Копія

Справа № 822/340/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПольового О.Л. при секретаріБачок О.В. за участі:позивача представника позивача представника Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій областірозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області , Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про визнання незаконним, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі ГУНП в Хмельницькій області), Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. начальника ГУНП в Хмельницькій області від 10.02.2016 року № 10 о/с в частині звільнення ОСОБА_3 зі служби в поліції;

- визнати незаконним та скасувати рішення Атестаційної комісії № 1 ГУНП в Хмельницькій області від 25.01.2016 року в частині висновку відносно позивача займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- поновити на посаді начальника сектору Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області;

- стягнути з ГУНП в Хмельницькій області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з ГУНП в Хмельницькій області на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що згідно Наказу ГУНП в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 року відповідно до Закону "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII), звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_3 (М-255625), начальника сектору Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області з 10.02.2016 року, підставою звільнення вказано рішення апеляційної комісії від 25.01.2016 року.

Вважає Наказ ГУНП № 10, рішення атестаційної комісії ГУНП в Хмельницькій області від 25.01.2016 року незаконними та такими, що підлягають скасуванню. Вказує, що були відсутні правові підстави для проведення атестування позивача, а тому і були відсутні підстави для звільнення останнього. Додатково зазначає, що атестація проведена всупереч нормам ч.2 ст.57 Закону № 580-VIII, а висновки атестаційної щодо службової невідповідності позивача зроблені у невідповідності з положеннями п.16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.11.2015 року № 1465 (далі Інструкція № 1465).

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позов підтримали, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник ГУНП в Хмельницькій області в судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник Атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши зібрані в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Суд встановив, що відповідно до наказу ГУНП № 42 о/с від 07.11.2015 року, ОСОБА_3 призначено на посаду начальника сектору Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області та присвоєно спеціальне звання капітан поліції.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області від 12.01.2016 року № 9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580-VIII та вимогами Інструкції № 1465 наказано, зокрема:

- провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів, атестаційною комісією ГУНП починаючи з 12 січня 2016 року;

- створити атестаційні комісії ГУНП № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6;

- погодити з керівництвом Національної поліції України персональний склад атестаційних комісій ГУНП та подати їх на затвердження.

Позивач пройшов тестування на застосування загальних навичок, набравши 17 балів із 60 можливих та професійне тестування, набравши 34 бали із 60 можливих.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії № 1 поставлено на голосування рішення "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами голосування: за - 5, проти - 0. Підставами для прийняття вказаного рішення зазначені: атестуємий неадекватно оцінює свій професійний рівень; проявляє агресивність у спілкуванні; не працює над покращенням своїх знань, законодавства; погано розвинуте логічне мислення, не вміє виділяти головне в роботі; при відповідях на запитання проявляє потайність; не схильний до перелаштування під зміни в суспільстві.

Рішення атестаційної комісії № 1 ГУНП у Хмельницькій області, оформлене протоколом ОП № 15.00002204.0017513 від 25.01.2016 року було внесено до розділу IV атестаційного листа позивача 25.01.2016 року та ознайомлено із ним ОСОБА_3 28.01.2016 року.

Позивач, не погоджуючись з рішенням атестаційної комісії № 1, оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії західного регіону.

Протоколом ОП № 10/05 апеляційної комісії західного регіону від 05.02.2016 року встановлено, що позивач не набрав 60 і більше балів за професійний тест та тест на загальні здібності та навички, у зв'язку з чим подана скарга розгляду не підлягає.

Наказом ГУНП в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 року відповідно до Закону № 580-VIII звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) капітана поліції ОСОБА_3 (М-255625), начальника сектору Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області з 10.02.2016 року, на підставі рішення апеляційної комісії від 25.01.2016 року.

Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно п.9,13 розділу ХІ Закону № 580-VIII працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції. Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.

За приписами ч.1 ст.47, ч.1 ст.58 Закону № 580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Згідно п.5 ч.1 ст.77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється через службову невідповідність.

Частиною 1 ст.57 Закону № 580-VIII передбачено, що атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

При цьому, згідно ч.2 ст.57 Закону № 580-VIII атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Відповідно до п.3 розділу І Інструкції № 1465 атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Пунктом 10 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Як передбачено ч.4,5 ст.57 Закону № 580-VIII, рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами. Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Наказом Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області від 12.01.2016 року № 9 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області" наказано, зокрема, провести атестування поліцейських ГУНП в Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів, атестаційною комісією ГУНП починаючи з 12 січня 2016 року.

Разом з тим, у вказаному наказі не зазначені підстави, які передбачені ч.2 ст.57 Закону № 580-VIII, для атестування поліцейських Головного управління Національної поліції у Хмельницькій області та підпорядкованих підрозділів, в тому числі позивача.

Таким чином, суд вважає, що атестування ОСОБА_3 було проведено за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону № 580-VIII, оскільки суду не надано доказів того, що відносно останнього вирішувалося питання про призначення на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу, про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність чи питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Суд критично ставиться до твердження представника ГУНП в Хмельницькій області щодо самостійного прийняття позивачем рішення про проходження атестування, як підстави для призначення атестування відповідачем, оскільки прийняття рішення про проведення атестування поліцейських належить до виключної компетенції керівника органу поліції, який призначає їх на посади.

Суд також відхиляє, як безпідставні, доводи відповідача щодо призначення позивача на посаду в поліцію тимчасово відповідно до тимчасового штату органів і підрозділів ГУНП в Хмельницькій області, що обумовило необхідність проведення його атестації для призначення на постійну посаду, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.58 Закону № 580-VIII призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. За змістом частини 2 статті 58 Закону № 580-VIII строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту. Отже, наявність тимчасового штату не може слугували підставою для строкового (тимчасового) призначення особи на посаду поліцейського. Наказ т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 42 о/с від 07.11.2015 року, яким позивач призначений на посаду начальника сектору Старокостянтинівського відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області не містить вказівки на тимчасове призначення позивача на посаду в поліції, а також умов переатестації, проведення якої Законом № 580-VIII не передбачене.

Отже, відповідач не довів, що позивач прийнятий на посаду в поліції тимчасово. Строковість призначення на посаду поліцейського не може бути підставою для проведення атестації.

Пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465 визначено, що атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до рішення атестаційної комісії № 1 ГУНП у Хмельницькій області, оформленого протоколом ОП № 15.00002204.0017513 від 25.01.2016 року, за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення головою атестаційної комісії поставлено на голосування рішення "4 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність", яке підтримано за результатами головування: за - 5, проти - 0.

Однак, мотивів прийняття таких рішень комісія не зазначила. У вказаному протоколі не відображено хід проведення співбесіди, зміст питань, які ставилися позивачу, та відповіді на них, відсутнє посилання на конкретні матеріали, на підставі яких прийняті вказані рішення.

В порушення вимог п.8,9,10,16 розділу IV Інструкції № 1465, у зазначеному рішенні атестаційної комісії не вказано, з яких підстав членами атестаційної комісії не були взяті до уваги відомості, зазначені в атестаційному листі позивача, результати його тестування на знання законодавчої бази та на загальні здібності і навички, яким критеріям, визначеним пунктом 16 розділу IV Інструкції № 1465, не відповідає поліцейський ОСОБА_3

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що пунктом 16 Інструкції № 1465 передбачено вичерпний перелік критеріїв, які повинні враховуватись атестаційними комісіями при прийнятті рішень, проте такі критерії як атестуємий неадекватно оцінює свій професійний рівень; проявляє агресивність у спілкуванні; не працює над покращенням своїх знань, законодавства; погано розвинуте логічне мислення, не вміє виділяти головне в роботі; при відповідях на запитання проявляє потайність; не схильний до перелаштування під зміни в суспільстві у переліку відсутні.

У Рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява № 387/03), Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом"; тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

В процесі судового розгляду спору на підтвердження обґрунтованості висновків атестаційної комісії про невідповідність займаній посаді, відповідач не навів суду аргументів, які б відповідали зазначеним вище критеріям доведення "поза розумними сумнівом", та не надав належні та допустимі докази, які підтверджують висновки комісії.

Пунктами 3,8 розділу IV Інструкції № 1465 передбачено, що атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники. Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці. В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

За приписами п.9 розділу IV Інструкції № 1465 прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, безпосередній керівник позивача (заступник начальника Хмельницького районного відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНП в Хмельницькій області) склав атестаційний лист, у якому відображені відомості, передбачені п.8 розділу IV Інструкції № 1465 та зроблено висновок прямого керівника про те, що позивач займаній посаді відповідає.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно до ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

У пункті 169 Рішення у справі "Олександр Волков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що вислів "згідно із законом вимагає, по-перше, щоб оскаржуваний захід мав певне підґрунтя у національному законодавстві; він також стосується якості закону, про який йдеться, вимагаючи, щоб він був доступний для зацікавленої особи, яка, окрім того, повинна мати можливість передбачити наслідки його дії щодо себе, та відповідав принципові верховенства права .

Вчинення органом державної влади дії (прийняття рішень) з порушенням приписів Конституції України та Закону, який регулює відповідні правовідносини, призводить до визнання таких дій (рішень) незаконними та відсутності правових наслідків таких дій (рішень).

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 27.01.2016 року по справі № 21-425а14.

Таким чином, дії відповідача щодо призначення та проведення атестування позивача відповідно до наказу ГУНП в Хмельницькій області 12.01.2016 року № 9, вчинені з порушенням вимог Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465, та прийняте в результаті цих дій рішення атестаційної комісії № 1 про невідповідність займаній посаді та звільнення позивача зі служби в поліції через службову невідповідність не можуть мати жодних правових наслідків для позивача. Тому, наказ ГУНП в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 про звільнення ОСОБА_3, прийнятий на підставі неправомірного рішення атестаційної комісії, також не відповідає вимогам Закону № 580-VIII та Інструкції № 1465.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування наказу Головного управління Національної комісії в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 року "По особовому складу" в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 5 частин 1 статі 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність та поновлення на посаді необхідно задовольнити.

Щодо зобов'язання Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 12.02.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами ч.2 ст.235 КЗпП при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року, при присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час, то судом безпідставно не враховано при розрахунку сум вимушеного прогулу здійснену відповідачем виплату вихідної допомоги позивачці, чим порушено вищенаведені рекомендації Верховного Суду України та інтереси відповідача щодо зайвих витрат коштів з фонду оплати праці.

Згідно із пунктом 24 Положення у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.

Єдиним нормативним актом, який визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок).

Із пункту 5 Порядку вбачається, що основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Отже, за приписами наведених норм, суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14 січня 2014 року (справа № 21-395а13).

Зміст наведених правових актів дає підстави для висновку про те, що у випадках стягнення середньої заробітної плати (грошового забезпечення) за час вимушеного прогулу, судом має бути визначений період вимушеного прогулу, останнім днем якого завжди є день ухвалення постанови суду як акту правосуддя, з яким відбулося врегулювання публічно-правового спору, про який зазначено в адміністративному позові, і вирішено завдання адміністративного судочинства.

В мотивувальній частині судового рішення повинні міститись встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридична оцінка, а також оцінка доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні вимог про стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, однак в оскаржуваному рішення суду І інстанції такі обставини та їх оцінка відсутні.

Отже, при стягненні суми середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, необхідно вказати конкретну суму, що підлягає стягненню, а саме: 57 675,25 грн. за період з 11.02.2016 року по 28.12.2016 року, та середньомісячного заробітку за один місяць, яка підлягає негайному виконанню у сумі 5 462,50 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про зобов'язання ГУНП в Хмельницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середнє грошове утримання за час вимушеного прогулу, починаючи із 11.02.2016 року по день поновлення на роботі.

Відповідно до п.2,3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Стосовно позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Із наведеного слідує, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.

Згідно п.п.1,2 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування.

Верховний суд України в вищезазначеній Постанові Пленуму зазначає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

В обґрунтування вказаних вимог позивачем не надано жодних доказів щодо розміру моральної шкоди та доказів, що підтверджують моральні страждання позивача.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області № 10 о/с від 10.02.2016 року "По особовому складу" в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_3 зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність.

Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 25.01.2016 року щодо звільнення зі служби в поліції ОСОБА_3 через невідповідність займаній посаді.

Поновити ОСОБА_3 на службі в поліції на посаді начальника сектору Старокостянтинівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_3 середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу з 10.02.2016 року по 28.12.2016 року в сумі 57 675,25 грн.

Постанова в частині поновлення на посаді та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць у сумі 5 462,50 грн. підлягає негайному виконанню.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 03 січня 2017 року

Суддя/підпис/О.Л. Польовий"Згідно з оригіналом" Суддя О.Л. Польовий