open
  • Друкувати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 2-а-1571/09
Історія справи
Судовий наказ /16.12.2009/ Кіровський районний суд м. Макіївки Постанова /08.12.2009/ Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області Постанова /19.11.2009/ Первомайський міськрайонний суд Харківської області Постанова /27.10.2009/ Орджонікідзевський районний суд м. Харкова Постанова /07.10.2009/ Слов'яносербський районний суд Луганської області Судовий наказ /14.09.2009/ Великописарівський районний суд Сумської області Постанова /14.09.2009/ Краснодонський міськрайонний суд Луганської області Постанова /09.09.2009/ Жовтневий районний суд м. Харкова Постанова /04.09.2009/ Зарічний районний суд м. Сум Постанова /26.08.2009/ Кролевецький районний суд Сумської області Постанова /26.08.2009/ Кролевецький районний суд Сумської області Ухвала /22.07.2009/ Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області Постанова /20.07.2009/ Шумський районний суд Тернопільської області Судовий наказ /16.07.2009/ Новокаховський міський суд Херсонської області Судовий наказ /09.07.2009/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала /03.07.2009/ Шумський районний суд Тернопільської області Постанова /02.07.2009/ Воловецький районний суд Закарпатської області Постанова /26.06.2009/ Володимир-Волинський міський суд Волинської області Постанова /26.06.2009/ Володимир-Волинський міський суд Волинської області Ухвала /12.06.2009/ Лозівський міськрайонний суд Харківської області Постанова /11.06.2009/ Володимирецький районний суд Рівненської області Судовий наказ /15.05.2009/ Оболонський районний суд міста Києва Ухвала /06.05.2009/ Лозівський міськрайонний суд Харківської області Постанова /27.03.2009/ Каланчацький районний суд Херсонської області Постанова /13.03.2009/ Роменський міськрайонний суд Сумської області
emblem
Справа № 2-а-1571/09
Історія справи
Судовий наказ /16.12.2009/ Кіровський районний суд м. Макіївки Постанова /08.12.2009/ Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області Постанова /19.11.2009/ Первомайський міськрайонний суд Харківської області Постанова /27.10.2009/ Орджонікідзевський районний суд м. Харкова Постанова /07.10.2009/ Слов'яносербський районний суд Луганської області Судовий наказ /14.09.2009/ Великописарівський районний суд Сумської області Постанова /14.09.2009/ Краснодонський міськрайонний суд Луганської області Постанова /09.09.2009/ Жовтневий районний суд м. Харкова Постанова /04.09.2009/ Зарічний районний суд м. Сум Постанова /26.08.2009/ Кролевецький районний суд Сумської області Постанова /26.08.2009/ Кролевецький районний суд Сумської області Ухвала /22.07.2009/ Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області Постанова /20.07.2009/ Шумський районний суд Тернопільської області Судовий наказ /16.07.2009/ Новокаховський міський суд Херсонської області Судовий наказ /09.07.2009/ Голосіївський районний суд міста Києва Ухвала /03.07.2009/ Шумський районний суд Тернопільської області Постанова /02.07.2009/ Воловецький районний суд Закарпатської області Постанова /26.06.2009/ Володимир-Волинський міський суд Волинської області Постанова /26.06.2009/ Володимир-Волинський міський суд Волинської області Ухвала /12.06.2009/ Лозівський міськрайонний суд Харківської області Постанова /11.06.2009/ Володимирецький районний суд Рівненської області Судовий наказ /15.05.2009/ Оболонський районний суд міста Києва Ухвала /06.05.2009/ Лозівський міськрайонний суд Харківської області Постанова /27.03.2009/ Каланчацький районний суд Херсонської області Постанова /13.03.2009/ Роменський міськрайонний суд Сумської області
Справа № 2-а-1571/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

    09 вересня  2009 року  Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого - судді Костенко Т.М.

                           при секретарі – Ільченко Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, суд -  

ВСТАНОВИВ :

    До суду звернулась ОСОБА_1 адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова та просила постановити рішення, на підставі якого зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком та провести відповідні нарахування і виплати на її користь недоплачену їй, як дитині війни, щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року.  

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона народилась у ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-1V від 18.11.2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.  Згідно зі ст. 6 даного Закону с 01.01.2006 року їй повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідач у повному обсязі щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком позивачу не виплачує, у зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

      Сторони в судове засідання не з'явилися, просили слухати справу за їх відсутністю. Відповідач крім того, надав свої письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що дійсно позивач відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "дитина війни", і відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  № 2195-IV, позивач має право на отримання державної соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач отримує дану державну допомогу у сумах яка встановлена Законом України "Про державний бюджет" на відповідний рік. Крім того, відповідач вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, і це є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

    Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, то суд у відповідності з ч.3 ст. 122 КАС України, ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

    Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "дитина війни", що вибачається з копії пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 12.03.1990 року.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  № 2195-IV, позивач має право на отримання державної соціальної грошової допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Як вибачається з листа УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова відповідач не здійснює позивачу зазначені виплати, посилаючись на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.

Згідно ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  № 2195-IV, фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік було зупинено.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року до статті 110 Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджені не були.

Закони України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року та "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.

Таким чином, відповідно до вищезазначених законів, у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки до 19.01.2006 року її дію було зупинено, а потім передбачені нею виплати не запроваджені.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні підстави для  нарахування на користь позивача допомоги за 2006 рік тому, що дана виплата була обмежена Законом України "Про державний бюджет на 2006 рік", який не був визнаний неконституційним.

Разом з тим, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити підвищення до пенсії за частину 2007 року з наступних підстав:

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням ст. 111 цього Закону, було зупинено.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 за № 6-рп/2007 року, у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36 ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пп. 7, 9, 12, 13,14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46, ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  № 2195-IV, з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 152 Конституції України та дати ухвалення рішення Конституційним Судом України УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова повинен був нараховувати та сплачувати позивачу доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 року, оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення щодо неконституційності пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України", ця норма втратила чинність та не підлягала застосуванню. Отже, відповідач з 09.07.2007  по 31.12.2007 року мав діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", нараховувати та здійснювати позивачу відповідні доплати.

Таким чином, згідно вимог ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" відповідач повинен  нарахувати позивачу  підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а при виплаті такого нарахування врахувати вже виплачену суму та провести виплату недоплаченої суми підвищення до пенсії.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003  № 1058-IV, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 зазначеного Закону, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст. 46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  № 2195-IV.

Крім того, суд вважає безпідставними заперечення відповідача щодо невизначеності на законодавчому рівні питання відносно органу, на який покладено обов'язок здійснення виплат підвищення до пенсії особам, які мають статус дитини війни.

Судом достовірно встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус "дитина війни" та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004  № 2195-IV позивач має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення Про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Суд також вважає безпідставним посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.

За змістом ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом України "Про соціальний захист дітей війни" реалізовано конституційне право на соціальний захист громадян, які мають статус "дитини війни", серед яких їм надано право на отримання 30% доплати до пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №12/2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.

Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за № 8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням -забезпечення призначення та виплати пенсії.

Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни", покладено саме на органи Пенсійного фонду України.

Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку  на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, суд вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причин.

Виходячи із системного аналізу приписів Конституції України та наведених нормативно-правових актів, суд вважає безпідставними посилання відповідача на відсутність коштів, як на обґрунтування правомірності невиконання своїх зобов'язань перед позивачем.

Крім того, відповідачем, в порушення ч. 2 ст.71 КАС України не доведено та не надано суду доказів щодо вчинення будь-яких дій для забезпечення виконання покладеного на нього обов'язку щодо нарахування та виплати позивачу доплати до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

Отже, відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати  до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 № 2195-IV покладено на УПФУ в Жовтневому районі м. Харкова, за місцем проживання позивача.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.

Порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду тривало з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року і припинилось лише 01.01.2008 року після внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Таким чином, виходячи з наведеного, суд не вбачає пропущення позивачем строку звернення до суду за захистом свого права щодо отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", ст. ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 69-71, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „ Дітям війни”- задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова  протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30  відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2007 роки відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу Адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                            суддя Т.М. Костенко

Джерело: ЄДРСР 6294409
Друкувати PDF DOC
Копіювати скопійовано
Надіслати
  • PDF
  • DOC
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
скопійовано Копіювати
Шукати у розділу