Справа № 404/8157/16-ц

Номер провадження 2/404/1165/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда Бершадська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ “РосСМО” (Російська будівельно-монтажна організація), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, яким просить стягнути із відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 4 753,16 доларів США; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв”язку з порушенням термінів її виплати у розмірі 68 000 доларів США; моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.; відстрочити сплату судового збору за подачу позову про стягнення моральної шкоди до ухвалення судового рішення у справі. Зазначив, що в даний час не працює, тяжко хворіє його син, а тому не має коштів на сплату судового збору за подачу позову про стягнення моральної шкоди.

Згідно ч.2 ст. 79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ст. 8 Закону України “ Про судовий збір” №3674-VI від 08.07.2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Відповідно до роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі статтею 10 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. При цьому, суддя, вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору, оскільки достатніх та переконливих доказів відсутності коштів на сплату судового збору позивач не надав. Надані довідка від 20.03.2013 року не є достатнім доказом на підтвердження заявленого клопотання. Крім того, позивачем не надано відомостей про відсутність будь-яких додаткових доходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року «Про судовий збір».

Згідно ст. 4 цього ж Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня- 1 378 гривень (ст. 8 Закону України “ Про Державний бюджет України на 2016 рік”).

01 вересня 2015 року набрали чинності зміни до вищезазначеного Закону, в зв”язку з чим в п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону зазначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Таким чином, за подання позовної заяви щодо стягнення моральної шкоди необхідно сплатити судовий збір відповідно до ставок, зазначених в ст. 4 Закону України «Про судовий збір». За подання до суду позовної заяви не майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

У відповідності до ч.1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ухвалою судді від 22.12.2016 року позовну заяву залишено без руху, оскільки подана з порушенням ст. 119, 120 ЦПК України:

відсутній документ, що підтверджував б сплату судового збору щодо вимоги немайнового характеру;

не надано доказів того, що був працевлаштований в ТОВ “РосСМО” ОСОБА_2 в м. Кропивницькому- на території України;

крім того, місцезнаходженням відповідача зазначено в позовній заяві Республіку Гвінею, у відносинах з якою відсутній чинний міжнародний договір України, в зв”язку з чим суду України необхідно звернутись із судовим дорученням про надання правової допомоги, надіславши його Міністерству юстиції України для направлення через дипломатичні канали, а відтак позивачу необхідно додати до позовної заяви завірений переклад на мову запитуваної держави її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, для вручення відповідачу.

Запропоновано позивачу подати до суду в установлений строк завірений переклад на мову запитуваної держави ( Республіка Гвінея ) копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, для вручення відповідачу, докази працевлаштування в ТОВ “РосСМО” ОСОБА_2 в м. Кропивницькому- на території України; сплатити судовий збір щодо вимог не майнового характеру в розмірі 551,20 грн., надавши до суду оригінал квитанції.

04 січня 2017 року до суду надійшло повідомлення про вручення 29 грудня 2016 року позивачу поштового відправлення, а саме: копії вищевказаної ухвали від 22.12.2016 року.

Позивачем, через канцелярію суду, 05 січня 2017 року надано до суду квитанцію №3 про сплату 29 грудня 2016 року судового збору в розмірі 551,20 грн., виконавши лише частково вимоги вищевказаної ухвали Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 грудня 2016 року.

Таким чином, відповідно до вище зазначеної ухвали від 22 грудня 2016 року у встановлений строк позивач не виконав вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, не подав завірений переклад на мову запитуваної держави ( Республіка Гвінея ) копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, для вручення відповідачу, докази працевлаштування в ТОВ “РосСМО” ОСОБА_2 в м. Кропивницькому- на території України.

Разом тим, станом на 11.01.2017 року позивач не звернувся до суду із клопотанням про продовження процесуального строку, встановленого судом для усунення недоліків його позовної заяви, залишеної без руху, а відтак, суддя вважає, що заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Відповідно до ч.2 ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 121, 293 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ “РосСМО” (Російська будівельно-монтажна організація), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, моральної шкоди– вважати неподаною та повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п"яти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, через суд першої інстанції. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда О. В. Бершадська