open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

  

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2009 р.

Справа № 2-а-1183/09/1815

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Спаскіна О.А. ,  Любчич Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за  апеляційною скаргою  Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області на постанову  Роменський міськрайонний суд Сумської області  від  26.03.2009р. по справі № 2-а-1183/09/1815

за позовом   ОСОБА_1        

до  Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області           

про поновлення пропущеного строку для звернення до суду,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулася до Роменького міськрайонного суду Сумської області з позовом, в якому просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області нарахувати на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки у сумі 3400,30 грн.

Постановою  Роменького міськрайонного суду Сумської області від 26 березня 2009 року по справі зазначений адміністративний позов задоволено  частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області щодо не нарахування та не виплати щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1.

Зобов’язано  Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на  30% мінімальної пенсії за віком  з  розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати   з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та   з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області  просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції  норм матеріального та процесуального права.  Зокрема,  зазначає, що відповідачем пропущено строк звернення до суду за захистом порушених прав та свобод. Крім того, відповідач вказує, що, задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, що на законодавчому рівні не вирішено питання щодо визначення величини мінімального розміру пенсії за віком, яка повинна застосовуватися для обчислення підвищення пенсій згідно зі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Таким чином,  на думку відповідача, на законодавчому рівні залишилося невизначеним питання щодо органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни, за рахунок яких коштів повинні здійснюватись такі виплати та який розмір мінімальної пенсії за віком необхідно застосовувати при обчисленні таких доплат.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача,  вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :          

          Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, що підтверджується копією довідки   (а.с. 8) та відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення пенсії  в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на  30% мінімальної пенсії за віком  з  розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати   з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно та   з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за №6-рп\2007 визнано неконституційним положення п. 12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року  № 2195-IV та рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».  

          Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до зазначених рішень Конституційного Суду України Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 року та з 22 травня 2008 року  по 31 грудня 2008 року повинно було діяти у відповідності з нормою ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” та здійснити позивачеві  перерахунок пенсії з підвищенням її на 30 %.

          Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за №6-рп\2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», яким зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст. 111 цього Закону.                     

Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" текст статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в наступній редакції. Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп/2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту З розділу 3 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п.п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.п.41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області, з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року повинно було нараховувати позивачу підвищення до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004  № 2195-IV, яка набула чинності із зазначеної дати, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України» та п. 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення мін до деяких законодавчих актів України», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.

Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм матеріального права через неврахування законодавчої неврегульованості питання щодо механізму виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», колегія суддів, вважає необгрунтованим.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно ч.ч.3 та 4 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, застосувавши до спірних правовідносин норми Конституції України та положення ст.8 КАС України.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про необґрунтоване застосування до спірних правовідносин ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, колегія суддів вважає безпідставними.

Судом обґрунтовано було встановлено, що позивач, відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має право на отримання доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, колегія суддів, вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов’язань, які встановлені ст.46 Конституції України та зазначеною нормою Закону.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги щодо на не визначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов’язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення „Про Пенсійний фонд України” і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обов’язок по нарахуванню та виплаті підвищення  до пенсії позивача, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” покладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області , за місцем проживання позивача.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно поновив строк для звернення до суду позивачу, врахувавши його похилий вік та обізнаність в змінах законодавства.

В апеляційному порядку позивачем рішення суду першої інстанції оскаржено не було.           Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 195, 196, ст. 197,  ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного  судочинства України,  колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області залишити без задоволення.

Постанову Роменський міськрайонний суд Сумської області від  26.03.2009р. по справі № 2-а-1183/09/1815 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий

суддя

Сіренко О.І.

Судді

Спаскін

О.А.

 Любчич Л.В.

Джерело: ЄДРСР 6294456
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу