Справа №2-а-629/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2009р. Близнюківський районний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Лобановської С.М.
при секретарі Шевченко О.О.
з участю прокурора Гаврічкова Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Близнюки Харківської області справу за адміністративним позовом прокурора Близнюківського району Харківської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, визнання бездіяльності протиправною та покладення обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
Прокурор Близнюківського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах ОСОБА_1, яким просить визнати неправомірними дії відповідача, нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, несплачену щомісячну державну соціальну допомогу (або доплату до пенсії) за 2007-2008 роки.
В обгрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на те, що позивачка належить до соціальної категорії «Дитина війни» та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року має право на отримання соціальної допомоги у розмірі 30 % від мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідач же, всупереч Рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі й щодо зупинення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не здійснили нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Начальник УПФУ в Близнюківському районі надала заперечення на позов, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі діяло згідно діючого законодавства, не порушуючи норм пенсійного права, а отже вимоги позивача є безпідставними.
Посилається на те, що органи Пенсійного фонду мають використовувати кошти тільки на виплати, вичерпний перелік яких визначений діючим законодавством, до яких виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відносяться.
УПФУ вважає свої дії правомірними також через невизначеність на законодавчому рівні органу, на який покладено обов’язок здійснення таких виплат особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватися ці виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат. При цьому зазначає про необгрунтованість доводів позову щодо застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених цим Законом.
Позивачка в своїй заяві просить розглянути справу за її відсутності.
Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачка має статус «Дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням серії АБ №НОМЕР_1 від 18.05.2004 р. (а.с.4).
Враховуючи зазначений статус позивачки, вона, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Із довідки УПФУ в Близнюківському районі Харківської області від 15.09.09 р. №3993/02, встановлено, що відповідач зазначені виплати в 2007 році не здійснював, а протягом 2008 року щомісячно виплачувались суми від 47 до 49,80 грн. (а.с.12).
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп/2007, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч.2 ст.56, ч.2 ст.62, ч.1 ст.66, п. п. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст.71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність.
Виходячи з приписів ч.2 ст.152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Близнюківському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.
Що стосується вимог позивачки про зобов’язання відповідача виплачувати їй в 2008 році (починаючи з 22 травня) щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, то суд вважає такі вимоги також обгрунтованими, виходячи з наступного.
Відповідно до п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за №10-рп/2008, у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» і 101 народного депутата України, щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.67 розділу 1 п.п.1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Виходячи із системного аналізу зазначених норм законодавства, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року та приписів ч.2 ст. 152 Конституції України, слід висновку, що з 22.05.2008 року УПФУ в Близнюківському районі Харківської області повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України щодо неконституційності п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 22.05.2008 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», нараховувати та здійснювати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до статті 64 Конституції України, конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч. ч. 3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Близнюківському районі Харківської області, за місцем проживання позивача.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов’язання забезпечити реалізацію громадянами своїх прав.
За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус «дитини війни», серед яких їм надано право на отримання 30 % доплати до пенсії.
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за № 121/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо:
• призначення пенсії;
• підготовки документів для її виплати;
• забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України «Про соціальний захист дітей війни», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Враховуючи, що держава взяла на себе обов’язок щодо виплати позивачу 30 % доплати до пенсії та поклала виконання цього обов’язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважної причини.
Крім того, відповідачем, в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов’язку щодо нарахування та виплати позивачці доплати до пенсії у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивачка у своїй заяві просить відновити пропущений строк звернення до суду за захистом прав, свобод, інтересів.
Оскільки жодна зі сторін не наполягала на його застосуванні, правових підстав для його застосування у суду немає.
Керуючись ст.ст. 64,124,152 Конституції України, ст.cт. 6-14, 71,159-163. 167, 186 КАС України, на підставі ст.ст.3 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області щодо відмови позивачці в перерахунку пенсії за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Близнюківському районі Харківської області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Близнюківський районний суд Харківської області шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження з подачею протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Постанова складена 25 вересня 2009р.
Суддя