ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08 листопада 2016 року 15 год. 20 хв. № 826/4492/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу інвалідів "Золушка" до Київської міської ради, треті особи: департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), гаражно-будівельний кооператив "Зорі" та гаражно-будівельний кооператив "Кавказ", про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу інвалідів "Золушка" (далі - позивач) до Київської міської ради (далі - відповідач, міськрада) про визнання протиправним та скасування рішення міськради IV сесії VII скликання від 24 вересня 2015 року №46/1949 "Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва" (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки при його прийнятті відповідачем не враховано суспільні інтереси, крім того, ним порушено порядок затвердження детального плану території.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У відповідних судових засіданнях судом задоволено клопотання представників сторін та, відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа-1), а на стороні позивача - гаражно-будівельний кооператив "Зорі" (далі - третя особа-2) та гаражно-будівельний кооператив "Кавказ" (далі - третя особа-3).

Під час переходу до розгляду справи по суті представники позивача підтримали позов та разом із представниками третіх осіб 2, 3 просили задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представники відповідача не визнали позов та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування.

У відповідне судове засідання представники третіх осіб 1, 2 не прибули, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи треті особи 1, 2 повідомлені належним чином, заяви про розгляд справи за відсутності їх представників до суду не надійшли.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 6 ст. 128 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

У ході розгляду справи у порядку письмового провадження до суду через канцелярію від представника відповідача надійшли додаткові письмові заперечення проти позову, які судом долучено до матеріалів справи для врахування при прийнятті у справі судового рішення по суті.

Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

24 вересня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення, яким:

- внесено до рішення міськради від 13 листопада 2013 року №518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації у м. Києві" зміни і пропозиції: позицію 125 Переліку містобудівної документації для розроблення (оновлення) у місті Києві у 2013-2016 роках (додатка до Програми створення (оновлення) містобудівної документації в м. Києві) викласти у такій редакції: ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колів у Солом'янському районі міста Києва (2.1.003; 196,14);

- затверджено детальний план території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі міста Києва відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, з урахуванням рішення міськради від 02 червня 2015 року №607/1471 "Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх (або права оренди на них) на земельних торгах".

Оскаржуване рішення, як вже зазначено вище, за переконанням позивача, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийнято не в інтересах суспільства. Відповідачем порушено порядок затвердження ДПТ.

В контексті викладеного суд зазначає наступне.

На виконання законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про столицю України - місто-герой Київ", п. 36 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року №559 "Про містобудівний кадастр", з метою реалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року, затвердженої рішенням міськради від 15 грудня 2011 року №824/7060, відповідачем прийнято рішення від 13.11.2013 року №518/10006 "Про затвердження міської програми створення (оновлення) містобудівної документації", яким затверджено Програму створення (оновлення) містобудівної документації у місті Києві.

Відповідно до п. 2 рішення міськради від 13.11.2013 року №518/10006, третій особі-1 доручено виступити замовником створення (оновлення) містобудівної документації відповідно до Програми.

Згідно з п. 5 Програми, організація розроблення містобудівної документації у місті Києві здійснюється департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - замовником згідно з Переліком містобудівної документації, що розроблятиметься у 2014-2016 рр. (додаток до Програми), з урахуванням інвестиційних намірів щодо забудови окремих територій (п. 125 додатка Програми).

Замовник містобудівної документації:

- організовує в установленому порядку поновлення матеріалів топографо- геодезичної зйомки територій міста Києва, проведеної в минулі роки, необхідних для розроблення містобудівної документації відповідно до Програми;

- забезпечує урахування питань, пов'язаних з розміщенням об'єктів будівництва, іншого використання територій, з погодженням проектів землеустрою, наданням містобудівних умов та обмежень на проектування об'єктів при розробленні містобудівної документації;

- визначає та уточнює межі розроблення містобудівної документації;

- забезпечує організацію фінансування розроблення містобудівної документації шляхом залучення інвестиційних коштів або подання відповідного бюджетного запиту;

- готує завдання на розроблення містобудівної документації та подає його на затвердження заступнику голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов'язків, готує інші вихідні дані;

- визначає розробника містобудівної документації;

- забезпечує урахування громадських інтересів шляхом публікації оголошення про розроблення містобудівної документації, організації проведення громадських слухань після отримання проекту містобудівної документації від розробника;

- у разі необхідності та за наявності інвестиційних пропозицій готує проект рішення Київської міської ради про зміни у переліку містобудівної документації, наведеної у додатку до Програми;

- при розробленні зонінгу уточнює завдання на розроблення детальних планів відповідної території.

Розробник містобудівної документації:

- готує проект договору на розроблення або внесення змін до містобудівної документації;

- збирає вихідні дані за дорученням замовника;

- розробляє містобудівну документацію або вносить до неї зміни відповідно до вимог державних будівельних норм, державних стандартів;

- бере участь у проведенні громадських слухань, розгляді архітектурно- містобудівною радою та сесією Київської міської ради розробленої ним містобудівної документації;

- пропонує замовнику у разі необхідності залучити інші науково-дослідні та проектні організації до проведення додаткових досліджень, розроблення окремих розділів містобудівної документації;

- зберігає оригінал розробленої містобудівної документації, зміни до неї на паперових і електронних носіях в порядку, встановленому законодавством.

Містобудівна документація розробляється комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Інститут Генерального плану м. Києва" та іншими проектними і науково-дослідними організаціями, які мають відповідну ліцензію, сертифікованих спеціалістів і технічну базу, на замовлення департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), згідно з переліком, затвердженим цим рішенням.

Під час розроблення містобудівної документації пропозиції замовника щодо використання територій вносяться ним на розгляд та врахування розробником у проекті містобудівної документації.

Інвестиційні наміри юридичних та фізичних осіб щодо забудови та іншого використання територій враховуються розробником у проекті містобудівної документації у разі їх узгодження із замовником.

Для проведення громадських слухань, проведення погоджень, розгляду на архітектурно-містобудівній раді та експертизи виготовляється один примірник містобудівної документації на електронних носіях та на паперових носіях, що коригується за результатами кожного етапу та передається замовнику для подання на затвердження.

Подання містобудівної документації на затвердження Київській міській раді забезпечують департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійна., комісія Київської міської ради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури.

Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, такий Закон спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.

На підставі та з урахуванням положень затвердженого детального плану території може розроблятися проект землеустрою щодо впорядкування цієї території для містобудівних потреб, який після його затвердження стає невід'ємною частиною детального плану території.

Детальний план території визначає: принципи планувально-просторової організації забудови; червоні лінії та лінії регулювання забудови; функціональне призначення, режим та параметри забудови однієї чи декількох земельних ділянок, розподіл територій згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами; містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; черговість та обсяги інженерної підготовки території; систему інженерних мереж; порядок організації транспортного і пішохідного руху; порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об'єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

У відповідності до вимог розділу 4 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 року №290 "Про затвердження Порядку розроблення містобудівної документації", рішення про розроблення генерального плану, плану зонування території, детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, а також внесення змін до цієї містобудівної документації приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. Рішення про розроблення детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, або внесення змін до нього приймає відповідна районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Замовником розроблення містобудівної документації з планування території на місцевому рівні або внесення змін до неї є: при розробленні генерального плану населеного пункту, плану зонування території, а також детального плану території, яка розташована в межах населеного пункту, - виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; при розробленні детального плану території, яка розташована за межами населеного пункту, - районна державна адміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - відповідно Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Так, п. 2 рішення міськради від 24.09.2015 року №46/1949 "Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва" затверджено ДПТ відповідно до основних техніко-економічних показників, що додаються, з урахуванням рішення міськради від 02.06.2015 року №607/1471 "Про визначення переліку земельних ділянок для опрацювання можливості продажу їх (або права оренди на них) на земельних торгах".

В ДПТ вказується, що у зв'язку з інтенсивним містобудівним освоєнням, в основному за рахунок житлової забудови, виник гострий дефіцит об'єктів соціального обслуговування населення, а саме дошкільних та загальноосвітніх закладів. З метою приведення показників обслуговування до нормативних та оптимізації землекористування проектними рішеннями ДПТ пропонується, зокрема, у кварталі 72:121, який розташований між пров. Стадіонним, вул. Стадіонною, Миколи Островського і Георгія Кірпи, пропонується сформувати ядро навчальних закладів за рахунок реконструкції існуючої спеціалізованої школи №7 М.Т. Рильського та дитячої дошкільної установи №223 із збільшенням місткості із 650 до 1200 та із 110 місць до 280 відповідно. У кварталі 72:063, який розташований між вул. Стадіонною, Сурікова, Миколи Островського і Богданівською, проектом передбачається будівництво підземного паркінгу на 225 машино/місць для постійного зберігання автомобілів. Також пропонується розміщення загальноосвітнього навчального закладу на 800 місць. З метою раціоналізації використання території внутрішньоквартального простору та формування повноцінної житлової групи з дитячим майданчиком за рахунок недіючого навчально-виховного комплексу допрофесійної підготовки та технічної творчості молоді пропонується реструктуризація території. Також пропонується ліквідація санітарно-захисної зони (100 м) від об'єкту комунально-побутового призначення (хімчистка) та улаштування за рахунок прилеглої території житлової групи із дитячою дошкільною установою на 140 місць.

Проектними рішеннями в рамках благоустрою передбачається створення внутрішньоквартальних зелених зон, влаштування скверу та бульвару вздовж непарного боку Повітрофлотського проспекту від Солом'янської площі до вул. Стадіонної, модернізацію дитячих майданчиків, благоустрій дворових просторів.

Усі заходи, передбачені ДПТ, направлені на підвищення комфортності проживання та поліпшення умови життєдіяльності населення житлового району.

Суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що оскаржуване рішення є регуляторним актом.

Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" (далі - Закон), державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності (далі - державна регуляторна політика) - це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Регуляторна діяльність - це діяльність, спрямована на підготовку, прийняття, відстеження результативності та перегляд регуляторних актів, яка здійснюється регуляторними органами, фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями, територіальними громадами в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією України, цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Регуляторний акт - це:

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання;

- прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом;

регуляторний орган - ..., місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ... .

Аналіз змісту вказаних приписів свідчить про те, що для визнання нормативно-правового акта регуляторним необхідно, щоб такий акт або окремі його положення були спрямовані на правове регулювання господарських відносин або адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання.

Для визначення іншого офіційного письмового документа регуляторним актом, документ повинен: встановлювати, змінювати чи скасовувати норми права; застосовуватися неодноразово; стосуватися невизначеного кола осіб.

Тобто, відповідач може бути регуляторним органом, проте прийняте ним оскаржуване рішення не є регуляторним актом, на яке поширюються дія положень Закону.

Зокрема, відповідно до ст. 3 Закону, його дія не поширюється на здійснення регуляторної діяльності, пов'язаної з прийняттям актів, що містять індивідуально-конкретні приписи.

Згідно з п. 1.4 розділу 1 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року №34/5, нормативно-правовий акт - офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування.

За таких обставин, оскаржуване рішення не створює перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, які встановленні Основним Законом та законами України, не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, не встановлює, не змінює та не скасовує норми права, не застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб, а також окремі пункти цього рішення не спрямовані на правове регулювання господарських відносин.

Процедура розгляду і прийняття відповідачем регуляторних актів передбачена положеннями ст. 37 рішення міськради від 12.11.2014 року №351/351 "Про Регламент Київської міської ради", якою визначено, що порядок розгляду і прийняття Київрадою регуляторних актів регламентується Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та цим Регламентом. Відповідно до цієї статті Київрадою розглядаються і приймаються регуляторні акти, окремі положення яких спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між Київрадою, виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) та суб'єктами господарювання.

Київрада готує та затверджує план діяльності з підготовки проектів регуляторних актів на наступний календарний рік не пізніше 15 грудня поточного року.

Затверджений план діяльності Київради з підготовки проектів регуляторних актів, а також зміни до нього оприлюднюються у газеті Київради "Хрещатик" та на офіційному веб-сайті Київської міської влади не пізніш як у десятиденний строк після їх затвердження.

Суб'єкт подання проекту регуляторного акта у формі проекту рішення Київради, перед поданням його на розгляд Київради, у встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" строки (не менше ніж один місяць та більшим ніж три місяці з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу), розміщує на офіційному веб-сайті Київської міської влади відповідний проект рішення, пояснювальну записку до нього, аналіз регуляторного впливу та повідомлення про оприлюднення з метою одержання зауважень і пропозицій.

Кожен проект регуляторного акта, внесений на розгляд Київради, направляється постійній комісії Київради, до функціональної спрямованості якої належить питання реалізації державної регуляторної політики (далі - відповідальна постійна комісія), для надання експертного висновку про відповідність проекту регуляторного акта положенням Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", зокрема принципам державної регуляторної політики і вимогам щодо підготовки аналізу регуляторного впливу, який разом з проектом рішення та підписаним аналізом регуляторного впливу направляється відповідальною постійною комісією до уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики для підготовки пропозицій щодо удосконалення проекту відповідно до принципів державної регуляторної політики.

Висновки відповідальної постійної комісії та пропозиції уповноваженого органу щодо здійснення державної регуляторної політики передаються до профільної постійної комісії Київради, за винятком випадків, коли відповідальна постійна комісія є профільною комісією.

На розгляд пленарного засідання Київради не вносяться проекти регуляторних актів, які не були включені до Плану діяльності Київради з питань підготовки проектів регуляторних актів на поточний рік, не пройшли регуляторної процедури, визначеної Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", не були розглянуті відповідальною постійною комісією Київради.

У разі внесення на розгляд Київради проекту регуляторного акта без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія Київради може ініціювати питання про направлення проекту регуляторного акта на доопрацювання суб'єкту його подання.

Надання відповідальною постійною комісією Київради негативного експертного висновку не позбавляє суб'єкта подання проекту регуляторного акта можливості винесення проекту на розгляд пленарного засідання Київради разом з доданим до нього негативним експертним висновком.

При представленні на пленарному засіданні Київради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає експертний висновок цієї постійної комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Зауваження і пропозиції щодо оприлюдненого проекту регуляторного акта, внесеного на розгляд Київради, та щодо відповідного аналізу регуляторного впливу надаються фізичними та юридичними особами розробникові цього проекту рішення та профільній постійній комісії Київради.

Регуляторний акт не може бути прийнятий Київрадою, якщо він не був включений до Плану діяльності Київської міської ради з питань підготовки проектів регуляторних актів на поточний рік, відсутній аналіз регуляторного впливу та якщо проект регуляторного акта не був оприлюднений. У разі виявлення будь-якої з цих обставин у прийнятому рішенні Київський міський голова вживає заходів до усунення цих порушень відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Регуляторний акт, прийнятий Київрадою, офіційно оприлюднюється у газеті Київради "Хрещатик" та на офіційному веб-сайті Київської міської влади не пізніше ніж у десятиденний строк після його підписання Київським міським головою.

Виконання заходів щодо відстеження результативності регуляторних актів, прийнятих Київрадою, забезпечується виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією). Звіт про відстеження результативності регуляторних актів оприлюднюється у газеті Київради "Хрещатик" та на офіційному веб-сайті Київської міської влади не пізніше ніж у десятиденний строк з дня підписання звіту.

Не пізніше наступного робочого дня з дня оприлюднення звіту про відстеження результативності регуляторного акта звіт подається виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) до профільної постійної комісії Київради.

Рішення про необхідність перегляду регуляторного акта на підставі аналізу звіту про відстеження його результативності приймає відповідальна постійна комісія Київради або розробник проекту регуляторного акта.

Київрада заслуховує щорічний звіт виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про здійснення державної регуляторної політики.

Як вбачається зі змісту додатку рішення міськради від 25.12.2014 року №745/745 "Про затвердження плану діяльності Київської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік" (у редакції із змінами та доповненнями), серед переліку проектів регуляторних актів відсутній проект рішення відповідача "Про затвердження детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва".

Отже, оскаржуване рішення не є регуляторним актом.

Стосовно посилання позивача на те, що відповідачем затверджено ДПТ, що не відповідає потребам населення, зокрема у зв'язку із розміщенням загальноосвітньої школи, суд зазначає наступне.

У журналі реєстрації пропозицій громадськості до проекту ДПТ в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва, зареєстровані пропозиції від громадськості щодо необхідності будівництва школи та дитячих дошкільних закладів.

На необхідність одночасної забудови кварталу дошкільними навчальними закладами та школою звертає увагу Солом'янська районна в місті Києві державна адміністрація у листі від 18.08.2015 №108-12974/01 на ім'я директора третьої особи-1.

Відповідно до п. 4.2. рецензії №050-а-15 від 12.08.2015 відповідності "Детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва" містобудівній ситуації, архітектурно-містобудівним вимогам завдання на розроблення проекту, при подальшій розробці містобудівної документації необхідно враховувати такі зауваження та пропозиції, зокрема: п. 2. проектними рішеннями ДПТ передбачити заміщення територіаломістних гаражно-будівельних кооперативів сучасними багаторівневими паркінгами.

Як вбачається зі змісту протоколу засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 19.08.2015 року №050-а-15, протягом обговорення внесені наступні рекомендації і пропозиції, зокрема, передбачено:

- п. 2 скоригувати рішення про розміщення паркінгів для мешканців району: передбачити додаткові машино-місця для мешканців на території запропонованого спортивного комплексу. Уточнити етап будівництва зазначеного об'єкту. Також, розглянути можливість розташування багаторівневих паркінгів на наступних територіях: перетин вулиць Г. Кірпи та М. Островського; над паркінгом ТЦ "Мегамаркет"; на території ТЦ "Novus";

п. 3 забезпечити рішеннями ДПТ можливість збереження другого під'їзду на відкриту автостоянку ТЦ "Мегамаркет" з боку вул. Митрополита Липківського. Передбачити проектом будівництво багатоповерхового паркінгу з метою раціонального використання території відкритої автостоянки на території зазначеного ТЦ;

п. 11 урахувати рекомендації, викладені в рецензії.

В подальшому ТОВ "Проектгенплан" (розробником) листом від 08.09.2015 року №96 надано відповіді на рекомендації та пропозиції на протокол засідання секції містобудування та архітектури архітектурно-містобудівної ради від 19.08.2015 року у справі №050-а-15 по Детальному плану у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва, згідно даних відповідей всі рекомендації, пропозиції та зауваження було враховано.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 5.2 ДПТ у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва (стор. 72) передбачено, що значні обсяги житлового будівництва в межах проектної території, що були характерні в останні роки, збережуться і на етапі від 3 до 7 років. У цей період, як передбачається, буде завершено реалізацію проектів, що вже отримали дозвільну документацію і будівництво яких вже розпочато (ЖК "Малахіт", ЖК "Квартет", ЖК "Олександрія", ЖК "Соло-Парк" та ін.), а також проектів інвесторів, що виявили намір щодо їх реалізації в межах проектної території. Також вказано, що на кінець етапу від 3 до 7 років чисельність населення проектної території становитиме 32, 7 тис. осіб, з яких у мікрорайоні 2.1.047.01 проживатиме 16,94 тис. осіб, а в мікрорайоні 2.1.047.02 - 15,74 тис. осіб (стор. 73).

Згідно з п. 5.4 ДПТ, чисельність населення мікрорайону 2.1.047.01 на перспективу збільшиться майже на 13% і становитиме 18,0 тис. осіб, а чисельність населення мікрорайону 2.1.047.02 - майже на 20% і становитиме 16,2 тис. осіб, що визначатиме перспективну потребу в об'єктах обслуговування населення.

У п. 8.3 (Організація постійного і тимчасового зберігання автомобілів) ДПТ у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва (стор. 104) здійснено розрахунок потреби в місцях постійного зберігання автомобілів. Так, зазначено, що потреба у машино-місцях для існуючого населення, без населення садибної забудови та гуртожитків, складатиме 6240 машино-місць. Загальна потреба у машино-місцях для/нового населення 1-ої черги будівництва становитиме 1991 машино-місце, а із врахуванням території реконструкції - 1593 машино-місць.

Загальна потреба у машино-місцях для нового населення на кінець ІІ-го етапу (15-20 років) становитиме 2308 м/місць, а із застосуванням примітки 2 - 1846 м/місць. Загальна кількість існуючих машино-місць становить 4397 м/місць (включаючи відкриті автостоянки, боксові гаражі та існуючі підземні паркінги). Забезпеченість існуючого населення становить 70,5%. На першу чергу загальна кількість машино-місць становить 5870, при цьому забезпеченість складає 75%.

На другому етапі скорочується кількість відкритих автостоянок для постійного зберігання автомобілів і повністю ліквідуються боксові гаражі. При цьому, здійснюється будівництво підземних паркінгів.

Забезпеченість складає 82%. Дефіцит становить 1456 м/місць. Для ліквідації дефіциту пропонується збільшення ярусності підземних паркінгів, що будуються на ІІ-ому етапі (додатково 865 місць) та будівництво 3-х підземних або підземно-надземних паркінгів вздовж вул. Митрополита Василя Липківського (3 яруси) загальною ємністю 590 м/місць.

Враховуючи, що ДПТ у межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом'янської, механізаторів, Кудряшова та залізничних колій у Солом'янському районі м. Києва розроблено на короткострокову та довгострокову перспективу, тобто передбачено два етапи: від 3 до 7 років та 15-20 років, а також те, що відповідачем рішенням від 16.07.2015 року №728/1592 передано позивачу земельну ділянку в короткострокову оренду на 3 роки, тому у разі реалізації наміру, передбаченого ДПТ на 2 етапі (15-20 років) щодо повної ліквідації боксових гаражів, у позивача на час розгляду справи відсутні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право користування земельною ділянкою на момент реалізації 2 етапу Детального плану (тобто, з 2030 року). Отже, у зв'язку з тим, що ДПТ це лише намір раціонального використання території, - на час розгляду та вирішення справи по суті права позивача не порушено, принаймні доказів зворотного ним суду не надано.

Стосовно посилання позивача на неврахування інтересів жителів району щодо знесення трьох житлових будинків та будівництва офісно-готельного комплексу, слід зазначити, що до меж району розроблення ДПТ входить незначна за розміром територія (ділянка на перетині вул. Митрополита Василя Липківського, Георгія Кірпи і Миколи Островського), яка передбачена ДПТ - Генеральним планом розвитку міста Києва та його приміської зони на період до 2025 року як територія першочергової реконструкції. ДПТ передбачена реструктуризація існуючого землекористування - знесення 3-х житлових будинків та будівництво на зазначеній ділянці офісного центру.

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленої позивачем вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу інвалідів "Золушка" до Київської міської ради, треті особи: департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), гаражно-будівельний кооператив "Зорі" та гаражно-будівельний кооператив "Кавказ", про визнання протиправним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволені позову обслуговуючого гаражно-будівельного кооперативу інвалідів "Золушка".

Копії постанови направити сторонам та третім особам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин