П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2011 року м. Бобровиця

Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Бойко В.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПФ України в Бобровицькому районі про стягнення не отриманої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни ,-

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулася із зазначеним позовом до суду, в якому вказує, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року (далі за текстом –Закон №2195-IV) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Управлінням ПФУ така надбавка до пенсії у повному розмірі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивачка зазначила , що дії Управління ПФУ щодо нездійснення перерахунку та невиплати їй у повному обсязі надбавки до пенсії є неправомірними та такими, що суперечать Конституції України та Законам України. За наведених обставин позивач просить визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату в межах строку позовної давності їй недоплаченої як дитині війни, щомісячної державної допомоги відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”№2195-IV від 18 листопада 2004 року.

Відповідач надав до канцелярії суду заперечення на позов, в якому він позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

В запереченнях відповідач зазначив, що позивач має статус дитини війни і відповідно до положень ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року має право на підвищення пенсії в певному розмірі, проте Управління ПФУ діє лише в межах фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, які здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України. Органами пенсійного фонду України особам, які мають татус “дитини війни ”виплачується щомісячна надбавка в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність . З 01.01.2009 року ця надбавка позивачу виплачується в розмір 49 гривень 80 копійок . З огляду на це відповідач вважає , що з його боку не було допущено бездіяльності , про яку вказано в позові . У запереченнях відповідач зазначив, що Управління ПФУ в Бобровицькому районі діяло у межах повноважень, у порядку та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 і має статус дитини війни, що надає їй право на отримання державної соціальної підтримки, встановленої Законом України "Про соціальний захист дітей війни".

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №107-VІ “Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”текст ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції, відповідно до якої розмір підвищення пенсії склав 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте, рішенням Конституційного суду України №10-рп від 22 травня 2008р. визнано неконституційним положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”щодо викладення положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”в новій редакції, тобто відновлено дію ст..6 Закону № 2195 згідно якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на усій території України, та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення , що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність .

Таким чином рішення Конституційного суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, мають для суду преюдиціальне значення.

В той же час , Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік ”від 14 червня 2011 року № 3491 , який набрав чинності 19 червня 2011 року, зазначено , що у 2011 року норми і положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей ”застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Визначення порядку та розмірів зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 “Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету ”прийнята на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України “Про державний бюджет України на 2011 рік”, пунктом 6 абз. 1 якою встановлено , що дітям війни (крім тих, на які поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту ”( 3551-12) та “Про жертви нацистських переслідувань”(1584-14), яка набрала чинності 23 липня 2011 року , до пенсії або Щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , підвищення проводиться у розмірі 49, 80 грн.

Таким чином , беручи до уваги позовні вимоги позивача суд зазначає , що кінцевим строком відновлення порушеного права позивача на отримання підвищення до пенсії за віком, як дитині війни , слід вважати 22 липня 2011 року.

З матеріалів справи та письмових заперечень відповідача вбачається , що управління перерахунок пенсії позивачу в частині її підвищення за час дії ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”не здійснювало , а також не проводило виплату .

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління..

Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області, за місцем проживання позивача.

Позивачка звернулася до суду 21.10.2011 року та просила задовольнити позов в межах строку позовної давності.

Статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів .

Зі змісту позовної заяви вбачається , що позивач вважає дії відповідача щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги як дитині війни незаконними , однак з такими позовними вимогами не звертається , суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та визнати дії відповідача незаконними щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги як дитині війни, оскільки ч. 2 ст. 11 КАС України , передбачено , що суд може вийти за межі позовних вимог , якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб , про захист яких вони просять.

Таким чином , слід вважати дії Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області щодо не нарахування і невиплати державної соціальної допомоги ОСОБА_1 як дитині війни з 21 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року , незаконними та зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.. 6 Закону України “Про соціальних захист дітей війни ”в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком , передбаченої ст.. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове пенсійне страхування ”та провести відповідні виплати за період з 21 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року , з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

Відповідно до ч.3 ст. 183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає негайному виконанню відповідачем.

На підставі викладеного, керуючись ст.22, 152 Конституції України, ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 69-71,99, 100,160, 162, 183-2, 256 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Бобровицькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 21 квітня 2011 року по 22 липня 2011 року , з урахуванням фактично сплачених сум у цей період.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя В.І.Бойко