Рішення від 26.10.2016 по справі № 368/189/16-ц Кагарлицький районний суд Київської області

open

Головна
Судові рішення
Рішення
Рішення від 26.10.2016 по справі № 368/189/16-ц Кагарлицький районний суд Київської області

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 368/189/16-ц

Картка справи

Справа № 368/189/16-ц

Картка справи

Справа № 368/189/16-ц

Провадження: № 2\368\194\16

Рішення

Іменем України

"26" жовтня 2016 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді – Закаблука О.В.

При секретарі судового засідання – Широкоступ К.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, суд, -

В С Т А Н О В И В :

25.01.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, ( а.с., 2 – 5), в якій позивач просить суд винести рішення, яким:

- захистити авторські права ОСОБА_1, порушені шляхом піратства контрафактних примірників творів під назвами "Огуречная маска" та "Полосатое войско", "Прынц!" в складі обкладинок до документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, а саме:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький район, село Халча, вул. Кірова, буд. 5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) суму компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 13 780,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвою "Огуречная маска" (2009р.).

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький район, село Халча, вул. Кірова, буд. 5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) суму компенсації в розмірі 20 мінімальних заробітних плат - 27 560,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактними примірниками творів ОСОБА_1 під назвами "Прынц!" (2008р.) та "Полосатое войско" (2009р.).

Автоматизованою системою документообігу суду на підставі ч. 3 ст. 11 – 1 ЦПК України для слухання справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

02.02.2016 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 122, 127 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі та призначено справу до слухання на 15.02.2016 року, ( а.с., 22).

15.02.2016 року слухання справи відкладено на 26.02.2016 року в зв»язку з неявкою сторін по справі.

26.02.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено заочне рішення, (а.с., 42 – 45), яким:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, - задовольнити.

Захистити авторські права ОСОБА_1, порушені шляхом піратства контрафактних примірників творів під назвами "Огуречная маска" та "Полосатое войско", "Прынц!" в складі обкладинок до документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, а саме, шляхом:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький район, село Халча, вул. Кірова, буд. 5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) суму компенсації в розмірі 20 мінімальних заробітних плат - 27 560,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактними примірниками творів ОСОБА_1 під назвами "Прынц!" (2008р.) та "Полосатое войско" (2009р.).

03.03.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( а.с., 49 – 51), якою:

Виправити описку в рішенні Кагарлицького районного суду від 26.02.2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав.

Резолютивну частину рішення Кагарлицького районного суду від 26.02.2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, - вкласти наступним чином:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, - задовольнити.

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький район, село Халча, вул. Кірова, буд. 5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) суму компенсації в розмірі 20 мінімальних заробітних плат - 27 560,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактними примірниками творів ОСОБА_1 під назвами "Прынц!" (2008р.) та "Полосатое войско" (2009р.).

24.03.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява про видачу виконавчого листа від представника позивача, - ОСОБА_3, ( а.с., 58), в якій представник позивача просить суд видати виконавчий лист на примусове виконання рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016 року по справі № 368/189/16 – ц за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2.

10.05.2016 року Кагарлицьким районним судом було направлено на адресу представника позивача 3 виконавчі листи, ( а.с., 61).

13.05.2016 року вищевказані виконавчі листи були отримані представником позивача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, ( а.с., 62).

27.06.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла письмова заява представника відповідача, - ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення, ( а.с., 71 – 77), в якій представник відповідача просив суд винести ухвалу, якою:

- скасувати заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016р. у справі № 368/189/16-ц та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

- стягнуги з ОСОБА_1 (01023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький р-н. с. Халча, вул. Кірова, буд.5, ІПН НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 275 грн. 60 коп.

Свої вимоги представник відповідача ОСОБА_4 в мотивувальній частині позовної заяви обґрунтовує наступним:

До Кагарлицького районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі — Позивач), до ОСОБА_2 (далі — Відповідач), із позовною заявою про захист авторських прав, у якій було зазначено, що 12.01.2016р. - 13.01.2016р. в магазині "Олівець", що знаходиться за адресою м. Київ, просп. Воздухофлотский, 36, господарську діяльність в якому здійснює Відповідач, представником Позивача зафіксовано факти піратства - розповсюдження (реалізації, продажу) наступних товарів:

- обкладинка для документів з малюнком - картина ОСОБА_1 "Огуречная маска " (надалі - Товар).

- обкладинка для документів з малюнками - картинами ОСОБА_1 "Прынц!” та ”Полосатое войско"(надалі - Товар 2).

У позовній заяві зазначено, що у 2008 році Позивач своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме картину "Прынц!" (надалі – Твір 1), що підтверджується підписом Позивача у лівому нижньому куті Твору 1, рік створення зазначений у нижньому правому куті Твору 1.

Додатково права Позивача на зазначений Твір 1 підтверджуються Свідоцтвом № 54869 від 20.05.2014р. та рішенням до нього.

У 2009 році Позивач своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме картину "Полосатое військо" (надалі Твір 2), що підтверджується підписом позивача у лівому нижньому куті Твору 2, рік створення зазначений у нижньому правому куті твору 2.

Додатково права Позивача на зазначений Твір 2 підтверджуються посиланням на сторінку Позивача в соціальній мережі «LiveJournal» - http://gapchinska.livejournal.com/85534.html.

У 2009 році Позивач своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме картину "Огуречная маска" (надалі - Твір з), що підтверджується підписом Позивача у лівому нижньому куті Твору 3, рік створення зазначений у нижньому правому куті Твору 3.

Додатково права Позивача на зазначений Твір 3 підтверджуються Свідоцтвом №54868 від 20.05.2014р. та рішенням до нього.

Авторство Позивача підтверджується підписом останнього на оригінальних примірниках творів, а саме у нижньому лівому кугі кожної з робіт зазначено: "Gapchinska".

Згідно ст. 14 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", автор має право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо, а також вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь- якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

Згідно ст. 15 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Позивач вважає, що Відповідач порушив права Позивача, шляхом розповсюдження без дозволу Позивача контрафактних примірників творів (піратство), а саме реалізовував в магазині "Олівець" зазначені Товари, що є порушеннями згідно п. б ч. 1 ст. 50 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", що дає підстави Позивачу для судового захисту своїх прав, згідно п. г ч. 1 ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Позивач вказує, що згідно п. г ч. 2 ст. 52 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", суд має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

На думку Позивача, оскільки Відповідачем здійснюється розповсюдження двох Товарів з трьома різними об’єктами інтелектуальної власності, права на які належать Позивачу, достатнім буде стягнути з Відповідача компенсацію у розмірі 10 мінімальних заробітних плат за кожний факт (спосіб) порушення та об’єкт інтелектуальної власності.

У позовній заяві позивач наводить розрахунок компенсації по Твору 1, Твору 2, Твору 3, який в грошовому еквіваленті буде складати наступну суму:

- 3, - кількість неправомірно використаних об’єктів інтелектуальної власності х 1, - способи (факти) порушення прав Позивача з боку Відповідача: розповсюдження) х 10, - мінімальна сума компенсації в м.з.п. х 1378,00 грн. (розмір однієї мінімальної заробітної плати) = 41340,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, Позивач просила суд винести рішення, яким:

- захистити авторські права ОСОБА_1, крушені шляхом піратства контрафактних примірників творів під назвами "Огуречная маска" та "Полосате войско", "Прынц" в складі обкладинок до документів, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, а саме:

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький р-н. с. Халча, вул. Кірова, буд.5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (01023, м. Київ, вул. Толстого, буд. кв. 24, ІПН НОМЕР_2), суму компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 13780,00 грн.. за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвою "Огуречная маска" (2009р.);

- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький р-н. с. Халча, вул. Кірова, буд.5, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (01023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) суму компенсації в розмірі 20 мінімальних заробітних плат - 27 560,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвами "Полосате войско” (2009р.) та "Принц" (2008р.).

За наслідком розгляду позовної заяви Позивача, Кагарлицький районний суд Київської області виніс заочне рішення від 26.02.2016р. у справі № 368/189/16-ц, яким позовні вимоги Позивача задовольнив у повному обсязі.

В судові засідання, що були призначені на 15.02.2016р. та на 26.02.2016р. Відповідач не міг з'явитися оскільки в лютому 2016р. за вказаною в позовній заяві адресою не проживав, у зв’язку із чим не міг знати про призначені судові засідання та наявність позовної заяви Позивача. Крім того в матеріалах справи наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27, 40), у яких відсутні підписи Відповідача про отримання судових викликів.

Про наявність даного заочного рішення стало відомо, вже після отримання постанови державного виконавця Солом'янського РВДВС про відкриття провадження. І тільки після цього, Відповідачу стало відомо про наявність судового рішення, копію якого було отримано лише 16.06.2016р.

Відповідно до ст. 228 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Враховуючи, що заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016р. у справі № 368/189/16-ц було отримано 16.06.2016р., тому останній день подання заяви про перегляд заочного рішення припадає на 29.06.2016 р. з урахуванням вихідних днів.

В свою чергу, ознайомившись із повним текстом заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016р. у справі № 368/189/16-Ц, вважає його таким, що винесене без врахування усіх обставин справи, »ходячи з наступного.

По - перше

Згідно п. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права" контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без згоди автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст. 60 ЦПК України).

Як докази на підтвердження порушення Відповідачем положень ЗУ "Про авторське право і суміжні права", Позивачем надано: фотографії Товарів, товарний чек, касовий чек та відео фіксацію придбання Товарів.

Проте, представник відповідача вважає, що надані позивачем докази є недостатніми для прийняття висновку про те, що зображення на обкладинках є відтворенням картин Позивача "Огуречная маска", "Прынц!" га "Полосатое войско", оскільки єдиним підтвердженням цих фактів є висновок позасудової або судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, яка могла б підтвердити або спростувати те, що на обкладинках було відтворено зображення авторської роботи Позивача.

Крім того, надані Позивачем фотографії обкладинок, на яких, як вона стверджує, відтворено її картини "Огуречная маска", "Принц!" та "Полосатое войско", не можуть свідчити про те, що саме ці обкладинки були передані продавцем за касовим та товарним чеком №730, оскільки на обкладинках з наданих Позивачем фотографій не вбачається жодного маркування про його виробника та постачальника. А з касового та товарного чека №730, не можливо встановити, яке зображення було наявне на придбаних обкладинках.

Також слід звернути увагу суду на те, що не може бути взята до уваги подана позивачем відеофіксація від 12.01.2016р., в якості доказу, оскільки процес відеозйомки може суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи, а ст.307 Цивільного кодексу України передбачає, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода фізичної особи може виражатись як у письмовій, так і в усній формі в залежності від обставин, при яких провадиться відповідна зйомка, тоді як зйомку проведено прихованою камерою, на відео зафіксована фізична особа - касир, згода якої на приховану її відеозйомку не надавалась.

В даному випадку представник відповідача вважає, що зібраними Позивачем доказами, не доведено факт порушення Відповідачем авторського права Позивача.

Таким чином, вина Відповідача у вчиненні дій, а саме реалізації контрафактного товару, які відповідно до ст.ст.50,52 Закону України "Про авторське право і суміжні права” є такими, що порушують авторські права позивача, не доведена.

По - друге

Відповідно до п.42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків.

Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірним кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

П. 42 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 року №5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" визначено, що відповідно до пункту г) частини першої статті 52 Закону №з792-ХІІ, суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав має право вимагати виплату компенсації замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При вирішенні відповідних спорів судам слід маги на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків.

Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав. Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірними кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому слід враховувати загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації повинні бути наведені в судовому рішенні.

За змістом ст.ст.435,440,441,443 ЦК України, ст.ст.7,15,31-33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права", за яке згідно з пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

У той же час право суб'єкта авторського права, передбачене пунктом "г" частини другої статті 52 Закону подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій, як альтернативні способи захисту своїх прав відповідають праву суду, передбаченому пунктом "г" частини другої цієї ж статті винести рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Таким чином, стягнення компенсації хоча і є самостійним способом захисту авторського права, однак за своєю суттю воно фактично замінює право на стягнення доходу, отриманого порушником, або на відшкодування збитків і має бути співмірним.

Відповідно до ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги Позивача є неспівмірними з розміром прибутку, який Відповідач міг би отримати у разі продажу обкладинок з відтворенням картин Позивача "Огуречная маска”, "Принц!" та "Полосатое войско", оскільки дохід від реалізації обкладинок склав лише 50,00 грн.

З огляду на зазначене, навіть у разі доведеності факту порушення авторських прав, стягнення компенсації не тільки у заявленому позивачами загальному розмірі 41340,00грн., а й у мінімальному розмірі 13780.00 грн.. не відповідало б визначеним ст. 3 ЦК України принципам справедливості, добросовісності та розумності.

До того ж, навіть у позовній заяві наведено розрахунок компенсації по Твору і, Твору 2, Твору 3, де вказано лише про і (один) спосіб (факт) порушення прав Позивача з боку Відповідача.

Слід зазначити що приписи Цивільного кодексу України та Закону України «Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об’єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених статтею 52 Закону.

Також представник відповідача вважає, що якщо навіть і припустити, що зазначене в позовній заяві порушення існувало, то Позивач не була зацікавлена в припиненні порушення її авторського права та продажу контрафактної продукції.

Зокрема Позивач чи її представник не сповістив Відповідача про реалізацію ним контрафактних товарів та не вимагали зняти такі товари з реалізації, а також не звернулися до Відповідача чи адміністрації магазину з вимогою про надання Інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні товарів та про канали такого розповсюдження.

На думку представника відповідача, заявлена до стягнення сума компенсації, фактично, свідчить про намір збагачення Позивача за рахунок суб'єкта господарювання, оскільки дохід від реалізації обкладинок склав лише 50,00 грн., що вочевидь є неспіврозмірним з розміром компенсації, заявленим Позивачем до стягнення.

Відповідно до ч. ст. 232 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

22.07.2016 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( а.с., 96), якою:

- заяву представника відповідача про перегляд заочного рішення від 26 лютого 2016 року в цивільній справі № 368/189/16 – ц, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, - задоволено.

- заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року в цивільній справі № 368/189/16 – ц, за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, - скасовано.

- призначено справу № 368/189/16 - ц за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, в загальному порядку.

22.09.2016 року на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника відповідача ОСОБА_4 про поворот виконання рішення, в якому представник просить суд:

- в порядку повороту виконання, при прийнятті остаточного рішення у справі, вирішити питання щодо стягнення з ОСОБА_1 (01023, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький р-н. с. Халча, вул. Кірова, буд.5, ІПН НОМЕР_1), безпідставно стягнуті кошти за заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року в цивільній справі № 368/189/16-ц.

Свою заяву про поворот виконання заочного рішення представник відповідача обґрунтовує наступним:

Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016р. у справі № 368/189/16-ц було задоволено позовні вимоги Позивача у повному обсязі та стягнуто із Відповідача:

- суму компенсації в розмірі 10 мінімальних заробітних плат - 13780,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвою "Огуречная маска" (2009р.).

- суму компенсації в розмірі 20 мінімальних заробітних плат - 27560,00 грн. за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвами "Полосате войско" (2009р.) та "Принц" (2008р.).

- судові витрати у розмірі 551 грн. 21 коп.

На підставі вказаного судової о рішення, позивач звернувся до Солом'янського районного відділу ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві для примусового виконання рішення суду.

На підставі виконавчих листів Кагарлицького районного суду № 368/189/16-ц від 10.05.16р., Солом'янським ВДВС були винесені постанови про відкриття наступних виконавчих проваджень:

- від 24.05.2016р. № 51186960 про стягнення з Відповідача - 27 560,00 грн. (за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвами "Полосате войско" (2009р.) ^{та "Принц" (2008р.)}

^{- від 24.05.2016р. № 51185941 про стягнення з Відповідача -13780,00 грн. (за факт реалізації обкладинки з контрафактним примірником твору ОСОБА_1 під назвою "Огуречная маска" (2009р.)).}

^{В процесі виконання рішення суду, Солом'янським ВДВС були винесені різноманітні постанови, про стягнення із Відповідача додаткових коштів, зокрема по:}

^{ВП № 51186960 від 24.05.2016 року.}

^{- постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2016р. про стягнення 27 560,00 грн.;}

^{- постанова про стягнення виконавчого збору від 31.05.2016р. у розмірі 2756,00 грн.;}

^{- постанова про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 20.07.2016р. у розмірі 120,00 грн.;}

^{- 09.09.2016р. Солом'янським ВДВС була винесена постанова про закінчення даного виконавчого провадження у зв’язку із фактичним виконанням рішення суду.}

^{Загалом по вказаному виконавчому провадженню із Відповідача було стягнуто: 30436,00 грн. = (27560,00 грн. + 2756,00 грн. + 120,00 грн.).}

^{ВП № 51185941 від 24.05.2016р.}

^{- постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2016р. про стягнення 13780,00 грн.;}

^{- постанова про стягнення виконавчого збору від 31.05.2016р. у розмірі 1378,00 грн.;}

^{- постанова про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій від 20.07.2016р. у розмірі 120,00 грн.}

^{09.09.2016р. Солом'янським ВДВС була винесена постанова про закінчення даного виконавчого провадження у зв’язку із фактичним виконанням рішення суду.}

^{Загалом по вказаному виконавчому провадженню із Відповідача було стягнуто: 15278.00 грн. = (13 780,00 грн. + 1378,00 грн. + 120,00 грн.).}

^{Відповідно до меморіального ордеру № GO712GHKVN від 12.07.2016р., загальна сума яка була стягнута з Відповідача по ВП № 51186960 від 24.05.2016р. та по ВП № 51186960 від 24.05.2016р., з урахуванням стягнутого судового збору та банківських послуг, склала 46440,33 грн.}

^{В свою чергу, ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 22.07.2016 р. у справі № 368/275/16-ц, заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26 лютого 2016 року в цивільній справі № 368/189/16 ц, було скасовано, а справу призначено до нового розгляду.}

^{Тобто, заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016р. в цивільній справі № 368/189/16 ц, було скасовано, після його виконання.}

^{Відповідно до ч. 2 ст. 380 ЦПК України, якщо рішення після його виконання відмінене і справа повернена на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволені в меншому об'ємі, або провадження у справі закрито, чи заява залишена без розгляду, суд, ухвалюючи нове рішення, повинен зобов’язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням.}

^{В судове засідання, яке відбулося 26.10.2016 року, представник позивача не з»явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява, в якій представник позивача просить суд слухати справу без у часті сторони позивача.}

^{В судове засідання, яке відбулося 26.10.2016 року, представник відповідача не з»явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява представника відповідача, в якій представник відповідача просить суд слухати справу без його участі, заперечує проти позову в повному обсязі.}

^{Вивчивши матеріали справи, суд вважає на підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК України розглянути справу без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, та позовні вимоги задовольнити частково, шляхом винесення рішення, обґрунтовуючи своє рішення наступним.}

^{Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права.}

^{12.01.2016 р. - 13.01.2016 р. в магазині "Олівець", що знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Воздухофлотский, 36, господарську діяльність в якому здійснює фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі - Відповідач), представником ОСОБА_1 (надалі - Позивач) зафіксовано факти піратства - розповсюдження (реалізації, продажу) наступних товарів:}

^{- обкладинка для документів з малюнком - картина ОСОБА_1 "Огуречная маска" (надалі – Товар 1).}

^{Товар представляє собою обкладинку для документів з малюнком, на якому без дозволу Позивача відтворено твір образотворчого мистецтва під назвою "Огуречная маска".}

^{- обкладинка для документів з малюнками - картинами ОСОБА_1 "Прынц!" та "Полосатое войско" (надалі - Товар 2)}

^{Товар представляє собою обкладинку для документів з малюнками, на яких без дозволу Позивача відтворено твори образотворчого мистецтва під назвами "Прынц" та "Полосатое войско".}

^{Реалізація вказаних Товарів 1,2 підтверджується Товарним чеком від 12.01.2016 р. та чеком № 393047 від 12.01.2016 р.}

^{Факти розповсюдження зазначених товарів підтверджується відеозаписом, який міститься на матеріальному носії, який приєднано в якості доказу до матеріалів справи.}

^{Що ж стосується належності та допустимості доказів, які надані позивачем щодо неправомірних дій відповідача, то суд зазначає наступне.}

^{Що стосується відеозйомки, то представник відповідача в своїх запереченнях зазначає, що процес відповідної відеозйомки може (а не порушив) суттєво порушувати певні особисті немайнові права фізичної особи, при цьому не зазначаючи, які ж саме права фізичної особи може бути порушено.}

^{Таке твердження представника відповідача не підлягає до уваги суду, та не підлягає увазі суду у виді захисту суду з огляду на положення ст. 1 ЦПК України з огляду на наступне.}

^{Так, згідно ст. 1 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.}

^{Слід зазначити, що цивільне судочинство — це форма реалізації судової влади, форма здійснення правосуддя в цивільних (в широкому розумінні) справах.}

^{Ст. 1 ЦПК України виділяє мету та завдання цивільного судочинства і тому є визначальною для розуміння усіх інших норм ЦПК.}

^{Метою цивільного судочинства є захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.}

^{Захист прав, свобод та інтересів слід відрізняти від їх охорони. Охорона прав та інтересів має на меті запобігти їх порушенню. Охорона здійснюється шляхом встановлення відповідних норм права, правових стимулів, заборон тощо.}

^{Захист прав здійснюється у разі їх порушення.}

^{Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.}

^{Цивільне судочинство захищає права та інтереси не лише позивача, але й відповідача, наприклад, у разі постановления рішення про відмову у позові, а також третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.}

^{Об’єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, інтереси держави. Для розкриття цих категорій необхідно звернути увагу на Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004 (справа № 1-10/2004).}

^{Відповідно до п. 3.1 мотивувальної частини цього Рішення у загальносоціологічному значенні категорія «інтерес» розуміється як об’єктивно існуюча і суб’єктивно усвідомлена соціальна потреба, як мотив, стимул, збудник, спонукання до дії; у психології — як ставлення особистості до предмета, як до чогось для неї цінного, такого, що притягує. В юридичних актах термін «інтерес», враховуючи його як етимологічне, так і загальносо- ціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об’єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.}

^{У п. 3.4 Рішення зазначено, що виходячи зі змісту частини першої статті 8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об’єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.}

^{Особливого значення набуває чітке розмежування понять «інтерес» (у вузькому розумінні) і «суб’єктивне право», логічно-смисловий зв’язок між якими є очевидним: і те, й інше опосередковується об’єктивним правом, гарантується і охороняється державою тощо.}

^{Зокрема, і суб’єктивне право, і пов’язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге — простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом». Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб’єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов’язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже — й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб’єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес — без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.}

^{Отже, поняття «охоронюваний законом інтерес»... у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який:}

^{- виходить за межі змісту суб’єктивного права;}

^{- є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;}

^{- має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;}

^{- не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;}

^{- означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;}

^{- розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб’єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.}

^{Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття «охоронюваний законом інтерес» у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв’язку з поняттям «права» має один і той же зміст.}

^{З урахуванням наведених вище міркувань Конституційний Суд України вирішив, що поняття «охоронюваний законом інтерес»... треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об’єктивного і прямо не опосередкований у суб’єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.}

^{Ст. 19 ЦК України закріплює право особи на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від порушень і протиправних посягань. При цьому самозахистом є застосування особою засобів протидії, які не заборонені законом та не суперечать моральним засадам суспільства. Способи самозахисту мають відповідати змісту права, що порушене, характеру дій, якими воно порушене, а також наслідкам, що спричинені цим порушенням. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.}

^{Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що згідно положень ст. 1 ЦПК України судовому захисту підлягають саме порушені права, свободи чи інтереси фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, а не права, які, можливо будуть порушені.}

^{Далі, суд вважає, що Представник Позивача діяв у рамках ст.19 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа має право на самозахист свого цивільного права та права іншої особи від попущень і протиправних посягань. Способи самозахисту можуть обиратися самою особою чи встановлюватись договором або актами цивільного законодавства.}

^{Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України право на захист особа здійснює на свій розсуд.}

^{Враховуючи вище викладене, особа, що здійснила відеозапис, діяла у рамках цивільного законодавства, а спосіб захисту у конкретно даній ситуації відповідав змісту права, що порушене та характеру дій, якими воно порушене.}

^{Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2- рп/2012 (далі - Рішення КСУ) у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України, до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса,- дата і місце народження.}

^{Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про майновий стан та інші персональні дані.}

^{Рішенням КСУ визначено, що Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка Ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійне переконання, стан здоров'я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім'ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов'язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім»ї є конфіденційною, і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, відповідно, суд приходить до висновку, що отримання та розповсюдження іншої інформації про особу не є порушенням її законних прав та інтересів.}

^{Крім того, суд зазначає, що відео зйомка, які проводила особа, - представник позивача по даній цивільній справі не є незаконною, адже проводилася у доступному для цього місці, так як магазин «Олівець» за нормами чинного законодавства є громадським місцем.}

^{Відповідно до ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення видавання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» п. 1 ч. 1 ст.1 «Громадське місце - частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під’їзди, а та також підземні переходи, стадіони».}

^{Таким чином, дії представника Позивача, який діяв як в цілях самозахисту цивільних прав Позивача стосовно збирання інформації, яка підтверджує факт незаконної діяльності Відповідача, а саме: реалізації продукції, в якій використано об’єкти авторських прав, які належать Позивачу ніяким чином не можуть порушити права фізичної особи.}

^{Що ж стосується факту розповсюдження об»єкта авторських прав Позивача, то слід зазначити наступне.}

^{Так, представник відповідача в письмовому запереченні зазначає, що єдиним підтвердженням фактів відтворення об’єктів авторських прав на обкладинках є висновок позасудової або судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, яка могла б підтвердити або спростувати те, що на обкладинках було відтворено зображення авторської роботи Позивача.}

^{Проте, суд зазначає, що не погоджується з такою позицією представника відповідача, та зазначає, що суд здійснює провадження в справах цивільного судочинства в порядку, та на умовах, які чітко врегульовано положенням чинного ЦПК країни.}

^{Так, згідно ст. 10 ЦПК України:}

^{Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.}

^{Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.}

^{Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.}

^{Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи: роз’яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.}

^{Зглядаючись на вищевказані норми процесуального права, слід зазначити, що змагальність - один із найбільш важливих конституційних принципів сучасного судочинства. Він розкриває «джерело енергії» процесу та створює умови для всебічного та повного дослідження обставин справи та постановления судом обґрунтованого та законного рішення.}

^{В силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов’язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення.}

^{В цивільному судочинстві змагальність виявляється в тому, що:}

^{- дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;}

^{- суд вирішує справу в межах заявлених вимог та на підстав наданих йому доказів;}

^{- особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;}

^{- сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які, - притримати;}

^{- особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників;}

^{- кожна особа зобов’язана доказати факти, на які вона покликається;}

^{- у разі невиконання процесуальних обов’язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.}

^{Основний зміст принципу змагальності наведено у ч. 3 ст. 0 ЦПК України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень.}

^{В окремих випадках, прямо передбачених законом, особа звільняється від обов’язку доказування обставин, що мають значення для справи. Ці випадки передбачені ст. 61 ЦПК.}

^{Гарантією реалізації в цивільному судочинстві принципу змагальності є широке коло процесуальних прав, якими наділені особи, які беруть участь у справі: знайомитися з матеріалами справи, знімати копії, подавати суду докази та брати участь в їх дослідженні, ставити питання іншим учасникам процесу, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення суду, тощо.}

^{Від ефективності використання цих процесуальних прав залежить не лише хід судового процесу, але часто і його результат. Наприклад, нездійснення позивачем права на участь в судових засіданнях може призвести до небажаного для нього наслідку — залишення позовної заяви без розгляду.}

^{Принцип змагальності послідовно відображається в багатьох інших нормах ЦПК, насамперед тих, що стосуються доказування та судового розгляду.}

^{Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів на вимогу суду особами, в яких ці докази знаходяться, встановлення процесуального порядку подання доказів, обов’язок суду витребувати докази за клопотанням зацікавлених осіб, порядком повідомлення учасників процесу про час та місце розгляду справи.}

^{Змагальність сторін не означає пасивної позиції суду, що розглядає справу. Саме суд остаточно визначає коло фактів, які слід встановити по справі (предмет доказування), визначає які обставини кожна з сторін повинна довести, пропонує сторонам подати докази, якщо їх недостатньо.}

^{В ч. 4 ст. 10 ЦПК України зазначено, як саме суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи. Таке сприяння полягає у роз’ясненні особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов’язків (це суд робить в підготовчій частині судового розгляду — ст. 167 ЦПК), попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (наприклад, правові наслідки відмови від позову — ч. 2 ст. 174 ЦПК) і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом (наприклад, витребування доказів — ст. 137 ЦПК).}

^{Згідно ст. 11 ЦПК України:}

^{Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.}

^{Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.}

^{Суд залучає відповідний орган чи особу, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, якщо дії законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє.}

^{Отже, в ст. 11 ЦПК України закріплений один з головних принципів цивільного судочинства, - диспозитивність.}

^{Диспозитивність, - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд.}

^{Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення:}

^{- хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це;}

^{- особа, якій належить право, може від нього відмовитися;}

^{- нікого не можна примушувати пред’явити позов проти своєї волі;}

^{- суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом;}

^{- сторона може розпорядитися об’єктом процесу^2.}

^{Слід зазначити, що диспозитивність діє в усіх стадіях процесу.}

^{Диспозитивність характеризує процесуальне становище не лише позивача, але й інших осіб, які беруть участь у справі. Так, відповідач самостійно вирішує визнавати позов чи заперечувати проти нього, чи подавати зустрічний позов, заявляти клопотання, чи ні, тощо.}

^{Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. При цьому слід враховувати, що ЦПК містить кілька обмежень з цього правила.}

^{Розпорядження правами щодо предмету спору повинно здійснювати з урахуванням меж здійснення цивільних прав, що передбачені ст. 13 ЦК, а саме в межах, передбачених законом та у встановленій законом процесуальній формі; без порушення прав інших осіб, без завдання шкоди довкіллю або культурній спадщині; без наміру завдати шкоди іншій особі; з додержанням моральних засад суспільства.}

^{Право розпорядитися своїми правами щодо предмету спору мають всі особи, які беруть участь у справі, за умови, що вони мають цивільну процесуальну дієздатність. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.}

^{Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач, чи його представник, в дотримання вимог ст.ст. 10,11ПК України могли скористатися процесуальними правами, які передбачені ст.ст. 27, 31 ЦПК України, та заявити клопотання до суду про проведення експертизи об’єктів інтелектуальної власності, проте, такого клопотання стороною відповідача заявлене не було, а суд з власної ініціативи винести ухвалу про проведення такої експертизи винести не може, так як це буде порушенням норм ст.ст. 10, 11 ЦПК України.}

^{Враховуючи вищевикладене, суд оцінював докази, які містяться в матеріалах справи на підставі Глави 5 ЦПК України – «Докази», а тому вважає доведеним позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України факт відтворення об’єктів авторських прав на обкладинках, що є предметом спору.}

^{Крім того, суд в даному випадку вважає за можливим застосувати аналогію права, а саме:}

^{Так, відповідно до п.1.4 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності» від 23.03.2012 року № 5, питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після грунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо дійсної необхідності такого призначення,}

^{З урахуванням конкретних обставин справи та у разі, коли знань судді достатньо для з'ясування обставин справи, пов'язаної із захистом прав інтелектуальної власності, можливе вирішення суддею (суддями) питань, які виникають у розгляді справи, з позиції споживача без призначення судової експертизи.}

^{Також суд вважає, що надані Позивачем фотографії обкладинок, на яких відтворено її картини «Огуречная маска», «Принц!» та «Полосатое войско», не можуть свідчити про те, що саме ці обкладинки буди передані продавцем за касовим та товарним чеком, оскільки на обкладинках з наданих Позивачем фотографій не вбачається жодного маркування про його виробника та постачальника. А з касового та товарного чека № 730, не можливо встановити, яке зображення було наявне на придбаних обкладинках.}

^{Факт продажу відповідних обкладинок підтверджується відповідним відеозаписом, тому відсутність маркування про виробника та постачальника на обкладинках не може спростовувати факту їх розповсюдження.}

^{Згідно п. 44 Постанови Пленуму ВС України № 5 від 2010р., відповідно до пункту "б" статті 50 Закону N 3792-ХІІ розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту}

^{Особа, яка розповсюджує об’єкти авторського права і (або) суміжних прав без дозволу суб'єкта такого права, несе відповідальність за порушення виключних прав на цей твір і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договорами з третіми особами.}

^{Згідно п. 27 Постанови Пленуму ВГС України № 12 від 2012 р особа, що розповсюджує примірники, в яких відображено об'єкти авторського права та/або суміжних прав без дозволу суб’єкта такого права, несе відповідальність за порушення законодавства про авторське право і суміжні права і в тому випадку, коли контрафактну продукцію нею отримано за договором з третіми особами.}

^{Відповідно до статті 1 ЗУ «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір. Нормами частини 2 статті 11 цього ж Закону встановлено, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення.}

^{За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства), (частина 1 статті 11 ЗУ «Про авторське право і суміжні права»).}

^{У 2008 році Позивач своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме, - картину «Прынц!» (надалі - Твір 1), що підтверджується підписом Позивача у лівому нижньому куті Твору 1, рік створення зазначений у нижньому правому куті Твору 1.}

^{Додатково права Позивача на зазначений Твір 1 підтверджуються Свідоцтвом № 54869 від 20.05.2014 р. та рішенням до нього, копії свідоцтва та рішення містяться в матеріалах справи.}

^{У 2009 році Позивач своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме, - картину «Полосатое войско» (надалі - Твір 2), що підтверджується підписом Позивача у лівому нижньому куті Твору 2, рік створення зазначений у нижньому правому куті Твору 2.}

^{Додатково права Позивача на зазначений Твір 2 підтверджуються посиланням на сторінку Позивача в соціальній мережі "Livejournal» - http://gaphinska.livejournal.com/85534.html, роздруківка з сторінки міститься в матеріалах справи.}

^{У 2009 році Позивач своєю творчою працею створила твір образотворчого мистецтва, а саме, - картину «Огуречная маска» (надалі - Твір 3), що підтверджується підписом Позивача у лівому нижньому куті Твору 3, рік створення зазначений у нижньому правому куті Твору 3.}

^{Додатково права Позивача на зазначений Твір 3 підтверджуються Свідоцтвом №54868 від 20.05.2014 р. та рішенням до нього, копії свідоцтва та рішення містяться в матеріалах справи.}

^{Авторство Позивача підтверджується підписом останнього на оригінальних примірниках творів, а саме, - у нижньому лівому куті кожної з робіт зазначено: "Е. Gapchinska".}

^{Згідно ст. 14 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», Автор має право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо, а також вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.}

^{Згідно ст. 15 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:}

^{- виключне право на використання твору;}

^{- виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.}

^{Відповідач в свою чергу порушив права Позивача, шляхом розповсюдження без дозволу Позивача контрафактних примірників творів (піратство), а саме, - реалізовував в магазині "Олівець" зазначені Товари, що є порушеннями згідно п. б) ч. 1 ст. 50 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є:}

^{б) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав - опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм і програм організацій мовлення;}

^{Згідно ст. 1 ЗУ "Про авторське право і суміжні права", контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми - примірник твору, відтворений, розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.}

^{Згідно п. 43 Постанови Пленуму ВС України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", під контрафактними примірниками твору розуміються примірники об'єктів авторського права і (або) суміжних прав, які виготовлені, відтворені, розповсюджені з порушенням авторського права, (особистих немайнових і (або) майнових).}

^{Виходячи з факту порушення, Позивач має право, згідно п. г) ч. 1 ст. 52 ЗУ «Про авторське право і суміжні права», подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.}

^{Згідно п. 42 Постанови Пленуму ВС України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", при вирішенні відповідних спорів судам слід мати на увазі, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права, а не розміру заподіяних збитків.}

^{Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права і (або) суміжних прав.}

^{Суд згідно п. г) ч. 2 ст. 52, має право постановити рішення про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.}

^{Оскільки Відповідачем здійснювалося розповсюдження двох Товарів з трьома різними об’єктами інтелектуальної власності, права на які належать Позивачу, проте, позивачем не доведено факту стабільного порушення його право з сторони відповідача, не доведено факту спричинення значного розміру шкоди, то, на думку суду, враховуючи факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, які свідчать про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірними кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля, та враховуючи вимоги справедливості, добросовісності та розумності, вважає, що достатнім буде стягнути з Відповідача на користь Позивача компенсацію у мінімальному розмірі, - 10 мінімальних заробітних плат в розмірі 13780,00 грн. з огляду на наступне.}

Для визначення суми такої компенсації, яка є адекватною порушенню, суд має дослідити: факт порушення майнових прав та яке саме порушення допущено; об'єктивні критерії, що можуть свідчити про орієнтовний розмір шкоди, завданої неправомірними кожним окремим використанням об'єкта авторського права і (або) суміжних прав; тривалість та обсяг порушень (одноразове чи багаторазове використання спірних об'єктів); розмір доходу, отриманий унаслідок правопорушення; кількість осіб, право яких порушено; наміри відповідача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

При цьому суд враховував загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК, зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги Позивача в стягненні з відповідача коштів в розмірі 41340 грн., на думку суду, є неспівмірними з розміром прибутку, який Відповідач міг би отримати у разі продажу обкладинок з відтворенням картин Позивача "Огуречная маска”, "Принц!" та "Полосатое войско", оскільки дохід від реалізації обкладинок склав лише 50,00 грн.

Проте, все ж таки, зглядаючись на той факт, що позивачем в установленому Законом порядку доведено, на думку суду факт порушення відповідачем авторських прав, суд приходить до висновку про необхідність стягнення компенсації з відповідача хоч і не в тому обсязі, що просить позивач, а в мінімальному розмірі, що становить 13780.00 грн., що не суперечить визначеним ст. 3 ЦК України принципам справедливості, добросовісності та розумності, так як суд вважає, що за порушення законних прав та інтересів іншої особи, які захищаються положенням Закону відповідач в даній справі повинен понести цивільно – правову відповідальність, хоча і в мінімальному розмірі, передбаченому законом, проте, повинен понести, так як не притягнення винних осіб до відповідальності опосередковано може вказувати на правовий нігілізм в суспільстві.

Згідно ч. 1 ст. 432 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності.

Хоча на сьогоднішній день матеріальні об'єкти (носії), в яких втілені Твір 1 та Твір 2, Твір 3 знаходяться в приватній власності іншої особи, проте у Позивача залишились усі немайнові авторські права, а також виключні (майнові) права на зазначені Твори, які підлягають захисту в порядку, передбаченому діючим законодавством.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму ВС України "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", авторське право на твір і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать одне від одного.

Відчуження матеріального об'єкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

Незалежність авторського права і права власності на матеріальний об'єкт (матеріальний носій) проявляється через зміст особистих немайнових прав та майнових прав суб'єкта авторського права, передбачених статтями 438 - 441 ЦК главою 75 ЦК і права власності на матеріальний об'єкт, який згідно зі статтею 317 ЦК полягає у володінні, користуванні та розпорядженні ним.

Обгрунтування повороту виконання рішення.

- судові витрати у розмірі 551 грн. 21 коп.

^{ВП № 51186960 від 24.05.2016 року.}

^{- постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2016р. про стягнення 27 560,00 грн.;}

^{- постанова про стягнення виконавчого збору від 31.05.2016р. у розмірі 2756,00 грн.;}

^{ВП № 51185941 від 24.05.2016р.}

^{- постанова про відкриття виконавчого провадження від 24.05.2016р. про стягнення 13780,00 грн.;}

^{- постанова про стягнення виконавчого збору від 31.05.2016р. у розмірі 1378,00 грн.;}

^{Тобто, заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 26.02.2016р. в цивільній справі № 368/189/16 ц, було скасовано, після його виконання, що дає суду застосувати положення ч. 2 ст. 380 ЦПК України.}

^{Так, згідно заочного рішення по даній справі з відповідача стягнуто 41340 грн., - згідно даного рішення позовні вимоги задоволено частково та стягнуто 13780, відповідно, слід зобов»язати позивача повернути відповідачеві 27560 грн. в порядку, та на умовах, які передбачені ч. 2 ст. 380 ЦПК України.}

^{Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 215, 218 ЦПК України, суд, -}

^{В И Р І Ш И В :}

^{Позов ОСОБА_1 до фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про захист авторських прав, - задовольнити частково на загальну суму 13780 (тринадцять тисяч сімсот вісімдесят) грн.}

^{Стягнути з ОСОБА_1 (01023, м. Київ, вул. Толстого, буд. кв. 24, ІПН НОМЕР_2), на користь ОСОБА_2 (09213, Київська обл., Кагарлицький р-н. с. Халча, вул. Кірова, буд.5, ІПН НОМЕР_1) кошти в сумі 27560 (двадцять сім тисяч п»ятьсот шістдесят) грн.. коштів, безпідставно отриманих ОСОБА_1 згідно заочного рішення Кагарлицького районного суду від 26.02.2016 року.}

^{Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Кагарлицький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі і не були присутніми в судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.}

Рішення набирає чинності відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України.

Суддя: О.В. Закаблук

Джерело: ЄДРСР 63199618

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!