2-5528/16

Солом'янський районний суд м. києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва

в складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

представника відповідача Дубняк М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування з університету, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (далі - КПІ) №2512-с від 22.07.2016 в частині «&4 анулювати пункт 100 наказу №1783-с від 11.08.2015 «Про зарахування ОСОБА_5, відрахувати з університету ОСОБА_5, студента 2-го курсу факультету інформатики та обчислювальної техніки, гр. НОМЕР_1 «Бакалавр», напрям підготовки 6.050201 «Система інженерія», навчання за державним замовленням, у зв'язку з поданням недостовірних даних про проходження зовнішнього незалежного оцінювання», поновити позивача на навчанні, вирішити питання про судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач в позові та представники в судовому засіданні посилалися на те, що позивач в 2015 році здобув повну загальну середню освіту. В подальшому позивач проходив підготовку у стінах КПІ, оскільки мав бажання навчатися у даному виші.

Позивач також пройшов зовнішнє незалежне оцінювання (далі - ЗНО), за результатами конкурсний бал позивача за державним замовленням на факультет інформатики та обчислювальної техніки КПІ, напрям підготовки 6.050201 «Система інженерія», складав 198,89.

Далі позивачем було здійснено реєстрацію для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні як стверджують представники позивача у суворій відповідності до Умов прийому до вищих навчальних закладів (далі - Умов) і Порядку визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання, та за результатами його проходження подано заяву про участь у конкурсному відборі до вищого навчального закладу - КПІ.

До поданої позивачем заяви про участь у конкурсному відборі ним було додано встановлений даними Умовами перелік документів, зокрема, і сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання (для вступників на основі повної загальної середньої освіти)

Представники позивача звертали увагу суду на те, що на цій стадії виключно конкурсна комісія здійснює перевірку поданих документів на предмет їх достовірності. Жодних зауважнь в 2015 році до документів і до позивача не було, що за переконанням представників позивача свідчить про достовірність поданої позивачем інформації.

В результаті прийнятого приймальної комісією рішення ректором було видано наказ від 11.08.2015 року № 1783-с, про зарахування позивача з 1 вересня 2015 року студентом першого курсу за державним замовленням, факультет інформатики та обчислювальної техніки, форма навчання - денна, напрям підготовки 6.050201 - системна інженерія (пункт 100 наказу)

Представники позивача звертають увагу суду, що протягом навчального року позивач зарекомендував себе сумлінним студентом і успішно склав літню екзаменаційну сесію 2015-2016, за результатами якої згідно наказу ректора від 04.07.2016 року № 2287-с був переведений з 1-го на 2-ий курс.

Проте, батьками позивача було отримано інформацію про те, що позивача відраховано наказом в зв'язку з поданням недостовірних даних про проходження ЗНО.

Представники позивача акцентують увагу на тому, що насправді підставою для прийняття такого рішення став лист Генеральної прокуратури України №21/2-18310-15 від 14.07.2016 року та письмове підтвердження директора Українського центру оцінювання якості освіти про недостовірність інформації поданої ОСОБА_5

Представники позивача наполягають на тому, що нормами ст.46 Закону України «Про вищу освіту» та Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.1996 року зареєстрованого Міністерством юстиції України за №427/1452 від 07.08.1996 року, встановлено вичерпний перелік підстав відрахування студента з вищого закладу освіти, і лист Генеральної прокуратури України до даного переліку не входить, а тому зазначення його в наказі від 22.07.2016 року як підстава є незаконним.

За Умовами саме приймальна комісія здійснює перевірку достовірності поданих вступником даних, а на момент проведення цієї перевірки жодного підтвердження від Адміністратора (розпорядника) Єдиної бази або директора Українського центру оцінювання якості освіти (далі - УЦОЯО) щодо недостовірності поданих позивачем даних не надходило.

Крім того, позивач звернувся з запитом до технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти «Інфоресурс» для отримання витягу з Реєстру сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання щодо наявних балів за результатами проходження ЗНО у 2015 році. З отриманої відповіді «Інфоресурс» вбачається, що результати позивача які містяться з Єдиній базі такі ж самі як були ним подані під час вступу до КПІ.

Результат пройденого позивачем зовнішнього оцінювання не анульований, тому виданий на його підставі сертифікат представники позивача переконані, що є чинним, а відомості зазначені у ньому є обов'язковими до врахування закладом освіти.

Також звертали увагу суду на те, що жодних доказів саме втручання позивача в комп'ютерну програму ЗНО, якою користується УЦОЯО та Єдиної бази «Інфоресурс», немає.

На підставі вищевикладеного просили позов задовольнити у повному обсязі і не враховувати ті документи, які надає представник відповідача із кримінальної справи, оскільки кінцеве рішення по кримінальному провадженню ще не прийнято, відтак неможна вважати встановленими певні обставини.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала, зазначала, що якщо письмове підтвердження про недостовірність інформації надходить до приймальної комісії під час вступної компанії, остання відмовляє в участі у конкурсному відборі та зарахуванні на навчання.

Після видання наказу про зарахування особа змінює статус «вступник-абітурієнт» на «студент». В разі надходження повідомлення після зарахування, тобто перебування в статусі «студент» представник відповідача вважала, що застосовується аналогія, так званий альтернативний механізм поведінки, передбачений абзацом 2 пункту 12 розділу VІ Умов і наказ про зарахування анулюється.

При поданні заяви про допуск до участі в конкурсному відборі 15.07.2015 року позивач був повідомлений про можливість його відрахування з числа студентів в разі подання ним недостовірних даних в тому числі і щодо проходження ЗНО.

Враховуючи, що адміністративний порядок анулювання наказу про зарахування вступника та його відрахування визначений приписами п. 2, 11 ч. 3 ст. 34 Закону України «Про вищу освіту» та передбачає сам факт отримання навчальним закладом письмової інформації про недостовірність даних поданих вступником, тому фактично саме письмове підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність балів ЗНО позивача (сертифікат 0065235) і може за переконанням представника відповідача стати підставою для відрахування студента, в даному випадку - винесення наказу № 2512-с від 22.07.2016 року.

Крім того, під час розгляду справи представник відповідача, звертала увагу суду, на те що відповідач позбавлений можливості виконати рішення суду, в разі задоволення позову, оскільки самі позовні вимоги не містять положень щодо розробки для позивача окремого графіку навчання, з метою отримання балів для допуску до зимової сесії, про які зазначали його представники. А також, що поновлення позивача в його групі є неможливим через невиконання позивачем навчального плану враховуючи строки розгляду даної справи, і виконання цих вимог відповідач може здійснити лише з вересня 2017 року.

Також представник відповідача зазначав, що позивач таким чином неправомірно зайняв чиєсь місце. В КПІ могли б навчатися інші молоді хлопціта дівчата, щодо яких відомості ГПУ КПІ не надавала))

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити (ст.214 ЦПК України)

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В свою чергу, статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В даному випадку слід відразу наголосити на тому, що відповідачем не надано суду жодного рішення в цивільній справі чи вироку або ухвали в кримінальній справі, на підставі чого можн було б казати про встановлення тих чи інших обставин, відтак всі твердження сторін потребують підтвердження доказами.

Так, судом достовірно встановлено та не заперечується сторонами, що позивач в 2015 році здобув повну загальну середню освіту в ліцеї «Еко» №198 в м. Києві з середнім балом атестату 10,5, що підтверджується відповідним атестатом.

Дійсно, позивач пройшов курс підготовки в Центрі тестування та моніторингу знань КПІ та за результатами підсумкової атестації з математики, фізики, української мови та літератури отримав 197 балів, про що отримав сертифікат НОМЕР_2, які надалі зараховувалися додатковими балами при розрахунку конкурсного балу позивача при вступі до університету.

11.08.2015 ОСОБА_5 на підставі Правил прийому до вищого навчального закладу Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» у 2015 році та рішення приймальної комісії від 10.08.2015 року протокол №08, був зарахований з 01.09.2015 студентом першого курсу денної форми навчання за напрямом 6.050201 системна інженерія за державним замовленням, про що ректором було видано відповідний наказ № 1783-с (пункт 100)

Після цього позивач пройшов у 2015 році зовнішнє незалежне оцінювання, за результатами конкурсний бал позивача за державним замовленням на факультет інформатики та обчислювальної техніки КПІ, напрям підготовки 6.050201 «Система інженерія», складав 198,89.

Протягом навчального року позивач зарекомендував себе сумлінним студентом і успішно склав літню екзаменаційну сесію 2015-2016 за результатами якої згідно наказу ректора від 04.07.2016 року № 2287-с був переведений з 1-го на 2-ий курс.

Наказом Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» від 22.07.2016 р. №2512-с, пункт 100 наказу № 1783-с від 11.08.2015 року про зарахування студента ОСОБА_5 був анульований, а сам ОСОБА_5 студент 2 курсу факультету інформатики та обчислювальної техніки, гр.. НОМЕР_1 «Бакалавр» напрям підготовки 6.050201 «Системна інженерія», навчання за державним замовленням, відрахований у зв'язку з поданням недостовірних даних про проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Підставою став лист Генеральної прокуратури України №21/2-18310-15 від 14.07.2016 року, письмове підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації поданої вступниками, серед яких і ОСОБА_5

Так, з копії вищевказаного листа Генеральної прокуратури України вбачається, що у кримінальному провадженні отримано письмові підтвердження директора УЦОЯО про недостовірність інформації, поданої у 2015 році ОСОБА_5 для зарахування на навчання до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут».

З аналізу положень ст.46 Закону України «Про вищу освіту» вбачається, що можливі всього два варіанти проходження навчального процесу під час здобуття вищої освіти, а саме отримання диплома відповідного зразка або відрахування здобувача.

Враховуючи зміст спірного наказу та положення наведені вище 22.07.2016 відбулося відрахування ОСОБА_5 з вищого навчального закладу КПІ на підставі § 4 наказу ректора № 2512-с.

Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є: 1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою; 2) власне бажання; 3) переведення до іншого навчального закладу; 4) невиконання навчального плану; 5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; 6) інші випадки, передбачені законом. Згідно з п.14 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти України від 15 липня 1996 року N 245, студент може бути відрахований з вищого закладу освіти: - за власним бажанням; - у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти; - за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК; - за академічну неуспішність; - за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку вищого закладу освіти.

Таким чином, оскільки діючим Законами України не передбачені наведені в Наказі № 2512-с підстави для відрахування здобувача вищої освіти, суд вважає, що на час його винесення правові підстави для відрахування студента були відсутні.

Дійсно, згідно п. 12 розділу VII Наказу МОН України «Про затвердження Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2015 році», на яке міститься посилання у листі Генеральної Прокуратури України приймальна комісія здійснює перевірку достовірності даних, поданих вступником для участі у конкурсному відборі, за допомогою Єдиної бази. Письмове підтвердження Технічного адміністратора Єдиної бази або директора Українського центру оцінювання якості освіти про недостовірність інформації, поданої вступником до вищого навчального закладу, є підставою для відмови в участі у конкурсному відборі та зарахуванні на навчання (анулювання наказу про зарахування)

Надаючи системний аналіз вказаному положенню законодавства, слід зазначити, що повноваження на анулювання наказу про зарахування існують виключно під час вступу особи до навчального закладу. Зазначене підтверджується тим, що Розділ VII вказаного наказу має назву «Порядок прийому заяв та документів для участі у конкурсному відборі до вищих навчальних закладів», а сам пункт 12 регулює питання щодо перевірки прийомною комісією тільки під час подання документів для участі у конкурсному відборі. Суд вважає, що анулювання наказу про зарахування в сенсі п. 12 здійснюється виключно у випадку, коли здобувач фактично не приступив до навчання.

Разом з тим, позивача було відраховано під час перебування на другому курсі, тобто після його зарахування та доступу до процедури навчання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відрахування позивача не у спосіб та не за підстав, встановлених законом свідчить про порушення принципу правової визначеності, порушує права позивача на отримання вищої освіти, тому позовна заява є обґрунтованою та такою що підлягає задоволенню.

Суд вважає твердження представника відповідача щодо посилання на усунення інших осіб від навчання, шляхом надання недостовірних відомостей, що надали змогу позивачу перемогти в конкурсному відборі, неспроможними та такими, що не можуть бути підставою для відрахування студента з вищого навчального закладу, в порядку не встановленому законом. Таким чином, суд вважає, що заперечення представника відповідача містять посилання на порушення позивачем моральних норм, які за відсутністю передбаченої законом правової процедури не можуть бути достатньою підставою для позбавлення особи права на отримання вищої освіти.

Крім того, суд звертає увагу на те, що на момент розгляду справи в суді отримані позивачем результати ЗНО ніким не скасовані та невизнані недійсними, а тому твердження представника відповідача в цій частині щодо «способу внесення змін до результатів ЗНО в бік їх збільшення» нічим не підтверджені. Посилання на проведені в рамках досудового розслідування експертизи, враховуючи, що вироку суду по даній справі немає, не можуть бути прийняті судом як доказ, оскільки саме суд приймаючи рішення в рамках кримінальної справи повинен надати оцінку цим доказам і вирішити питання щодо їх належності і допустимості, і тільки після набрання вироком законної сили, в разі їх визнання, судом вони можуть бути прийняті до уваги в порядку ст. 61 ЦПК України.

За умовами Закону України «Про вищу освіту» в разі відрахування особи з закладу вищої освіти до завершення навчання за освітньою програмою, останній отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки та здобуту кількість кредитів ЄКТС. Судом звертається увага сторін у справі на факт порушення відповідачем визначеної чинним законодавством процедури відрахування з закладу вищої освіти.

Надаючи оцінку обраному позивачем засобу захисту порушеного права, суд констатує, що скасування наказу ректора та поновлення до складу студентів не є засобами передбаченими статтею 16 ЦК України. Однак, задовольняючи позов, суд виходить з роз'яснень наданих постанові Верховного Суду України від 21 травня 2012 року у справі № 6-20цс11, згідно яких не можна погодитися з практикою судів, які відмовляють у позові у зв'язку з тим, що позивач, звертаючись до суду, обрав спосіб захисту, не встановлений законом або договором для захисту права чи інтересу, що порушене, невизнане або оспорюється. У таких випадках слід виходити із загальних засад захисту прав, свобод та інтересів, визначених Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд погоджується, що обраний позивачем засіб захисту порушеного права є адекватним його порушенню та приходить до висновку про відсутність інших передбачених законом засобів для ефективного поновлення порушеного права.

Щодо неможливості на думку представника відповідача виконати рішення суду посеред навчального процесу в якості однієї з підстав для відмови в позові, то суд критично ставиться до них, оскільки ці твердження не узгоджуються із нормами діючого цивільного права та неможуть за будь-яких причин бути перешкодою в поновленні прав особи.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 212- 214 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» про визнання незаконним та скасування наказу про відрахування з університету, - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» №2512-с від 22.07.2016 в частині «§ 4 анулювати пункт 100 наказу №1783-с від 11.08.2015 «Про зарахування» щодо зарахування ОСОБА_5, відрахувати з університету ОСОБА_5, студента 2-го курсу факультету інформатики та обчислювальної техніки, гр.. НОМЕР_1 «Бакалавр», напрям підготовки 6.050201 «Системна інженерія», навчання за державним замовленням, у зв'язку з поданням недостовірних даних про проходження зовнішнього незалежного оцінювання»

Поновити ОСОБА_5 до складу студентів на навчанні у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут».

Стягнути з Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на користь ОСОБА_5 судовий збір в сумі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн.. 20 коп.

На рішення може бути подання апеляція до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня отримання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.С.Кицюк