КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2532/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

секретаря Строяновської О.В.,

за участю:

представника позивача - Пагера С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Пласт» до Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Пласт» на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року,

У с т а н о в и в:

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Пласт» залишено без руху.

Не погоджуючись із ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - без змін, з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність її вимогам адміністративного процесуального законодавства, виходячи із того, що позивачем не надано доказів сплати судового збору і не доведено підстав для відстрочення його сплати, а також деяких доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, і копій доданих до позову письмових матеріалів для відповідача.

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся у суд із позовом до Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, яким йому визначено грошове зобов'язання на загальну суму 6 441 741,20 грн.

У позові заявник просив відстрочити йому сплату судового збору, мотивуючи це клопотання тим, що в період із січня по червень 2016 року контролюючим органом винесено, крім оскаржуваного в даній справі, п'ять податкових повідомлень-рішень, якими йому визначено грошові зобов'язання на суми від 4-ьох до 39-ти мільйонів гривень, які, у свою чергу, оскаржувались ним до суду, що потребувало понесення значних витрат.

Обговорюючи висновки суду першої інстанції, враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Правилами частини другої, другої статті 106 цього Кодексу передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як убачається із матеріалів справи, до позовної заяви позивачем додано копії довіреності, адміністративного позову для відповідача, рішень Головного управління ДФС у Київської області та Державної фіскальної служби України, постанови та ухвали Київського окружного адміністративного суду, чотирьох податкових повідомлень-рішень та листа Міністерства фінансів України.

Тобто, усупереч вимогам частин другої та третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не додано до позовної заяви усіх доказів, зазначених у позові, якими підтверджуються обставини, що становлять її обґрунтування, а саме: вищевказаних акту від 20 квітня 2016 року №67/1500/288940445 та листа від 29 грудня 2015 року №29/12/01-15; копій усіх доданих до позову письмових матеріалів для іншої сторони у справі; документа про сплату судового збору в належній сумі (96 626,12 грн).

Колегія суддів зазначає, що неподання заявником усіх доданих до позову письмових матеріалів для іншої сторони у справі не дозволяє суду виконати вимоги частини шостої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, яка зобов'язує суд направити відповідачу копію позовної заяви та додані до неї документи.

Також, колегія суддів погоджується із наданою судом першої інстанції оцінкою обґрунтованості клопотання позивача про відстрочення сплати судових витрат. Адже, в силу правил статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», умовою відстрочення сплати судового збору є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити. І скрутне матеріальне положення має бути належним чином доведене суду.

У той же час, пояснення заявника та обставини, на які він посилається, обґрунтовуючи необхідність відстрочення йому сплати обов'язкового платежу, свідчать лише про факти визначення йому контролюючим органом грошових зобов'язань та їх оскарження в судовому порядку. Однак, указані докази, на відміну від документів бухгалтерського обліку та податкової звітності (яких заявником не надано), не можуть підтверджувати відсутність коштів на сплату судового збору на рахунках позивача у банківських установах або у касі підприємства.

Відтак, колегія суддів не вбачає незаконності чи необґрунтованості у відмові суду першої інстанції відстрочити позивачу сплату судового збору.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в тому, що позовна заява дійсно не відповідала вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, і це становило перешкоди для відкриття провадження у справі.

Частиною першою статті 108 цього Кодексу передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Отже, ненадання доказів сплати судового збору при зверненні до суду, за відсутності обґрунтованих підстав для звільнення від сплати, відстрочення чи розстрочення такої сплати, копій усіх доданих до позовної заяви письмових матеріалів для інших учасників розгляду справи та доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги позову, в сукупності є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Отже, залишивши позовну заяву без руху, суд першої інстанції не порушував норм процесуального чи матеріального права, діяв законно та обґрунтовано. Покликання апелянта не спростовують вищевикладене та не доводять зворотнього.

Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У х в а л и в:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Пласт» залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Я.Б. Глущенко

суддя

О.Є. Пилипенко

суддя

С.Б. Шелест

(Повний текст ухвали складений 30 вересня 2016 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.