Справа № 640/20119/16-ц

н/п 2/640/975/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Якуші Н.В.

при секретарі Коломойцеві М.М.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Чулкова Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міністерства освіти та науки України, Харківського Національного університету радіоелектроніки, про скасування наказу та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

21 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, заявивши вимоги про:

●визнання незаконним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2016 року за №668-к «Про звільнення тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки», яким було звільнено тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_3 19 грудня 2016 року;

●поновлення ОСОБА_3 тимчасово виконуючим обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що наказом Міністерства освіти та науки України від 24.11.2015 за №587-к він був призначений тимчасово виконуючим обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки. Вказав, що наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2016 року за №668-к його було звільнено з посади тимчасово виконуючого обов'язки ректора ХНУРЕ на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України, протоколу виборчої комісії ХНУРЕ від 15.12.2016 №3, доповідної записки директора департаменту кадрового забезпечення ОСОБА_5 від 16.12.2016 року.

Вважав, що його звільнення є незаконним, оскільки на його думку вказана норма при звільненні до нього не могла бути застосована, оскільки при призначенні його на посаду між сторонами було укладено безстроковий трудовий договір.

Також зазначив, що одразу після його звільнення наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2016 року за №669-к було призначено іншого тимчасово виконуючого обов'язки ректора ОСОБА_6, підставою чого стало протокол виборчої комісії ХНУРЕ від 15.12.2016 №3, доповідна записка директора департаменту кадрового забезпечення ОСОБА_5 від 16.2.2016 року та особиста заява ОСОБА_6 від 19.12.2016 року, тобто вказав, що після його звільнення не було укладено контракту з переможцем конкурсу, який було оголошено Міністерством освіти і науки України 21.06.2016 року.

Крім того зазначав, що протоколом комітету з організації та проведення виборів ректора ХНУРЕ від 16.12.2016 року 39 були констатовані чисельні порушення під час проведення виборів ректора ХНУРЕ, які відбулись 15.12.2016 року.

На підставі вищевикладеного вважав, що наказом Міністерства освіти і науки України від 19.12.2016 року за №668-к його було звільнено незаконно, чим було порушено його конституційні права, а тому просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 виклав обґрунтування позову та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Харківського національного університету радіоелектроніки Чулков Д.І., який діє на підставі довіреності від 03.01.2017 року №04/17-03, в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, у задоволенні їх просив суд відмовити з огляду на їх безпідставність. У судовому засіданні долучив до матеріалів справи письмові заперечення, зміст яких оголосив та наполягав на тому, що між позивачем та відповідачем не було укладено безстрокового трудового договору з огляду на те, що сама посада - тимчасово виконуючий обов'язок ректора передбачає певний строк до проведення виборів керівника згідно ст. 42 Закону України «Про вищу освіту». Щодо не укладання контракту з переможцем виборів, то представник зазначив, що згідно ч.3 ст. 42 Закону України «Про вищу освіту» засновник або уповноважений ним орган повинен укласти контракт із переможцем строком на п'ять років не пізніше одного місяця з дня його обрання, а на час звернення позивача до суду із позовом та заявою про забезпечення позову встановлений законом строк не збіг. Також наполягав на тому, що викладені позивачем відомості щодо чисельних порушень під час проведення виборів ректора ХНУРЕ, які відбулись 15.12.20116 року, спростовуються письмовою позицією Міністерства освіти та науки України та іншими письмовими запереченнями до протоколу комітету з організації та проведення виборів.

Представник відповідача - Міністерства освіти і науки України в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином, за допомогою факсимільного зв'язку надав до суду письмові заперечення, в яких виклав позицію відповідача щодо пред'явлених вимог та просив суд у задоволенні позову відмовити, справу слухати за відсутності представника Міністерства. З оголошених судом письмових заперечень встановлено, що відповідач наполягає на тому, що відсутність в наказі про прийняття на роботу посилання на конкретну календарну дату припинення договору чи посилання на конкретну кількість років, місяців чи днів протягом яких позивач мав виконувати трудові обов'язки, не спростовує того факту , що сторонами строк дії договору був відомий, а саме - до проведення виборів ректора в установленому законодавством порядку або призначення нового виконуючого обов'язки в порядку передбаченому Законом України «Про управління об'єктами державної власності». Вказали, що звільнення позивача є обґрунтованим на підставі п.2 ст.36 КЗпП України, відповідно до якого підставами припинення трудового договору є закінчення строк (п.2-3 ст. 23 ), строк дії укладеного з ним трудового договору закінчився з моменту проведення виборів ректора ХНУРЕ.

Суд, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предметом спору у даній справі є законність звільнення з посади тимчасово виконуючого обов'язки ректора вищого навчального закладу та відновлення, в разі порушення, трудових прав позивача.

Так, встановлено, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами і не заперечується жодною зі сторін, що 24 листопада 2015 року Міністерством освіти і науки України був виданий наказ №587-к про призначення тимчасово виконуючим обов'язки ректора ХНУРЕ ОСОБА_3 (а.с.13).

Таким чином, на підставі наказу Міністерства освіти і науки України № 587-к від 24 листопада 2015 року між позивачем, з однієї сторони, та відповідачами, з іншої, виникли певні трудові відносини, характер яких та природа визначені зазначеним наказом.

Конституція України гарантує право кожного громадянина на працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, гарантує рівні можливості у виборі роду трудової діяльності та захист від незаконного звільнення.

Також судом встановлено, що наказом Міністерства освіти і науки України від 31.10.2016 року №549-к серед іншого, наказано Адміністрації Харківського національного університету радіоелектроніки (ОСОБА_3.) - організувати проведення виборів керівника згідно із вимогами статті 42 Закону України «Про вищу освіту»; вибори ректора ХНУРЕ провести 1 грудня 2016 року.

В подальшому, наказом Міністерства освіти і науки України від 17.11.2016 року №597-к було постановлено перенести дату виборів ХНУРЕ на 15 грудня 2016 року; наказано т.в.о. ректора ХНУРЕ ОСОБА_3 забезпечити умови для обрання виборних представників з числа студентів для участі у виборах ректора.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, 15 грудня 2016 року протоколом №3 виборчої комісії з виборів керівника вищого навчального закладу Харківського національного університету радіоелектроніки відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» при підрахунку голосів виборців виборча комісія встановила результати виборів, згідно яких кандидат ОСОБА_6 набрав 50,2 відсотки від кількості виборців, кандидат ОСОБА_3 - 35,6 % (а.с.16-18).

Наказом Міністерства освіти і науки України №668-к від 19.12.2016 року тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки ОСОБА_3 було звільнено на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України (а.с.14).

Також судом встановлено, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 19.12.2016 року №669-к - на ОСОБА_6 було покладено виконання обов'язків ректора Харківського національного університету радіоелектроніки з 20 грудня 2016 року (а.с.15).

Вирішуючи вимоги позивача щодо визнання незаконним та скасування наказу Міністерства освіти і науки України від 19 грудня 2016 року за №668-к, суд приходить до наступного.

Так, статтею 23 КЗпП України внормовано строки трудового договору. Згідно із ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до абз.2 п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється погодженням сторін і може визначатись як конкретним терміном, так і часом настання певної події (наприклад, повернення на роботу працівниці з відпустки по вагітності, родах і догляду за дитиною; особи, яка звільнилась з роботи в зв'язку з призовом на дійсну строкову військову чи альтернативну службу, обранням народним депутатом чи на виборну посаду (або виконанням певного обсягу робіт).

Харківський національний університет радіоелектроніки є вищим навчальним закладом та бюджетною установою та відноситься до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Порядок обрання та затвердження претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу, в тому числі національного, визначено у статті 42 Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону України «Про вищу освіту» (в редакції чинній, на момент виникнення спірних правовідносин) засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) зобов'язаний оголосити конкурс на заміщення посади керівника вищого навчального закладу не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку контракту особи, яка займає цю посаду. У разі дострокового припинення повноважень керівника вищого навчального закладу конкурс оголошується протягом тижня з дня утворення вакансії. Засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) протягом двох місяців з дня оголошення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу приймає (приймають) пропозиції щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу і протягом 10 днів з дня завершення терміну подання відповідних пропозицій вносить (вносять) кандидатури претендентів, які відповідають вимогам цього Закону, до вищого навчального закладу для голосування. Керівник вищого навчального закладу обирається шляхом таємного голосування строком на п'ять років у порядку, передбаченому цим Законом і статутом вищого навчального закладу. Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто. З особою (кандидатурою), яка набрала більше 50 відсотків голосів осіб, які мають право брати участь у виборах, засновник (засновники) або уповноважений ним (ними) орган (особа) укладає контракт строком на п'ять років не пізніше одного місяця з дня її обрання.

З системного аналізу вказаної норми права вбачається, що процедура обрання та затвердження претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу включає в себе наступні етапи: 1) оголошення власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом конкурсу на заміщення посади керівника вищого навчального закладу; 2) прийняття власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом пропозицій щодо претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу та внесення кандидатур претендентів до вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу для голосування; 3) голосування складом вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу; 4) обрання та рекомендування власнику (власникам) або уповноваженому ним (ними) органу (особі) кандидатури претендентів на посаду керівника вищого навчального закладу, які набрали не менше ніж 30 відсотків голосів від статутного складу вищого колегіального органу громадського самоврядування вищого навчального закладу під час голосування; 5) призначення однієї з рекомендованих кандидатур. При цьому призначення однієї з рекомендованих вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу кандидатур є обов'язком власника (власників) або уповноваженого ним (ними) органу (особи). Отже, призначення претендента на посаду керівника вищого навчального закладу можливе лише у разі дотримання усіх умов та порядку проведення конкурсу, визначеного статтею 42 Закону України «Про вищу освіту».

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених ч. 2 ст. 23 КЗпП України для укладання строкового договору - необхідність визначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника навчального закладу за спрощеною процедурою без проведення голосування та укладання контракту із Міністерством освіти і науки України до визначення постійного керівника вищого навчального закладу, у зв'язку з чим положення, викладені у пп. а) п.11 Указу Президії Верховної Ради СРСР №311-09 від 24.09.1974 року, на які посилається позивач, не спричиняють визнання його таким, що укладений на невизначений строк.

Неможливість застосування відповідного положення зумовлена і тим, що укладання безстрокового трудового договору порушуватиме Закон України «Про вищу освіту» щодо проведення конкурсу на посаду керівника вищого навчального закладу та щодо реалізації повноважень Міністерства освіти і науки України в подальшому укладати контракт із переможцем.

Так, Пленум Верховного Суду України в постанові №9 від 6 листопада 1992 р. (із змінами і доповненнями) роз'яснив судам, що при укладені трудового договору на певний строк цей строк встановлюється угодою сторін і може визначатися не тільки конкретним періодом, але також і настанням певної події.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору.

Отже, суд прийшов до висновку, що покладення виконання обов'язків керівника за своєю правовою природою є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов'язків керівника даного навчального закладу в обмежений у часі термін, а саме до моменту обрання керівника вищого навчального закладу у передбачений ст. 42 Закону України «Про вищу освіту» спосіб, а тому наказ Міністерства освіти і науки України від 19.12.2016 року №668-к, яким було звільнено тимчасово виконуючого обов'язки ректора Харківського національного університету радіоелектроніки є законним та не підлягає скасуванню.

Оскільки вимога позивача про поновлення його на посаді тимчасово виконуючого обов'язки ректора є похідною від першої, то з урахуванням висновків у її задоволенні слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи надані докази та даючи їм правову оцінку, враховуючи встановлені судом і наведені вище обставини, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Щодо посилань позивача та його представника, як на одну із підстав задоволення позову, те, що на сьогоднішній день контракт з переможцем конкурсу, який був проведений 15.12.2016 року, укладений не був, то суд вважає їх також безпідставними, оскільки згідно ч.3 ст. 42 Закону України «Про вищу освіту» засновник або уповноважений ним орган повинен укласти контракт із переможцем строком на п'ять років не пізніше одного місяця з дня його обрання, а на час звернення позивача до суду із позовом та заявою про забезпечення позову встановлений законом строк ще не збіг.

Наведені у позові посилання позивача щодо наявності порушень під час проведення виборів ректора ХНУРЕ, що мало місце 15.12.2016 року, не є предметом судового розгляду, адже позовні вимоги щодо оскарження результатів проведених виборів ректора в межах даної справи жодною зі сторін не пред'являлись.

Відповідно до положень ч.4 ст. 88 ЦПК України питання стягнення судових витрат з відповідачів на користь держави, судом не вирішується.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 154 ЦПК України є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись викладеним та ст.ст. 3, 10, 15, 16, 57-60, 88, ч.6 ст. 156, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Міністерства освіти та науки України, Харківського Національного університету радіоелектроніки, про скасування наказу та поновлення на роботі - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову шляхом зняття заборони Міністерству освіти і науки України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 10, код ЄДРПОУ 38621185) або уповноваженому ним органу (особі) їх посадовим особам укладати контракт з особою, яка визнана переможцем виборів керівника вищого навчального закладу - Харківського національного університету радіоелектроніки (61166, м. Харків, пр. Науки, буд. 14, код ЄДРПОУ 02071197), що відбулись 15 грудня 2016 року та результати яких оформлені протоколом №3 виборчої комісії з виборів керівника вищого навчального закладу Харківського національного університету радіоелектроніки від 15 грудня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 16 січня 2017 року.

Суддя Н.В. Якуша