open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 914/1647/16
Моніторити
Постанова /02.11.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /12.10.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /18.09.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /20.06.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.05.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /10.04.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /14.03.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /06.03.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /06.03.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /21.02.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /31.01.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /26.01.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /10.01.2017/ Господарський суд Львівської області Постанова /22.12.2016/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /29.11.2016/ Вищий господарський суд України Постанова /17.10.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.09.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.08.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /18.07.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /04.07.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /17.06.2016/ Господарський суд Львівської області
emblem
Справа № 914/1647/16
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /02.11.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /12.10.2017/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /18.09.2017/ Вищий господарський суд України Постанова /20.06.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /06.06.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /16.05.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /10.04.2017/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /14.03.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /06.03.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /06.03.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /21.02.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /31.01.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /26.01.2017/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /10.01.2017/ Господарський суд Львівської області Постанова /22.12.2016/ Вищий господарський суд України Ухвала суду /29.11.2016/ Вищий господарський суд України Постанова /17.10.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /26.09.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /29.08.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Ухвала суду /08.08.2016/ Львівський апеляційний господарський суд Рішення /18.07.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /04.07.2016/ Господарський суд Львівської області Ухвала суду /17.06.2016/ Господарський суд Львівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2016 року Справа № 914/1647/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В., суддіБакуліна С.В., Поляк О.І.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ"на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 у справі914/1647/16Господарського судуЛьвівської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ"доОглядівської сільської ради Радехівського району Львівської областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю "Родючий лан"провизнання недійсним рішення Оглядівської сільської ради №48 від 14.04.2016,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:Каракоць О.Р.ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Оглядівської сільської ради Радехівського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Родючий лан" про визнання недійсним рішення Оглядівської сільської ради № 48 від 14.04.2016р.

Рішенням господарського суду Львівської області від 18.07.2016 року (суддя Крупник Р.В.) в позові відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 року (судді: Марко Р.І., Малех І.Б., Костів Т.С.) рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 року залишено без зміни.

Господарські суди дійшли висновків, що позивач не обґрунтував та не надав належних доказів, які б свідчили про те, що до земельних ділянок, які підлягають передачі ТОВ "Родючий лан" на підставі оскаржуваного рішення № 48 від 14.04.2016р. належить орендовані позивачем земельні ділянки розташованих на території Оглядівської сільської ради. Як вірно зазначив місцевий господарський суд, твердження позивача про порушення його інтересу ґрунтуються лише на умовних припущеннях про можливість включення орендованої ним земельної ділянки до складу земельних ділянок, котрі передаються в користування ТОВ "Родючий лан", а не на конкретно визначених доказах, які б підтверджували таке включення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, позов задовольнити.

Скаржник доводить, що надав суду докази, зокрема договори оренди землі, укладеними з гр-нами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і копій актів приймання-передачі земельних ділянок до цих договорів оренди землі, що свідчать про обставини порушення його прав, що суд апеляційної інстанції не врахував, мотивів відхилення цих доказів не навів.

Скаржник вважає, що дія рішення V сесії VII скликання Оглядівської сільської ради Радехівського району №48 від 14.04.2016 року «Про надання дозволу на використання не успадкованих земель за цільовим призначенням» розповсюджується в тому числі на земельні ділянки, які він орендує і документи по яких надані в якості обґрунтування порушення його прав.

Скаржник вказує на порушення Відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення вимог п.34 ч. І ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 12, 80, 83, 90, ч.4 ст.93, ч. І ст. 122, ст.ст.125,.126 Земельного кодексу України.

Суди не врахували, що відповідачем при прийнятті рішення порушені ст.ст. 2, 9, 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" і п. 12 "Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 р. N 122", оскільки нерозподілені (невитрсбувані) земельні ділянки - частки (паї) - це умовні частки сільськогосподарських угідь, які не є землями державної чи комунальної власності, місцезнаходження та межі такої земельної частки (паю) не визначені.

Надання сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією таких ділянок в оренду здійснюється лише у випадках, якщо між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства не проводився розподіл, або ж власник не взяв участь у такому розподілі земельних ділянок. Такі, дійсно нерозподілені (невитребувані) землі можуть бути передані в оренду тільки до моменту виділення земельної частки в натурі та отримання власниками паю державних актів на право власності на земельну ділянку.

В той же час, відповідно до змісту оскаржуваного рішення Відповідача №48 від 14.04.2016р. Оглядівеькою сільською радою надано дозвіл TOB «Родючий Лан» на передачу в оренду саме "неуспадкованих земель" до отримання державного акту. Такі землі не можуть відноситися до категорії нерозподілених (невитребуваних), оскільки вони вже були виділені в натурі на місцевості та їх власники ВЖЕ отримали відповідні правовстановлюючі документи - Державні акти про право приватної власності на землю.

Судами неправильно застосовано ст.ст. 122, 124 ЗК України, ст. 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки Відповідач у встановлений законом спосіб не набув права комунальної власності земельні ділянки (паї) померлих громадян.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини.

14.04.2016 р. Оглядівською сільською радою Радехівського району Львівської області прийнято Рішення № 48 "Про надання дозволу на використання неуспадкованих земель за цільовим призначенням", яким ТОВ "Родючий лан" надано дозвіл на використання неуспадкованих земель за цільовим призначенням до отримання їх власниками державних актів, зобов'язано директора ТОВ "Родючий лан" заключити з Оглядівською сільською радою договір оренди на неуспадковані землі за цільовим призначенням.

На підставі аналізу Перехідних положень Закону України "Про оренду землі" та норм ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Оглядівська сільська рада уповноважена нормами чинного законодавства на передачу в оренду не успадкованих земель за цільовим призначенням до отримання їх власниками державних актів.

Відмовляючи в позові суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення № 48 від 14.04.2016 р. не порушує прав та інтересів позивача, оскільки ним не обґрунтувано, що до земельних ділянок, які підлягають передачі ТОВ "Родючий лан" на підставі зазначеного рішення належать орендовані позивачем земельні ділянки, розташовані на території Оглядівської сільської ради.

Касаційна інстанція вважає, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи та наданим доказам, а також свідчать про неправильне застосування норм права, що регулює спірні відносини з таких мотивів.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З оспорюваного рішення Оглядівської сільської ради вбачається, що ним надано "дозвіл на використання неуспадкованих земель за цільовим призначенням до отримання їх власниками державних актів".

Відповідно до ст. 2 зазначеного Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією; документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації, прийняті в межах їх повноважень (ст.ст. 3, 5 Закону).

В статті 7 цього Закону проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) розробляється суб'єктами господарювання, які мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників, погоджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і затверджується на зборах більшістю власників земельних часток (паїв) у межах земель, що перебувають у користуванні одного сільськогосподарського підприємства, та оформляється відповідним протоколом.

У проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) визначаються місце розташування земельних ділянок, їх межі та площі сільськогосподарських угідь, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), їх цільове призначення, дії обмежень (обтяжень) у використанні земельних ділянок, у тому числі земельних сервітутів.

У разі необхідності в проектах землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) здійснюється перерахунок розміру в умовних кадастрових гектарах та вартості земельної частки (паю).

Розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування. Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі (ст.9 Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", що діяла на момент прийняття сільською радою оспорюваного рішення, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Зважаючи на викладене, слід вказати, що нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Таким чином, для висновку, що сільська рада розпорядилася нерозподіленими (невитребуваними) земельними ділянками суд мав встановити власників земельних часток (паїв), чиї землі є нерозподіленими (невитребуваними) та відповідно є такими, що перейшли тимчасово у розпорядження сільської ради в спірному випадку, в тому числі з врахуванням оцінки обставин щодо зборів власників земельних часток (паїв), які взяли участь у розподілі земельних ділянок та отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, обставини повязані із документацією із землеустрою, зокрема розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) за рахунок земель, що належали на праві колективної власності, що необхідно для висновку, що запроектована земельна ділянка особи або її спадкоємця набула статусу нерозподіленої (невитребуваної).

Так, як вбачається із списків померлих громадян, що надані відповідачем, земельні ділянки громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 були надані в оренду позивачу, про що укладені відповідні договори оренди землі, які прийняті апеляційною інстанцією в якості доказів.

Однак суд цим обставинам оцінки не дав, хоча вони впливають на правильність висновку, що спірним рішенням сільська рада не розпорядилася іншими землями, зокрема тими, на які їх власниками отримані державні акти на право власності на земельні ділянки.

Зазначених обставин суд апеляційної інстанції не встановлював, тому його висновки з посиланням на ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" не можна визнати правомірними.

Крім того, не можна погодитися з обгрунтованістю висновків про відсутність порушення права позивача.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом визначені у статті 16 ЦК України. Одним із таких способів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини першої ст.15 ЦК України).

Відповідно до ч.5 ст. 1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до норм ст. 1277 Цивільного кодексу України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Таким чином, земельна ділянка, земельна частка (пай), до оформлення спадкоємцями права на неї не може вважатися невитребуваною.

Поняття "невитребувані" земельні ділянки слід розмежовувати із земельними ділянками, власники яких померли і які можуть бути визнані відумерлою спадщиною.

За спірним рішенням сільської ради надано дозвіл на оренду земельних ділянок, що неуспадковані.

Разом з тим, обставин пов'язаних із тим, на які земельні ділянки надано дозвіл їх оренди суди не з'ясували, оцінки обставинам визнання земельних ділянок, власники яких померли, відумерлою спадщиною суди не надавали.

При цьому, позивач доводить, що орендодавці земельних ділянок, які він орендує, померли, про що свідчать обставини на які позивач посилався в позові, зокрема договір № 57 оренди землі від 04.01.2012 р., укладений з громадянкою ОСОБА_9, яка померла (свідоцтво про смерть від 27.10.2014 р.), а також вищезгадані списки відповідача щодо померлих громадян з деякими з яких у позивача також були укладені договори оренди землі, які прийнято судом в якості доказів.

Таким чином, зазначеним обставинам суд оцінки не дав, не з'ясував, які земельні ділянки орендує позивач, якщо громадяни з якими у позивача є договори оренди померли, то який правовий статус цих земельних ділянок, чи є такі земельні ділянки відумерлою спадщиною, якою може розпорядитися сільська рада.

За таких обставин висновки суду про те, що оспорюване рішення не стосується прав позивача не грунтується на встановлених обставинах.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи наведені мотиви судові рішення прийняті при неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для правильного застосування норм матеріального права, що регулює спірні правовідносини, тому підлягають скасуванню.

Зважаючи на викладене та вимоги ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення попередніх судових інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи для нового розгляду.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТ-АГРО-ЛЬВІВ" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.10.2016 та рішення господарського суду Львівської області від 18.07.2016 року у справі № 914/1647/16 Господарського суду Львівської області скасувати.

3. Справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна О.І. Поляк

Джерело: ЄДРСР 63670111
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку