Справа № 596/1886/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2016 р.

Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого суду Лисюк І.О.

при секретарі Федорів О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Гусятин справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора роти №3 батальйону УПП в м. Тернопіль ДПС рядового поліції Зварича Володимира Михайловича, третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що вказаною постановою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП і притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 425 грн. Із даною постановою позивач категорично не згідний, посилаючись на те, що 17.08.2016 року близько 14 год. 45 хв. керуючи автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 здійснював маневр повороту з вул. Шептицького на вул. Живова, де був зупинений інспектором роти № 3 батальйону УПП в м. Тернопіль ДПС рядовим поліції Зварич В.М. Інспектор звинуватив його у створенні затору, чим порушив п. 16.4 ПДА, про що склав протокол та постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР № 088500. В пояснення до протоколу він вказав свою незгоду з обвинуваченням, зазначивши фактичні обставини інциденту.

Вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП є незаконним та необґрунтованим.

Пунктом 16.4 ПДР України встановлено, що забороняється виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утвориться затор, який змісить водія зупинитись на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів. У ситуації коли він здійснював маневр повороту, були відсутні будь-які ознаки того, що в даний час на вказаному перехресті вже утворився затор, більше того, виходячи з ситуації, яка склалась на перехресті в нього не було підстав вважати, що внаслідок проведеного ним маневру створяться будь-які перешкоди для руху інших транспортних засобів чи пішоходів, а тому вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення.

Окрім того, інспектор після складення протоколу відразу і виніс постанову про адмінправопорушення. Однак розгляд на місці, без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання заперечення на протокол та постанову, документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, якими він не мав можливості скористатися. При накладенні конкретного розміру штрафу не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення, на що вказує ст. 33 КУпАП.

Просить визнати постанову серії ДР № 088500 від 17.08.2016 року про адміністративне правопорушення протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Тернопіль рядовий поліції Зварич В.М. в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи. Попередньо надав суду заперечення проти позову, в якому вважає позовні вимоги ОСОБА_2 незаконними, безпідставними та необґрунтованими, оскільки останній не надав суду необхідних, належних та допустимих доказів, якими мотивує обставини, викладені в позовній заяві. Позивач був притягнутий до адмінвідповідальності за порушення вимог п. 16.4 ПДР України, здійснивши в'їзд на перехрестя, де утворився затор. ОСОБА_2 у поданому ним позові стверджує, що не порушив ПДР України, оскільки нібито здійснив в'їзд на перехрестя на сигнал світлофора, що дозволяє рух, не помітивши там затору. Пунктом 2.3 б) ПДР України на водія покладається обов'язок бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну. Згідно п.1.5 ПДР України водій, що створив небезпеку або перешкоду для інших учасників дорожнього руху, зобов'язаний негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод.

Як вбачається з відеозапису з нагрудного відеореєстратора поліцейського, інспектором роти № 3 батальйону УПП у м. Тернополі ДПП рядовим поліції Зваричем В.М. під час патрулювання 17.08.2016 року було виявлено автомобіль позивача, що виїхав на перехрестя, де утворився затор, при цьому створивши суттєву перешкоду іншим учасникам дорожнього руху, а саме фактично заблокувавши смугу для руху в одному напрямку. Відеозаписом зафіксований сам затор та розміщення автомобіля позивача: чітко видно, що транспортний засіб розміщений на перехресті, де утворився затор, та дійсно суттєво перешкоджає руху інших транспортних засобів, оскільки водій маршрутного автобуса для об'їзду автомобіля позивача змушений був виїхати на смугу зустрічного руху. Крім того водієм не вжито заходів для усунення перешкоди для руху, а саме розвороту і з'їзду з місця де утворився затор.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. На підставі вищевикладеного просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову. Справу просить слухати у його відсутності.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління патрульної поліції у м. Тернополі Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною третьою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що 17.08.2016 інспектор роти № 3 батальйону УПП в м. Тернопіль рядовим поліції Зварич В.М. винесено постанову серії ДР № 088500, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн.

В оскаржуваній постанові відповідач зазначив, що 17.08.2016 року о 14:45 год. в м. Тернопіль ОСОБА_2 керуючи автомобілем Volkswagen Passat, номерний знак НОМЕР_1 здійснював маневр повороту з вул. Шептицького на вул. Живова на якому утворився затор, що змусило водія зупинитись на перехресті, чим створив перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушив вимоги п. 16.4 ПДР України.

Частина друга статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Відповідно до частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Уповноваженою посадовою особою, що має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 122 КУпАП є посадова особа органу внутрішніх справ (Національної поліції) (стаття 255 КУпАП).

Статтею 258 КУпАП визначено випадки за яких протокол в разі вчинення адміністративних правопорушень не складається. Так ч.2. та ч.3 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Слід зауважити, що відповідно до ч.5 ст.258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження. Перелік адміністративних правопорушень, за які адміністративні стягнення накладаються на місці їх вчинення, є вичерпним і може бути змінений лише законом.

Окрім того, суд вважає за необхідне вказати, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно доданих до постанови письмових пояснень вбачається, що ОСОБА_2 не згідний із поясненнями інспекторів щодо порушення ним ПДР, оскільки йому не надали відео фіксацію порушення. Також оскільки він зупинився вимушено перед автомобілем, який стояв спереду з ввімкненими поворотами і він не вважає, що пред'явлені йому звинувачення надані з зазначенням усіх обставин які створилися на перехресті. Початок руху на перехрестя він здійснив згідно ПДР, а про стан, що називають затором він дізнався лише від працівників поліції.

Одночасно Конституційний Суд України у своєму рішенні № 5-рп/2015 від 26.05.2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначив, що за загальним правилом фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення уповноваженою посадовою особою протоколу про його вчинення.

Проте згідно долученої до матеріалів справи вбачається що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДР № 088500 була складена за вчинення адміністративне правопорушення, яке зафіксоване не в автоматичному режимі. До постанови додаються пояснення. Проте разом із запереченням проти позову відповідачем був долучений також диск з відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, відомості про який відсутні в постанові.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У постанові в справі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме наявні докази вини у скоєнні позивачем адміністративного правопорушення передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення відповідачем не складався, жодного із наведених засобів доказування при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано у зв'язку з їх відсутністю. Пояснення позивача не були прийняті інспектором до уваги.

У відповідності до вимог ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Під час розгляду справи доказів які б свідчили про правомірність рішення відповідача отримано не було.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, не з'ясовано всіх обставин справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.280 КУпАП та не спростовано позицію позивача. Оскільки позивач оспорював допущене порушення, то дотримуючись принципу офіційного з'ясування обставин, уповноважена посадова особа повинна була скласти протокол про адміністративне правопорушення, що не було вчинено. На переконання суду, розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення Серії ДР 2 №088500 від 17.08.2016р. суперечить вимогам щодо об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема права користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими пособами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 221 Глави 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, серед яких відсутня ч.2 ст.122 КУпАП.

Системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє суду дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст.221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб'єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що має наслідком для відмови в задоволенні позовних вимог в частині закриття провадження по справі.

За таких обставин позивач притягнутий до адміністративної відповідальності без достатніх для цього підстав, винесена щодо нього постанова інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Тернопіль рядового поліції Зварича В.М. про накладення штрафу підлягає скасуванню як незаконна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 17, 19, 70, 71, 99, 100,102, 160-163 КАС України, ст. ст. 7, 33, 281, 254-256, 258, 276, 280, 283, 287, 288, 293 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора роти № 3 батальйону УПП в м. Тернопіль рядового поліції Зварича Володимира Михайловича серії ДР № 088500 від 17 серпня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу у розмірі 425 грн.

В задоволенні решти вимог, відмовити.

На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення через Гусятинський районний суд Тернопільської області.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в разі пропущення вищезазначених строків, або якщо її не скасовано після розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі 16 листопада 2016 року.

Суддя: підпис

З оригіналом вірно

Суддя Гусятинського районного суду І.О. Лисюк