У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Журавель В.І., Закропивного О.В.,

ХоптиС.Ф., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до комунального закладу «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_4, товариство з обмеженою відповідальністю «Еконо-ЛТД», про визнання медичних документів такими, що містять недостовірні відомості, внесення до них виправлень, за касаційною скаргою комунального закладу «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 9 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 15 травня 2013 року близько 22 год 40 хв на автодорозі сполученням Київ - Ковель на 34 км + 50 м сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої позивач отримав «закриту черепно-мозкову травму, рвану рану тильної поверхні лівої кисті, забійне садно чола, перенісся». Внаслідок зазначених травм автомобілем швидкої медичної допомоги (далі - ШМД) позивача доставлено до комунального закладу «Ірпінська центральна міська лікарня» (далі - КЗ «Ірпінська ЦМЛ»). Лікарем травматологічного відділення КЗ «Ірпінська ЦМЛ» ОСОБА_4 внесено запис до медичної документації «впав на вулиці», що не відповідає дійсним обставинам. До приймального відділення КЗ «Ірпінська ЦМЛ» надавалися документи зі ШМД про місце та час скоєння ДТП, згідно яких і повинен бути проведений запис приймальним відділенням КЗ «Ірпінська ЦМЛ».

З огляду на викладені обставини просив позов задовольнити та визнати медичні документи такими, що містять недостовірні відомості та внести до них виправлення.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 9 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2016 року, позов задоволено.

Визнано медичні документи травматологічного відділення КЗ «Ірпінська ЦМЛ» Ірпінської міської ради Київської області від 15 травня 2014 року стосовно ОСОБА_3 в частині місця отримання характеру тілесних ушкоджень та місця доставки ШМД такими, що містять недостовірні відомості.

Зобов'язано КЗ «Ірпінська ЦМЛ» Ірпінської міської ради Київської області внести виправлення у медичні документи травматологічного відділення КЗ «Ірпінська ЦМЛ» Ірпінської міської ради Київської області від 15 травня 2014 року стосовно ОСОБА_3, в частині місця, характеру отримання ним тілесних ушкоджень та місця доставки ШМД - з місця ДТП.

У поданій касаційній скарзі КЗ «Ірпінська ЦМЛ» Ірпінської міської ради Київської області просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 15 травня 2013 року був доставлений у травмпункт Ірпінської центральної міської лікарні з місця ДТП, тому медичні документи травматологічного відділення КЗ «Ірпінська ЦМЛ» Ірпінської міської ради Київської області від 15 травня 2013 року стосовно ОСОБА_3 в частині місця отримання, характеру тілесних ушкоджень та місця доставки ШМД є такими, що містять недостовірні відомості.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами установлено, що 15 травня 2013 року о 23 год 55 хв на автомобільній дорозі Київ-Ковель 34 км + 50 м. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ТОВ «Еконо ЛТД», під керуванням водія ОСОБА_3 та автомобіля марки Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_2, з причепом, державний номерний знак НОМЕР_3, транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Згідно із копії протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 0507883 від 15 травня 2013 року водій ОСОБА_3, 15 травня 2013 року о 22 год. 40 хв на автомобільній дорозі Київ-Ковель 34 км + 50 м, керуючи автомобілем Мерседес, державний номерний знаки НОМЕР_1, не дотримав безпечної дистанції, внаслідок чого відбулося зіткнення із автомобілем Мерседес, державний номерний знак НОМЕР_2, з причепом, державний номерний знак НОМЕР_3, чим порушив вимоги п. 13.1 правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

15 травня 2013 року о 23 год 50 хв. постраждалий ОСОБА_3 з місця ДТП швидкою медичною допомогою був доставлений в травмпункт КЗ «Ірпінська ЦМЛ» з закритою черепно-мозковою травмою, рвана рана тильної поверхні лівої кісті, ссадина чола.

Згідно із Журналу реєстрації прийому хворих в травмпункт КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» запис № 4353 «ОСОБА_3 15 травня 2013 року був доставлений до травмпункту швидкою медичною допомогою з вулиці о 23:50 годин, місце роботи «Еконо ЛТД», механізм травми впав на вулиці, діагноз: рвані рани лівої кисті, чола, перенісся, подряпини передпліччя, механізм травми «впав на вулиці».

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» систему стандартів у сфері охорони здоров'я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров'я встановлюються відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є:

стандарт медичної допомоги (медичний стандарт) - сукупність норм, правил і нормативів, а також показники (індикатори) якості надання медичної допомоги відповідного виду, які розробляються з урахуванням сучасного рівня розвитку медичної науки і практики;

клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних та реабілітаційних методів надання медичної допомоги та їх послідовність;

табель матеріально-технічного оснащення - документ, що визначає мінімальний перелік обладнання, устаткування та засобів, необхідних для оснащення конкретного типу закладу охорони здоров'я, його підрозділу, а також для забезпечення діяльності фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики за певною спеціальністю (спеціальностями);

лікарський формуляр - перелік зареєстрованих в Україні лікарських засобів, що включає ліки з доведеною ефективністю, допустимим рівнем безпеки, використання яких є економічно прийнятним.

Галузеві стандарти у сфері охорони здоров'я розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Галузевими стандартами у сфері охорони здоров'я є також інші норми, правила та нормативи, передбачені законами, які регулюють діяльність у сфері охорони здоров'я.

Додержання стандартів медичної допомоги (медичних стандартів), клінічних протоколів, табелів матеріально-технічного оснащення є обов'язковим для всіх закладів охорони здоров'я, а також для фізичних осіб - підприємців, що провадять господарську діяльність з медичної практики.

Визнаючи медичні документи травматологічного відділення КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» та стосовно ОСОБА_3 в частині місця отримання характеру тілесних ушкоджень та місця доставки ШМД такими, що містять недостовірні відомості та зобов'язуючи внести відповідні виправлення, суди першої та апеляційної інстанції не звернули уваги на те, що позивач не оскаржував поставлений діагноз, а саме: рвана рана тильної поверхні лівої кісті, садно чола, відповідні докази, які б підтвердили факт недостовірності вказаного діагнозу позивачем не надано. Також позивачем не спростовано те, що його доставлено у травмпункт КЗ «Ірпінська центральна міська лікарня» з закритою черепно-мозковою травмою, у матеріалах справи відповідні відомості відсутні.

Також не було звернуто уваги на доводи відповідача про те, що відповідно до Протоколу надання медичної допомоги в непрофільних лікувальних установах потерпілим з черепно-мозковою травмою: «Обстеження потерпілих у мінімально необхідному обсязі повинне проводитися протягом першої години з моменту надходження потерпілого в стаціонар та включає в себе збір анамнезу та оцінка механогенезу травми уточнення обставин події (зі слів пацієнта, осіб, що супроводжують, та співробітників швидкої медичної допомоги)».

Таким чином, висновок суду про наявність правових підстав для задоволення позову, є передчасним.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати те, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно із ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У порушення зазначених норм процесуального права суди на наведені докази уваги не звернули, не надали їм оцінку у сукупності з іншими доказами та не встановив обставин справи, на підтвердження яких ці докази надано.

Згідно із ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги із скасуванням судових рішень та направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу комунального закладу «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області задовольнити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 9 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 18 лютого 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: В.І. Журавель

О.В. Закропивний

С.Ф. Хопта

С.П. Штелик