КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2016 р. Справа№ 910/5601/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Кучкова Ю.В. - представник за довіреністю від 11.11.2015 року;

від відповідача: Яковіщук Я.М. - представник за довіреністю від 15.01.2016 року,

розглянувши у відкритому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 року

у справі № 910/5601/16 (суддя Отрош І.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло"

про стягнення 308 875, 18 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" про стягнення 308 875, 18 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідачем було спожиту теплову енергію в обсязі, більшому ніж передбачений сторонами у договорі № 520158 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2003, у зв'язку з чим позивачем було нараховано до сплати відповідачу 78733 грн. 54 коп. одиничної вартості теплової енергії, спожитої понад обсяги, встановлені у договорі. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф за самовільне споживання теплової енергії у розмірі 230 141 грн. 64 коп.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 у справі № 910/5601/16 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивачем не було доведено перевищення обсягу споживання теплової енергії за вказані періоди, оскільки в основу нарахувань були взяті акти в яких зафіксовані факти станом на певну дату, а не за період здійснення нарахувань.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" по справі № 910/5601/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2016 року апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М. А. (головуюча), Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А. та призначено до розгляду на 07.09.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2016 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд у її задоволенні відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.09.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2003 року між Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго" (постачальник) та ЖЕО-605 Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерськжитло" (споживач) укладено договір № 520158 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Відповідно до cтатуту Публічного акціонерного товариства "Київенерго", затвердженого загальними зборами акціонерів Акціонерної енергопостачальної організації "Київенерго" (протокол № 2/2013 від 22.04.2013), Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI.

Відповідно до статуту Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.12.2012 № 2296, підприємство створене на базі структурних підрозділів КП УЖГ "Печерськжитло" відповідно до рішень Печерської районної у місті Києві ради від 28.02.2006 № 96 "Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району "Печерська брама" та від 12.06.2007, № 47 "Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" шляхом виділу; підприємство є правонаступником частини майна, прав і обов'язків структурних підрозділів комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" відповідно до зазначених рішень Печерської районної у місті Києві ради.

Відповідно до п. 2.2.1 договору № 520158 від 01.08.2003 постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними у Додатку № 1.

Згідно з п. 2.4.2 договору № 520158 від 01.08.2003 постачальник має право здійснювати контроль за роботою систем постачання і споживання теплової енергії та показаннями приладів обліку споживача шляхом проведення оглядів і вносити відповідні, погоджені із споживачем зміни до договору, які впливають на розмір платежів (кількість мешканців, наявність орендарів, тощо).

Відповідно до п. 4.1 договору № 520158 від 01.08.2003 він набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2003.

Згідно з п. 4.3 договору № 520158 від 01.08.2003 він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.

У п. 2 додатку № 1 до договору № 520158 від 01.08.2003 (Обсяги постачання теплової енергії) визначено, що загальна площа будинків та кількість прописаних мешканців вказуються у додатках 6, 7.

Відповідно до додатку № 7 до договору № 520158 від 01.08.2003 (довідка про теплові навантаження об'єктів теплопостачання КП УЖГ Печерськжитло) житловому будинку за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 26/1 постачається теплова енергія у вигляді гарячої води (гаряче водопостачання) середньодобовим навантаженням 1,072 Гкал/доб; житловому будинку за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 32 А - теплова енергія у вигляді гарячої води (гаряче водопостачання) середньодобовим навантаженням 0,887 Гкал/доб (гаряче водопостачання по кількості мешканців); житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 4 - теплова енергія у вигляді гарячої води (гаряче водопостачання) середньодобовим навантаженням 0,921 Гкал/год (гаряче водопостачання по кількості мешканців); постачання гарячої води за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 3 - відсутнє, є лише опалення.

Згідно із частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" (в редакції станом на дату складення актів про порушення) постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" (в редакції станом на дату складення актів про порушення) основними обов'язками споживача теплової енергії, зокрема, є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Згідно із п. 2.3.1 договору № 520158 від 01.08.2003 споживач зобов'язаний дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах, зазначених у додатку № 2.

Пунктом 2.3.4 договору № 520158 від 01.08.2003 споживач зобов'язаний своєчасно письмово сповіщати постачальника про зміну загальної опалювальної площі по орендарях та кількості мешканців - до 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 2.3.7 договору № 520158 від 01.08.2003 споживач зобов'язаний не включати тепловикористовуюче обладнання, експлуатація якого була заборонена або не прийнята постачальником.

Таким чином, умовами договору № 520158 від 01.08.2003 сторони погодили, що відповідач зобов'язаний не допускати перевищення кількості споживання теплової енергії, яка постачається Публічним акціонерним товариством "Київенерго" в обсягах, погодженими сторонами у вказаному договорі, а також завчасно сповіщати постачальника теплової енергії про зміну загальної опалювальної площі та обсяги споживання гарячої води.

Колегією суддів встановлено, що відповідно до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003 станом на 01.05.2008 вбачається, що приміщення орендаря Се Кай Сін (м. Київ, бульвар Дружби Народів, 32 А) обладнане приладами водорозбору у кількості трьох кранів змішувачів.

При цьому, приладів обліку гарячої води у приміщенні орендаря Се Кайсіна не встановлено, що вбачається із облікових карток Публічного акціонерного товариства "Київенерго". Зазначене свідчить про те, що за особовим рахунком 520178 (особовий рахунок Се Кай Сін) нарахування обсягів спожитої гарячої води здійснюється розрахунковим способом відповідно до умов договору.

Відповідно до акту № 214-1 від 03.02.2014, складеного представниками позивача у присутності представника відповідача при обстеженні житлового будинку за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 32 А на відповідність інформації, зазначеної у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003, встановлено, що теплопостачання вказаного житлового будинку здійснюється від мереж Публічного акціонерного товариства "Київенерго". На момент обстеження у вказаному будинку у нежитловому приміщенні орендаря Се Кай Сін, площею 130 кв.м. були виявлені прилади водорозбору гарячого водопостачання - дві душові кабіни, три крани-змішувачі та одна мийка для миття посуду.

Однак, у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003 зазначено, що нарахування за централізоване водопостачання гарячої води у вказаному приміщенні Се Кай Сін здійснюється за три крани-змішувачі.

При цьому, у вказаному акті № 214-1 від 03.02.2014 було зазначено, що споживачу (відповідачу) необхідно внести відповідні зміни до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003.

За наслідками вказаної перевірки представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було складено акт № 214-5 від 04.02.2014 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору.

У протоколі № 1 від 24.02.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією було розглянуто акт № 214-1 від 03.02.2014 та акт № 214-5 від 04.02.2014 та вирішено провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину однократної вартості теплової енергії, спожитої за період з 03.02.2011 по 31.01.2014 за тарифами "для інших", а саме 563,46 грн./Гкал (без ПДВ), 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) сумою 43216 грн. 52 коп. (без ПДВ) та відобразити у облікових документах за лютий 2014 року; провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину чотирьохкратної вартості теплової енергії, спожитої за період з 03.02.2011 по 31.01.2014 за тарифами "для інших", а саме 563,46 грн./Гкал (без ПДВ), 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) сумою 172866 грн. 08 коп. (без ПДВ).

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку обсягів спожитої теплової енергії по особовому рахунку Се Кай Сін № 520178 за період з лютого 2011 року по січень 2014 року позивачем визначено однократну вартість теплової енергії, спожитої Се Кай Сін, на суму збільшення у розмірі 43216 грн. 52 коп. (без ПДВ), що відображено в обліковій картці за лютий 2014 року (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Крім того, позивачем було проведено коригування на величину чотирьох кратної вартості теплової енергії, спожитої Се Кай Сін за період з лютого 2011 року по січень 2014 року на суму збільшення у розмірі 172866 грн. 08 коп. (без ПДВ).

Позивачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення вих. № 029/14/1618 від 17.02.2014, в якому позивач вказує на необхідність відповідача здійснити оплату однократної вартості теплової енергії у розмірі 51859 грн. 82 коп. (разом з ПДВ) та чотирьохкратну вартість теплової енергії у розмірі 172866 грн. 08 коп. (без ПДВ).

З долученої позивачем до матеріалів справи копії довідки про дані по будинкам (спорудах) станом на 2014 рік, яка підписана уповноваженими представниками відповідача та скріплена печаткою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", вбачається, що відповідачем були внесені відповідні зміни до додатку № 6 та зазначено, що у орендаря Се Кай Сін наявні прилади водорозбору гарячого водопостачання - дві душові кабіни, три крани-змішувачі та одна мийка для миття посуду.

Крім того, відповідно до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003 станом на 11.12.2012 (копія долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 02.06.2016) вбачається, що приміщення орендаря Питайла (м. Київ, бульвар Дружби Народів, 26/1) обладнане приладами водорозбору у кількості одного крана змішувача.

При цьому, приладів обліку гарячої води у приміщенні орендаря Питайла не встановлено, що вбачається із облікових карток Публічного акціонерного товариства "Київенерго", що свідчить про те, що за особовим рахунком 520171 (особовий рахунок Питайла) нарахування обсягів спожитої гарячої води здійснюється розрахунковим способом відповідно до умов договору.

Відповідно до акту № 314-59 від 19.03.2014, складеного представниками позивача у присутності представника відповідача при обстеженні житлового будинку за адресою: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 26/1 на відповідність інформації, зазначеної у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003, встановлено, що теплопостачання вказаного житлового будинку здійснюється від мереж Публічного акціонерного товариства "Київенерго". На момент обстеження у вказаному будинку у нежитловому приміщенні орендаря Питайла, площею 114 кв.м., були виявлені прилади водорозбору гарячого водопостачання - один кран-змішувач та дві душові кабіни з мілким піддоном.

Однак, у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003 зазначено, що нарахування за централізоване водопостачання гарячої води у вказаному приміщенні Питайла здійснюється за один кран-змішувач.

При цьому, у вказаному акті № 314-59 від 19.03.2014 було зазначено, що споживачу (відповідачу) необхідно внести відповідні зміни до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003.

За наслідками вказаної перевірки представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було складено акт № 314-63 від 20.03.2014 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору.

У протоколі № 3 від 23.04.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією було розглянуто акт № 314-59 від 19.03.2014 та акт № 314-63 від 20.03.2014 та вирішено провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину однократної вартості теплової енергії, спожитої за період з 01.12.2012 по 31.03.2014 за тарифами "для інших", а саме 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) сумою 16955 грн. 42 коп. (без ПДВ); провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину чотирьох кратної вартості теплової енергії, спожитої за період з 01.12.2012 по 31.03.2014 за тарифами "для інших", а саме 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) та відобразити у облікових документах за квітень 2014 року.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку обсягів спожитої теплової енергії по особовому рахунку Питайла № 520171 за період з грудня 2012 року по березень 2014 року позивачем визначено однократну вартість теплової енергії, спожитої Питайлом, на суму збільшення у розмірі 14129 грн. 52 коп. (без ПДВ), що відображено в обліковій картці за квітень 2014 року (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Крім того, позивачем було проведено коригування на величину чотирьох кратної вартості теплової енергії, спожитої Питайлом за період з грудня 2012 року по березень 2014 року на суму збільшення у розмірі 56518 грн. 08 коп. (без ПДВ).

Позивачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення вих. № 029/14/3332 від 08.04.2014, в якому позивач вказує на необхідність відповідача здійснити оплату однократної вартості теплової енергії у розмірі 16955 грн. 42 коп. (разом з ПДВ) та чотирьох кратну вартість теплової енергії у розмірі 56518 грн. 08 коп. (без ПДВ).

З долученої позивачем до матеріалів справи копії довідки про дані по будинкам (спорудах) станом на 01.04.2014, яка підписана уповноваженими представниками відповідача та скріплена печаткою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", вбачається, що відповідачем були внесені відповідні зміни до додатку № 6 та зазначено, що у орендаря Питайла наявні прилади водорозбору гарячого водопостачання - один кран-змішувач та дві душові кабіни.

Відповідно до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003 станом на 2009 рік вбачається, що приміщення Районного відділу внутрішніх справи України в м. Києві, площею 91,9 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Кіквідзе, 4 не обладнане приладами водорозбору.

При цьому, приладів обліку гарячої води у приміщенні орендаря Районного відділу внутрішніх справи України в м. Києві не встановлено, що вбачається із облікових карток Публічного акціонерного товариства "Київенерго" за особовим рахунком 520230 (особовий рахунок Районного відділу внутрішніх справи України в м. Києві).

Відповідно до акту № 314-58 від 19.03.2014, складеного представниками позивача у присутності представника відповідача при обстеженні житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 4 на відповідність інформації, зазначеної у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003, встановлено, що теплопостачання вказаного житлового будинку здійснюється від мереж Публічного акціонерного товариства "Київенерго". На момент обстеження у вказаному будинку у нежитловому приміщенні Районного відділу внутрішніх справи України в м. Києві, площею 91,9 кв.м. були виявлені прилади водорозбору гарячого водопостачання - один кран-змішувач.

Однак, у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003 зазначено, що у вказаному приміщенні відсутні прилади водорозбору.

При цьому, у вказаному акті № 314-58 від 19.03.2014 було зазначено, що споживачу (відповідачу) необхідно внести відповідні зміни до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003.

За наслідками вказаної перевірки представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було складено акт № 314-62 від 20.03.2014 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору.

У протоколі № 4 від 23.04.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією було розглянуто акт № 314-58 від 19.03.2014 та акт № 314-62 від 20.03.2014 та вирішено провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину однократної вартості теплової енергії, спожитої за період з 12.03.2014 по 31.03.2014 за тарифами "для бюджетних установ", а саме 556,98 грн./Гкал сумою 227 грн. 24 коп. (з ПДВ) та донарахувати чотирьох кратну вартість спожитої теплової енергії за вказаний період на суму 757 грн. 48 коп. і відобразити у облікових документах за квітень 2014 року.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку обсягів спожитої теплової енергії по особовому рахунку Районного відділу внутрішніх справи України в м. Києві № 520230 за березень 2014 року позивачем визначено однократну вартість теплової енергії, спожитої Районним відділом внутрішніх справи України в м. Києві, на суму збільшення у розмірі 189 грн. 37 коп. (без ПДВ), що відображено в обліковій картці за квітень 2014 року (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Також, позивачем було проведено коригування на величину чотирьох кратної вартості теплової енергії, спожитої Районним відділом внутрішніх справи України в м. Києві за березень 2014 року на суму збільшення у розмірі 757 грн. 48 коп. (без ПДВ).

Позивачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення вих. № 029/14/3331 від 08.04.2014, в якому позивач вказує на необхідність відповідача здійснити оплату однократної вартості теплової енергії у розмірі 227 грн. 24 коп. (разом з ПДВ) та чотирьох кратну вартість теплової енергії у розмірі 757 грн. 48 коп. 9без ПДВ).

З долученої позивачем до матеріалів справи копії довідки про дані по будинкам (спорудах) станом на 01.04.2014, яка підписана уповноваженими представниками відповідача та скріплена печаткою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", вбачається, що відповідачем були внесені відповідні зміни до додатку № 6 та зазначено, що у орендаря Районного відділу внутрішніх справи України в м. Києві наявні прилади водорозбору гарячого водопостачання - один кран-змішувач.

Відповідно до акту № 314-60 від 19.03.2014, складеного представниками позивача у присутності представника відповідача при обстеженні житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 3 на відповідність інформації, зазначеної у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003, встановлено, що теплопостачання вказаного житлового будинку здійснюється від мереж Публічного акціонерного товариства "Київенерго". На момент обстеження у вказаному будинку було виявлено орендаря Юхниця, який орендує приміщення площею 94,5 кв.м.

Однак, у додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003, складеного станом на 01.06.2007 не зазначено вказаного орендаря та відповідного орендованого приміщення.

При цьому, у вказаному акті № 314-60 від 19.03.2014 було зазначено, що споживачу (відповідачу) необхідно внести відповідні зміни до додатку № 6 до договору № 520158 від 01.08.2003.

За наслідками вказаної перевірки представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" було складено акт № 314-61 від 20.03.2014 про порушення споживачем Правил користування тепловою енергією та/або умов договору, в якому зазначено, що опалювальна площа приміщення орендаря Юхниця становить 94,5 кв.м.

У протоколі № 5 від 23.04.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією було розглянуто акт № 314-60 від 19.03.2014 та аАкт № 314-61 від 20.03.2014 та вирішено провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину однократної вартості теплової енергії, спожитої за період з 03.10.2013 по 31.03.2014 за тарифами "для інших", а саме 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) сумою 8075 грн. 87 коп. (без ПДВ) та у бік зменшення на величину вартості теплової енергії, спожитої за період з 03.10.2013 по 31.03.2014 за тарифами для житла, а саме 169,38 грн./Гкал сумою 1883,50 грн. (без ПДВ) та відобразити у облікових документах за квітень 2014 року.

Відповідно до здійсненого позивачем розрахунку обсягів спожитої теплової енергії по особовому рахунку Юхниця № 520228 за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року позивачем визначено однократну вартість теплової енергії, спожитої Юхницем, на суму збільшення у розмірі 8075 грн. 87 коп. та на суму зменшення на суму 1883 грн. 50 коп., що відображено в обліковій картці за квітень 2014 року (копія долучена позивачем до позовної заяви).

Позивачем долучено до матеріалів справи копію повідомлення вих. № 029/14/3333 від 08.04.2014, в якому позивач вказує на необхідність відповідача здійснити оплату грошових коштів у розмірі 9691 грн. 04 коп. (разом з ПДВ).

З долученої позивачем до матеріалів справи копії довідки про дані по будинкам (спорудах) станом на 2014 рік, яка підписана уповноваженими представниками відповідача та скріплена печаткою Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло", вбачається, що відповідачем були внесені відповідні зміни до додатку № 6 та внесено Юхниця до орендарів, що орендують приміщення у будинку за адресою: м. Київ, вул. Кіквідзе, 3.

Відповідно до п. 6 Правил користування тепловою енергією збільшення споживачем обсягу споживання теплової енергії допускається лише за погодженням з теплопостачальною організацією.

Згідно із п. 23 Правил користування тепловою енергією розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 26 Правил користування тепловою енергією споживач сплачує теплопостачальній організації вартість теплової енергії, спожитої понад обсяг, передбачений на відповідний (розрахунковий) період, згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією споживач теплової енергії споживач зобов'язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення і відключення та переобладнання системи теплоспоживання, які є причиною збільшення або зменшення обсягу споживання теплової енергії.

Таким чином, положеннями чинного законодавства передбачений обов'язок споживача дотримуватись умов укладеного з постачальною організацією договору щодо обсягів теплової енергії, яка постачається відповідно до умов договору, а також обов'язок споживача погоджувати з теплопостачальною організацією нові підключення до системи теплопостачання, які призводять до збільшення теплової енергії, обсяг споживання якої погоджений сторонами у договорі.

При цьому, у випадку споживання споживачем теплової енергії понад обсяги, встановлені сторонами у договорі, споживач повинен сплатити теплопостачальній організації вартість спожитої такої понад обсяги теплової енергії.

Як встановлено колегією суддів, споживачем (відповідачем) було спожито теплову енергію в обсязі, який перевищує обсяг споживання теплової енергії, який передбачений сторонами у договорі № 520158 від 01.08.2003, оскільки нарахування вартості теплової енергії здійснюється розрахунковим методом, що залежить від показань, вказаних споживачем зокрема у додатку № 6 до договору (кількості водорозбірних приладів у приміщеннях та опалювальної площі), з огляду на що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу вартість теплової енергії, спожитої понад обсяг, зазначений у договорі.

Так, як встановлено судом, позивачем були здійснені відповідні розрахунки обсягів спожитої теплової енергії понад обсяги споживання, передбачені умовами договору № 520158 від 01.08.2003, враховуючи теплове навантаження, кількість діб роботи водорозбірних приладів, знижуючого коефіцієнту, тарифу, який діяв у період нарахування, та який був встановлений відповідно до Постанови НКРЕ від 14.12.2010 № 1729 (тариф на теплову енергію для категорії "інші споживачі" становить 563,46 грн/Гкал), відповідно до Постанови НКРЕ від 30.09.2011 № 116 (тариф для категорії "інші споживачі" становить 800,61 грн/Гкал), відповідно до Постанови НКРЕ від 31.12.2013 № 495 (тариф на теплову енергію для категорії "інші споживачі" становить 665,09 грн/Гкал; для категорії "бюджетні установи" становить 556,98 грн/Гкал).

Перевіривши надані позивачем розрахунки щодо величини вартості обсягів спожитої теплової енергії (спожитої понад обсяги, погоджені сторонами у договорі), колегія суддів дійшла висновку про їх обґрунтованість.

При цьому, суд зазначає, що споживання теплової енергії понад обсяги споживання, погоджені сторонами у договорі, є у будь-якому випадку фактичним договірним (хоча і договір у даному випадку і не у письмовій формі) споживанням, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у Постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184гс14.

Так, відповідно до вказаної постанови Верховний суд України зазначив, що, згідно із нормами закону споживачі зобов'язані оплатити отримані ними житлово-комунальні послуги. Відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг. За таких обставин зобов'язання відповідача оплатити послуги з водопостачання та водовідведення виникає на підставі закону з узгоджених дій постачальника і споживача послуг.

Доказів сплати відповідачем позивачу грошових коштів у загальному розмірі 78733 грн. 54 коп. (51859 грн. 82 коп. + 16955 грн. 42 коп. + 227 грн. 24 коп. + 9691 грн. 04 коп.) відповідачем суду не надано.

При цьому, судом враховано, що акти № 214-1 від 03.02.2014, № 314-59 від 19.03.2014, № 314-58 від 19.03.2014 та № 314-60 від 19.03.2014 та розрахунки обсягів спожитої теплової енергії проведені до внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", які передбачають укладення договорів теплопостачання безпосередньо зі споживачами - фізичними чи юридичними особами, які отримують або мають намір отримати житлово-комунальну послугу.

Щодо тверджень апелянта про те, що позивачем не було доведено перевищення обсягу споживання теплової енергії за вказані періоди, оскільки в основу нарахувань були взяті акти в яких зафіксовані факти станом на певну дату, а не за період здійснення нарахувань, то колегія суддів зазначає, що у відповідності п. 2.3.4 договору саме на відповідача покладено обов'язок своєчасно письмово сповіщати позивача про зміну загальної опалювальної площі по орендарях та кількості мешканців до 20 числа поточного місця.

Беручи до уваги те, що віповідачем не надано доказів сповіщення позивача про перевищенян обсягу споживання теплової енергії, колегія суддів приходить до висновку, що саме відповідач повинен довести, що перевищення обсягу споживання теплової енергії відбулося у інші строки, ніж зазначені позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення одиничної вартості теплової енергії (спожитої у обсязі, понад встановленого умовами договору) у загальному розмірі 78733 грн. 54 коп.

При цьому, що стосується тверджень відповідача, що у додатку № 2 до договору зазначено, що розрахунки зі споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими Управлінням цінової політики КМДА, затвердженими розпорядженням КМДА від 20.06.2002 № 1245, яке відповідно до розпорядження КМДА від 18.04.2008 № 578 визнано таким, що втратило чинність, колегія суддів зазначає, що розрахунки за споживання теплової енергії понад обсяги, передбачені у договорі, позивач здійснював на підставі тарифів, які були чинними протягом періоду, за який проводяться нарахування, а саме на підставі тарифів, встановлених Постановою НКРЕ від 14.12.2010 № 1729, Постановою НКРЕ від 30.09.2011 № 116 та Постановою НКРЕ від 31.12.2013 № 495.

Крім того, відповідач зазначив, що умовами договору № 520158 від 01.08.2003 визначено обов'язок позивача повідомляти відповідача про зміну тарифів на теплову енергію, однак позивач не повідомляв відповідача про таку зміну.

Відповідно до п. 2.2.4 договору № 520158 від 01.08.2003 постачальник зобов'язується сповіщати у п'ятиденний термін про зміну тарифів на теплову енергію та технічне обслуговування.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації в порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, законодавством та умовами договору № 520158 від 01.08.2003 не визначено обов'язку позивача особисто письмово повідомляти споживача про зміну тарифів, та таке повідомлення може бути здійснено шляхом розміщення відповідної інформації в засобах масової інформації, оскільки зміна тарифів на теплову енергію відбувається відповідно до постанов НКРЕ та є загальновідомою інформацією, яка розміщується, зокрема, на сайті Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 230141 грн. 64 коп. за самовільне споживання теплової енергії (чотирьохкратну вартість теплової енергії, спожитої понад обсяги споживання, встановлені у договорі), посилаючись на п. 2.4.3 договору № 520158 від 01.08.2003, відповідно до якого у разі порушення відповідачем умов договору, позивач має право проводити нарахування штрафних санкцій п'ятикратному розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як встановлено колегією суддів, у протоколі № 1 від 24.02.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією було вирішено провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину чотирьохкратної вартості теплової енергії, спожитої за період з 03.02.2011 по 31.01.2014 за тарифами "для інших", а саме 563,46 грн./Гкал (без ПДВ), 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) сумою 172866 грн. 08 коп. (без ПДВ), та позивачем було проведено коригування на величину чотирьохкратної вартості теплової енергії, спожитої Се Кайсін за період з лютого 2011 року по січень 2014 року на суму збільшення у розмірі 172866 грн. 08 коп. (без ПДВ).

Як встановлено колегією суддів, у протоколі № 3 від 23.04.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією було вирішено провести коригування за договором № 520158 від 01.08.2003 у бік збільшення на величину чотирьохкратної вартості теплової енергії, спожитої за період з 01.12.2012 по 31.03.2014 за тарифами "для інших", а саме 800,61 грн./Гкал (без ПДВ) та 665,09 грн/Гкал (без ПДВ) та відобразити у облікових документах за квітень 2014 року, та позивачем було проведено коригування на величину чотирьохкратної вартості теплової енергії, спожитої Питайлом за період з грудня 2012 року по березень 2014 року на суму збільшення у розмірі 56518 грн. 08 коп. (без ПДВ).

Крім того, у протоколі № 4 від 23.04.2014 засідання комісії з розгляду актів порушень та коригування обсягів та вартості енергії, яка реалізована споживача у попередніх звітних періодах, зазначено, що комісією вирішено донарахувати чотирьохкратну вартість спожитої теплової енергії за вказаний період на суму 757 грн. 48 коп. і відобразити у облікових документах за квітень 2014 року, та позивачем було проведено коригування на величину чотирьохкратної вартості теплової енергії, спожитої Районним відділом внутрішніх справи України в м. Києві за березень 2014 року на суму збільшення у розмірі 757 грн. 48 коп. (без ПДВ).

Позивач зазначає, що грошова сума у загальному розмірі 230141 грн. 64 коп. (172866 грн. 08 коп. + 56518 грн. 08 коп. + 757 грн. 48 коп.) є штрафом за самовільне споживання теплової енергії, з огляду на що просить стягнути вказану суму штрафу з відповідача.

Відповідно до п. 3.1 договору № 520158 від 01.08.2003 сторони несуть відповідальність за надання іншій стороні недостовірних даних, які впливають на розрахунки та режими теплоспоживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 230 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 41 Правил користування тепловою енергією споживач несе відповідальність за: недотримання затверджених договірних значень обсягу споживання теплової енергії та режиму теплоспоживання; достовірність наданої інформації.

Згідно з п. 42 Правил користування тепловою енергією за споживання теплової енергії без погодження з теплопостачальною організацією понад максимальне теплове навантаження, визначене договором, споживач сплачує штраф згідно із законодавством.

Колегія суддів зазначає, що законодавством України не встановлено розміру штрафних санкцій за споживання теплової енергії понад обсяги споживання, визначені у договорі.

Відповідно до п. 2.4.3 договору № 520158 від 01.08.2003 постачальник має право у разі порушення споживачем умов договору складати відповідні акти, приписи, проводити нарахування штрафних санкцій в п'ятикратному розмірі та при необхідності, звертатися до суду у встановленому чинним законодавством порядку.

Таким чином, у договорі № 520158 від 01.08.2003 сторони погодили розмір штрафних санкцій, однак не визначили базу нарахування штрафних санкцій, тобто не визначили конкретно, від якої суми нараховується штраф.

Так, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що якщо у вчиненому правочині сторонами не визначено розміру та бази нарахування штрафу, штраф може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови (розмір, база нарахування) його сплати визначено певним законодавчим актом.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 (щодо пені).

Однак, законодавством України не визначено бази нарахування штрафу у випадку споживання споживачем теплової енергії понад обсяг споживання, погоджений сторонами у договорі на постачання теплової енергії.

Колегія суддів зазначає, що визначений у п. 2.4.3 договору № 520158 від 01.08.2003 п'ятикратний розмір штрафу, встановлений щодо порушення відповідачем будь-яких умов договору, однак умовами вказаного договору не визначено конкретно, що такий штраф у п'ятикратному розмірі нараховується саме від вартості теплової енергії, спожитої понад обсяги, погоджені сторонами у договорі на постачання теплової енергії (тобто не визначено, від якої саме суми здійснюється п'ятикратне нарахування).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що з огляду на відсутність встановленої законодавчо та у договорі № 520158 від 01.08.2003 бази нарахування штрафу, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" в частині стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" штрафу за самовільне споживання теплової енергії у розмірі 230141 грн. 64 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 року у справі № 910/5601/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2016 року у справі № 910/5601/16 - без змін.

3. Матеріали справи № 910/5601/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко