П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

07 березня 2012 року 09:00 № 2а-362/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Коломацькій О.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0001242320.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва на підставі хибних висновків акту перевірки від 07.11.2011 №439/23-205/36047792 щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест», прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0001242320, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 216 667,00 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 07.11.2011 №439/23-205/36047792 та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0001242320. Так, представником державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва вказано на нікчемність господарських операцій між товариством обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків за відсутності факту реальності господарських операцій. Додатково, представником державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва вказано на порушення позивачем порядку заповнення податкових накладних, наданих на підтвердження правомірності формування податкового кредиту по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест».

Представником товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»20.02.2012 подано клопотання про розгляд справи №2а-362/12/2670 у порядку письмового провадження, представник державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва в судове засідання 27.02.2012 не з’явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-362/12/2670 у письмовому провадженні на підставі наявних в матеріалах адміністративної справи доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»(виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»(замовник) укладено договір №06-2011-01 про надання маркетингових послуг, відповідно до якого виконавець надає замовнику маркетингові послуги, а саме: здійснює організацію та проведення промо-акцій з метою розповсюдження інформації про продукцію замовника; просування веб-сайта замовника в пошукових системах мережі Інтернет з метою забезпечення більшої кількості звернень до замовника; організацію інформаційних акцій із залученням СМС-сервісів мобільних операторів для інформування потенційних клієнтів про новини компанії-замовника; розміщення реклами замовника в мережі Інтернет; розміщення реклами замовника в засобах масової інформації; надання консультаційних послуг щодо підвищення рівня збуту продукції замовника; виготовлення рекламної продукції на замовлення замовника.

На виконання умов договору від 01.06.2011 №06-2011-01 товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»виписано податкові накладні від 01.06.2011 №1, від 08.06.2011 №49, від 10.06.2011 №50, від 15.06.2011 №51, від 16.06.2011 №52, від 17.06.2011 №53, від 20.06.2011 №54, від 21.06.2011№55, від 22.06.2011 №56, від 23.06.2011 №57, від 24.06.2011 №58, від 29.06.2011 №59, від 30.06.2011 №60 на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 216 667,00 грн., яку товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»включено до складу податкового кредиту згідно з декларацією з податку на додану вартість за червень 2011 року.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва проведено документальну позапланову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»(код ЄДРПОУ 36047792) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»(код ЄДРПОУ 37507330) за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 07.11.2011 №439/23-205/36047792.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за червень 2011 року на суму 216667,00 грн.

На підставі акту перевірки від 07.11.2011 №439/23-205/36047792 державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0001242320, яким позивачеві визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 216 667,00 грн. та застосовано штрафні (фінансової) санкції у розмірі 1,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом «а»пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Таким чином, враховуючи те, що для підтвердження даних податкового обліку беруться до увагу лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, досліджуючи реальність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»та товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест», суд виходить з наступного.

На підтвердження реальності господарських операцій по договору про надання маркетингових послуг від 01.06.2011 №06-2011-01 товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»суду надано копію договору від 01.06.2011 №06-2011-01, копії податкових накладних від 01.06.2011 №1, від 08.06.2011 №49, від 10.06.2011 №50, від 15.06.2011 №51, від 16.06.2011 №52, від 17.06.2011 №53, від 20.06.2011 №54, від 21.06.2011№55, від 22.06.2011 №56, від 23.06.2011 №57, від 24.06.2011 №58, від 29.06.2011 №59, від 30.06.2011 №60 на загальну суму податку на додану вартість 216 667,00 грн.; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2011 №33 з додатками, зразки продукції, що використувалася під час здійснення промо-акцій.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, вказано на висновки акту від 08.09.2011 №1240/2306/37507330 державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.05.2011 по 30.06.2011»від 08.09.2011 №1240/2306/37507330, якими за результатами аналізу поданої податкової звітності платника податків встановлено відсутність у товариства з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»найманих працівників, трудових ресурсів, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності, а також вказано на відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, у зв’язку з чим органом податкової служби зроблено висновок про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської економічної діяльності та, відповідно, здійснення діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди тертім особам.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»вказаних висновків актів перевірки від 07.11.2011 №439/23-205/36047792, від 08.09.2011 №1240/2306/3750733 не спростовано; жодних доказів крім податкових накладних, актів виконаних робіт та зразків рекламної продукції на підтвердження факту здійснення господарських операцій по договору від 01.06.2011 №06-2011-01 не надано.

Суд звертає увагу позивача, що наявність зразків рекламної продукції не є достатньою для підтвердження факту виконання господарських зобов’язань до договору від 01.06.2011 №06-2011-01, та, відповідно, виконання власних господарських зобов’язань безпосередньо товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест», оскільки відповідні зразки не містять будь-яких ідентифікуючих реквізитів з яких би вбачалось, що саме товариство з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест»їх виконало на виконання умов договору про надання маркетингових послуг від 01.06.2011 №06-2011-01.

Відповідно до пункту 198.2 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є, зокрема, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»надано податкові накладні датовані 01.06.2011, 08.06.2011, 10.06.2011, 15.06.2011, 16.06.2011, 17.06.2011, 20.06.2011, 21.06.2011, 22.06.2011, 23.06.2011, 24.06.2011, 29.06.2011, 30.06.2011. В той же час, на підтвердження факту надання послуг надано лише один акт виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2011.

Жодних інших документів, які є звичайними при виконання господарських зобов’язань подібного роду –погодженого макету зразків рекламної продукції, вихідних даних та замовлень замовника, доказів узгодження місць проведення промо-акцій тощо, представником товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»суду не надано.

Зважаючи на непідтвердженність з боку товариства з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»первинними документами руху активів у процесі здійснення господарської діяльності, суд вказує на доведеність з боку податкового органу безтоварності операцій по договору про надання маркетингових послуг від 01.06.2011 №06-2011-01.

Одночасно з викладеним, за змістом пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник обов'язковими реквізитами податкової накладеної є: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається з матеріалів справи, надані товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»податкові накладні від 01.06.2011 №1, від 08.06.2011 №49, від 10.06.2011 №50, від 15.06.2011 №51, від 16.06.2011 №52, від 17.06.2011 №53, від 20.06.2011 №54, від 21.06.2011№55, від 22.06.2011 №56, від 23.06.2011 №57, від 24.06.2011 №58, від 29.06.2011 №59, від 30.06.2011 №60 не містять обов’язкового реквізиту податкової накладної - опису наданих послуг. Суд не приймає доводи позивача в частині неможливості зазначення опису наданих послуг з огляду на характер таких послуг, оскільки в матеріалах справи наявний акт виконаних робіт (наданих) послуг, який містить детальний опис кожної маркетингової послуги, яка, за посиланням позивача, надавалася згідно з умовами договору від 01.06.2011 №06-2011-01.

Згідно з абзацом дев’ятим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, зважаючи на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, з огляду на те, що товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»не доведено реальності господарських операцій по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест», зважаючи на доведеність з боку податкового органу фіктивного характеру господарської операції з вказаним контрагентам з огляду на їх безтоварність з урахуванням відсутності виробничих та інших потужностей на виконання взятих на себе господарських зобов’язань, а також зважаючи на доведеність з боку податкового органу порушення порядку заповнення податкових накладних, на підставі яких товариством з обмеженою відповідальністю «Ексіст Україна»сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест», суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків акту перевірки від 07.11.2011 №439/23-205/36047792 в частині не підтвердження первинними документами правомірності віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 216 667,00 грн. по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «СВ Траст Інвест», та, відповідно, правомірність податкового повідомлення-рішення від 23.11.2011 №0001242320.

За вказаних обставин, суд вказує на відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Літвінова