АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа

№ 524/6485/16-ц Номер провадження 22-ц/786/2813/16

у 1-й інстанції Рибалка Ю.В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2016 року

. Полтава

Колегія

суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів : Карпушина Г.Л., Пилипчук Л.І.

секретар: Філоненко О.В.

за участю: представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3

представника позивача – ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_5

на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2016 року

та за апеляційною скаргою ОСОБА_5

на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні, вселення та скасування реєстрації.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2016 року позивач звернулася до місцевого суду з вказаним позовом до відповідачів, посилаючись на те, що вона є єдиним користувачем квартири АДРЕСА_1, що підтверджується рішенням Автозаводського районного суду від 13.10.2014 року. З метою надання правової допомоги в оформленні документів для приватизації квартири, вона видала довіреність на ім’я ОСОБА_5 При отриманні довідки про склад сім’ї позивачу стало відомо, що в даній квартирі є зареєстрованою стороння особа, без будь-яких на те правових підстав, усних чи письмових домовленостей, стосовно користування квартирою. Вказує, що відповідач не є членом сім'ї позивача чи членом сім’ї колишніх користувачів, з реєстраційного обліку за місцем реєстрації в добровільному порядку знятись не бажає.

З урахуванням наведеного прохала зобов’язати відповідачів припинити чинити дії, які перешкоджають ОСОБА_6 користуватися жилим приміщенням квартири АДРЕСА_2; заборонити відповідачам перешкоджати ОСОБА_6 у здійсненні права користування вказаною квартирою; вселити ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_2; визначити недійсною реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою; зняти з реєстраційного одліку місця проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні, вселення та скасування реєстрації задоволено частково.

Зобов’язано ОСОБА_2 припинити чинити дії, які перешкоджають ОСОБА_6 користуватись жилим приміщення квартири АДРЕСА_3.

Заборонено ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_6 у здійсненні права користування квартирою №7 в буд. 29 по вул. Гвардійській в м. Кременчуці Полтавської обл.

Вселено ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_4

Визнано недійсною реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5.

Знятоз реєстраційного обліку місця проживання ОСОБА_2 за адресою: Полтавська обл.., АДРЕСА_6.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2016 року внесено виправлення в ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.09.2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні, вселення та скасування реєстрації, вказавши прізвище, ім’я та по-батькові відповідача - замість «…Захарій Надія Олексіївна…» - «…Чернишова Алла Леонідівна…».

У поданих апеляційних скаргах на рішення суду відповідачі, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просять рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Окрім того, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.09.2016 року за заявою ОСОБА_6

ОСОБА_2 в поданій апеляційній скарзі, вказує, що ОСОБА_6 в спірній квартирі не проживала, особистих речей не мала, оплату комунальних послуг не проводила, а тому ОСОБА_2 не може вчиняти перешкод в її користуванні квартирою.

Вказує, що посилання позивача не те, що їй не було відомо про факт реєстрації ОСОБА_2 в квартирі не відповідає дійсності, оскільки вони неодноразово спілкувалися з цього приводу. Також зазначає, що сама ОСОБА_6 мала намір знятися з реєстраційного обліку за вказаною квартирою.

Окрім того, посилається на те, що відповідачем ОСОБА_2 здійснювався поточний ремонт даної квартири, заміна вікон, т.д. Вказує, що заміни замків, як зазначено в позовній заяві, нею вчинено не було.

Вважає, що ОСОБА_5 не було здійснено перевищення повноважень, встановлених довіреністю на представництво інтересів позивача, а державна реєстрація вчинена у відповідності до вимог закону та ніким не скасована.

Також зазначає, що при скасуванні рішення суд вправі скасувати заходи забезпечення позову.

В поданій апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_5, вказує, що ОСОБА_6 не вчинялось жодних дій щодо фактичного користування вказаною квартирою, а саме позивачем не проводилась сплата комунальних платежів, ремонт, в даній квартирі відсутні особисті речі ОСОБА_6

Зазначає, що у справі відсутні будь-які докази вчинення позивачу перешкод у користуванні вказаною квартирою. Вважає, що нею не було здійснено перевищення повноважень, встановлених довіреністю на представництво інтересів позивача, а державна реєстрація вчинена у відповідності до вимог закону, зі згоди ОСОБА_6 та ніким не скасована.

Окрім того, ОСОБА_5 було подано апеляційну скаргу на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2016 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить вказану ухвалу скасувати.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що, в порушення вимог закону, судом не було здійснено виклику сторін. Вважає, що виправлення описки жодним чином не усуває порушення її прав щодо не надіслання їй копії позову, позбавлення можливості надати докази, заявити клопотання.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційних скарг підтримав та прохав їх задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційних скарг заперечував, а рішення та ухвалу суду прохав залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення та ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційних скарг та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення учасників процесу, дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідачів на рішення суду підлягають частковому задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_5 на ухвалу суду – відхиленню, з наступних підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.10.2014 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання права користування житловим приміщенням задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім’єю ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, без реєстрації шлюбу у період з лютого 2008 року по 14 червня 2014 року.

Визнано за ОСОБА_6 право користування квартирою №29 по вул. Гвардійській, б.7 в м. Кременчуці Полтавської області (а.с.17).

12.01.2015 року ОСОБА_6 було видано довіреність серії НАК №416439, зареєстрованої в реєстрі за №49, на ім’я ОСОБА_5, та надано останній право представляти інтереси довірителя у взаємовідносинах, пов’язаних з приватизацією, оформленням (державною реєстрацією) права власності на квартиру АДРЕСА_7 та розпорядженням (укладенням договорів купівлі-продажу, міни, попередніх договорів купівлі-продажу тощо) вказаною вище квартирою, за цією адресою, на умовах ( в тому числі суми, терміни та інші умови), які будуть визначатися представником самостійно, виходячи з розумної доцільності (а.с.20).

Дана довіреність не скасована.

Відповідно до довідки №5/31 від 25.08.2016 року, виданої ТОВ «Житлорембудсервіс», ОСОБА_6 зареєстрована з 19.12.2014 року за адресою м. Кременчук. АДРЕСА_8 (а.с.18).

Згідно довідки (витяг з домової книги про склад сім’ї та реєстрацію) №4927 від 07.07.2016 року, виданої ТОВ «Житлорембудсервіс», за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_6 – наймач, з 19.12.2014 року, ОСОБА_2 -з 04.07.2016 року, заборгованість по квартплаті становить 4864,59 грн. (а.с.19).

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий суд виходив із того, що, рішенням суду ОСОБА_6 визнано належним користувачем спірної квартири, матеріалами справи встановлено факт незаконного обмеження її прав як користувача, а тому позовні вимоги до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення підлягають до задоволення, стосовно вимог до відповідача ОСОБА_5, то суд вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Такі висновки місцевого суду не в повній мірі відповідають обставинам справи і нормам матеріального права.

Частиною 1 ст.316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.3 ст.328 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За змістом статті 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Підставою для задоволення позову власника є встановлення факту порушення прав власника і об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні ним цих прав.

Право позивачів на звернення з даним позовом передбачено ст.ст.15,16,391,386 ЦК України, згідно з якими власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

За змістом статті 9 Житлового кодексу України ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом.

У відповідності зі ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд сприяє всебічному та повному з'ясуванню обставин справи.

За змістом ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч.1 ст. 14 судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

За нормою ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 13.10.2014 року визнано за ОСОБА_6 право користування квартирою №29 по вул. Гвардійській, буд.7 в м. Кременчуці Полтавської області (а.с.17).

19.12.2014 року ОСОБА_6 була зареєстрована як наймач за вказаною адресою, що підтверджується довідкою №4927 від 07.07.2016 року, виданою ТОВ «Житлорембудсервіс» (а.с.19).

12.01.2015 року ОСОБА_6 було видано довіреність серії НАК №416439, зареєстрованої в реєстрі за №49, на ім’я ОСОБА_5

В матеріалах справи відсутні відомості про скасування даної довіреності.

04.07.2016 року за адресою: АДРЕСА_9 була зареєстрована ОСОБА_2 (а.с.19).

Матеріалами справи встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_6 у вказаній квартирі не проживає.

Відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не надано, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, а саме показання свідків, відповідні довідки житлово-експлуатаційних організації, ОСББ, тощо, на підтвердження факту вчинення відповідачами перешкод у користуванні ОСОБА_6 квартирою №29 по вул. Гвардійській, буд.7 в м. Кременчуці Полтавської області, не надано доказів дійсної зміни замків у вказаній квартирі чи здійснення інших дій, спрямованих на перешкоджання позивачу у здійсненні свого права користування.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 здійснювалась сплата комунальних платежів за вказаною адресою, а саме 19.08.2016 року на суму 437,00 грн. 12.08.2016 року на суму 801,77 грн., 12.08.2016 року – 104,45 грн., що підтверджується копіями квитанцій (а.с.46-47).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що матеріалами справи не знайшло підтвердження вчинення перешкод відповідачами у користуванні вказаною квартирою ОСОБА_6, а тому позовні вимоги щодо зобов’язання відповідачів припинити чинити дії, які перешкоджають ОСОБА_6 користуватися жилим приміщенням, заборони відповідачам перешкоджати ОСОБА_6 у здійсненні права користування вказаною квартирою та вселення ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_2 не підлягають до задоволення.

За змістом ст.65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Згідно ч.ч.1,3 ст.78 ЖК України тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов'язки за договором найму жилого приміщення.

Наймач вправі здати жиле приміщення в піднайом або поселити в нього тимчасових жильців на умовах і в порядку, передбачених статтями 91 - 99 цього Кодексу.

За нормою, зокрема, статті 98 ЖК України, наймач жилого приміщення та члени його сім'ї, які проживають разом з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в жилому приміщенні, що є в їх користуванні, інших осіб без стягнення плати за користування приміщенням (тимчасових жильців)…

З довідки (витяг з домової книги про склад сім’ї та реєстрацію) № 4927 від 07.07.2016 року, виданої ТОВ «Житлорембудсервіс», вбачається, що за адресою Кременчук, АДРЕСА_8, ОСОБА_6Г зареєстрована з 19.12.2014 року як наймач, ОСОБА_2 зареєстрована з 04.07.2016 року без визначеного статусу, тобто є тимчасовим жильцем.

Зі змісту наведених норм вбачається. що вселення у житлове приміщення тимчасових жильців проводиться за письмовою згодою наймача, якої ОСОБА_6 не надавала.

Відповідно до п.2.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру документи, що підтверджують право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

З довіреності від 12.01.2015 року, виданій ОСОБА_6 на ім’я ОСОБА_5, вбачається, що останній надано право представляти інтереси довірителя у взаємовідносинах пов’язаних саме з приватизацією, оформленням (державною реєстрацією) права власності на квартиру АДРЕСА_10 та розпорядженням (укладенням договорів купівлі-продажу, міни попередніх договорів купівлі-продажу тощо) вказаною вище квартирою, за цією адресою, на умовах ( в тому числі суми, терміни та інші умови), які будуть визначатися представником самостійно виходячи з розумної доцільності (а.с.20).

З аналізу даної довіреності вбачається перевищення ОСОБА_5 наданих їй повноважень, при наданні згоди на здійснення реєстрації за вказаною адресою ОСОБА_2, з огляду на те, що представнику, зокрема, надано право подавати заяви про реєстрацію (прописку) саме для здійснення своїх повноважень, зазначених вище, окрім того, згоди на реєстрацію ОСОБА_2 за даною адресою наймач ОСОБА_6 не надавала, а тому висновок місцевого суду про задоволення позовних вимог в частині визнання недійсною реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 та зняття її реєстраційного обліку місця проживання за вказаною адресою є таким, що ґрунтується на матеріалах справи, відтак, в цій частині рішення місцевого суду підлягає залишенню без змін.

За змістом ч.ч.3,6 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

Окрім того, відповідно до п.10 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосуван6ня судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

УхвалоюАвтозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.09.2016 року заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Кременчуцької міської ради на час вирішення цивільного спору вчиняти дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_11 (а.с.11).

Зі змісту даної ухвали вбачається, що її постановлено саме на час вирішення цивільного спору.

У відповідності до вищевикладеного вбачаються підстави для скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.09.2016 року, за заявою ОСОБА_6.

З урахуванням наведеного доводи апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню в зазначеній вище частині з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання ОСОБА_2 припинити чинити дії, які перешкоджають ОСОБА_6 користуватись жилим приміщення квартири АДРЕСА_3, заборони ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_6 у здійсненні права користування квартирою №7 в буд. 29 по вул. Гвардійській в м. Кременчуці Полтавської обл. та вселення ОСОБА_6 в зазначену квартиру.

Відповідно до ст.219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідання. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Проте, якщо неправильне визначення стягнутої суми було наслідком, наприклад, застосування закону, який не підлягав застосуванню, то підстав для виправлення арифметичних помилок немає.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою про виправлення описки суд не змінив суть рішення, а лише усунув неточності, які можуть вплинути на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності в майбутньому,а тому, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм закону та підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, щодо порушення місцевим судом норм процесуального права при її постановленні не заслуговують на увагу суду, не внесення даних уточнень може утруднити виконання даного рішення.

Відповідно до п.п.2,3 ч.1 ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог або змінити рішення з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.

Керуючись ст.ст.303, 307, п.п.3,4 ч.1 ст.309, ст.ст.316,317 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2016 року, - задовольнити частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 14 вересня 2016 року в частині зобов’язання ОСОБА_2 припинити чинити дії, які перешкоджають ОСОБА_6 користуватись жилим приміщення квартири АДРЕСА_3, заборони ОСОБА_2 перешкоджати ОСОБА_6 у здійсненні права користування квартирою №7 в буд. 29 по вул. Гвардійській в м. Кременчуці Полтавської обл., вселення ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_4, - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні вказаних позовних вимог, - відмовити.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Заходи забезпечення позову, вжиті на виконання ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.09.2016 року, за заявою ОСОБА_6, щодо накладення заборони відділу обліку, розподілу та приватизації житла виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, на час вирішення цивільного спору вчиняти дії щодо приватизації квартири АДРЕСА_12, - скасувати.

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2016 року, - відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 07 листопада 2016 року, - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ : /підпис/ ОСОБА_1

СУДДІ: /підпис/ ОСОБА_9

/підпис/ ОСОБА_10

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1