ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року

Справа № 5011-54/8221-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:

Іванової Л.Б. (доповідач), Гольцової Л.А., Козир Т.П.,

розглянувши касаційну скаргу

Приватного підприємства "Русь-95"

на ухвалу

Господарського суду міста Києва від 01.03.2016

та постанову

Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016

за заявою

Приватного підприємства "Русь-95"

про

перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012

у справі

№ 5011-54/8221-2012 Господарського суду міста Києва

за позовом

Заступника прокурора Оболонського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України; 2. Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк"

до

Приватного підприємства "Русь-95"

третя особа

Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"

про

стягнення 173832763 грн. шляхом звернення стягнення за рахунок предмета іпотеки

за участю представників сторін:

позивача-1:

Іваницька Т.Б.

позивача-2:

Канюк Я.Ю.

відповідача:

Горкавий О.П.

третьої особи:

не з'явилися

прокуратури:

Кравчук О.А.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Русь-95" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-54/8221-2012, в якій просило скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позову заступника прокурора Оболонського району.

25.02.2016 Приватним підприємством "Русь-95" до Господарського суду міста Києва подано клопотання про доповнення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року у справі № 5011-54/8221-2012 новими підставами з доданням нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 5011-54/8221-2012 (суддя Стасюк С.В.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 (колегія судів у складі: головуючого судді Коротун О.М., суддів Гончарова С.А., Гаврилюка О.М.), у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-54/8221-2012 відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Приватне підприємство "Русь-95" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 5011-54/8221-2012, справу направити для розгляду по суті у новому складі суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує на те, що суди відмовилися розглядати заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в редакції клопотання відповідача від 25.02.2016 та досліджувати додані до нього докази, помилково вважаючи її окремою заявою про перегляд, яка повинна була подаватися з дотриманням ч. 4 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України, а також неповно з'ясували обставини, що мають значення вирішення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції.

03.10.2016 до Вищого господарського суду України надійшов відзив Публічного акціонерного товариства "Укргазбанк" на касаційну скаргу, в якому позивач-2 просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалася передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, заступник прокурора Оболонського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України, Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" до Приватного підприємства "Русь-95", за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав", про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки за іпотечними договорами від 30.12.2008, на суму 173832763 грн., шляхом продажу заставного майна з прилюдних торгів із початковою ціною реалізації в розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.02.2013 у справі № 5011-54/8221-2012, позов задоволено частково: стягнуто з Приватного підприємства "Русь-95" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" 102999108,88 грн. заборгованості за кредитом, 67966723,98 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за рахунок реалізації майна:

- група приміщень № 4, загальною площею 1462,60 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Курчатова Академіка, буд. 19 А (договір іпотеки № 1 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- вбудовано-прибудоване приміщення магазину "Добробут" з підвалом, загальною площею 833,40 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Лагунової Марії, буд. 10 (договір іпотеки № 3 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежилі приміщення №№ 4, 5 (в літері А), загальною площею 509,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 39В (договір іпотеки № 4 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежилі приміщення (в літері А), загальною площею 707,70 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вулиця Порика Василя, буд. 13 (договір іпотеки № 6 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежиле приміщення № 5, загальною площею 124,00 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курчатова Академіка, буд. 19 А (договір іпотеки № 7 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежиле приміщення (в літері А), загальною площею 831,64 кв.м: група приміщень № 1 площею 425,80 кв.м., група приміщень № 7 площею 267,00 кв.м., частина групи приміщень № 8 площею 36,40 кв.м., МСК площею 102,44 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, Харківське шосе, буд. 144 В (договір іпотеки № 8 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежилі приміщення № 3 та № 6, з примикаючою до приміщень рампою площею 70 кв.м., загальною площею 612,50 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, Закревського Миколи, буд. 47 (договір іпотеки № 10 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежилі приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 2а) (в літері А), загальною площею 39,40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 39 В (договір іпотеки № 12 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- група приміщень № 6, загальною площею 105,90 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Курчатова Академіка, буд. 19 А (договір іпотеки № 13 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежиле приміщення № 6 (в літері А), загальною площею 68,10 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 39В (договір іпотеки № 15 без оформлення заставної від 30.12.2008);

- нежилі приміщення І поверху (в літері А), загальною площею 411,80 кв.м.: приміщення № 3 (№№ 12-17, 17', 18-30) площею 312,60 кв.м. та приміщення № 1 (№№ 6, 6-а, 13, 14, 16, 17, 19, 19-а, 20-24) площею 99,20 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 39В (договір іпотеки № 16 без оформлення заставної від 30.12.2008) шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною реалізації у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки за Договорами іпотеки від 30.12.2008 №№ 1, 3, 4, 6, 7, 8, 10, 12, 13, 15, 16 без оформлення заставної, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

На виконання рішення суду у даній справі Господарським судом міста Києва 14.02.2013 року було видано відповідні накази.

Постановою Вищого господарського суду від 14.05.2013 рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції у даній справі залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2014 у справі № 5011-54/8221-2012 було встановлено, що в ході виконавчого провадження Державною виконавчою службою України реалізовано всі об'єкти нерухомості, на які було звернено стягнення, а тому заяву Приватного підприємства "Русь-95" про визнання наказу по справі № 5011-54/8221-2012 таким, що не підлягає виконанню задоволено.

Судове рішення першої інстанції про задоволення позову і звернення стягнення на предмет іпотеки мотивоване тим, що третьою особою в порушення умов кредитного договору № 90 не виконані зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів у строк, передбачений договором - 25.12.2009; в забезпечення вказаного кредитного договору між банком та третьою особою укладено 11 договорів іпотеки від 30.12.2008; ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2010 у справі № 2-362/2009 № 8-14/2010 визнано право власності на предмети іпотеки за ПП "Русь-95", а отже до відповідача перейшли всі права та обов'язки третьої особи за договорами іпотеки від 30.12.2008.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду у цій справі та спростовуючи доводи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, зазначив, що право власності на предмети іпотеки на час укладення договорів іпотеки було зареєстровано за третьою особою на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007 у справі 2-801/2007.

Отже, підставами задоволення позову у цій справі були встановлені факти про належність права власності на предмети іпотеки Приватному підприємству "Русь-95" і набуття ним прав та обов'язків іпотекодавця за договорами іпотеки від 30.12.2008, який, в свою чергу, був їх власником на момент укладення договорів іпотеки.

Звертаючись із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-54/8221-2012, заявник як на нововиявлені обставини, посилається на (1) встановлену резолютивною частиною постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі № 910/18969/14 нікчемність договору в простій письмовій формі від 18.01.2007, укладеного між Приватним підприємством "Русь-95" та Товариством обмеженою відповідальністю "Святослав", та недійсність з моменту вчинення всіх записів в державному реєстрі на перереєстрацію права власності на нежилі приміщення з Приватного підприємства "Русь-95" на Товариство обмеженою відповідальністю "Святослав" як наслідку нікчемності вищевказаного правочину; (2) недійсність рішення від 27.04.2007 у справі № 2-801/2007 і його скасування рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.01.2015; (3) наявність заборон суду (арешту) на відчуження нерухомого майна ПП "Русь-95".

На думку заявника, наведені обставини спростовують висновки місцевого та апеляційного господарських судів про правомірність укладення банком і третьою особою договорів іпотеки, висновки про перехід права власності на ці об'єкти до ПП "Русь-95" на підставі ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2010 у справі № 2-362/2009 № 8-14/2010, а також висновки про технічні параметри об'єктів нерухомого майна.

25.02.2016 Приватним підприємством "Русь-95" до Господарського суду міста Києва було подано клопотання про доповнення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами новими підставами з доданням нових доказів.

Згідно із вказаною заявою, заявник вважає також нововиявленою обставиною встановлений постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.02.2016 у справі № 910/19995/2015 факт недійсності всіх 11 договорів іпотеки, на підставі яких судом у справі № 5011-54/8221-2012 було звернуто стягнення на нерухоме майно відповідача, а також надав копії судових рішень у справах № 2-801/2007 (провадження № 22-ц/780/240/15), 826/7085/13-а та № 910/18969/2014.

Відмовляючи у задоволенні заяви Приватного підприємства "Русь-95" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-54/8221-2012, місцевий господарський суд виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, оскільки не спростовують факт набуття ПП "Русь-95" права власності на предмети іпотеки на підставі ухвали Фастівського міськрайонного суду від 02.06.2010 у справі № 2-362/2009 № 8-14/2010 та факту наявності заборгованості ТОВ "Святослав" за кредитним договором, що були підставами для прийняття рішення.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі відповідно до положень ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, погодився із вказаним висновком суду першої інстанції та виходив з того, що жодна з наведених заявником справ (рішення у них) не покладалися в основу рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 і у рішенні відсутні посилання на них; доводи заявника про те, що ТОВ "Святослав" ніколи не набував право власності на спірні об'єкти, а тому не могла і відбутися заміна власника від ТОВ "Святослав" на ПП "Русь-95" неодноразово відображались останнім в поданих заявах та процесуальних документах, а приєднання до заяви нових рішень судів України є подачею нових доказів та обґрунтуванням наведеної обставини, яка була відома заявнику під час розгляду справи судом першої інстанції; ПП "Русь 95" було учасником процесу у справі № 2-801/2007 Фастівського міськрайонного суду щодо визнання за ТОВ "Святослав" права власності на нерухоме майно, що було предметом іпотеки, знало про вказаний спір, належних доказів оскарження судового рішення не надало; посилання апелянта на недійсність договорів іпотеки за відсутності у іпотекодавця права власності на предмет іпотеки та в обґрунтування тієї обставини, що до ПП "Русь-95" не перейшло право власності на спірні об'єкти, не є нововиявленими, оскільки про такі обставини апелянту було відомо заздалегідь до ухвалення вказаних рішень і саме на цьому сторона будувала свої доводи та заперечення на позов; обставини наявності арештів нерухомого майна з'ясовувалась під час розгляду справи в суді першої інстанції, а тому не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 112 ГПК України.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем підстави для перегляду рішення у даній справі не є нововиявленими обставинами в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, оскільки такі обставини були відомі відповідачу на момент ухвалення рішення, а долучення до матеріалів справи рішень судів України є новими доказами, що лише встановлюють та підтверджують обставини, які раніше були відомі, зокрема, відповідачу.

З урахуванням встановлених господарськими судами попередніх інстанцій обставин справи, колегія суддів Вищого господарського суду України, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення у цій справі, виходить з наступного.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі "Желтяков проти України" Європейським судом з прав людини наголошено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі "Брумареску проти Румунії").

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі "Рябих проти Росії").

Матеріали справи свідчать, що рішення Господарського міста Києва від 18.09.2012 у справі № 5011-54/8221-2012, залишено без змін судами апеляційної та касаційної інстанції. Таким чином, вказане рішення стало остаточним.

Як передбачено ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України) та скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду (п. 4 ч. 2 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, якщо ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є, одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Судові рішення про звернення стягнення на нерухоме майно, що є предметом іпотеки згідно із договорами іпотеки, укладеними між банком і третьою особою 30.12.2008, обґрунтовані, зокрема тим, що ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02.06.2010 у справі № 2-362/2009 № 8-14/2010 визнано право власності на предмети іпотеки за ПП "Русь-95", а отже до відповідача перейшли всі права та обов'язки третьої особи за договорами іпотеки від 30.12.2008, в свою чергу право власності на предмети іпотеки на час укладення договорів іпотеки було зареєстровано за третьою особою на підставі рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007 у справі 2-801/2007.

Разом з тим, як свідчить зміст поданої ПП "Русь-95" заяви, рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2007 у справі 2-801/2007, на підставі якого за третьою особою було зареєстровано право власності на предмети іпотеки, було скасовано рішенням Апеляційного суду Київської області від 28.01.2015 (провадження № 22-ц/780/240/15).

З посиланням на вказану обставину заявник просив переглянути судові рішення у справі № 5011-54/8221-2012 з підстав, передбачених, в тому числі, і п. 4 ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України, що було залишено поза увагою судів попередніх інстанцій, які здійснювали розгляд заяви про перегляд виключно з підстав, передбачених п. 1 вказаної статті, не дослідили належним чином зміст судових рішень, про перегляд яких подано заяву, та судових рішень, на які посилався заявник як на підстави перегляду відповідно до вищенаведеної норми процесуального закону, у зв'язку із чим не визначились із тим, чи є наведена заявником обставина нововиявленою у розумінні зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно ст.ст. 182, 334 Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації виникають з моменту такої реєстрації.

За змістом ст. 112 Господарського процесуального кодексу України однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотність таких обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів не може погодитися із висновками судів про те, що обставини протиправності дій БТІ 18.05.2007 при реєстрації права власності за ТОВ "Святослав" та визнання недійсними з моменту їх вчинення відповідних записів в державному реєстрі, з огляду на обізнаність із ними відповідача, не є нововиявленими обставинами, оскільки виникнення вказаних обставини стало наслідком нікчемності правочину, і застосування таких наслідків відповідно до ст.ст. 15, 215, 216 Цивільного кодексу України віднесено саме до повноважень суду, що не було враховано судами при розгляді заяви, а тому заперечення відповідача проти позову у цій справі із посиланням на те, що ТОВ "Святослав" не набував право власності на спірні об'єкти, не свідчать про обізнаність відповідача саме із фактом недійсності реєстраційних записів із моменту їх вчинення.

За таких обставин, наведені ПП "Русь-95" обставини протиправності дій БТІ і недійсності записів про державну реєстрацію за ТОВ "Святослав" права власності на нерухоме майно на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі № 910/18969/14 не були належним чином досліджені судами попередніх інстанцій на предмет їх істотності, у зв'язку із чим суди не визначилися, чи було б можливим прийняття судом іншого рішення за умови обізнаності суду відносно вказаних обставин.

Так само помилковим є висновок судів про те, що заявнику було відомо про недійсність договорів іпотеки, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсність оспорюваного правочину пов'язана із фактом визнанням його недійсним судом.

Колегія суддів вважає також передчасними висновки судів щодо залишення без розгляду клопотання заявника про доповнення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року у справі № 5011-54/8221-2012 новими підставами з доданням нових доказів, оскільки судами належним чином не досліджено змісту вказаної заяви і доданих до неї документів та не з'ясовано, чи подано вказані докази на підтвердження позиції заявника та обставин, викладених у первісно поданій заяві, або стосуються інших підстав перегляду рішення.

За таких обставин, оскаржувані ухвала суду першої інстанції і постанова суду апеляційної інстанції не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки, в порушення вимог ч. 1 ст. 43, 101 Господарського процесуального кодексу України, прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції, за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийняті у справі ухвала та постанова не відповідають нормам чинного законодавства і тому підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дослідити зміст судових рішень та встановлені ними обставини, на які заявник посилається як на нововиявлені, визначитися із тим, чи є вказані обставини істотними для вирішення спору у цій справі, дати належну юридичну оцінку доводам та запереченням учасників судового процесу і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, розглянути подану заяву.

Керуючись ст.ст. 111⁵, 111⁷, 111⁹ - 111¹² Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Русь-95" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.03.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2016 у справі № 5011-54/8221-2012 скасувати.

Справу № 5011-54/8221-2012 за заявою Приватного підприємства "Русь-95" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2012 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Л. Гольцова

Т. Козир