open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 910/5985/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Рогач Л.І. - головуючого, доповідача Алєєвої І.В., Мачульського Г.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 30.06.2016у справі№ 910/5985/16Господарського судуміста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Центренерго" доДержавного підприємства "Енергоринок"простягнення 890480398,06 грн.за участю представників: позивачаГавкалюк В.В.- предст. дов. від 18.12.2015;відповідачаСніжко В.Ю.- предст. дов. від 01.02.2016;

ВСТАНОВИВ:

01.04.2016 Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (правонаступник Відкритого акціонерного товариства "Центренерго") звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Енергоринок" (правонаступник Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго") 890480398,06 грн, з яких 756769668,28 грн - сума основного боргу, 20909184, 40 грн - пеня, 100334969,92 грн - інфляційні втрати, 21466575,46 грн - 3% річних за договором № 71/01-ЕР від 07.09.1999. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань з оплати поставленої електроенергії, у зв'язку з чим відповідно до вимог статей 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України до стягнення підлягає сума основного боргу та нараховані пеня, річні, інфляційні.

Відповідач проти позову заперечив, вказав, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, оскільки суперечить вимогам пункту 5 частини першої статті 92 Конституції України, статті 15 Закону України "Про електроенергетику", якими передбачено спеціальний порядок та особливості розрахунків за електроенергію на Оптовому ринку електричної енергії України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 (суддя Чинчин О.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 (судді Андрієнко В.В.- головуючий, Буравльов С.І., Шапран В.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін як законне та обґрунтоване.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову у даній справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду. Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: суди дійшли помилкового висновку про обмеження зобовязань відповідача з платежів за електричну енергію коштами, наявними на рахунку із спеціальним режимом використання відповідно до алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії всупереч умовам договору та в порушення норм статей 526, 530 Цивільного кодексу України; невірно витлумачили положення статей 1, 15, 15-1 Закону України "Про електроенергетику" та застосували їх до правовідносин, врегульованих укладеним сторонами договором; в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України суди не дослідили чи були вжиті відповідачем всі належні заходи щодо забезпечення повного розрахунку за електроенергію, заходи щодо розрахунку іншими формами; також апеляційний суд в порушення статті 41 Господарського процесуального кодексу України безпідставно відхилив та не взяв до уваги клопотання позивача про необхідність призначення судово-бухгалтерської експертизи для з'ясування тих обставин, чи дотримувався відповідач встановленого алгоритму розподілу коштів оптового ринку електричної енергії, що входить до предмету доказування у цій справі.

Представник позивача подав клопотання про збільшення складу колегії суддів Вищого господарського суду України для розгляду справи; вказуючи на складність справи та керуючись частиною третьою статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України, позивач просив здійснити розгляд касаційної скарги колегією суддів у складі п'яти або більшої непарної кількості суддів. Для вирішення вказаного питання в порядку, передбаченому частиною другою статті 34 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та рішенням зборів суддів Вищого господарського суду України від 25.04.2016 № 5 заявлене клопотання передавалось на вирішення Голові Вищого господарського суду України, у зв'язку з чим у судовому засіданні оголошувалась перерва до 13 години 00 хвилин цього дня. За наслідком розгляду клопотання позивача відхилено з підстав відсутності обставин, які б унеможливили розгляд справи у визначеному протоколом повторного автоматизованого розподілу справи від 13.09.2016 складі колегії суддів.

Після перерви у судовому засіданні сторони ознайомлено з результатом розгляду заявленого позивачем клопотання та продовжено розгляд касаційної скарги.

Позивач у судовому засіданні підтримав викладені у касаційній скарзі доводи.

Відповідач усно у судовому засіданні відхилив доводи касаційної скарги як безпідставні, просив суд залишити прийняті у справі рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін присутніх в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 07.09.1999 Державне підприємство Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Державне підприємство "Енергоринок", та Відкрите акціонерне товариство "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Центренерго") уклали Договір № 71/01-ЕР, відповідно до пункту 1.1. якого позивач продає, а відповідач купує електроенергію та здійснює її оплату відповідно до умов Договору.

У відповідності до пункту 2.3 Договору ціна за електроенергію визначається згідно з Правилами ОРЕ, та затверджується Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ), яка приймається сторонами до виконання та окремим доповненням до Договору не фіксується.

Розрахунок за куплену електроенергію відповідно до пункту 4.1. договору, здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок позивача, та, за згодою сторін, іншими формами, що передбачені чинним законодавством. Згідно з пунктом 4.2. Договору платежі за фактично продану електроенергію здійснюються кожного робочого дня відповідно до Інструкції про порядок використання коштів ОРЕ України, яка є додатком до ДЧОРЕ.

Пунктом 8.5. Договору визначено, що Договір укладено на термін з 07.09.1999 до 07.09.2000 і може бути розірвано відповідно до чинного законодавства. Термін дії Договору автоматично продовжується на наступний рік, якщо жодна із Сторін Договору не надіслала іншій Стороні письмового повідомлення про намір його розірвати за місяць до закінчення терміну дії Договору.

Додатковими угодами до договору № 71/01-ЕР від 07.09.1999 позивач надав згоду відповідачу на утримання коштів, що отримає позивач згідно з пунктом 1 цієї угоди, з коштів, нарахованих відповідно до алгоритму розподілу коштів у визначений період. У випадку прийняття з іншими умовами, ніж викладені в пунктах 1, 2, 3, 4 Угоди, НКРЕ відповідних постанов щодо перерахування коштів, які стосуються пунктів 1, 2, 3, 4 цієї Угоди, Сторони укладають іншу угоду, яка відповідає нормам, викладеним у відповідних постановах НКРЕ.

Суд також встановив, що позивач на виконання умов договору № 71/01-ЕР від 07.09.1999 у період з грудня 2014 року по січень 2016 року поставив електроенергію та на виконання умов договору виставив відповідачу рахунки-фактури на оплату; відповідач, в свою чергу, прийняв вказаний товар, що підтверджується змістом Актів купівлі-продажу електроенергії, однак, не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі.

19.02.2016 позивач надіслав на адресу відповідача претензію про здійснення оплати за Договором № 71/01-ЕР від 07.09.1999, яку відповідач листом від 04.03.2016 відхилив.

За змістом підписаного сторонами акта звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.2016 заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 71/01-ЕР від 07.09.1999 складає 600278503,52 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором № 71/01-ЕР від 07.09.1999, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в сумі 756769668,28 грн та нарахованих у зв'язку з цим 3% річних у розмірі 12466575,46 грн, інфляційних у розмірі 100334969,92 грн та пені у розмірі 20909184,40 грн.

За змістом довідок про перерахування коштів за електричну енергію виробникам та іншим учасникам ОРЕ за грудень 2014 року - січень 2016 року Державне підприємство "Енергоринок" перераховувало грошові кошти за електричну енергію виробникам та іншим учасникам ОРЕ за спірний період, зокрема, і Публічному акціонерному товариству "Центренерго".

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд вказав, що, виходячи з поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, наведеним у статті 1 Закону України "Про електроенергетику", алгоритм розподілу коштів, який встановлюється НКРЕ України, застосовується до всіх без винятку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, в тому числі і до таких рахунків відповідача; порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії є законодавчим приписом та підлягає застосуванню у спірних правовідносинах; позивач не надав жодних доказів у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження недотримання відповідачем встановленого алгоритму використання коштів оптового ринку електричної енергії та порушення ним прав позивача на одержання коштів за продану електроенергію.

Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду та додатково вказав, що відповідач в своїй діяльності не вправі підміняти уповноважений державний орган та приймати на власний розсуд рішення щодо розпорядження спірними коштами, оскільки такі дії виходять за межі відведених йому законодавством повноважень.

При цьому суд апеляційної інстанції відхилив клопотання позивача про призначення судово-бухгалтерської експертизи для встановлення факту дотримання або недотримання відповідачем алгоритму розрахунків за електроенергію, зазначивши, що позивач не надав доказів, з яких вбачалася б необхідність перевірки дотримання такого алгоритму відповідачем, а також вказав, що встановлення факту дотримання або недотримання відповідачем алгоритму розрахунків за електроенергію належить до компетенції суду та не потребує спеціальних знань.

Колегія суддів відзначає, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків врегульовано статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема за змістом частини другої такими підставами є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Також статтею 193 Господарського кодексу України, передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; .

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму; водночас за приписами частини п'ятої статті 656 Цивільного кодексу України особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватись законом.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, засади організації та експлуатації енергосистем. Таким є Закон України "Про електроенергетику" від 16.10.1997 №575/97-ВР з наступними змінами і доповненнями, який визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі (преамбула Закону).

Відповідно до змісту статті 1 Закону України "Про електроенергетику" енергія - електрична чи теплова енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу; поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового ринку електричної енергії - рахунки суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії; алгоритм оптового ринку електричної енергії - порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання без платіжних доручень, який встановлюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12 лютого 2002 року №3-рп/2002 справа №1-7/2002 (справа про електроенергетику) електроенергія є специфічним товаром, який виробляється і споживається одночасно, її слід розглядати як спільну власність усіх учасників енергоринку.

Також статтею 1 Закону України "Про електроенергетику" визначено, що учасниками оптового ринку електричної енергії України є суб'єкти підприємницької діяльності, які продають та купують електроенергію на оптовому ринку електричної енергії України на підставі договору.

Згідно з частинами першою, четвертою, п'ятою, восьмою, дев'ятою статті 15 Закону України "Про електроенергетику", купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється. Електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути реалізована на оптовому ринку електричної енергії України, за договорами зі споживачами або за договорами з енергопостачальниками. Оптовий ринок електричної енергії України у кожному розрахунковому періоді зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, та здійснювати повну оплату вартості електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 17-3 цього Закону, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів її відпуску. Порядок купівлі та розрахунків за електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 17-3 цього Закону, оптовим ринком електричної енергії України, а також порядок обліку такої електроенергії затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Енергопостачальники зобов'язані купувати електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії, у випадках, обсягах та за цінами, визначеними цією статтею. Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору; у договорі визначаються мета та умови діяльності, права, обов'язки та відповідальність сторін.

Такий Договір між членами Оптового ринку електричної енергії України (далі - ДЧОРЕ) укладено 15.11.1996.

За змістом постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 № 755 Державне підприємство "Енергоринок" є оптовим постачальником електричної енергії, на нього покладено здійснення функцій розпорядника системи розрахунків та розпорядника коштів оптового ринку електроенергії, які передбачені ДЧОРЕ.

Згідно з абзацом 6 частини дванадцятої статті 15 Закону України "Про електроенергетику" оптовий ринок електричної енергії України функціонує з додержанням таких вимог, зокрема, у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії (за винятком суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - мікро-, міні- та малим гідроелектростанціям) та підприємству, яке здійснює централізоване диспетчерське управління об'єднаною енергетичною системою України і передачу електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами.

Статтею 15-1 Закону України "Про електроенергетику" визначено особливий порядок розрахунків на оптовому ринку електричної енергії - для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електричну енергію енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", енергопостачальники, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптовий постачальник електричної енергії відкривають в установі уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості.

Кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, перераховуються згідно з алгоритмом оптового ринку електричної енергії, зокрема, виключно на: поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії; поточний рахунок із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості оптового постачальника електричної енергії.

Кошти за електричну енергію, закуплену на оптовому ринку підприємством, що здійснює передачу електричної енергії, та всіма підприємствами, що здійснюють розподіл електричної енергії, перераховуються виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії.

Кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для погашення заборгованості енергопостачальників, що здійснюють господарську діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, і оптового постачальника електричної енергії для проведення розрахунків з погашення заборгованості за спожиту електричну енергію з використанням механізмів погашення заборгованості, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", перераховуються згідно з окремими алгоритмами оптового ринку електричної енергії, встановленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Умови про оплату електричної енергії коштами та про відкриття поточного рахунку із спеціальним режимом використання підприємству, що здійснює передачу електричної енергії, та підприємствами, що здійснюють розподіл електричної енергії, є обов'язковими умовами договору купівлі-продажу електричної енергії між оптовим постачальником електричної енергії та підприємствами, що здійснюють передачу або розподіл електричної енергії.

Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 та пунктом 8.6 Договору між членами оптового ринку електричної енергії (ДЧОРЕ) встановлено, що на період дії договору ДПЕ (або Компетентна третя сторона), якщо його призначення не припиняється радою оптового ринку електричної енергії, відповідно до підпункту 6.6.2 пункту 6.6 виконує функції розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії та має, зокрема, такі обов'язки та зобов'язання: дотримання Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України.

Розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено в Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку.

Відповідно до положень пункту 8.6 ДЧОРЕ до обов'язків розпорядника коштів оптового ринку електричної енергії віднесено дотримання Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку (ІВКОР) згідно з Правилами оптового ринку електричної енергії України, а також установлено, що розпорядник коштів оптового ринку електричної енергії не зобов'язаний платити за куплену електричну енергію інакше, ніж передбачено ІВКОР.

За змістом підпункту "в" пункту 19.3 ДЧОРЕ, зобов'язання ДП "Енергоринок" стосовно платежу за електричну енергію, що була закуплена відповідно до положень цього договору, чітко обмежуються коштами, наявними в нього згідно з ІВКОР.

Відповідно до пункту 6.6. ІВКОР оплата за куплену в оптовому ринку електричну енергію постачальниками здійснюється на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оптового постачальника на підставі договорів купівлі-продажу електричної енергії, які укладаються відповідно до договору.

Спеціальний режим використання поточних рахунків для оплати вартості електричної енергії полягає в тому, що перерахування грошових коштів з таких рахунків здійснюється уповноваженим банком за алгоритмом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Виходячи з визначення поняття алгоритму та поточного рахунку із спеціальним режимом використання, наведеного у статті 1 Закону України "Про електроенергетику", алгоритм розподілу коштів, який встановлюється НКРЕ України, застосовується до всіх без винятку поточних рахунків із спеціальним режимом використання, у тому числі і до таких рахунків ДП "Енергоринок".

Таким чином, нормами вищенаведеного законодавства визначено певний порядок розрахунків за отриману електроенергію, а саме: через поточні рахунки зі спеціальним режимом використання, а відповідач не вправі погашати заборгованість іншим чином, ніж це визначено законодавством.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що порядок розподілу уповноваженим банком коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії Підприємства є законодавчим приписом та підлягає застосуванню сторонами договору, що відповідає також проаналізованим судами умовам договору; поточні рахунки із спеціальним режимом використання відповідача, який є в одній особі покупцем і продавцем електричної енергії, використовуються для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та для розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії, порядок яких визначений, зокрема, шляхом застосування алгоритму.

Посилаючись на обов'язок відповідача сплатити вартість електроенергії відповідно до обумовленого договором порядку розрахунків, позивач наведених вище положень законодавства не врахував та не спростував висновку судів про обов'язковість для сторін договору відповідних законодавчих приписів, в тому числі, й згідно з умовами самого договору.

Також позивач в порушення вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав жодних належних доказів на підтвердження недотримання відповідачем встановленого алгоритму використання коштів оптового ринку електричної енергії та порушення ним прав позивача на одержання коштів за продану у період з грудня 2014 року по січень 2016 року електроенергію; покладення на відповідача обов'язку довести обставини, на які посилається сам позивач, є порушенням принципу розподілу обов'язку доказування між сторонами.

З огляду на відмову у задоволенні позову в частині стягнення основної заборгованості, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача передбачених нормами чинного законодавства та умовами договору відповідальності за порушення таких зобов'язань правомірно незадоволено судами попередніх інстанцій, як похідних вимог за основним зобов'язанням, в задоволенні яких судами було відмовлено.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Перевіривши у відповідності до частини 2 статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні господарського суду та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України розглядаючи справу, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази відповідно до положень статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, вірно застосували норми матеріального та процесуального права.

Твердження заявника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішення та постанови з мотивів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 частини 1 статті 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 у справі № 910/5985/16 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 11.05.2016 залишити без змін.

Головуючий Л. Рогач

Судді: І. Алєєва

Г. Мачульський

Джерело: ЄДРСР 61881029
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку