ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року

Справа № 920/645/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм", м. Суми,

на рішення господарського суду Сумської області від 22.08.2016

та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016

зі справи № 920/645/16

за позовом комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" (далі - Підприємство)

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - Відділення), м. Суми,

про визнання недійсним розпорядження,

за участю представників сторін:

позивача - Мащенко С.М.,

відповідача - Новицького М.З.,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство звернулося до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним розпорядження адміністративної колегії Відділення від 17.05.2016 № 15 "Про початок розгляду справи" (далі - Розпорядження).

Рішенням господарського суду Сумської області від 22.08.2016 (суддя Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 (колегія суддів у складі: Гребенюк Н.В. - головуючий, судді Білецька А.М., Слободін М.М.), у задоволенні позову відмовлено.

Прийняті судові рішення з посиланням, зокрема, на приписи статей 37, 40, 41, 43, 44, 46, 47, 49 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивовано тим, що оскаржуване Розпорядження не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить судові рішення зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111^{4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.}

^{Перевіривши повноту встановлення судами першої і апеляційної інстанцій обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників позивача та відповідача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.}

^{Попередніми судовими інстанціями встановлено, що:}

^{- за результатами розгляду подання управління Служби безпеки України в Сумській області від 13.05.2016 за № 8820 щодо ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях Підприємства з встановлення в 2015 році при відпуску препаратів інсуліну та засобів їх введення за пільговими/безоплатними рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів у певних адміністративних районах Сумської області найвищих роздрібних цін на зазначені препарати виявлено ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції;}

^{- Підприємство є єдиним підприємством, що в 2015 році здійснювало відпуск препаратів інсуліну та засобів їх введення за безоплатними/пільговими рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів у місті Суми, Глухівському, Шосткинському, Роменському, Краснопільському, Великописарівському, Середино-Будському районах Сумської області та при цьому здобуло виключне право на відпуск препаратів інсуліну. Підприємство містить структурні ознаки суб'єкта господарювання, що займало монопольне (домінуюче) становище на ринках препаратів інсуліну та засобів їх введення, що відпускалися хворим за відповідними рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів у межах адміністративно-територіальних одиниць обслуговування хворих у 2015 році;}

^{- Розпорядженням розпочато розгляд справи за ознаками порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону № 2210, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринках препаратів інсуліну та засобів їх введення, що відпускаються хворим за відповідними рецептами лікарів комунальних лікувально-профілактичних закладів в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких здійснювалось забезпечення хворих у 2015 році (у період з дати укладання договорів на відшкодування вартості препаратів інсуліну та засобів їх введення до 31.12.2015), у частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, що полягає у встановленні та застосуванні в 2015 році таких роздрібних цін на препарати інсуліну та засоби їх введення, що перевищують рівень відповідних цін, встановлених іншими суб'єктами господарювання, які здійснювали відпуск препаратів інсуліну та засобів їх введення.}

^{Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності підстав для визнання Розпорядження недійсним.}

^{Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2210 заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду.}

^{Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.}

^{Водночас підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.}

^{Пунктом 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" передбачено, що у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.}

^{З установлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин не вбачається порушення прав та/або охоронюваних законом інтересів підприємства у зв'язку з виданням Відділенням оспорюваного Розпорядження.}

^{Саме по собі здійснення Відділенням розгляду відповідної справи не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів позивача. Якщо за результатами розгляду справи не доведено вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначений розгляд підлягає закриттю (стаття 49 Закону № 2210).}

^{Всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з пунктами 21, 23 Правил розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (затверджені розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 в редакції розпорядження від 29.06.1998 № 169-р) проводиться службовцями названого Комітету після початку розгляду відповідної справи.}

^{Правові наслідки, передбачені статтями 43, 44, 47, 48 Закону № 2210, оформлюються окремими розпорядчими актами (постановою чи розпорядженням), і їх прийняття має виключно імовірний характер, тобто за результатами здійснення розслідування по справі в залежності від її обставин такі акти може бути й не прийнято.}

^{За таких обставин попередні судові інстанції, встановивши факт видання Розпорядження без порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, обґрунтовано відмовили в задоволенні даного позову.}

^{Доводи касаційної скарги не можуть бути підставами для її задоволення, оскільки не спростовують викладеного та стосуються дослідження й оцінки фактичних обставин справи, тоді як відповідно до статті 1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.}

^{Отже, рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів зі справи відповідають встановленим ними фактичним обставинам, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права і передбачені законом підстави для їх скасування відсутні.}

^{Керуючись статтями 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України}

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Сумської області від 22.08.2016 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2016 зі справи № 920/645/16 залишити без змін, а касаційну скаргу комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" - без задоволення.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко