ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2016 року Житомир Справа № 806/1457/16

Категорія 6.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

секретар судового засідання Господарчук І.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 4 п.п.4.1 та 4.2 рішення №931 від 10.06.2015 в частині обмеження значення коефіцієнтів, -

в с т а н о в и в :

04 серпня 2016 року Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати пункт 4 п.п. 4.1 та 4.2 Рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 в частині обмеження значення коефіцієнтів, які застосовуються при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в м. Житомирі, а саме: п.п. 4.1 обмеження застосування коефіцієнту КМ2 максимальним значенням 0,306; п.п. 4.2 обмеження застосування коефіцієнту КМ3, що є добутком значень локальних факторів у діапазоні від 0,5 до 1. При цьому "1" - це максимальне значення коефіцієнту, яке може застосовуватись при розрахунку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок м. Житомир.

Представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду.

Представник позивача проти задоволення клопотання представника відповідача заперечувала.

Заслухавши думку представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржує пункт 4 п.п. 4.1 та 4.2 Рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015. У позовній заяві зазначає, що про порушення прав позивач дізнався із листа управління Держгеокадастру у Житомирському районі від 19.07.2016 №22-603-99.4-3905/2-16. Однак суд критично ставиться до таких доводів позивача, оскільки в судовому засіданні представник позивача визнав, що про вказане рішення дізнався 10.06.2015, проте проблеми з його виконання виникли в лютому 2016 року.

Судом безспірно встановлено, що Рішення Житомирської міської ради №931 від 10.06.2015 було офіційно опубліковано у газеті "Місто" від 19.06.2015 №24 (952), а також на офіційному веб-сайті Житомирської міської ради (а.с.65). Крім того, представник позивача був присутнім на сесії міської ради 10.06.2015, вказане рішення не оскаржив в установленому законом порядку, а не розуміння порядку виконання рішення міської ради не може бути підставою для скасування останнього.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено, що строк звернення до суду із позовом обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Разом з тим, суд вважає, що незнання (через байдужість) про порушення своїх прав або небажання дізнатись про їх, або не розуміння порядку виконання регуляторного акту, не може бути визнано судом, як поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач був присутнім при прийнятті спірного рішення на сесії Житомирської міської ради 10 червня 2015 року.

Суд також звертає увагу на те, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи та, що про порушення своїх прав позивач дізнався ще у червні 2015 року, а до суду з позовом звернувся у серпня 2016 року, суд вважає, що позивач пропустив строку звернення до суду.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає позивачу повторно звернутися до суду із позовною заявою та матеріалами на підтвердження поважності причин пропуску звернення до суду з адміністративним позовом.

На підставі викладеного, суд вважає, що адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 99, 100, 160, 165,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Позовну заяву Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Житомирської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту 4 п.п.4.1 та 4.2 рішення №931 від 10.06.2015 в частині обмеження значення коефіцієнтів - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.Е.Черняхович