ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

01.12.2016 Справа № 917/1657/16

За позовом Первинної профспілкової організації публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" професійної спілки працівників газових господарств України (вул. Будька, 26А, м. Гадяч, Полтавська область, 37300)

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (вул. Будька, 26А, м. Гадяч, Полтавська область, 37300)

про стягнення 131250,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

Розглядається позовна заява про стягнення 131250,00 грн. заборгованості за зобов’язаннями згідно колективного договору між правлінням та профспілковим комітетом ПАТ «Гадячгаз» на 2013-2014 роки.

Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що позивачем не надано доказів у відшкодуванні витрат профспілкового комітету у 2015р. з нагоди свята 8 Березня, умовами спірного договору не передбачено стягнення спірної суми на рахунок позивача; працівника підприємства виплачувалась премія до дня професійного свята, даний спір не підвідомчий господарському суду, оскільки стягнення спірних коштів стосується безпосередньо виплаті працівникам, а тому прохає припинити провадження на підставі п.1 ст.80 ГПК України; позивачем не надано належних доказів надання відповідачу кошторисів витрат з метою їх узгодження та здійсення контролю на виконання ст.15 Закону України "Про колективні договори і угоди".

Позивач надав заяву № 45 від 29.11.2016р. (вхід. № 014827 від 30.11.2016 р.) про зміну позовних вимог в якій прохає 1) стягнути 62293 грн.- 1% фонду оплати праці,1500 грн. витрат на проведення Новорічного концерту та 16200 грн. - виплаченої матеріальної допомоги працівникам до ОСОБА_3 2) зобов"язати позивача виплатити матеріальну допомогу та премії працівника ПАТ "Гадячгаз" за 2015р.: до дня Перемоги в ВВВ - учасникам бойових дій ОСОБА_4 в розмірі 300 грн., ОСОБА_5 в розмірі 300 грн.; до Міжнародного Жіночого Дня (8 березня) - жінкам у розмірі 300 грн. кожній на загальну суму 21600 грн.; на оздоровлення при перебуванні у відпустці у розмірі 1218 грн. кожному працівнику (згідно заяв) на загальну суму 91350 грн.; з нагоди відзначення професійного свята - дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної просиловості (у розмірі, визначеному згідно розрахунку з винагороди до Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості на 2015р.) на загальну суму 262800 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Змінені позовні вимоги судом не приймаються до розгляду, оскільки подані після початку розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

За ст. 1 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

В ст. 2 ГПК України визначено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В ст. 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

4-1) справи у спорах між господарським товариством та його посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, завданих такою посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю);

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Згідно з п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. № 10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:

- участь у спорі суб'єкта господарювання;

- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; - наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;

- відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Аналіз вищенаведених положень Господарського процесуального кодексу України свідчить, що справа буде підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідає ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а спірні правовідносини носять господарський характер.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем не виконано умови колективного договору між правлінням та профспілковим комітетом ПАТ «Гадячгаз» на 2013-2014 роки щодо виплати допомоги жінкам до Міжнародного жіночого дня, виплати матеріальної допомоги учасникам бойових дій, преміювання працівників з нагоди відзначення професійного свята, відрахування коштів профспілковій організації для проведення Новорічного ранку та придбання новорічних подарунків, надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам при перебуванні у відпустці.

При цьому позивач в позовній заяві посилається недотримання відповідачем, як роботодавцем, вимог ст. 250 Кодексу законів про працю України та ст. 44 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".

В преамбулі Закону України від 1 липня 1993 року № 3356-XII «Про колективні договори і угоди» вказано, що цей Закон визначає правові засади розробки, укладення та виконання колективних договорів і угод з метою сприяння регулюванню трудових відносин та соціально-економічних інтересів працівників і роботодавців.

Порядок укладання та виконання колективних договорів також визначений в главі ІІ Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

В ст. 10 КЗпП України встановлено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.

За ст. 13 КЗпП України у колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин.

В п. 1.3 колективного договору між правлінням та профспілковим комітетом ПАТ «Гадячгаз» на 2013-2014 роки визначено, що сторони визнають даний колективний договір нормативним актом, укладеним згідно з чинним законодавством, на основі взаємних зобов’язань і спільних домовленостей з метою регулювання виробничих, соціально-економічних і трудових відносин, забезпечення прав і гарантій працівників товариства.

В ст. 1 Закону України від «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що професійна спілка (профспілка) – це добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

За ст. 2 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» встановлено, що професійні спілки створюються з метою здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки.

В ст. 19 «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» визначено, що профспілки, їх об'єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в державних органах та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об'єднаннями громадян.

За ст. 37 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.

Вищевказане свідчить, що господарські відносини колективним договором не регулюються.

Господарський суд також вважає, що позов у даній справі пред'явлено з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки (працівників відповідача), що свідчить про відсутність у спірних правовідносинах господарського характеру.

Додатковим підтвердженням відсутності у спірних відносинах за участю профспілки та роботодавця господарського характеру є стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Водночас ч.1 ст.9 Цивільного кодексу України передбачено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

В даному випадку спірні трудові відносини врегульовані Кодексом законів про працю України, Законом України "Про колективні договори і угоди" та Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", а тому не потребують додаткового регулювання Цивільним кодексом України.

Отже, даний спір по суті виник між профспілковою організацією та роботодавцем, а не з господарських правовідносин.

В постанові Верховного Суду України від 18.05.2016р. № 3-411гс16 у справі № 910/25212/14, викладено правову позицію про те, що за змістом положень статті 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи у наведених у цій нормі спорах, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб’єкта господарювання; наявність між сторонами: по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК, ГК, іншими актами господарського і цивільного законодавства, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; відсутності у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

При виплатах допомоги жінкам до Міжнародного жіночого дня, виплатах матеріальної допомоги учасникам бойових дій, преміювання працівників з нагоди відзначення професійного свята, відрахування коштів профспілковій організації для проведення Новорічного ранку та придбання новорічних подарунків, надання матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам при перебуванні у відпустці, господарські відносини між профспілкою (позивачем) та відповідачем, як роботодавцем, не виникають, а тому даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Керуючись ст.ст. 80 (п.1), 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

Ухвалив:

Припинити провадження у справі.

Суддя Т. М. Безрук