ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/196

01.06.09

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»

до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

про стягнення 30 533,64 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Спасибко А.В.–предст. за довір. № б/н від 25.03.2009р.;

від відповідача: ОСОБА_1 - ФОП.

Рішення прийняте 01.06.2009р., на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв‘язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 20.05.2009р. по 01.06.2009р.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріелті Сіті" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі в сумі 30533,64 грн. (з них: основна сума боргу –27771,00 грн., 3% за кожний день прострочки –171,19 грн., пеня –1369,53 грн., інфляційні нарахування –1221,92 грн.) та судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 02.04.2009р. порушено провадження у справі № 35/196, розгляд справи призначено на 29.04.2009р.

В судовому засіданні 29.04.2009р. представником позивача було надано документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/196 від 02.04.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.04.2009р. не з’явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез’явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/196 від 02.04.2009р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.04.2009р., на підставі ст.. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 20.05.2009р.

В судовому засіданні 20.05.2009р., представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, та надав суду заяву про відстрочення погашення заборгованості та не нараховування штрафних санкцій.

Позивач проти вищевказаної заяви заперечував та просив суд відмовити в задоволенні останньої.

Судом було оголошено про закінчення розгляду справи по суті та оголошено перерву до 01.06.2009р., для дослідження матеріалів справи, прийняття рішення у справі та виготовлення повного тексту останнього.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріелті –Сіті»(надалі позивач) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) було укладено Договір оренди №37/05-Б (надалі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1.) орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування на строк визначений у даному Договорі, на умовах оренди, без права викупу, частину нежилого приміщення загальною площею 14,00 кв.м., яке розташоване на 1 поверсі у будівлі за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 3.1. Договору, сторони погодили, що у відповідності з умовами даного Договору орендар виплачує орендодавцю наступні платежі:

- Орендна плата;

- Податок на додану вартість;

- Гарантійний платіж;

- Плату за послуги, які надаються орендодавцем орендарю за проханням останнього і не включені до переліку платежів встановлених даним договором. Вартість, порядок надання, порядок та строки оплати таких послуг обумовлюються додатковою угодою сторін.

Сторони прийшли до взаємної згоди, що початок нарахування орендної плати, у будь –якому випадку, починається з моменту підписання сторонами акту прийому –передачі приміщення в оренду.

Відповідно до п. 3.2. Договору, всі належні по даному Договору платежі орендар перераховує на поточний рахунок орендодавця, вказаний у даному договорі, або інший рахунок орендодавця, про який орендар повідомлений належним чином. Платежі оплачуються на підставі рахунків, які надає орендодавець у строки, що встановлені даним Договором. У випадку якщо орендодавець не виставить рахунок, орендар зобов’язаний, з метою проведення своєчасних розрахунків, здійснити платежі на підставі Договору. Відсутність по будь –яким причинам у орендаря рахунку не звільняє останнього від оплати орендної плати у строки, що вказані у даному договорі.

Обов’язок по здійсненню платежів, передбачений даним договором є виконаним належним чином у момент коли платежі у повному розмірі та в передбачені даним договором строки будуть зараховані на рахунок орендодавця (п. 3.4. Договору).

Пунктом 3.8.1. Договору передбачено, що орендна ставка за 1 кв.м. приміщення в місяць по даному Договору становить 294,58 грн., ПДВ 20% - 58 гривень 92 копійок, а всього 353 грн. 50 коп.

Орендна плата сплачується щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця. Орендна плата за перший місяць оренди нараховується з моменту вказаного у п. 1.4. даного Договору, якщо сторони не домовляться про інше, шляхом укладання додаткової угоди (п. 3.9.).

Відповідно до п. 8.1. Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 серпня 2008 року включно.

31 серпня 2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду, в якій сторони погодили внести зміни до п. 3.8.1. Договору, а саме з 01.09.2008 року –орендна ставки за 1 кв.м. приміщення в місяць по даному договору становить 505,00 грн. в т. ч. ПДВ -20%; з 01.10.2008 року –орендна ставка за 1 кв.м. приміщення по даному договору становить 606,00 грн., в т. ч. ПДВ -20%; з 01.11.2008року –орендна ставка за 1 кв.м. приміщення в місяць по даному договору становить 707,00 грн. в т. ч. ПДВ –20%.

Також, у вищевказаній угоді, сторонами було погоджено продовжити строк дії договору до 28 лютого 2009 року включно.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення умов Договору відповідачем не було виконані належним чином зобов’язання в частині сплати орендних платежів, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 27 771,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором.

У випадку несвоєчасного та/або не в повному обсязі здійснення платежів орендар зобов’язаний оплатити орендодавцю неустойку відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 6.2. Договору).

На підставі наведеного позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 171,19 грн., інфляційні збитки в розмірі 1221,92 грн., пені в розмірі 1369,53 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по орендним платежам з урахуванням штрафних санкцій становить 30 533,64 грн.

Відповідач в письмових поясненнях наданих суду, посилався на наступне.

До формування заборгованості відповідача перед позивачем призвело різке погіршення ситуації на ринку, та значене підвищення орендної ставки, а також ті обставини, що останній місяць магазин не працював, був закритий відповідно не надходило виручки, з якої можна було б здійснити розрахунки по зобов’язанням.

На сьогоднішній день основною діяльністю відповідача є роздрібний продаж канцтоварів, враховуючи низьку активність покупців в літній період, відповідач просив суд відстрочити погашення виниклої заборгованості до 30.09.2009р. та не нараховувати штрафних санкцій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов’язання щодо сплати орендних платежів не виконав, суму заборгованості в розмірі 27771,00 грн. не сплатив.

Згідно наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати орендних платежів.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись наведеними положеннями закону, позивачем було нараховано 3% річних в розмірі 171,19 грн. та 1 221,92 грн. інфляційних нарахувань.

Крім того, керуючись положеннями ст.. 549 Цивільного кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»позивач здійснив нарахування пені, розмір якої становить 1369,53 грн.

Суд вважає таке нарахування безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в спірному Договорі оренди не було встановлено та погоджено відповідний розмір пені, за прострочення орендних платежів.

Таким чином, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Посилання відповідача на те, що заборгованість виникла у зв’язку з скрутним фінансовим становищем останнього, та прохання відповідача відстрочити сплату вказаної заборгованості, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам в розмірі 27771,00 грн., 3% річних 171,19 грн., інфляційних збитків в сумі 1 221,92 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626, 628, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (03061, АДРЕСА_1, свідоцтво НОМЕР_2, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»(юридична адреса: 04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 17 -21; фактична адреса: 04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10, корпус 28-У, офіс 309; р/р 2600800530246 в АКБ «Правекс –Банк» м. Київ, МФО 321983, код ЄДРПОУ 31928017), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 27 771,00 грн. (двадцять сім тисяч сімсот сімдесят одна гривня 00 коп.) –заборгованості по орендним платежам за Договором оренди №37/05-Б від 01.05.2007р., 171,19 грн. (сто сімдесят одна гривня 19 коп.) –3% річних, 1 221,92 грн. –(одна тисяча двісті двадцять одна гривня 92 коп.) –збитків від інфляції, 291,64 грн. (двісті дев’яносто одна гривня 64 коп.) –державного мита, 113,28 грн. (сто тринадцять гривень 28 коп.) –витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова