Справа № 345/3895/16-а

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2016 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Юрчака Л.Б., з участю секретаря судового засідання Гладенької Л.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом ОСОБА_1 до Калуського об"єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищенаведеним позовом. Свої позовні вимоги мотивує тим, що, перебуваючи на посаді старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області, 22.09.2016 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за вислугою років у відповідності до Закону України «Про прокуратуру». Однак, рішенням Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №7347/03 від 29.09.2016 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії. Вважаючи вказану відмову незаконною, останній звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірною відмову Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за №7347/03 від 29.09.2016 у призначенні пенсії за вислугою років та скасувати її. Зобов'язати Калуське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі, яка становить 10816,28 грн. відповідно до довідки прокуратури Івано-Франківської області від 13.09.2016 за №18-469 вих-16, починаючи з 14.09.2016 (з дня звернення за пенсією). Стягнути з Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в користь позивача судові витрати по справі.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просить суд задоволити його позов, з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача - Соболь О.В.. у судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, оскільки відповідно до чинного Закону України «Про прокуратуру» у позивача немає достатнього стажу роботи в органах прокуратури. Також, 10.11.2016 начальник Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області направив на адресу суду письмове заперечення на позов. У вказаному запереченні вказує, що відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» особи мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 12 років 6 місяців. Згідно поданих позивачем документів, стаж роботи, який давав би йому право на пенсійне забезпечення за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», становить 20 років 5 місяців 25 днів (в т.ч. навчання - 2 роки 3 місяці 25 днів), в тому числі - на посадах прокурорів і слідчих прокуратури - 18 років 2 місяці. Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів","Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» прийнятий 02.03.2015, а Закон України «Про прокуратуру» прийнятий 14.10.2014, а тому підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 немає. Відповідач посилається на аналогічну правову позицію, викладену в ухвалі ВАС України від 08.09.2016 (справа №К/800/3459/16).

Заслухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Копією листа Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 29.09.2016 за №7347/03 позивачу повідомлено, що йому відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до Закону Україну «Про прокуратуру». Згідно поданих ОСОБА_1 документів, стаж його роботи становить 20 років 5 місяців 25 днів (в т.ч. навчання - 2 роки 3 місяці 25 днів), в тому числі на посадах прокурорів і слідчих прокуратури - 18 років 2 місяці. Однак, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 та п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" підстав для призначення йому пенсії за вислугу років немає (а.с.14).

Наявність зазначеного вище трудового стажу також підтверджується світлокопією трудової книжки серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (а.с.19-30).

Станом на час призначення позивача, а саме - з 22.04.1998 до органів прокуратури, ч.2 ст.50-1 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 (в редакції Закону України від 05.10.1995 № 358/95-ВР) передбачалося, що пенсії за вислугу років призначаються працівникам прокуратури, яким присвоєно класні чини, із стажем роботи в органах прокуратури 20 років і більше.

Згідно ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (в редакції Закону України від 12.07.2001, №2663-ІІІ) встановлено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч.2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ), розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

На підставі ч.5 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (в редакції Закону України від 12.07.2001 №2663-ІІІ), до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у ст.56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, а також половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею 3 років.

При вирішенні даної справи суд, у відповідності із ч.1 ст.8 КАС України, керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно приписів ст.22 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст.17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій ).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені обставини, а також виходячи із викладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, вважаю, що позивач має право на отримання пенсії за вислугу років з вищевикладених підстав.

У зв'язку з цим доводи відповідача, наведені у запереченнях на адміністративний позов, спростовуються встановленими судом обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та наведеними нормами права.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що дії Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років є протиправними, його рішення №7347/03 від 29.09.2016 слід скасувати та його (відповідача) слід зобов'язати обчислити та призначити пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 (в редакціях Закону від 05.10.1995р. №358/95-ВР та від 12.07.2001) з 14.09.2016, виходячи із розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи.

Водночас, здійснення контролю за правильністю призначення, перерахунку, нарахування і виплаті всіх видів державних соціальних допомог, інших грошових виплат відноситься до компетенції Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 25.04.2006 № 147, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 7 червня 2006 р. № 683/12557.

Таким чином, до компетенції відповідача не входить здійснення виплат, а передбачено лише здійснення нарахувань.

Враховуючи зазначене вище, суд приходить до висновку, що позов ґрунтується на чинному законодавстві, знайшов свого часткового доведення, а тому підлягає частковому задоволенню.

Крім того, частина 1 статті 94 КАС України передбачає - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При подачі позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1102,4 грн. (а.с.1).

Так як, згідно діючої редакції Закону України «Про судовий збір» Пенсійний фонд України та його органи не звільнені від сплати судового збору, судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.2, 6-14, 17, 18, 19, 49, 87, 94, 183-2 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 до Калуського об"єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - задоволити частково.

Визнати відмову Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 29.09.2016 за №7347/03 у призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугою років в порядку ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 - неправомірною.

Скасувати рішення Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області від 29.09.2016 за №7347/03.

Зобовязати Калуське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію за вислугою років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі, починаючи з 14.09.2016.

В частині задоволення позовних вимог щодо призначення, нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років у розмірі 90% від місячного заробітку без обмеження граничного розміру та з урахуванням середньомісячної суми виплат за 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі, яка становить 10816,28 грн. відповідно до довідки прокуратури Івано-Франківської області від 13.09.2016 за №18-469 вих-16 - відмовити.

Стягнути із Калуського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 1102,40 грн.

Постанова може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду через Калуський міськрайонний суд протягом 10-ти днів з часу отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий: