Справа № 408/6426/16-п

Провадження № 33/782/104/16

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 жовтня 2016 року м.Сєвєродонецьк

Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Луганської області Юрченко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 23 лютого 2016 року, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який не працює, освіта середня, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід без конфіскації транспортного засобу.

Постановою вирішено питання про судовий збір, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що відповідно 06 серпня 2016 року він надав послуги перевезення пасажирів у сфері таксі на автомобілі Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1, зареєстрованого, як суб'єкт підприємницької діяльності, але без ліцензії про перевезення пасажирів в режимі таксі, чим порушив ЗУ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та ч.1 ст.164 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною, а факт скоєння ним адміністративного правопорушення не підтвердженим. Зазначає, що судом не було встановлено факту систематичності перевезення ним пасажирів та інших ознак і обставин здійснення ним підприємницької діяльності пов'язаної з перевезенням пасажирів в режимі таксі. Зазначений автомобіль знаходиться у його власності, на якому він їхав по власних справах до м.Сєвєродонецьк придбати будівельні матеріали, по дорозі на автостанції смт. Станиця Луганська він запропонував підвести двох осіб з метою відшкодування вартості палива, а не отримання прибутку, послуг «таксі» з перевезення пасажирів не надавав.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.164 КУпАП, настає за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

В свою чергу, згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Відповідно до ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі ст.55 ч.ч.1, 2 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Згідно зі ст.20 ч.1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, за провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без ліцензії чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування посадові особи суб'єктів господарювання несуть адміністративну відповідальність, передбачену Кодексом України про адміністративну відповідальність.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 430 від 06.08.2016 року, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за здійснення господарської діяльності без державної реєстрації, а саме надання послуг таксі на автомобілі Volkswagen Transporter, державний номерний знак НОМЕР_1, чим порушено п.27 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 року №222-VIII, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Згідно зі ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, крім інших відомостей, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.

Однак в описовій частині протоколу не викладено зазначених фактичних обставин правопорушення, не вказано яким чином правопорушник здійснював господарську діяльність, на якому маршруті надавав послуги таксі, кому надавав такі послуги, чи існувала регулярність таких послуг.

З урахуванням того, що протокол про адміністративне правопорушення № 430 від 06.08.2016 року та додані до нього матеріали не містять даних та підтвердження про те, що ОСОБА_1 здійснював самостійну, ініціативну, систематичну діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів, суд приходить до висновку про недоведеність того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання та може бути притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП, яка регулює суспільні відносини саме у сфері господарської діяльності.

Вищевказане в сукупності свідчить про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, постанова Біловодського районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а провадження закриттю в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Керуючись ст.294, п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 14 вересня 2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП скасувати, а провадження по справі щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: