача на посаді вихователя групи № 7 ( два дні ), суд вважає безпідставним ставити їй у провину поганий розвиток дітей групи за попередні шість місяців. Крім того, в судовому засіданні представники відповідача підтвердили про відсутність зауважень до позивача щодо організації харчування дітей з серпня 2016 року та покращення їх фізичного розвитку.

Доповідна заступника головного лікаря ОСОБА_5 містить покликання на те, що ОСОБА_1 не проводилося навчання дітей прийому їжі, оскільки діти не знаходилися за столами. Однак, з показань свідків встановлено, що на момент перевірки частина дітей вже перебували у спальні, одна дитина сиділа за столом та допивала компот, одна дитина-інвалід сиділа в єдиному спеціальному кріслі для годування, а одну дитину позивач тримала на руках та годувала. Суд вважає, що дії позивача, яка годувала дитину, були спрямовані на збереження здоров'я дитини та відповідали її інтересам. Крім того, суду не надано доказів, що ці дії носили систематичний характер, чим перешкоджали дитині засвоїти навички самообслуговування.

Враховуючи всі зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач не мав підстав для оголошення догани позивачу, а тому наказ про притягнення до відповідальності в частині оголошення догани ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

За змістом диспозиції ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд не приймає до уваги доводи позивача на упереджене ставлення до неї керівництва закладу та вчинення дій, спрямованих на її звільнення, як підставу для відшкодування моральної шкоди, оскільки ці доводи жодними доказами не підтверджені, системно не пов'язані із застосуванням оспорюваного дисциплінарного стягнення та не можуть бути підставою для відшкодування моральної шкоди безпосередньо за незаконне застосування такого стягнення.

Позивачем також не надано доказів причинно-наслідкового зв'язку між накладенням дисциплінарного стягнення та погіршенням стану її здоров'я в грудні 2016 року. Водночас, суд враховує твердження позивача щодо душевних страждань, завданих незаконними діями відповідача, як підставу для відшкодування моральної шкоди, що повністю узгоджується з приписами ст. 237-1 КЗпП України та ст.23 ЦК України.

Враховуючи, що зазначені позивачем підстави для відшкодування моральної шкоди знайшли своє підтвердження лише частково, суд вважає справедливою сатисфакцією для позивача стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 500 грн.

За правилами ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати на оплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.147, 237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» Рівненської обласної ради про скасування дисциплінарного стягнення та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Скасувати наказ головного лікаря Комунального закладу «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» Рівненської обласної ради № 57-ад від 31 серпня 2016 року «Про притягнення до відповідальності ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_1.» в частині оголошення догани ОСОБА_1.

Стягнути з КЗ «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини» Рівненської обласної ради на користь ОСОБА_1 500 грн. моральної шкоди та 606 грн. 32 коп. у відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя :

Джерело: ЄДРСР 64155329
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку