АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 544/1723/15-ц Номер провадження 22-ц/786/259/17

у 1-й інстанції Сайко О. О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року

м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

головуючого судді : Кузнєцової О.Ю.

суддів : Гальонкіна С.А., Лобова О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини, -

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом та, остаточно визначившись у позовних вимогах відповідно до заяви від 03 грудня 2015 року, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини всіх видів його доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 29 вересня 2014 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від якого вони мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказувала, що відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання сина, який проживає разом з нею, не надає.

Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частини доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 листопада 2015 року і до досягнення дитиною повноліття та на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/6 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 16 листопада 2015 року і до досягнення дитиною трирічного віку

Вирішено питання про судові витрати.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_2, просив скасувати його та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір аліментів на утримання сина та відмовити у стягненні аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні

Судове рішення ухвалене у справі повною мірою відповідає вказаним вимогам.

Судом першої інстанції вірно встановлено та вбачається з матеріалів справи, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 29 вересня 2014 року (а.с. 6).

Від шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження (а.с. 5).

Сторонами по справі підтверджено, що вони проживають окремо, а малолітній син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає з матірю та знаходяться на її утриманні.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно ст. 84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що малолітній ОСОБА_4 потребує батьківського утримання, відповідач повинен надавати фінансову допомогу матері для забезпечення такого утримання та має таку можливість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він узгоджується з матеріалами справи та нормами чинного законодавства, які регламентують спірні правовідносини.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, не враховано те, що він не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині та синові у розмірі, визначеному судом.

Колегія суддів вважає вказані посилання такими, що не заслуговують на увагу, оскільки, всупереч вимогам ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України апелянтом не надано доказів, які б спростовували висновки суду та підтверджували його заперечення щодо неможливості надавати допомогу на утримання дружини та сина.

При цьому, ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання від 03 грудня 2015 року (а.с. 12, 13), в яке не з'явився, заперечень на позов та будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача не надав, тобто на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції порушено положення ст. 128 КЗпП України щодо перевищення граничного розміру стягнення із заробітної плати є безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 128 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові.

Обмеження, встановлені частинами першою і другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Судом першої інстанції стягнуто з відповідача аліменти на утримання дитини та дружини у загальному розмірі 1/4 +1/6 = 5/12 частини заробітної плати, що не перевищує 50 % розміру його щомісячного доходу.

Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість, ОСОБА_2 не наведено.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з'ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ч.1 ст. 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 03 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: --/-- О.Ю. Кузнєцова

Судді --/-- С.А. Гальонкін

--/-- О.А. Лобов

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО: О.Ю. Кузнєцова