-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
П О С Т А Н О В А
іменем України
Справа № 2-а-1149/2010 р.
19 травня 2010року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Рум'янцевої Н.О.
при секретарі Ляшик С.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Чеботарьова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації, Відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації про зобов'язання утримання від вчинення певних дій та стягення моральної шкоди
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до заступника начальника відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації, Відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації про зобов'язання утримання від вчинення певних дій та стягення моральної шкоди.
В обгрунтування воїх вимог позивач вказує на те, що 19 лютого 2010року під час проведення свята «Міжнародний день рідної мови» Чеботарьов В.О., який є посадовою особою, виступав перед громадянами місця не українською мовою і не повторив свій виступ українською мовою, чим порушив статті 2, 11 закону України «Про мови в Українській РСР» та ст.10 Конституції України. Вважає що у зв'язку з такими діями відповідача, він був позбавлений можливості отримати інформацію українською мовою, у нього погіршується стан здоров'я, він вимушений звертатись до суду, не міг відсвяткувати свято рідної мови.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні пояснив, що він був запрошений громадською організацією Рада національних товариств Миколаївської області на світкування Міжнародного дня рідної мови. За проханням Ради він виступав російською мовою, оскільки було присутньо багато національних меншин. Вважає що діючого законодавства він не порушував. Оскільки не має порушень законодавства з боку відповідача, вважає що вимоги щодо стягення як компенсації завданної моральної шкоди не є обгрунтованими. Просив позов не задовільняти.
Суд заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Стаття 10 Конституції України від 28.06.1996р. говорить: «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.».
Стаття 3 Закону України «Про мови в Українській РСР» N 8312-XI від 28.10.1989 (надалі Закон №8312-11) говорить про те що, Українська РСР створює необхідні умови для розвитку і використання мов інших національностей в республіці.
В роботі державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій, розташованих у місцях проживання більшості громадян інших національностей (міста, райони, сільські і селищні Ради, сільські населені пункти, їх сукупність), можуть використовуватись поряд з українською і їхні національні мови.
Згідно статті 4 Закону №8312-14 - мовами міжнаціонального спілкування в Українській РСР є українська, російська та інші мови. Українська РСР забезпечує вільне користування російською мовою як мовою міжнаціонального спілкування народів Союзу РСР.
Згідно статті 11 Закону №8312-14 - в Українській РСР мовою роботи, діловодства і документації, а також взаємовідносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій є українська мова.
Стаття 15 закону №8312-14 передбачає, що мовою з'їздів, сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ і організацій в Українській РСР є українська мова.
У випадках, передбачених у частині другій статті 3 цього Закону, мовою сесій, конференцій, пленумів, засідань, зборів, нарад, інших зібрань органів і організацій поряд з українською мовою може бути і національна мова більшості населення тієї чи іншої місцевості, а у випадках, передбачених у частині третій цієї ж статті, - мова, прийнятна для населення даної місцевості.
Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) N 10-рп/99 від 14.12.1999р. (надалі Рішення №10-рп/99) - Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким "державною мовою в Україні є українська мова", треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Поряд з державною мовою при здійсненні повноважень місцевими органами виконавчої влади, органами Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування можуть використовуватися російська та інші мови національних меншин у межах і порядку, що визначаються законами України.
Згідно чинного законодавства України, зокрема Рішення №10-рп/99, яке є остаточним та оскарженню не підлягає - українська мова є обов'язковою при здійсненні повноважень органами місцевого самоврядування та органами державної влади, використання будь якої іншої мови допускається лише поряд з державною.
Таким чином виходячи з вищевикладеного, посадова особа повинна була користуватись державною мовою, а за необхідністю цей же виступ міг бути переведений на російську або будь-яку іншу мову.
Посилання відповідача на те, що у зв'язку з присутністю на заході великої різноманітності національних меншин, було прийнято рішення виступати російською мовою, протиричать законодавсту, оскільки використання інших мов допускається лише поряд з українською мовою.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконноми рішеннями, діями чи бездіяльностю органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо стягнення компенсації моральної шкоди частково у розмірі - 100 грн. 00 коп..
Керуючись ст.ст. 122, 160, 161, 163 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до заступника начальника відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації, Відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації про зобов'язання утримання від вчинення певних дій та стягення моральної шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати заступника начальника відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації Чеботарьова Віктора Олександровича утриматись від виступів не державною мовою без перекладу їх українською мовою.
Стягнути з Виконавчого комітету Відділу у справах національностей Миколаївської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 компенсацію завданої йому моральної шкоди у розмірі 100 грн. 00 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви.
Суддя Ленінського районного суду
м. Миколаєва Н.О. Рум'янцева
скопійовано
-
скопійовано
-
