Копія
Справа № 822/2357/16
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2017 року
м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:
головуючого-судді
ОСОБА_1
при секретарі
ОСОБА_2
за участі:
представника позивача: ОСОБА_3, представників відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0031601702, №0031501702, №0031301702 від 11.08.2016 року, рішення №0031701702 від 11.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0031401702 від 11.08.2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що документальна планова виїзна перевірка суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 p., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р. була проведена з численними порушеннями вимог Податкового кодексу України (зокрема: виїзна перевірка проводилася в приміщенні податкової інспекції, а не за місцезнаходженням платника податків; не забезпечено права платника податків на надання документів та пояснень під час проведення перевірки; порушено порядок допуску працівників податкового органу до проведення перевірки, встановлений у ст. 81 Кодексу), а тому, на думку позивача, права на проведення такої перевірки у контролюючого органу не виникало. У зв'язку з цим у ФОП ОСОБА_6 не виникало обов'язку надання посадовим особам контролюючого органу документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, що зумовило безпідставні висновки в акті перевірки про їх відсутність. В результаті такої протиправно проведеної перевірки був складений акт від 29.07.2016 №2039/22-25-13-04/НОМЕР_1, що став підставою для прийняття протиправних податкових повідомлень-рішень №№0031601702, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 11.08.2016 року, рішення №0031701702 від 11.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0031401702 від 11.08.2016 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши суду заперечення, в якому просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, з підстав викладених у ньому.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Як зазначає відповідач, що ним проведено документальну планову виїзну перевірку суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01 січня 2013 р. по 31 грудня 2015 p., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 р. по 31 грудня 2015 р., за результатами якої складений акт від 29.07.2016 року №2039/22-25-13-04/НОМЕР_1.
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
- п.44.1, п.44.6 ст.44, п.138.2 ст.138, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ФОП ОСОБА_6 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 278494,87 грн.;
- п.2 ч.1 ст.7, п.11 ст.8, п.2, п.3 ст. 9, абз.3 п.11 ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 240680,16 грн.;
- пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в результаті чого ФОП ОСОБА_6 занижено суму військового збору на суму 16185,50 грн.;
- п.121.1 ст.121, п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України.
11.08.2016 року ДПІ у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на підставі вказаного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення:
- № НОМЕР_4 (форми «Р»), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 348118,59 грн., в тому числі 278494,87 грн. за основним платежем, 69623,72 грн. - штрафні (фінансові) санкції;
- № НОМЕР_2 (форми «Д»), яким визначила позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20231,88 грн., в тому числі 16185,50 грн. за основним платежем, 4046,38 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
- № НОМЕР_3 (форми «Р»), яким визначила позивачу до сплати суму за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 510 грн.
Також, на підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято: рішення №0031701702 від 11.08.2016 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 27909,47 грн.; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0031401702 від 11.08.2016 року, якою позивача зобов'язано сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 240680,16 грн.
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.08.2016 року протиправними, а відтак, такими, що підлягають скасуванню з підстав допущення контролюючим органом порушень при проведенні документальної планової виїзної перевірки, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Так, відповідно до пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно ст. 62 Податкового кодексу України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Відповідно до п. 77.1 ст. 77 Податкового кодексу України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.
Приписи п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України визначають, що про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Судом встановлено, що контролюючим органом дотримано порядок призначення перевірки та порядок повідомлення позивача про проведення перевірки. Так, документальна планова виїзна перевірка позивача, результати якої були оформлені актом від 29.07.2016 №2039/22-25-13-04/НОМЕР_1, проводилася згідно затвердженого плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на III квартал 2016 року та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 01.07.2016 року № 465 «Про проведення документальної планової перевірки ФОП ОСОБА_6».
Копія наказу про проведення документальної планової перевірки від 01.07.2016 року № 465 направлена на адресу позивача 01.07.2016 року та отримано Підприємцем особисто 05.07.2016 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
При цьому, згідно п. 77.6 ст. 77 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Так, в силу норм п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Одночасно, п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Зі змісту наведених норм ст. 81 Податкового кодексу України слідує, що відмова платника податків (позивача) від підпису у направленні на перевірку та складення посадовими особами акту, який засвідчує факт такої відмови, не є тотожним акту, який має складатись посадовими особами у разі відмови платника податку у допуску посадових (службових) осіб державної податкової служби до проведення перевірки.
Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Як вбачається зі змісту письмових заперечень проти позову та пояснень представників відповідача, ГДРІ відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Хмельницькому ОСОБА_4, 11.07.2016 року з метою проведення документальної планової виїзної перевірки платника, було здійснено виїзд за адресою здійснення господарської діяльності зазначеної ФОП ОСОБА_6 у телефонній розмові та підтвердженою довідкою ф.№20-ОПП по вул. Вінницьке шосе, 92, м. Хмельницький, магазин кафетерій «МІО».
Під час ознайомлення та пред’явлення направлення ГДРІ відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Хмельницькому ОСОБА_4 від 08.07.2016 року №001188 про проведення вказаної перевірки ФОП ОСОБА_6 відмовився від підпису у направленні на перевірку та у допуску до перевірки.
Про факт відмови від допуску до перевірки посадових (службових) осіб контролюючого органу, відповідачем складено відповідний акт від 11.07.2016 року №99/13-04/НОМЕР_1.
У зв'язку з цим контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_6 в приміщенні податкової інспекції та складено акт від 29.07.2016 №2039/22-25-13-04/НОМЕР_1 (копія якого наявна в матеріалах справи).
Також, у судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_4, головного державного ревізора - інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб ДПІ у м. Хмельницькому, який підтвердив, що документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_6 було проведено в приміщенні податкової інспекції, на підставі звітів та інших документів, що знаходились у відповідача, за результатами якої був складений акт від 29.07.2016 року.
До таких дій контролюючого органу суд відноситься критично, оскільки, як зазначалось вище, в силу приписів пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, виїзна перевірка проводиться виключно за місцезнаходженням платника чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Вказана та інші норми Кодексу не пов'язують право контролюючого органу на проведення виїзної перевірки не за місцезнаходженням платника податку навіть за умови відмови платника податку від допуску посадових осіб до проведення перевірки чи відмови від підпису у направленні на перевірку, та оформлення відповідного акту.
Таким чином, враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено виконання контролюючим органом вимог п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, щодо пред'явлення платнику податків 11.07.2016 року необхідних документів (копії наказу про проведення перевірки, направлень на проведення перевірки, службових посвідчень посадових осіб контролюючого органу), тобто безпосередньо перед початком проведення перевірки, та про відсутність у Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області повноваження на проведення виїзної планової перевірки позивача за місцезнаходженням контролюючого органу, а тому, як наслідок, - про протиправність дій ДПІ щодо проведення такої перевірки, результати якої оформлені актом від 29.07.2016 №2039/22-25-13-04/НОМЕР_1.
За таких обставин, з огляду на встановлення судом вчинення контролюючим органом протиправних дій щодо проведення перевірки, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області №0031601702, №0031501702, №0031301702 від 11.08.2016 року, рішення №0031701702 від 11.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, та вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0031401702 від 11.08.2016 року, як таких, що також є протиправними.
Такі висновки суду відповідають правовим позиціям Вищого адміністративного суду України, що викладені в його ухвалах від 02.12.2015 № К/800/15421/14, від 21.04.2016 № К/9991/77893/12, від 31.03.2016 № К/800/66468/13, та узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною, зокрема, у постанові від 09.12.2014 у справі № 21-511а14.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу норми пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, яка кореспондується з наведеними вище положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України, встановлено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що з відповідача на користь позивача також слід стягнути 8788,00 грн. судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду з позовом.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.08.2016 року №0031601702, НОМЕР_2, НОМЕР_3, рішення від 11.08.2016 року №0031701702 та вимогу про сплату боргу від 11.08.2016 року №Ф-0031401702.
Присудити на користь позивача судові витрати (судовий збір) в сумі 8788,00грн.(вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім грн.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (29013, м. Хмельницький, вул. Театральна, 12).
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 січня 2017 року о 12 год. 00 хв.
Суддя
/підпис/
"Згідно з оригіналом" Суддя
ОСОБА_1
