ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року

Справа № 922/402/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Попікової О.В.

суддів:

Євсікова О.О., Кролевець О.А.

за участю представників:

від прокуратури:

Онуфрієнко М.В. посвідчення № 036179

від позивача-1: від позивача-2:

не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

від відповідача:

Грищенюк Д.І. дов. від 8.06.2016

від третьої особи:

не з'явились (про дату, час та місце судового розгляду повідомлено належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард"

на постанову

Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2016р.

у справі

№922/402/13-г господарського суду Харківської області

за позовом

Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: 1) Пономаренківської сільської ради; 2) Харківської районної державної адміністрації

до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача

Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" Державна екологічна інспекція у Харківській області

про

стягнення шкоди у розмірі 837224,60 грн., зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний користування стан

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року Харківський міжрайонний прокурор Харківської області звернувся в інтересах держави в особі Пономаренківської сільської ради до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 22га з приведенням її у придатний для використання стан.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.01.2015р. (судді: Присяжнюк О.О., Шарко Л.В., Аріт К.В.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. (головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.), позов задоволено повністю. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "Кросс-п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку орієнтовною площею 22га на території Пономаренківської сільської ради, яка незаконно використовується для зберігання відходів ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Кросс-п/ф "Зоря" до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду місцевого бюджету Пономаренківської сільської ради Харківського району шкоду в сумі 837224,60 грн., заподіяну державі внаслідок засмічення земельної ділянки, із зарахуванням коштів на відповідний аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Харківській області за балансовим рахунком 3311.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2016 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 15.01.2015р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.03.2015р. у справі №922/402/13-г скасовані з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду справи прокурором подано клопотання №04-48-17-13 від 20.10.2015 про залучення до участі в розгляді справи Харківської районної державної адміністрації Харківської області у якості другого позивача. Також у поданому клопотанні прокурор просив вважати позовні вимоги щодо предмету спору наступного змісту: стягнути з ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" до спеціального фонду Державного бюджету України, до спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду Пономаренківської сільської ради Харківського району суму шкоди завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України в розмірі 837224,60 грн. із зарахуванням на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області № 33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі (МФО 851011, КБК 24062100) з подальшим розмежуванням. Зобов'язати ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку орієнтовною площею 22га, що знаходиться на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, яка незаконно використовується для зберігання відходів ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря". Судом прийнято заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та чинному законодавству та продовжено розгляд справи з урахуванням цих змін.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. (суддя Светлічний Ю.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивоване приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 41, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 17, 32, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статей 35, 56 Закону України "Про охорону земель", п.3.3 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997р. №171 та зареєстрованої в Мінюсті України 05.05.1998р. за №285/2725 (в редакції наказу від 04.04.2007 №149 - далі Методика №149), та статей 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням яких суд дійшов висновку про недоведеність самовільного зайняття відповідачем земельних ділянок орієнтовною площею 22га та їх засмічення відходами життєдіяльності свійської птиці.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2016р. (головуючий суддя Шутенко І.А., судді Здоровко Л.М., Плахов О.В.) рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. скасовано. Прийнято нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" (далі - Товариство) до спеціального фонду Державного бюджету України, спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради та до спеціального фонду Пономаренківської сільської ради Харківського району суму 837224,60 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, із зарахуванням на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області №33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі з подальшим розмежуванням. Зобов'язано Товариство звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку орієнтовною площею 22га на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, яка незаконно використовується для зберігання відходів.

Постанова апеляційної інстанції обґрунтована приписами статті 1166 Цивільного кодексу України, статті 211 Земельного кодексу України, статті 69^{1 Бюджетного кодексу України, статей 41, 55, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 17, 32, 33, 42, 43 Закону України "Про відходи", статей 35, 56 Закону України "Про охорону земель", п.п.3.1,3.2,3.3,3.4,3.6 Методики №149 та статті 43 Господарського процесуального кодексу України, застосувавши які суд дійшов висновку про доведеність завдання шкоди внаслідок засмічення саме відповідачем земельних ділянок орієнтовною площею 22га відходами життєдіяльності свійської птиці, оскільки Товариство здійснює господарську діяльність з виробництва яєць курячих, внаслідок чого на птахофабриці утворюється побічна продукція (курячий послід), а земельні ділянки площею 22га використовуються відповідачем для розміщення відходів без оформлення правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою, без лімітів на утворення відходів та дозволу для їх зберігання на даних землях, що мало наслідком знищення родючого шару ґрунту.}

^{Не погодившись з постановою апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.}

^{В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів п.п.4.1,4.6 Методики №149, п.п.4.14,4.16 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 №464, та статей 4, 43, 82, 84, 99, 11112 Господарського процесуального кодексу України, наголошуючи на відсутності в матеріалах справи протоколу щодо виявлення порушення земельного законодавства та постанови про притягнення посадових осіб товариства до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок та їх забруднення, винесених (прийнятих) після 14.09.2012р. При цьому складені третьою особою акт обстеження від 14.09.2012р. №03-30/204 та акт обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 14.09.2012р. №03-30/204засм. як такі, що за формою та за змістом суперечать чинному законодавству, не можуть прийматися в якості належних доказів у справі, а всупереч висновкам касаційної інстанції апеляційний суд мотивовує своє рішення документами, складеними працівниками Харківської районної СЕС у липні 2012 року, тобто за 2 місяці до проведення третьою особою перевірки.}

^{Також від відповідача надійшло клопотання в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України щодо заміни відповідача у справі Публічне акціонерне товариство "Кросс - п/ф "Зоря" на правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард". Колегія суддів задовольнила згадане клопотання як обґрунтоване.}

^{Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.}

^{Як встановлено судами попередніх інстанцій, Харківською міжрайонною прокуратурою в порядку статей 8, 20 Закону України "Про прокуратуру" 13.09.2012р. направлено вимогу до Держекоінспекції в Харківській області про виділення фахівця для проведення спільних перевірок на території Пономаренківської сільської ради Харківського району.}

^{За результатами спільної перевірки складено акт обстеження/дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.09.2012р. №03-30/204 та акт обстеження засміченої земельної ділянки від 14.09.2012р. №03-30/204 засм., якими зафіксовано, що на земельній ділянці біля ПАТ "Крос-п/ф Зоря" допущено забруднення земельних ресурсів відходами життєдіяльності свійської птиці. Площа забруднення земельної ділянки складає 20,43470га (204347кв.м.).}

^{З метою з'ясування впливу відходів життєдіяльності свійської птиці на ґрунт здійснено відбір відповідних проб ґрунту (акт відбору проб ґрунтів від 14.09.2012р. №10-бп/52-63). У відповідності до результатів досліджень ґрунту, оформлених протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 24.09.2012р. №10-бп/52-63, встановлено забруднення земельних ресурсів в результаті перевищення норм граничнодопустимих концентрацій та фонових значень по нітратам та фосфору рухомі форми у перерахунку на п'яти оксид фосфору Р205.}

^{Державною екологічною інспекцією у Харківській області розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства та зумовленої забрудненням земельних ресурсів відходами, разом з претензією №238-240 від 23.10.2012р. було надіслано відповідачу, однак, останнім збитки за забруднення земельної ділянки добровільно не сплачені.}

^{В процесі розгляду справи, Господарським судом Харківської області було призначено судову екологічну експертизу та доручено її проведення Українському науково-дослідному інституту екологічних проблем. Згідно з висновком судової екологічної експертизи розмір збитків, завданих внаслідок забруднення земельної ділянки орієнтовною площею 22га, яка розташована за межами населеного пункту на території Пономаренківської сільської ради, становить 837224,60 грн. З урахуванням вказаного висновку Харківською міжрайонною прокуратурою подано заяву про збільшення позовних вимог до 837224,60 грн.}

^{В основу оскаржуваної постанови покладено висновки апеляційного господарського суду про те, що обґрунтованість позовних вимог про відшкодування шкоди, завданої внаслідок засмічення відповідачем земельних ділянок орієнтовною площею 22га відходами життєдіяльності свійської птиці, підтверджується двома актами обстеження від 14.09.2012р., висновком судової екологічної експертизи (а.с.178-214 том 4), протоколом огляду місця події від 28.09.2012р. (з фототаблицею), актом депутатської комісії про порушення норм екологічного законодаства в с.Хороли від 28.09.2012р., а також постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015р. у справі №2а-12993/12/2070, якими зафіксовано факт засмічення відповідачем прилеглих земельних ділянок сільськогосподарського призначення відходами 4 класу небезпеки (малонебезпечні) та завдання внаслідок цього шкоди земельним ресурсам держави у спірній сумі. Зазначеною постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, якою відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" до Державної екологічної інспекції у Харківській області (за участю Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області) про визнання дій незаконними, встановлено правомірність дій Державної екологічної інспекції у Харківській області при проведенні перевірки на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області.}

^{Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про доведеність завдання відповідачем шкоди в спірному розмірі з огляду на таке.}

^{У відповідності до статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель; забезпечувати захист земель від забруднення і засмічення; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.}

^{У статтях 17, 33, 34, 351 Закону України "Про відходи" встановлено обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами, вимоги щодо зберігання та видалення відходів, вимоги щодо поводження з небезпечними та побутовими відходами.}

^{Згідно з п.п."а","з","ї","л" статті 17 Закону України "Про відходи" суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів; не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах; надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері поводження з відходами інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи; відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України.}

Відповідно до п."а" ч.1 статті 32 та ч.7 статті 33 Закону України "Про відходи" з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від спеціально уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Аналогічні приписи містяться у ч.2 статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно якої розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

У відповідності до статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема за псування земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

За приписами статей 42, 43 Закону України "Про відходи" особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальності. Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно з п.п.3.2,3.3 Методики №149 землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

При цьому акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання (пункт 1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464).

Судом апеляційної інстанції достеменно встановлено та відповідачем не спростовано факт завдання ним шкоди державі внаслідок засмічення земельних ділянок площею 22га, географічно прилеглих до території птахофабрики "Зоря" біля с.Хроли Харківського району Харківської області

Касаційна інстанція відхиляє посилання скаржника на недоведеність факту завдання ним шкоди за відсутності в матеріалах справи протоколу щодо виявлення порушення земельного законодавства та постанови про притягнення посадових осіб товариства до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок та їх забруднення, оскільки, як правильно зазначив апеляційний суд, чинне природоохоронне законодавство не визначає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення чи вирок суду у кримінальному провадженні в якості єдино допустимих доказів на підтвердження факту вчинення екологічного правопорушення.

Крім того наявні заперечення зводяться здебільшого до намагань здійснити переоцінку наявних у справі доказів (акта обстеження від 14.09.2012р. №03-30/204 та акта обстеження засміченої земельної ділянки (до акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства) від 14.09.2012р. №03-30/204засм.) та вирішити питання про їх достовірність в аспекті недотримання форми їх складання.

Проте згідно імперативних приписів ч.2 статті 111^{7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.}

^{Разом з тим, при розгляді пов'язаної адміністративної справи №2а-12993/12/2070 (за участю Харківської міжрайонної прокуратури Харківської області, ПАТ "Кросс - п/ф "Зоря" та Державної екологічної інспекції у Харківській області) та прийнятті постанови від 25.08.2015р. Харківським апеляційним адміністративним судом в межах своєї юрисдикції не було встановлено як протиправності дій третьої особи при проведенні перевірки, так і складання відповідних актів перевірки суб'єктом владних повноважень з порушенням вимог чинного природоохоронного законодавства.}

^{За наведених обставин вказані акти є належними доказами засмічення відповідачем відходами життєдіяльності свійської птиці земельних ділянок орієнтовною площею 22га, які розташовані на території Пономаренківської сільської ради за межами населених пунктів.}

^{Колегія суддів також враховує, що з матеріалів справи не вбачається, судами попередніх інстанцій не встановлено, та скаржником не доведено, ведення на вказаних чи прилеглих земельних ділянках сільськогосподарського виробництва будь-яким іншим суб'єктом господарювання (окрім Товариства), основним видом діяльності якого є виробництво яєць курячих та наслідком чого могло б бути утворення відходів (пташиного посліду).}

^{З огляду на викладене апеляційна інстанція дійшла вірного висновку про те, що саме відповідач здійснює господарську діяльність з виробництва яєць курячих, внаслідок чого на птахофабриці утворюється побічна продукція у вигляді природних відходів малонебезпечного класу (курячий послід). При цьому земельні ділянки площею 22га використовуються Товариством для несанкціонованого розміщення цих відходів, а саме без оформлення правовстановлюючих документів на право власності або користування земельною ділянкою, без лімітів на утворення відходів та дозволів на їх зберігання на даній території, що мало наслідком знищення родючого шару ґрунту.}

^{За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо наявності фактичних та відповідно правових підстав для відшкодування завданої шкоди відповідачем та звільнення ним самовільно зайнятих земельних ділянок орієнтовною площею 22га, на яких знаходяться належні Товариству відходи.}

^{Обґрунтованих доводів на спростування вказаного висновку суду касаційна скарга не містить.}

^{Разом з тим касаційна інстанція вважає помилковими посилання апеляційного суду в обґрунтування висновку щодо підтвердження вивезення курячого посліду саме відповідачем на акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта №805 від 25.07.2012, постанову ДСЕС від 26.07.2012 №96 про застосування адміністративно запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, розпорядження головного державного санітарного лікаря Харківського району від 26.07.2012 №657, постанову ДСЕС від 30.07.2012 №326 про накладення штрафу на директора ПАТ "Кросс-п/ф "Зоря" ОСОБА_6, оскільки вказані документи як такі, що складені працівниками Харківської районної СЕС у липні 2012 року, жодним чином не стосуються перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією у Харківській області через 2 місяці (у вересні 2012 року). Тим більше, що актом санітарно-епідеміологічного обстеження від 27.07.2012 №816 зафіксовано усунення допущених відповідачем порушень щодо вивезення пташиного посліду на прилеглу до птахофабрики територію. Так само не відповідає фактичним обставинам справи висновок апеляційного суду про притягнення директора ПАТ "Кросс-п/ф Зоря" ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності на підставі актів обстеження від 14.09.2012р. №03-30/204 та №03-30/204 засм.}

^{При цьому колегія суддів зауважує, що вказані помилкові висновки суду апеляційної інстанції самі по собі не призвели до прийняття неправильної по суті постанови, тому й не можуть бути достатньою підставою для її скасування.}

^{Що стосується позовних вимог про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести її у придатний користування стан, то поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося наступне.}

^{Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.}

^{Крім того, абзацом 1 пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013р.) встановлено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.}

^{Як встановлено судами та вбачається з листа міськрайонного управління Держкомзему у м.Люботин і Харківському районі Харківської від 21.09.2012 №5014 (а.с.82 том 4), як птахофабрика "Зоря", так і спірні забруднені земельні ділянки сільськогосподарського призначення розташовані на території Пономаренківської сільської ради за межами населеного пункту на значній відстані від с.Хролі. При цьому більша частина засміченої території знаходиться у користуванні ДП "Зоря" Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" під відстійниками, а інша частина - надана громадянам для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля).}

^{Колегія суддів також враховує той факт, що позов у даній справі подано наприкінці січня 2013 року, тобто вже після набрання чинності (з 1 січня 2013 року) Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 №5245-VI, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого залишено у державній власності землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та тих земельних ділянок, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади, або які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій.}

^{Натомість матеріали справи не містять доказів та судами попередніх інстанцій не встановлено порушення прав Пономаренківської сільської ради, як власника спірної земельної ділянки, оскільки не вбачається її належності на праві комунальної власності відповідній місцевій територіальній громаді, що в розумінні статті 212 Земельного кодексу України могло б бути підставою для її повернення землевласнику, як самовільно зайнятої відповідачем.}

^{Згідно з ч.ч.1,2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.}

^{Відповідно до ч.1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.}

^{Згідно імперативних приписів п.4 ч.1 та ч.7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення). Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.}

^{Як роз'яснено в п.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України", суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які не було посилання в такій скарзі.}

^{Колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи нове рішення про задоволення позову, помилково не зазначив у резолютивній частині постанови від 23.03.2016р., як вирішено спір щодо кожного з позивачів (Пономаренківської сільської ради та Харківської районної державної адміністрації) по кожній з заявлених вимог (стягнення шкоди у розмірі 837224,60 грн. та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку), тобто не здійснив перевірку законності і обґрунтованості рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.}

^{Крім того, згідно з п.4 ч.1 статті 691 Бюджетного кодексу України (в редакції від 13.02.2016р., чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), на яку послався апеляційний суд в обґрунтування задоволення позову, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків; бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.}

^{В порушення вимог п.4 ч.1 статті 691 Бюджетного кодексу України та п.4 ч.1 та ч.7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині постанови від 23.03.2016р. лише вказано на необхідність подальшого розмежування стягуваної суми коштів (837224,60 грн. шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), після їх зарахування на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області №33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі, тобто не міститься як пропорційного співвідношення між спеціальними фондами Пономаренківської сільської ради (50%), Харківської обласної ради (20%) і Державного бюджету України (30%), так і визначення конкретних сум стягнення, які наразі мають становити 418612,30 грн. (сільський бюджет), 167444,92 грн. (обласний бюджет) та 251167,38 грн. (Державний бюджет України) відповідно.}

^{Таким чином резолютивна частина оскаржуваної постанови підлягає уточненню як така, що містить елементи умовного рішення, оскільки остаточне стягнення грошових коштів поставлено у залежність від настання певних обставин (подальшого розмежування коштів), що унеможливить виконання судового рішення або може суттєво утруднити його виконання.}

^{Відповідно до п.5 статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції.}

З огляду на викладене колегія суддів вбачає підстави для зміни оскаржуваної постанови шляхом зазначення результатів розгляду позовних вимог кожного з позивачів та чіткого розподілу стягуваної суми коштів між спеціальними фондами бюджетів різних рівнів, внаслідок чого касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 25, 84, 111^{5, 1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України}

ПОСТАНОВИВ:

Замінити Публічне акціонерне товариство "Кросс - п/ф "Зоря" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард".

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Агрохолдинг Авангард" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.03.2016р. у справі №922/402/13-г змінити, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.11.2015р. у справі №922/402/13-г скасувати та прийняти нове рішення.

2. Позовні вимоги Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Харківської районної державної адміністрації Харківської області задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" 837224,60 грн. шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства України, а саме: 251167,38 грн. - до спеціального фонду Державного бюджету України; 167444,92 грн. - спеціального фонду обласного бюджету Харківської обласної ради; 418612,30 грн. - до спеціального фонду Пономаренківської сільської ради Харківського району, з початковим зарахуванням стягуваної суми на рахунок Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області №33118381700454, відкритий в УДКСУ в Харківському районі.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Кросс - п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку орієнтовною площею 22га на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області, яка незаконно використовується для зберігання відходів Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря".

2. Відмовити у задоволенні позовних вимог Харківського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Пономаренківської сільської ради про зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" звільнити та привести у придатний для використання стан земельну ділянку орієнтовною площею 22га на території Пономаренківської сільської ради Харківського району Харківської області.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кросс - п/ф "Зоря" на користь Державного бюджету України (отримувач коштів УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області код отримувача 37999654, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача 851011, рахунок отримувача 31216206782003, код класифікації доходів бюджету 22030001) 15154 (п'ятнадцять тисяч сто п'ятдесят чотири) грн. судового збору.

4. Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази".

Головуючий суддя О.В. Попікова

Судді: О.О. Євсіков

О.А. Кролевець