Єдиний унікальний номер 235/4084/16-п Номер провадження 33/775/116/2016

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року суддя Судової палати з кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Донецької області ОСОБА_1, при секретарі судового засідання Гуляєві М.В.,

за участю особи, відносно якої закрито

провадження ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

прокурорів Куцена М.С.,Філонова О.О

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу прокурора Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4 на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.07.2016р., якою провадження у справі про притягнення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка займає посаду секретаря Покровської (раніше Красноармійської) міської ради Донецької області, мешкає у м. Покровськ, пр. Миру16/38, Донецької області,

до адміністративної відповідальності за ст. ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.07.2016р. ( далі постанова суду) провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що рішення «Про оплату праці» приймалося міською ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року №268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» та визначало не індивідуальні одноразові виплати, а встановлювало структуру і умови оплати праці працівників Красноармійської міської ради Донецької області. Рішення має характер локального нормативного акту, оскільки встановило, з яких виплат складається щомісячна заробітна плата відповідних посадових осіб - міського голови, секретаря міської ради, заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету ради незалежно від того, хто персонально на час прийняття рішення займає відповідну посаду.

Іншого порядку, ніж вирішення цього питання шляхом прийняття рішення Красноармійської міської ради Донецької області на засіданні сесії законодавством не передбачено, а тому суд прийшов до висновку, що у даному випадку при вирішенні питання про оплату праці була відсутня ознака реального конфлікту інтересів, а саме суперечність між приватним інтересом ОСОБА_2 та її службовими чи представницькими повноваженнями.

Тому первісно була відсутня необхідність виконання ОСОБА_2 вимог ч.1 ст.28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме повідомлення ОСОБА_2 колегіального органу про конфлікт інтересів під час голосування за питання про встановлення надбавок, які виплачуються в межах фонду оплати праці Красноармійської міської ради Донецької області, та які не є індивідуальними одноразовими виплатами,

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що у ОСОБА_2 відсутня необхідність виконання вимог ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції», а саме заборони брати участь у прийнятті рішення колегіальним органом, тому прийняття ОСОБА_2 участі у голосуванні 23.12.2015 року за вказане рішення не містить ознак реального конфлікту інтересів, а тому в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КпАП України.

Зазначена постанова оскаржена в апеляційному порядку прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області ОСОБА_4 ( далі прокурором), який на підтримку апеляційної скарги:

-вказує, що висновки суду про відсутність реального конфлікту інтересів між приватними інтересами ОСОБА_2 та її службовими чи представницькими повноваженнями, є необґрунтованими, а постанова суду незаконною, і такою, що підлягає скасуванню;

-вважає, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення доведено, що ОСОБА_2 будучи секретарем міської ОСОБА_1, посадовою особою місцевого самоврядування, в порушення вимог п. п. 2,3 ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 35 ЗУ «Про запобігання корупції» ( далі Закону) не повідомила про конфлікт інтересів під час голосування про встановлення їй надбавок та премій, а також в умовах реального конфлікту інтересів на сесії міської ОСОБА_1 особисто проголосувала за рішення «Про оплату праці»;

-зазначає, що судом при розгляді справи в порушення вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП неповно, невсебічно та необєктивно досліджені всі обставини справи в їх сукупності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи;

-вважає, що з матеріалів справи вбачається корисливий інтерес ОСОБА_2 під час прийняття останньою участі в голосуванні з питання про оплату праці, а саме вона голосувала за власну індивідуальну грошову виплату секретарю міської ради;

-вважає, що суд не надав належної правової оцінки матеріалам справи, оскільки винуватість ОСОБА_2В.у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень повністю доведена;

-прохає, постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у межах санкції ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши доводи прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та прохав її задовольнити, особу відносно якої закрито провадження по справі ОСОБА_2 та її захисника ОСОБА_3, які прохали відмовити у задоволенні апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення суддя апеляційного суду дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 ЗУ « Про запобігання корупції» від 14.10.2014р. (далі - Закон)- відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обовязковість яких надано Верховною ОСОБА_1 України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином діяльність запобігання та врегулювання конфлікту інтересів ґрунтується на загальних засадах та принципах діяльності держави, по-перше верховенства права та його складовою законністю, подруге невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, забезпечення відновлення порушених прав та законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди завданої, завданої корупційним правопорушенням тощо.

Принцип верховенства права означає пріоритетність у суспільстві насамперед прав людини, правову визначеність, заборону свавілля, запобігання дискримінації та рівність перед законом, доступ до правосуддя.

Так, при розгляді справи про адміністративні правопорушення, повязані з корупцією, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 245 КУпАП своєчасно, повно та обєктивно зясував обставини справи, передбачені ст. 247 та 280 цього Кодексу, вирішив їх в точній відповідності із, Конституцією України ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р. ( далі - Закону), ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП.

Так, приймаючи рішення про невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП, виходячи із законодавчого визначення понять «корупція», «правопорушення, повязаного з корупцією», «приватного інтересу», «реального конфлікту інтересів», які містяться у абзацах 6,10, 11,12, ч.1 ст. 1 Закону, суд зясував суть правопорушень, повязаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП та їх конструктивних особливостей.

Фактичні обставини справи та невинуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП встановлені судом першої інстанції на підставі наявних у справі доказів, оцінка яких здійснена судом відповідно до вимог ст. 282 КУпАП. Висновки суду щодо оцінки доказів виключають сумнів з приводу їх достовірності на обґрунтування невинуватості ОСОБА_2та двозначності тлумачення складу правопорушень, повязаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП, відсутність складу яких визнано у діях ОСОБА_2

Як видно з матеріалів справи 26.04.2016р. ст. оперуповноваженим в ОВС 1 відділу Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Донецькій області ОСОБА_5( далі - ст. оперуповноважений) відносно ОСОБА_2 було складено два протоколи про вчинення нею адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП.

(а.п. 1-5, т.1, а.п 1-5 т.2)

Апеляційний суд Донецької області звертає увагу на той факт, що зазначені докази мають назву протоколів про вчинення адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП , п.2 ч.1 ст. 28 Закону, ч.2 ст. 172-7 КУпАП, п.3 ч.1 ст. 28 Закону, проте з 14.10.2014р. відповідно до назви глави 13-А законодавець відніс ці правопорушення до адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією.

Відповідно до вказаних протоколів про вчинення ОСОБА_2 адміністративних корупційних правопорушень, передбачених ст. 172-7 ч.1, 172-7 ч.2 КУпАП 23.12.2015 року під час проведення 2 чергової сесії Красноармійської міської ради 7 скликання секретар міської ради ОСОБА_2 в порушення вимог п.п.2, 3 ч.1 ст.28, ч.2 ст.35 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомила про конфлікт інтересів під час голосування за рішення про встановлення їй надбавок та премії, а також в умовах реального конфлікту інтересів особисто проголосувала за рішення «Про оплату праці», що зазначається в п.10 протоколу сесії. Відповідно до рішення вказаної сесії №7/2-10 від 23.12.2015 року, з урахуванням її особистого голосу «за», ОСОБА_2, як секретарю міськради, встановлено надбавку за високі досягнення в роботі у розмірі 50% посадового окладу, премію в розмірі 60% до посадового окладу, а також виплату допомоги на оздоровлення при наданні чергової відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. При цьому, в рамках своїх повноважень, ОСОБА_2 під час розгляду вказаного питання безпосередньо доповідала про необхідність встановлення їй відповідних надбавок та премій, що відображається у протоколі 2 чергової сесії Красноармійської міської ради 7 скликання. Відповідно до довідки, наданої фінансово-господарським відділом Красноармійської міської ради, зазначена надбавка та премія нараховані і отримувалися ОСОБА_2 з грудня 2015 року.

Відповідно до вимог абз.10 ч.1 ст.1 Закону правопорушення повязане з корупцією це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені Законом України « Про запобігання корупції» вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та /або цивільно - правову відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що зазначені протоколи були складені без чіткого розуміння змісту інституту запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, насамперед ключового терміну конфлікту інтересів, про що наголосив суд першої інстанції при розгляді зазначеної справи, повернувши протоколи до Головного відділу по боротьбі із корупцією та боротьбі із злочинністю УСБУ в Донецькій області для належного оформлення.

(а.п. 73-76 т.1)

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, проте твердження прокурора про вчинення дій чи прийняття рішень ОСОБА_2 в умовах реального конфлікту інтересів при викладених у вказаних вище протоколах обставинах базується лише на припущеннях.

Конфлікт інтересів це конфлікт між публічно - правовими обовязками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси котрі, випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обовязків або функцій.

Іншими словами, конфлікт інтересів - це ситуація, при якій службова особа виконуючи свої обовязки має приватний інтерес ( особисту заінтересованість ), які хоча і необовязково призведуть до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести.

Відповідно до абз. 12 ч.1 ст. 1 Закону реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на обєктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Таким чином, для реального конфлікту інтересів, характерна наявність трьох обєктивних компонентів:

-приватний інтерес;

-службове повноваження, представницьке повноваження;

-протиріччя між ними, що впливає на обєктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.

Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми, чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у звязку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Майновий інтерес це інтерес щодо збереження або збільшення обсягу, якості нерухомого та рухомого майна особи чи близьких їй осіб.

Коло службових повноважень наводиться у посадових інструкціях, трудових договорах, які визначають лише безпосередні повноваження конкретного службовця, в тому числі, як законом або іншим нормативно-правовим актом може додатково визначатись коло як безпосередніх, так і загальнослужбових повноважень, які повинні братись до уваги при розгляд питання про наявність чи відсутність конфлікту інтересів.

Перелік представницьких повноважень розкривається, як правило, у відповідних законах, що визначають правовий статус наділених ним осіб. В контексті антикорупційного законодавства, це насамперед, стосується депутатів різних рівнів, та законів, які розкривають їх правовий статус, визначають коло їх представницьких повноважень.

Наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості ( неможливості) такого інтересу вплинути на обєктивність прийняття рішення, вчинення діяння особою.

Судом першої інстанції були ретельно досліджені службові та представницькі повноваження ОСОБА_2, як секретаря міської ради та депутата міської ради відповідно, які вона реалізувала при голосуванні на сесії міської ради за рішення «Про оплату праці».

Так, відповідно до рішення Красноармійської міської ОСОБА_1 Донецької області (далі - міської ради) від 10.12.2015р. №7/1-3 депутат ОСОБА_2 на першій сесії міської ради 7-ого скликання обрана секретарем цієї ради.

(а.п. 34 т.1 )

Розпорядженням міського голови ради від 10.12.2015р. 110рго секретарю міської ради ОСОБА_2 присвоєний 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування відповідної IVкатегорії з 10.12.2015р. та надана вказівка головному бухгалтеру ОСОБА_6 проводити ОСОБА_2 щомісячно доплату за ранг та внести відповідні відомості до штатного розпису.

(а.п. 35т.2)

10.12.2015р. ОСОБА_2 ознайомлена під підпис з положенням про обмеження, спрямовані на запобігання корупції та повязаними з корупцією правопорушеннями, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо.

(а.п.32-33 т.2)

10.12.2015р. ОСОБА_2 ознайомлена під підпис із Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників ОСОБА_1, затвердженими зборами (протокол від 13.05.2013р.) та із Загальними правилами поведінки державного службовця затвердженими наказом Головного управління державної служби України 11.11.2010р. №1089/1838.

(а.п. 39 т.2)

Рішенням виконкому Красноармійської міської ради від 21.01.2016р. « Про розподіл обовязків між керівництвом та працівниками міської ради» затверджені основні напрямки діяльності міського голови, секретаря міської ради, заступників міського голови, керуючого справами виконкому, та розподіл обовязків між міським головою і керуючим справами виконкому ради .

(а.п. 43-46 т.2)

Згідно додатку « Повноваження секретаря міської ради ОСОБА_2В.» в коло її повноважень крім інших входить : забезпечення та сприяння організації повідомлень депутатів і доведення до відома населення інформації про час і місце проведення сесії ради, питання які передбачається внести на розгляд сесії ради, питання, що виносяться на розгляд ради, забезпечення оприлюднення проектів рішень ради відповідно до ЗУ «Про доступ до публічної інформації» та інших законів тощо.

(а.п. 44-46 т.2)

Як видно, через 13 днів після обрання ОСОБА_2 секретарем міської ОСОБА_1 23.12.2016р. була скликана друга чергова сесія міської ОСОБА_1 7-ого скликання, на початку якої міський голова ОСОБА_7 ознайомив депутатів з повісткою сесії, згідно якої по 3 питанням з 17 « Про Регламент Красноармійської міської ОСОБА_7 7-ого скликання», «Про постійні комісії Красноармійської міської ОСОБА_7», « Про оцінку комунального майна» доповідач зазначена секретар Ради Сущенко І.В.; з питання «Про оплату праці» доповідач завідувач відділу бухгалтерського обліку міської ОСОБА_7 ОСОБА_6, що підтверджується протоколом сесії ради від 23.12.2015р.

(а.п. 12-18 т.2)

Першим питанням було розглянуто питання затвердження Регламенту Красноармійської міської ОСОБА_7 (далі Регламент), який був прийнятий у відповідності з Конституцією України, Законами України « Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», « Про службу в органах місцевого самоврядування» та визначав порядок діяльності посадових осіб міської ради, в тому числі і секретаря ради ОСОБА_2

(а.п. 12-18 т.2)

Відповідно до Розділу 7ст. 49 зазначеного Регламенту була визначена процедура обрання секретаря міської ради та її повноваження, існуючі обмеження, та умови дострокового припинення повноважень секретаря міської ради.

Зазначений Регламент також визначав права депутата міської ОСОБА_7 на сесії, порядок голосування за проектами рішень, форми голосування, визначав обовязок депутата міської ОСОБА_7 голосувати особисто тощо.

(а.п. 139-153 т.2)

Таким чином, ОСОБА_2 при проведенні сесії міської ОСОБА_7 мала службові повноваження, як секретар міської ради, та представницькі повноваження, як депутат міської ради.

Згідно ч.4 ст. 49 Регламенту ОСОБА_2, як секретар міської ради організовує підготовку сесії ( пленарних засідань, та роботу постійних комісій) з питань, що виносяться на її розгляд.

Відповідно до ст. 38 Регламенту ОСОБА_2, як депутат міської ради зобовязана особисто здійснювати своє право на голосування.

Правильними також є висновки суду першої інстанції, що на момент голосування за прийняття рішення «Про оплату праці» у секретаря міської ради ОСОБА_2 був відсутній приватний інтерес, в даному випадку майновий інтерес, оскільки мова йде про оплату праці.

Так, відповідно до ч.4 ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до ст. 1,2 ЗУ « Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, та має таку структуру. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про оплату праці» законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з КЗпПУ , цього Закону, ЗУ «Про колективні договори і угоди », ЗУ « Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Відповідно до ст. 13 ЗУ «Про оплату праці» оплата праці установ, що фінансується з бюджету, здійснюється на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансується з бюджету затверджується одночасно з бюджетом.

Оплата праці державних службовців має певні особливості. Відповідно до ст. 31 ЗУ « Про державну службу» заробітна плата державного службовця складається з посадових окладів, премій, доплат за ранг, надбавок за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №268 від 09.03.2006р. умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначається органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці, встановлених для держслужбовців відповідних категорій і схем посадових окладів згідно з додатками 48-54, 57 .

Відповідно до абз. 2 п.6 зазначеної Постанови преміювання сільських, селищних, міських голів районних, районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі встановленому цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймаються відповідною радою.

Як видно в цьому переліку відсутня посада секретаря ради.

Переконливі висновки суду першої інстанції й щодо відсутності реального конфлікту інтересів у ОСОБА_2 при особистому голосуванні при прийнятті рішення «Про оплату праці».

Як вбачається з протоколу пленарного засідання другої сесії Красноармійської міської ОСОБА_7 Донецької області від 23.12.2015р. за результатами поіменного голосування із зареєстрованих тридцяти двох депутатів міської ради, у тому числі й депутата ОСОБА_2, було прийнято 17 рішень Красноармійської міської ОСОБА_7 Донецької області, в тому числі рішення №7/2-10 « Про оплату праці».

Цим рішенням на підставі ст. ст. 26,59 ЗУ « Про місцеве самоврядування в Україні» постанов КМУ від 09.03.2006р. №268 « Про впорядкування структури та умов праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів», від 12.05.2007р. №700 « Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006р. були встановлені надбавки за високі досягнення в роботі міському голові, секретарю ради, в розмірі 50% до посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадовця місцевого самоврядування та надбавку за вислугу років, їх преміювання у розмірі 60% до посадового окладу, виплати їм допомоги на оздоровлення при наданні чергової відпустки та матеріальної допомоги в межах фонду оплати праці для вирішення соціально-побутових питань в розмірі середньомісячної заробітної плати в межах фонду оплати праці Красноармійської міської ОСОБА_7.

(а.п.132-133 т.2)

За прийняття зазначеного рішення, в якому відсутні прізвища, імя та по батькові міського голови та секретаря ради, заступників міського голови, керуючого справами виконавчого комітету, яких це рішення стосується, одноголосно позитивно проголосували 32 депутати, в тому числі й депутат та секретар міської ради ОСОБА_2

Таким чином ОСОБА_2, як депутат та секретар міської ради правомірно в межах наданих їй службових та представницьких повноважень, проголосувала за прийняття рішення «Про оплату праці», що стосувалось не тільки її, як секретаря міської ради, але і інших посадових осіб цієї ради.

Також, як видно з протоколу другої чергової сесії міської ОСОБА_7 7-ого скликання секретар міської ОСОБА_7 ОСОБА_2 перед голосуванням доповіла депутатам питання «Про оплату праці, про встановлення міському голові, секретарю міської ОСОБА_7, заступникам міського голови, керуючому справами виконкому надбавки у розмірі 50 % у 2015р. та у розмірі 60% у 2016р.

Згідно письмового пояснення міського голови ОСОБА_7 від 17.08.2016р. на запит Апеляційного суду Донецької області секретар міської ОСОБА_7 ОСОБА_2В була доповідачем з питання « Про оплату праці» у звязку із відсутністю доповідача Ніколаєвої О.М. в залі засідання на момент розгляду цього питання з невідомої причини.

Ні Регламентом роботи міської ОСОБА_7, ні іншими нормативно правовими актами не передбачений порядок заміни доповідача в разі його відсутності.

(а.п. 116 т.2)

Таким чином, зазначення в протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення про те, «що ОСОБА_2 в рамках своїх повноважень, під час розгляду питання «Про оплату праці», безпосередньо доповіла про необхідність встановлення їй відповідних надбавок та премій, не відповідає фактичним обставинам справи, та спростовується протоколом сесії, рішенням «Про оплату праці», та письмовими поясненнями міського голови з цього приводу.

Висновки суду першої інстанції про відсутність у ОСОБА_2 необхідності повідомлення колегіального органу про наявність у неї реального конфлікту також є законними та обґрунтованими.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 38 Закону та із диспозиції ст. 172-7 ч.1 КУпАП про реальний конфлікт інтересів безпосередньому керівнику або іншому органу повинно бути невідомо. Зазначений конфлікт зароджується і розвивається в рамках свідомості однієї особи, у якої можливе виникнення реального конфлікту інтересів.

Проте, як видно з розпорядження міського голови міської ОСОБА_7 від 16.12.2015р. №257рг « Про скликання чергової другої сесії міської ради 7 ого скликання ним було заплановано розпочати роботу другої сесії міської ради з 16.12.2015р., провести засідання постійних комісій міської ОСОБА_7 з 16.12.2015р. по 18.12.2015р., пленарне засідання розпочати 23.12.2015р. з винесенням на розгляд Красноармійської міської ради багатьох питань, в тому числі питання «Про оплату праці» тощо.

(а.п. 128 т.2)

16.12.2015р. проект зазначеного розпорядження був підготовлений відділом по роботі міської ОСОБА_7 ( начальником відділу по роботі ОСОБА_7 ( ОСОБА_8 ) та в цей же день погоджений із секретарем міської ОСОБА_7 ОСОБА_2, начальником юридичного відділу міської ОСОБА_7 ОСОБА_9, в.о. начальником загального відділу міської ОСОБА_7 ОСОБА_10, керуючим справами виконавчого комітету ОСОБА_7 ОСОБА_11, про що свідчать їх особисті підписи.

(а.п. 129 т.2)

Проект рішення Красноармійської міської ради про оплату праці був підготовлений відділом бухгалтерського обліку ( головний бухгалтер ОСОБА_6 ) та погоджений з вісьмома посадовими особами, в тому числі із ОСОБА_2

(а.п. 133 т.2)

Таким чином, про те, що на повістку сесії засідання міської ради виноситься питання оплати праці секретаря Сущенко І.В. було відомо, міському голові та іншим особам, які готували та узгоджували проект цього рішення, тобто було взагалі відсутнє приховування ОСОБА_2 наявного у неї будь-якого інтересу.

Твердження прокурора в апеляційній скарзі про те, що висновки суду про відсутність реального конфлікту між приватними інтересами ОСОБА_2 та її службовими чи представницькими повноваженнями, є необґрунтованими, також є неспроможними та спростовуються наведеною вище сукупністю доказів.

Депутат ОСОБА_2 була зобовязана у відповідності з вимогами ч.1 ст. 19 ЗУ « Про статус місцевих рад» прийняти участь у голосуванні за прийняття рішення « Про оплату праці», оскільки воно зачіпало інтереси інших осіб, та її повноваження депутата та секретаря міської ради не суперечили ніяким її інтересам.

Таким чином матеріали справи не містять даних про нездійснення ОСОБА_2 дій, які б вона повинна була здійснити у межах її повноважень, як депутата та секретаря міської ради при наявності у неї будь-якого приватного інтересу, що утворювало реальний конфлікт інтересів.

Прокурором також не надано будь-яких даних, які б достовірно свідчили про обєктивні та субєктивні ознаки реального конфлікту інтересів, а саме про наявність суперечності між службовими та представницькими повноваженнями ОСОБА_2, як секретаря та депутата Красноармійської міської ОСОБА_7 Донецької області при її особистому голосуванні при прийнятті рішення « Про оплату праці», а також в чому конкретно полягав приватний інтерес ОСОБА_2, та які саме службові, представницькі повноваження ОСОБА_2 реалізувала під час голосування за прийняття вказаного рішення, не конкретизовано протиріччя між ними та яким чином воно вплинуло на обєктивність або неупередженість або вчинення чи не вчинення дій ОСОБА_2 під час цього.

Висновки суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_2 обєктивної сторони адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, передбачених ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП є законними, вмотивованими та переконливими.

Тому доводи апеляційної скарги прокурора про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні вказаних вище адміністративних правопорушень, повязаних з корупцією, не мають під собою підґрунтя.

Враховуючи наведене вище та керуючись Конституцією України, ст.ст. 172-7, 247, 252, 280, 294 КУпАП, ЗУ «Про запобігання корупції» від 14.10.2014р.,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Філонова О.О. на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.07.2016р., якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП, залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 14.07.2016р., якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_12 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 172-7 ч.1,2 КУпАП, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Залізняк Р.М.