Справа № 368/1422/16-ц

провадження № 2/368/720/16

Рішення

Іменем України

"13" грудня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

з участю представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик справу за позовом Комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, повязаним з корупцією, -

в с т а н о в и в:

представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» кошти в сумі 5531,1 грн., судові витрати покласти на відповідача, посилаючись на те, що постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 21.06.2016 р. в справі № 368/759/16-п ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

Як вбачається з постанови на території Кагарлицького району здійснює діяльність комунальне підприємство «Кагарлицька центральна районна аптека № 9», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 010880 від 25.06.2008 р. та ліцензією Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України серії АВ № 578886 від 21.06.2011 р.

Пунктом 1.1 Статуту комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека № 9», затвердженого рішенням 30 сесії 5 скликання Кагарлицької районної ради № 368 від 15.07.2010 р. визначено, що комунальне підприємство «Кагарлицька центральна районна аптека №9» створене згідно з рішенням сесії Кагарлицької районної ради від 05.06.2008 № 203-16-У.

Відповідно до п. 1.2 статуту, підприємство засноване на спільній власності територіальних громад сіл та міста району і є комунальним унітарним підприємством. Кагарлицька районна рада від імені та в інтересах зазначених територіальних громад здійснює правомочності з володіння, користування, розпорядження та управління підприємством. Підприємство знаходиться в оперативному управлінні Кагарлицької районної державної адміністрації.

Статтею 81 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Тобто, КП «Кагарлицька ЦРА № 9» є юридичною особою публічного права.

Пунктом 6.1 статуту визначено, що субєктами управління підприємством є Кагарлицька районна рада та Кагарлицька районна державна адміністрація.

Пунктом 6.2 статуту визначено, що районна рада здійснюючи управління підприємством за поданням районної державної адміністрації призначає і звільняє завідувача підприємства.

Відповідно до п. 6.3 статуту районна державна адміністрація вносить пропозиції на сесію районної ради щодо призначення та звільнення завідувача підприємства, укладає контракт з завідувачем підприємства, як виняток, в період між сесіями районної ради відсторонює від виконання обовязків завідувача підприємства з наступним внесенням питання щодо звільнення на сесію районної ради та призначає виконуючого обовязки завідувача до розгляду питання призначення на сесії районної ради, вирішує питання притягненні, завідувача підприємства до дисциплінарної відповідальності, вирішує питання щодо визначення розміру премій та надбавок завідувача підприємства.

Пунктом 6.4 статуту визначено, що завідувач підприємства призначається на посаду та звільняється з посади районною радою за поданням районної державної адміністрації на контрактній основі. Контракт із завідувачем укладається райдержадміністрацією. Завідувач підприємства приймає рішення, видає розпорядження, накази та інші акти з питань діяльності підприємства та дає вказівки, обовязкові для виконання всіма працівниками підприємства, організовує і перевіряє їх виконання, укладає договори, видає доручення, укладає угоди і контракти, видає довіреності, відкриває в установах банків рахунки, перерозподіляє у встановленому порядку фінанси за окремими статтями витрат. За погодженням з райдержадміністрацією обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам розміри посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат відповідно до чинного законодавства.

Встановлено, що рішенням Кагарлицької районної ради № 240 від 23.12.2008 р. призначено з 03.01.2009 р. завідувачем комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» ОСОБА_2 з яким укладено відповідний трудовий контракт.

Так, 28.04.2015 р. ОСОБА_2, як завідувачем підприємства винесено наказ по КП «Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання за квітень місяць 2015» № 25, згідно якого встановлено виплатити премію працівника аптеки згідно посадового окладу з урахуванням надбавок, зокрема ОСОБА_3 в розмірі 40% окладу та ОСОБА_4 в розмірі 30 % окладу. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснене розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 1335,20 грн. та ОСОБА_4 в розмірі 522,90 грн., які їм нараховано та отримано.

28 травня 2015 р. ОСОБА_2 винесено наказ по КП «Кагарлицькій ЦРА №9 ««Про преміювання за травень місяць 2015» № 28, згідно якого встановлено виплатити премію працівника аптеки згідно посадового окладу з урахуванням надбавок, зокрема ОСОБА_3 в розмірі 40% окладу та ОСОБА_4 в розмірі 30 % окладу. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 1335,20 грн. та ОСОБА_4 в розмірі 522,90 грн., які їм нараховано та отримано.

26 червня 2015 р. ОСОБА_2 винесено наказ по «КП Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання за червень місяць 2015» № 33 згідно якого встановлено виплатити премію працівника аптеки згідно посадового окладу з урахуванням надбавок, зокрема ОСОБА_3 в розмірі 20% окладу та ОСОБА_4 в розмірі 10 % окладу. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 667, 60 грн. та ОСОБА_4 в розмірі 174,30 грн., які їм нараховано та отримано.

20 грудня 2015 р. ОСОБА_2 винесено наказ по КП «Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання» № 71, згідно якого встановлено преміювати за наполегливу та натхненну працю, добрі показники на протязі року в розмірі 1000 грн. працівників, зокрема ОСОБА_3. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн., які їй нараховано та отримано.

Водночас, як вбачається зі свідоцтва про народження серії БК № 431265, копії актового запису про народження № 89 від 13.06.1986 р. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, а його матірю є ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Разом з цим, як вбачається з відповіді Кагарлицької районної ради № 074 від 07.04.2016 р., пояснень голови Кагарлицької районної ради ОСОБА_5, ОСОБА_2 ні сесію, ні керівництво районної ради про наявність у безпосередньому підпорядкуванні близьких йому осіб та наявність в нього реального конфлікту інтересів не повідомляв.

З відповіді Кагарлицької районної державної адміністрації № 01-21-781 від 08.04.2016 р. та пояснень голови Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_6 теж вбачається, що протягом перебування ОСОБА_2 на посаді завідувача КП «Кагарлицька центральна районна аптека №9» до адміністрації від нього не надходили повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Так, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2 ст. 172-7 КупАП під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Таким чином, 28.04.2015 р., 28.05.2015 р., 26.06.2015 р., 20.12.2015 р. ОСОБА_2, всупереч вимогам ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» видав накази по підприємству щодо преміювання підлеглих працівників, в тому числі близьких собі осіб, а саме: матір ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4

Таким чином, ОСОБА_2, будучи субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, відповідно до п.п «а» п.2 ч. 1 ст. 3 Закону, в порушення вимог статті 28 Закону, прийняв рішення в умовах реального конфлікті інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 не вжив заходів щодо недопущення - будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та не повідомив Кагарлицьку районну раду Київської області та Кагарлицьку районну державну адміністрацію Київської області про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме: суперечність між його майновими інтересами та своїми службовими повноваженнями, як посадової особи юридичної особи публічного права, який виник під час видачі наказів про преміювання його близьких осіб, які перебували в його безпосередньому підпорядкуванні, а саме: матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4, чим вчинив адміністративне правопорушення повязане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення - «Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів».

Так, відповідно до ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або повязаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в встановленому законом порядку.

Згідно ст. 66 Закону збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або повязаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 68 Закону фізичні та юридичні особи, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного або повязаного з корупцією правопорушення і яким завдано моральної або майнової шкоди, збитків, мають право на відновлення прав, відшкодування збитків, шкоди в установленому законом порядку.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, и о набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, постановою Кагарлицького районного суду від 21.06.2016 р. встановлено, що неправомірними діями ОСОБА_2 комунальному підприємству «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» завдано майнової шкоди на загальну суму 5531,1 грн.

Відповідно до інформації КП «Кагарлицька ЦРА № 9» від 23.08.2016 № 34 нарахування та виплата заробітної плати, премій та надбавок працівникам підприємства здійснюється за рахунок власних коштів підприємства. Крім того, згідно п.1.8 Статуту підприємства останнє здійснює самостійно свою діяльність на засадах господарської самостійності, госпрозрахунку та самофінансування та має самостійний баланс.

Представник позивача в судове засідання не зявилася, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник позовні вимоги позивача не визнали та в задоволенні позовних вимог КП «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» до нього, ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, повязаним з корупцією відмовити повністю з наступних підстав. Так, дійсно 23.05.2016 року працівником Кагарлицької місцевої прокуратури стосовно нього було складено два протоколи про адміністративне корупційне правопорушення, передбачені ч. 1 та ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які 21.06.2016 року були розглянуті Кагарлицьким районним судом та у справі № 368/759/16-п прийнято рішення про визнання його винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст. 172-7 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн. Відповідно до диспозицій ч.1 та ч.2 статті 172-7 КУпАП його притягнуто до адміністративної відповідальності за: ст. 172-7 - неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; ст. 172-7 - вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Однак, як бачить, про наслідки у вигляді матеріальної шкоди тут не йдеться. На суді під час розгляду зазначеної справи про адміністративне правопорушення, він через свою юридичну необізнаність, визнав свою вину в тому, що він дійсно письмово не повідомив власника, що з ним працюють його батьки та окремо не погодив рішення про їх преміювання. В той же час, позивач у своєму позові стверджує, що постановою Кагарлицького районного суду від 21.06.2016 року, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні вище зазначеного адміністративного правопорушення - тобто за неповідомлення у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, встановлено, що він своїми неправомірними діями завдав позивачу матеріальної шкоди на загальну суму 5531,1 грн. Однак, у резолютивній частині даної постанови не йдеться мова про жодні матеріальні наслідки вчинених правопорушень, що виключає застосування у даному випадку ч. 4 ст. 61 ЦПК України. Отже, ознайомившись із даним позовом він зрозумів, що позивач вважає, що його батьки отримали незаконно у 2015 році премію за квітень, травень, червень та грудень і тому він повинен її повернути. З цією метою позивач у своєму позові посилається на ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції» про те, що збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або повязаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку. Але чомусь не повязує це вимогою ст. 67 зазначеного Закону, відповідно до якої «.... рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, обєднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування». Однак, видані ним накази №25 від 28.04.2015року, №28 від 28.05.2015року, №33 від 26.06.2015року та №71 від 20.12.2015року не визнані незаконними і ніким не скасовані. До речі, аналогічну вимогу має на увазі і диспозиція ст. 1166 Цивільного кодексу України, на яку також посилається позивач. Тобто зі змісту даної статті випливає, що шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо її рішення, дії або бездіяльність визнані неправомірними у встановленому законом порядку. Крім того, позивач, посилаючись у даному позові на вимоги ч. 1 ст.22 Закону України «Про запобігання корупції», тим стверджує, що він, використовуючи свої службові повноваження або своє службове становище та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе та своїх батьків використав комунальні кошти в приватних інтересах, видавши накази про преміювання працівників Кагарлицької ЦРА за квітень, травень, червень та грудень місяці 2015 року, серед яких є його батьки, які як працівники аптеки одержали премію на загальну суму 5531,1 грн. І, він вважає, що всі працівники аптеки підтвердять, що ці премії його батьки заробили чесно і жодних переваг перед іншими працівниками він їм не надавав. До того ж ці накази видані на підставі погодженого із засновником Положення про преміювання, на підставі укладеного з ним контракту. Також заперечує, що він в даному випадку отримав неправомірну вигоду, і положення ст.1 Закону України «Про запобігання корупції», в якій зазначено, що неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи не грошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав. Конституція України гарантує кожному громадянину право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Отже, позивач не надав належних та допустимих доказів, а тому немає жодних підстав вимагати стягнути з нього зазначену у позові матеріальну шкоду.

Суд, вислухавши відповідача та його представника та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовольнити повністю з наступних підстав.

В судовому засіданні було встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

На території Кагарлицького району Київської області здійснює діяльність Комунальне підприємство «Кагарлицька центральна районна аптека № 9», яке створене згідно з рішенням сесії Кагарлицької районної ради від 05.06.2008 № 203-16-У та підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01№ 010880 від 25.06.2008 р.

Тобто, КП «Кагарлицька ЦРА №9» є юридичною особою публічного права.

Основним видом діяльності КП «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» є здійснення роздрібної торгівлі медичними та ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадянських формувань та ліцензією № 578886 державної інспекції з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоровя України.

Відповідно до статуту КП «Кагарлицька ЦРА № 9», затвердженого рішенням 30 сесії 5 скликання Кагарлицької районної ради № 368 від 15.07.2010 р. підприємство засноване на спільній власності територіальних громад сіл та міста району і є комунальним унітарним підприємством. Кагарлицька районна рада від імені та в інтересах зазначених територіальних громад здійснює правомочності з володіння, користування, розпорядження та управління Підприємством. Підприємство знаходиться в оперативному управлінні Кагарлицької районної державної адміністрації.

Пунктом 6.1 Статуту визначено, що субєктами управління Підприємством є Кагарлицька районна рада та Кагарлицька районна державна адміністрація.

Пунктом 6.2 статуту визначено, що районна рада здійснюючи управління підприємством за поданням районної державної адміністрації призначає і звільняє завідувача Підприємства.

Відповідно до п.6.3 Статуту районна державна адміністрація вносить пропозиції на сесію районної ради щодо призначення та звільнення завідувача Підприємства, укладає контракт з завідувачем підприємства, як виняток, в період між сесіями районної ради відсторонює від виконання обовязків завідувача Підприємства з наступним внесенням питання щодо звільнення на сесію районної ради та призначає виконуючого обовязків завідувача до розгляду питання призначення на сесії районної ради, вирішує питання притягнення завідувача підприємства до дисциплінарної відповідальності, вирішує питання щодо визначення розміру премій та надбавок завідувача підприємства.

Відповідач ОСОБА_2 з 03.01.2009 року був призначений завідувачем Комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна лікарня № 9» на підставі рішення Кагарлицької районної ради V скликання від 23.12.2008 року про управління обєктами майна спільної власності територіальних громад району.

03 січня 2009 року відповідача ОСОБА_2 було ознайомлено із посадовою інструкцією завідувача аптекою, про що ним було поставлено підпис про те, що він ознайомлений.

31 жовтня 2014 року Кагарлицька районна державна адміністрація (уповноважений орган) в особі виконуючого обов'язки голови Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_7 з одного боку, та громадянина ОСОБА_2 (керівник) з другого боку уклали цей контракт, який діє на підставі Закону України «Про місцеві державні адміністрації», із наступними змінами. Даний Контракт є пролонгацією попередньо укладеного трудового договору з керівником підприємства, і який за цим Контрактом зобовязується здійснювати поточне керівництво «Кагарлицькою центральною районною аптекою № 9», комунальної власності, забезпечувати його ефективну діяльність, використання і збереження закріпленого за Підприємством майна, а уповноважений органа зобов'язується створювати належні умови для організації праці керівника.

На основі цього Контракту виникають трудові відносини між Керівником та уповноваженим органом

ОСОБА_2, будучи завідувачем Комунального підприємства «Кагарлицька районна центральна аптека № 9», являвся субєктом Закону України «Про запобігання корупції» та зобов'язаний уживати заходів щодо недопущення будь якої можливості виникнення конфлікту інтересів та повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність такого конфлікту.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працював у КП «Кагарлицька районна центральна аптека № 9» з 01.04.2009 року по 01.03.2016 року.

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, працювала у КП «Кагарлицька районна центральна аптека № 9» з 2008 року по 01.03.2016 року

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» - «запобігання та врегулювання конфлікту інтересів», відповідач ОСОБА_2 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме видав накази про преміювання своїх близьких осіб, які перебували в його безпосередньому підпорядкуванні, а саме: ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Зокрема, 28.04.2015 р. ОСОБА_2, як завідувачем підприємства, винесено наказ по КП «Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання за квітень місяць 2015 р.» № 25 згідно якого встановлено виплатити премію працівника аптеки згідно посадового окладу з урахуванням надбавок, зокрема ОСОБА_3 в розмірі 40 % окладу та ОСОБА_4 в розмірі 30 % окладу. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 1335,20 грн. та ОСОБА_4 в розмірі 522,90 грн., які їм нараховано та отримано.

28.05.2015 р. ОСОБА_2 винесено наказ по КП «Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання за травень місяць 2015 р.» № 28, згідно якого встановлено виплатити премію працівника аптеки згідно посадового окладу з урахуванням надбавок, зокрема ОСОБА_3 в розмірі 40% окладу та ОСОБА_4 в розмірі 30 % окладу. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 1335,20 грн. та ОСОБА_4 в розмірі 522,90 грн., які їм нараховано та отримано.

26.06.2015 р. ОСОБА_2 винесено наказ по «КП Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання за червень місяць 2015 р.» № 33, згідно якого встановлено виплатити премію працівника аптеки згідно посадового окладу з урахуванням надбавок, зокрема ОСОБА_3 в розмірі 20% окладу та ОСОБА_4 в розмірі 10 % окладу. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 667, 60 грн. та ОСОБА_4 в розмірі 174,30 грн., які їм нараховано та отримано.

20.12.2015 р. ОСОБА_2 винесено наказ по КП «Кагарлицькій ЦРА №9» «Про преміювання» № 71 згідно якого встановлено преміювати за наполегливу та натхненну працю, добрі показники на протязі року в розмірі 1000 грн. працівників, зокрема ОСОБА_3. На підставі вказаного наказу головним бухгалтером здійснено розрахунок до виплати премії ОСОБА_3 в розмірі 1000 грн., які їй нараховано та отримано.

Згідно акта про народження № 89 від 13 червня 1984 року ОСОБА_2 народився 08 червня 1984 року в м. Кагарлик Київської області, де відомості про батька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, а відомості про матір ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та видано свідоцтво про народження серії ІV-БК № 431265.

Тобто, ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що грошова премія надається його матері ОСОБА_3 та батьку ОСОБА_4, всупереч вимог п. 3 ч. 1ст.28 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», не ужив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів, невідкладно у письмовій формі не повідомив керівника районної державної адміністрації - про наявність конфлікту інтересів.

Як вбачається з відповіді Кагарлицької районної ради № 074 від 07.04.2016 р., пояснень голови Кагарлицької районної ради ОСОБА_8, ОСОБА_2 ні сесію, ні керівництво районної ради про наявність в безпосередньому підпорядкуванні близьких йому осіб та наявність в нього реального конфлікту інтересів не повідомляв.

З відповіді Кагарлицької районної державної адміністрації № 01-21-781 від 08.04.2016 р. та пояснень голови Кагарлицької районної державної адміністрації ОСОБА_6 теж вбачається, що протягом перебування ОСОБА_2 на посаді завідувача КП «Кагарлицька центральна районна аптека №9» до адміністрації від нього не надходили повідомлення про наявність у нього реального конфлікту інтересів.

Так, ч. 1 ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та повязані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах і, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобовязані не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобовязано осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону:

1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно підпункту «а» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 є субєктом відповідальності за правопорушення, повязані з корупцією.

Відповідно достатті 8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

23 травня 2016 року відносно ОСОБА_2 було складено протоколи про вчинення адміністративного корупційного правопорушення, передбачених ч. 1 та ч. 2ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2016 року по справі № 368/759/16-п ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (а.с. 7-11).

Відповідач ОСОБА_2 штраф по постанові Кагарлицького районного суду Київської області від 21 червня 2016 року оплатив 04.07.2016 року.

Відповідно до ч. 4ст. 61 ЦПК Українипостанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

За загальним правилом, відповідно до положеньст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,ст. 298 КУпАПпостанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обовязковою для виконання.

У справах«Брумареску проти Румунії», «Совтрансавто-Холдінг проти України», «Пономарьов проти України»Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicataпринципу остаточності рішень суду, який передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів.

Згідно зіст. 1166 ЦК Українишкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, однак особа звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У зазначеній нормі права встановлена єдина підстава цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди - правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправність заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що вказаною постановою суду встановлено всі елементи: шкоду, яку зазнала Комунальне підприємство «Кагарлицька центральна районна аптека № 9», протиправність заподіювача шкоди ОСОБА_2, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди ОСОБА_2

Згідно ч. 1 ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або повязаних із корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1ст. 3 цього Закону, притягуються до кримінальної, адміністративної, цивільно- правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції»збитки, шкода, завдані державі внаслідок вчинення корупційного або повязаного з корупцією правопорушення, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила відповідне правопорушення, в установленому законом порядку.

За загальним правилом, встановленим ч. 1ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

В той же час, згідно ч. 3ст. 40 КУпАПв інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Проаналізувавши ч. ч. 1, 3ст. 40 КпАП України,ст. 1166 ЦК України, ч. 1 ст. 65, ст. 66 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 3,4 ЦПК України, врахувавши те, що шкода, спричинена адміністративним корупційним правопорушенням, передбаченимч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КпАП України, відповідачем ОСОБА_2 КП «Кагарлицька районна державна аптека № 9» в розмірі 5531,10 грн. не відшкодована, в межах наведеної справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а з ОСОБА_2, в порядку цивільного судочинства, підлягає стягненню на користь Комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека №9» 5531,10 грн. шкоди, спричиненої адміністративним корупційним правопорушенням.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати, що підтверджені квитанцією про його сплату, а саме: витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ЦК України, постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 із змінами та доповненнями, постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1989 р. № 3 «Про судову практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»», ст.ст. 10, 60, 61, 88, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України суд,-

в и р і ш и в:

Позовну заяву Комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека № 9» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої адміністративним правопорушенням, повязаним з корупцією задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека №9» (на р/р 26008006531001 в ПАТ «КредіАгрікольБанк» МФО 300614, код ЄДРПОУ 01977843) кошти в сумі 5531 (пять тисяч пятсот тридцять одну) грн.. 10 коп.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь Комунального підприємства «Кагарлицька центральна районна аптека №9» (на р/р 26008006531001 в ПАТ «КредіАгрікольБанк» МФО 300614, код ЄДРПОУ 01977843) витрати понесені по сплаті по судовому збору в сумі 1378 (одної тисячі триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами , які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя І.І. Шевченко