ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
_____________________________________________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.
Суддя-доповідач:Жизневська А.В.
УХВАЛА
іменем України
"01" грудня 2016 р. Справа № 806/1470/16
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Жизневської А.В.
суддів: Котік Т.С.
Охрімчук І.Г.,
за участю секретаря судового засідання Нероди І.В.,
позивача та представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" вересня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2016 р. у задоволенні позову відмовлено.
Апелянт в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову та прийняти нову про задоволення позову.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 з 17 січня 2000 року до 6 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ на різних посадах.
5 листопада 2015 року наказом начальника УКЗ УМВС України в Житомирській області №329о/с згідно з пунктами 10 та 11 Розділу XI Закону України "Про національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" майора міліції ОСОБА_3, начальника сектору карного розшуку Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області, звільнено з 6 листопада 2015 року у запас Збройних Сил за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів) (а.с.10).
Судом з'ясовано, що на момент звільнення позивача його вислуга років на 6 листопада 2015 року складала: календарна - 17 років 08 місяців 18 днів (а.с.10).
Не погодившись із вказаним наказом від 5 листопада 2015 року №329 о/с у частині обчислення вислуги років, позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду.
Так, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року в адміністративній справі №806/137/16 за позовом ОСОБА_3 до УМВС України в Житомирській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії, позов задоволено, визнано неправомірними дії УМВС України в Житомирській області щодо незарахування ОСОБА_3 вислуги років у пільговому обчисленні. Зобов'язано УМВС України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_3 до вислуги років у пільговому обчисленні період проходження служби в органах внутрішніх справ з 17 січня 2000 року до 6 листопада 2015 року у зоні гарантованого добровільного відселення у пільговому обчисленні один місяць за півтора місяця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393, про що надати відповідні документи (а.с.12-13).
На виконання вимог вказаної постанови, наказом Голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області №15 о/с від 30 травня 2016 року внесено зміни до пункту наказу УМВС України в Житомирській області від 5 листопада 2015 року №329 о/с у частині обрахування вислуги років звільненому з органів внутрішніх справ майорові міліції ОСОБА_3 (У-331053), начальнику сектору карного розшуку Лугинського районного відділу УМВС України в Житомирській області, вислуга років на день звільнення складає: календарна - 17 років 08 місяців 17 днів, у пільговому обчисленні - 25 років 06 місяців 13 днів (а.с.11).
Маючи в пільговому обчислені стажу 25 років 06 місяців 13 днів ОСОБА_3, у відповідності до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", звернувся із відповідною заявою до ГУ ПФУ України в Житомирській області про призначення пенсії.
Листом ГУ ПФУ в Житомирській області від 29 червня 2016 року №1058/В-11 його повідомлено про те, що на день звільнення у нього не має календарної вислуги років, необхідної для призначення пенсії, а відтак у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відмовлено. Крім того роз'яснено, що згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року заяви про призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію відповідно до зазначеного Закону, подаються цими особами до ГУ ПФУ через уповноважені структурні підрозділи, міністерства чи відомства, з якого особа була звільнена зі служби (а.с.14).
В подальшому, ОСОБА_3 звернувся до ГУ Національної поліції в Житомирській області із заявою про нарахування пенсії за вислугу років, зарахувавши вислугу років у пільговому обчисленні. Але листом ГУ Національної поліції в Житомирській області від 25 липня 2016 року №В-195/105/05/12-2016 його повідомлено про те, що пунктом "а" статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" чітко визначено, що пенсія за вислугу років, призначається особам начальницького та рядового складу ОВС, незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Починаючи з 1 жовтня 2015 року календарна вислуга років для призначення пенсії за вислугу років збільшується у відповідності до вказаної статті. Враховуючи зазначене, право на пенсію визначає календарна вислуга років (а.с.15).
Не погоджуючись із вказаними рішеннями позивач звернувся до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не має права на призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки станом на день звільнення позивача (6 листопада 2015 року), вислуга років у календарному обчисленні складала 17 років 08 місяців 17 днів, що є недостатнім для призначення вказаної пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року.
Пунктом "б" статті 1-2 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсія за вислугу років призначається: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вислуга років позивача станом на день його звільнення (6 листопада 2015 року) у календарному обчисленні становить 17 років 08 місяців 17 днів і це не є достатнім для призначення ОСОБА_3 пенсії за вислугу років у відповідності до Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Житомирській області, суд вірно вказав, що вони є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки між позивачем та ГУ ПФУ в Житомирській області ще не виникли правовідносини щодо призначення пенсії через відсутність необхідних документів для її призначення.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що в даному випадку для призначення йому пенсії за вислугу років підлягає застосуванню саме постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 р. N 393, якою позивачу на його думку для призначення пенсії вислугу років має зараховуватися пільговий стаж - 25 років 06 місяців 13 днів є безпідставними, оскільки згідно ч.4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відтак, приписи п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N 393 суперечать приписам п."а" ст.12 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки у відповідності до ч.4 ст.9 КАС України має вищу юридичну силу.
За частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачами, у відповідності до приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства, доведено правомірність прийнятих ними рішень.
Судом першої інстанції належним чином з'ясовано обставини справи, досліджено представлені докази та зроблено обгрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення позову.
Постанову прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "20" вересня 2016 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.В. Жизневська
судді: Т.С. Котік
І.Г. Охрімчук
Повний текст cудового рішення виготовлено "02" грудня 2016 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/ ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачам Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вул. Ольжича,7,м.Житомир,10003 Ліквідаційна комісія УМВС України в Житомирській області Старий Бульвар 5/37,м.Житомир,10008
- ,
