КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2016 р. Справа№ 910/6704/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Сухового В.Г.

Смірнової Л.Г.

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: Купрієнко В.І. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Шеїна Н.О. - за належним чином оформленою довіреністю; Слесь Р.В. - директор,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016р.

у справі №910/6704/16 (суддя Шкурдова Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові автомобільні заправки"

про врегулювання розбіжностей при укладенні договору, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Газові автомобільні заправки" про врегулювання розбіжностей при укладенні договору.

28.04.2016р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, згідно якої позивач просив суд ухвалити рішення про укладення Договору транспортування природного газу №CHR/2016/0661/1602000658 від 24.02.2016р. в редакції позивача, виклавши пункти 8.1., 8.2 та додатки №1, №3 до договору у запропонованій ним редакції у відповідності до умов Договору транспортування природного газу № CHR /2016/0661/1602000658 від 24.02.2016р.

Заява прийнята судом першої інстанції до розгляду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.06.2016р. у справі №910/6704/16 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено на порушенная судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, а також на неповне дослідження доказів та встановлення обставин справи.

На думку позивача, господарський суд дійшов хибного висновку про пропущення скаржником 20-денного строку для подання до суду неврегульованих суперечностей під час укладання договору.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Чорна Л.В., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.08.2016р.

19.08.2016р. через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу з обґрунтування законності прийнятого рішення судом першої інстанції.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2016р., у зв'язку з виходом судді Зеленіна В.О. у відпустку, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Чорна Л.В., Суховий В.Г.

У судовому засіданні 23.08.2016р. оголошено перерву до 14.09.2016р.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 14.09.2016р., у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Суховий В.Г.

У судовому засіданні 02.09.2016р. оголошено перерву до 02.11.2016р.

У судовому засіданні, що відбулось 02.11.2016р., представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували на законність оскаржуваного рішення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" було складено та направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Газові автомобільні заправки" для погодження та підписання проект договору транспортування природного газу №CHR/2016/0661/1602000658 від 24.02.2016р. з додатками №1,2,3 до нього у двох примірниках в редакції, яка відповідає типовому договору, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2497 від 30.09.2015р.

Відповідачем разом із супровідним листом № 01-2016-16/03-2 від 16.03.2016р. направлено позивачу, в особі його структурного підрозділу - Чернігівського лінійного управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", який діє від імені позивача на підставі довіреності №38 від 14.01.2016р. та уповноважений на укладення договорів на транспортування природного газу, оригінал договору транспортування природного газу №CHR/2016/0661/1602000658 від 24.02.2016р., з протоколом розбіжностей від 24.02.2016р. та Додатки №1 та №2 у новій редакції відповідача.

У відповідності до Протоколу розбіжностей відповідач запропонував пункти договору у власній редакції:

- пункт 8.1 договору величина договірної потужності замовника визначається згідно з величиною потужностей, визначених у додатку 1 до цього Договору.

- пункт 8.2 договору величина договірної потужності на 2016-2017 газовий рік становить 155 м3/год або 3 722 м3/добу.

Позивач з редакцією вказаних пунктів та Додатків №1 та №2 не погодився, у зв'язку з чим, виступаючи суб'єктом природних монополій, передав неврегульовані розбіжності до господарського суду.

Відповідно до статті 179 ГК України укладання господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений статтею 181 Господарського кодексу України.

Згідно статтею 187 цього ж Кодексу спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1173 від 24.07.1998р. "Про розмежування функцій з видобування, транспортування, зберігання і реалізації природного газу" ДК "Укртрансгаз" є монополістом на ринку нафти та газу, на якого покладено функції з транспортування магістральними газопроводами та зберігання природного газу по всій території України. Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 882 від 02.12.2013р., функції оператора Єдиної газотранспортної системи України покладено на публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз".

Правовідносини щодо надання послуг з транспортування природного газу регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Кодексом газотранспортної системи, Законами України "Про ринок природного газу", постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та іншими нормами законодавства України.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу.

Частина 2 ст. 19 Закону України "Про ринок природного газу" зобов'язує оператора газотранспортної системи, за зверненням суб'єкта ринку природного газу (замовника), забезпечити доступ до газотранспортної системи.

У відповідності до п. 1 та п. 2 ст. 32 Закону України "Про ринок природного газу", транспортування природного газу здійснюється на підставі та умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газотранспортної системи та іншими нормативно-правовими актами. За договором транспортування природного газу оператор газотранспортної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги транспортування природного газу на період та умовах, визначених у договорі транспортування природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газотранспортної системи встановлену в договорі вартість послуг транспортування природного газу. Типовий договір транспортування природного газу затверджується Регулятором.

На виконання норм Закону України "Про ринок природного газу" прийнято постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015р. "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" (зареєстровано в Мін'юсті України, 06.11.2015р. за №1379/27824). Вказаною постановою було затверджено Кодекс газорозподільних систем, який визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Пунктом 4 гл. 1 розділ 1 Кодексу газотранспортної системи зазначено, що доступ суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється на принципах надання оператором газотранспортної системи послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах.

Зі змісту пункту 1 гл. 1 розділу 8 Кодексу газотранспортної системи, одержання доступу до потужності, надання послуг із транспортування, у тому числі послуг балансування системи, є складовими послуги транспортування природного газу та здійснюються виключно на підставі договору транспортування.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про природні монополії" - транспортування природного і нафтового газу магістральними трубопроводами належить до сфери діяльності суб'єктів природних монополій.

Згідно п. 7 Порядку складання та ведення зведеного переліку суб'єктів природних монополій затвердженого Розпорядженням антимонопольного комітету України №874-р від 28.11.2012р., зведений перелік суб'єктів природних монополій розміщується щомісяця до 20 числа на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету. ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" внесено до вказаного вище зведеного переліку включене під №88, найменування товару (товарної групи) - транспортування природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ трубопроводами.

За приписами статті 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. Суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Отже, укладення договору транспортування природного газу між позивачем, монополістом у сфері транспортування природного газу, та замовником є обов'язковим в силу закону.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови (ст. 179 ГК України).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2497 від 30.09.2015р. затверджено типову форму договору транспортування природного газу.

Зі змісту пунктів 8.1, 8.2 типового договору транспортування природного газу, затвердженого вищевказаною Постановою Національної комісії, вбачається, що редакція п. 8.1. та п. 8.2. позивача відповідає редакції вказаних пунктів типового договору транспортування природного газу.

Згідно ст. 188 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ст. 184 Господарського кодексу України укладення господарських договорів на основі типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 Господарського кодексу України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

З матеріалів справи вбачається, що отримавши від позивача договір транспортування природного газу №CHR/2016/0661/1602000658 від 24.02.2016р., відповідач не погодився з умовами, викладеними в п. 8.1. та п. 8.2. вказаного договору щодо визначення вартості та порядку розрахунків за договірну потужність, і зазначив про це у протоколі розбіжностей до договору.

Як встановлено судом, позивач є монополістом у сфері транспортування природного газу, а тому при укладенні договорів норми ч. 7 ст. 181 ГК України є обов'язковими.

За умовами ч. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Скаржник стверджував, що дотримався встановленого законом порядку врегулювання розбіжностей і звернувся з позовом до господарського суду в межах двадцятиденного строку після одержання протоколу розбіжностей від відповідача.

На підтвердження цієї обставини до матеріалів справи долучено лист №01-2016-16/03-2 від 16.03.2016р., яким відповідач направляв на адресу позивача протокол розбіжностей від 24.02.2016р. до договору, з відміткою позивача про отримання вказаного листа №321 від 21.03.2016р. Позивачем також долучено витяг з журналу вхідної кореспонденції його структурного підрозділу - Чернігівського лінійного управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", в якому дата реєстрації листа №01-2016-16/03-2 від 16.03.2016р. зазначена 21.03.2016р.

Крім того, апелянт вказував, що відповідно до п. 3.3.4 затвердженої наказом ДК «Укртрансгаз» №112 від 14.04.2009р. «Інструкції з діловодства ДК «Укртрансказ», кожен вхідний документ реєструється в ДК «Укртрангаз» лише один раз - у день надходження або не пізніше наступного дня, якщо документ надійшов у неробочий час.

Відтак, на думку позивача, лист відповідача був зареєстрований в першу робочу годину першого робочого дня, а саме 21.03.2016р., що є підставою вважати саме цей день отриманням позивачем листа.

Колегія суддів з такими доводами погодитись не може.

З матеріалів справи вбачається, що філією "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" ПАТ "Укртрансгаз", яка уповноважена позивачем на укладення договорів, пов'язаних із транспортуванням природного газу, отримано підписаний відповідачем договір з протоколом розбіжностей 18.03.2016р., згідно до копії квитанції та поштовим витягом Укрпошти за №0219205027680.

Отримання Чернігівським ЛВУ МГ договору та протоколу розбіжностей 21.03.2016р. не відповідає дійсності, адже спростовується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0219205027663, в якому зазначено, що поштове відправлення вручено та одержано представником за довіреністю Рибалко І.О. - 18.03.2016р. Вказана обставина позивачем не заперечується.

Одержавши від відповідача підписаний проект договору з протоколом розбіжностей, позивач відповідно до вимог ст. 181 ГК України повинен був протягом двадцяти днів розглянути його, врегулювати розбіжності, а які залишились неврегульованими, передати у цей же строк до суду.

Відповідно ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Таким чином, отримання уповноваженим представником позивача договору з протоколом розбіжностей є обізнаністю юридичної особи, яку він представляє, а отже, з 18.03.2016р. до 07.04.2016р. позивач повинен був звернутись до суду. Проте, позовна заява була подана лише 11.04.2016р., що підтверджується штампом суду першої інстанції.

Враховуючи те, що позивачем пропущено 20-денний строк, протягом якого позивач, у разі не врегулювання суперечностей відносно укладення договору транспортування природного газу, може передати спір на вирішення до суду, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову у задоволенні позову з підстав пропущення 20-денного строку, встановленого ГПК України для врегулювання суперечностей під час укладення договору в судовому порядку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарським судом на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду про відсутність правових підстав для задоволення позову відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а, отже, підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду відсутні.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016р. у справі №910/6704/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016р. у справі №910/6704/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.06.2016р. у справі №910/6704/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/6704/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.Г. Суховий

Л.Г. Смірнова