ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.11.16р.

Справа № 904/8450/16

За позовом Дочірньої компанії "ГАЗ УКРАЇНИ" Національної акціонерної компанії "НАФТОГАЗ УКРАЇНИ", м. Київ

до Державного підприємства "КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 21 045 034,53 грн. за договором поставки природного газу

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1, представник - дов. № 174/16 від 27.04.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_2, спеціаліст з претензійно-позовної роботи, довіреність № 9292/01 від 28.10.2016р.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» 3% річних в розмірі 1 612 031,26 грн. та інфляційних втрат – 19 433 003,27 грн. за договором поставки природного газу № 06/10-2662-ТЕ-5 від 20.12.2010р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору щодо оплати заборгованості за поставлений газ та рішень господарського суду Дніпропетровської області по справі №36/5005/6935/2012 від 26.09.2012 року в частині сплати основного боргу у розмірі 40 461 810,26 грн., пені у сумі 1 522 375,61 грн., 3% річних за період з 21.02.2011р. по 07.08.2012р. у сумі 1 556 988,47 грн., судового збору у сумі 64 380,00 грн. та по справі № 904/1489/14 від 29.04.2014 року в частині сплати 3% річних за період з 08.08.2012р. по 28.02.2014р. у сумі 1 223 631,66 грн., судового збору у сумі 24 473,00 грн.

Внаслідок того, що заборгованість продовжувала існувати, позивачем було донараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми у розмірі 1 612 031,26 грн. та інфляційні втрати у розмірі 19 433 003,27 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, у відзиві на позов зазначив, що рішення по справі № 904/1489/14 від 29.04.2014р. набрало законної сили 09.05.2014р. Тому, інфляційні втрати та 3% річних на суму основного боргу слід розраховувати з 10.05.2014р.

Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.

Ухвалою суду від 18.10.2016р. розгляд справи відкладений на 08.11.2016р.

В судовому засіданні 08.11.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2010 року між ДК “Газ України” НАК "Нафтогаз України" (далі – Постачальник, Позивач) та ДП "Криворізька теплоцентраль" (далі – Покупець. Відповідач) був укладений договір поставки природного газу № 06/10-2661 ТЕ-5 (надалі - договір). В подальшому сторонами укладено Додаткові угоди до спірного договору: № 1 від 28.01.2011р., № 2 від 04.04.2011р., № 3 від 11.07.2011р., № 4 від 29.08.2011р., № 5 від 30.08.2011р. та № 6 від 03.10.2011р.

Відповідно до п. 1.1. Договору постачальник зобов’язується поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб’єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Покупець зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ (п.п. 6.1., 6.1.1. Договору).

Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений газ (п. 6.4., 6.4.1. Договору).

У відповідності до п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законом та цим договором.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, діє у частині поставки газу з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно, а в частині розрахунків за газ – до їх повного здійснення (п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 1 від 28.01.2011р.

Згідно п. 1. Додаткової угоди № 6 від 03.10.2011р. до Договору поставки природного газу № 06/10-2661-ТЕ-5 від 20.12.2010р., зазначений договір вважається припиненим в частині поставки природного газу з 01.10.2011р.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, на виконання умов договору позивач протягом січня-травня 2011 передав відповідачу природній газ на загальну суму 133 005 191, 63 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, а відповідач за поставлений газ розрахувався частково у сумі в сумі 92 543 381,37 грн., у зв'язку з чим позивачем нарахована відповідачу заборгованість в сумі 40 461 810, 26 грн.

Враховуючи, що відповідачем зобов’язання за договором в добровільному порядку виконані не були, позивач звертався до господарського суду з позовами:

- про стягнення з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 40 461 810,26 грн. - суми основного боргу, 3 044 751,22грн. - пені, 1 556 988,47 грн. - 3% річних, 134 706,47 грн. - інфляційних втрат (справа № 36/5005/6935/2012);

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2012 року по справі № 36/5005/6935/2012 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 40 461 810,26 грн. суми основного боргу, 1 522 375,61 грн. - пені, 1 556 988,47 грн. - 3% річних, 134 706,47 грн. - інфляційних втрат.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.01.2013 року рішення господарського суду від 26.09.2012р. по справі № 36/5005/6935/2012 частково скасовано та позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 40 461 810,26 грн. суми основного боргу, 1 522 375,61 грн. – пені, 1 556 988,47 грн. - 3% річних за період з 21.02.2011р. по 07.08.2012р.

- про стягнення з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 223 631,66 грн. - 3% річних (справа № 904/1489/14);

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2014 року по справі № 904/1489/14 позов задоволено в повному обсязі та стягнуто з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 1 223 631,66 грн. - 3% річних за період з 08.08.2012р. по 28.02.2014р.

Згідно інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення

Відповідач, в повному обсязі та належним чином, не виконав ні умови договору щодо оплати за поставлений газ, ні постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі №36/5005/6935/2012 від 15.01.2013 року, ні рішення господарського суду Дніпропетровської області справі № 904/1489/14 від 29.04.2014р. в частині оплати основного боргу. Внаслідок чого заборгованість продовжувала існувати та у зв’язку з чим позивач нарахував відповідачеві 3% річних у сумі 1 612 031,26 грн. за період з 28.02.2014р. по 26.08.2016р. та інфляційні втрати у сумі 19 433 003,27 грн. за період з жовтня 2013 р. по травень 2016р., що і є причиною спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов’язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов’язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов’язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 28.02.2014 року по 26.08.2016 року у сумі 1 612 031,26 грн. та інфляційні втрати за період з жовтня 2013р. по травень 2016р. у сумі 19 433 003,27 грн.

При перевірці розрахунку інфляційних втрат позивача суд враховує приписи Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Так, п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга".

З врахуванням викладеного, інфляційні втрати, що підлягають до стягнення за період з жовтня 2013р. по травень 2016р. становлять 19 433 003,27 грн.

Перевіривши розрахунки надані Позивачем, судом встановлено, що 3 % річних необхідно нараховувати за період з 29.02.2014р. по 26.08.2016р. та їх сума, що підлягає до стягнення становить 1 609 106,23 грн.

В частині стягнення 3 % річних у сумі 2 925,03 грн. слід відмовити.

Заперечення Відповідача, викладені у відзиві на позов щодо набрання чинності рішенням у справі № 904/1489/14 судом не приймаються, оскільки за даним рішенням з Відповідача стягнуто 3% річних, нарахованих на суму заборгованості, за період з 08.08.2012р. по 28.02.2014р. включно.

Даний факт жодним чином не стосується справи № 904/8450/16, в якій Позивач нарахував Відповідачу інфляційні втрати за період з жовтня 2013р. по травень 2016р. та 3% річних за період з 28.02.2014 року по 26.08.2016 року

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з стягненням з Відповідача на користь Позивача 3% річних - 1 609 106,23 грн. та інфляційних втрат – 19 433 003,27 грн.

В частині стягнення 3 % річних у сумі 2 925,03 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Криворізька теплоцентраль” (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 3% річних у сумі 1 609 106,23 грн. (один мільйон шістсот дев’ять тисяч сто шість грн. 23 коп.), інфляційні втрати – 19 433 003,27грн. (дев’ятнадцять мільйонів чотириста тридцять три тисячі три грн. 27 коп.); витрати по сплаті судового збору – 206 671,27 грн. (двісті шість тисяч шістсот сімдесят одна грн. 27 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % річних у сумі 2 925,03 грн. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 09.11.2016р.

Суддя

ОСОБА_3