ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 523/13241/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Середа І.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Вербицької Н.В.

судді Градовського Ю.М.

судді Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 27 вересня 2013р. в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

23.08.2013р. ОСОБА_1 звернулась до Суворовського районного суду м.Одеси з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Одеси (далі - УПФ) про визнання протиправними дії щодо відмови в зарахуванні половини строку навчання у вищих навчальних закладах, після навчання в яких позивач отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, з врахуванням часу перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років згідно до Закону України «Про прокуратуру», а також просила визнати неправомірним та скасувати рішення УПФ №47 від 17 липня 2013 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача зарахувати половину строку навчання з урахуванням відпусток у зв'язку з вагітністю та пологами. Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилалась на те, що з 4 серпня 1988 року по 30 вересня 1994 року проходила навчання за спеціальністю правознавство в Кишинівському державному університеті на денній формі навчання, а з 1 жовтня 1994 року по 24 червня 1997 року в Одеському юридичному інституті при Одеському національному університеті ім.І.І.Мечникова на заочній формі навчання. При цьому, з 1 вересня 1991 року по 1 вересня 1994 року перебувала у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами. З 10 січня 1996 року та по теперішній час працює в органах прокуратури України на прокурорських посадах, включаючи роботу стажиста з 10 січня 1996 року по 25 вересня 1996 року. Після її звернення 5 липня та повторного 6 серпня 2013 року до УПФ отримала 2 серпня та 9 серпня 2013 року письмове рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Зазначену відмову позивач вважає незаконною, у звязку з чим звернулась до суду за захистом своїх прав.

Сторони в судове засідання не зявились, від відповідача заперечень або пояснень не надходило.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 27 вересня 2013р., з врахуванням ухвали про виправлення описок, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Визнано протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Одеси щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні половини строку навчання у вищих навчальних закладах, після навчання в яких позивач отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, з врахуванням часу перебування у відпустці у звязку з вагітністю та пологами, до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років згідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру». Визнано неправомірним та скасовано рішення управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Одеси №47 від 17 липня 2013 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за вислугу років. Зобов'язано управління Пенсійного Фонду України в Суворовському районі м.Одеси зарахувати ОСОБА_1 половину строку навчання у вищих навчальних закладах, після навчання в яких ОСОБА_1 отримала вищу юридичну освіту за спеціальністю правознавство, з врахуванням часу перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугою років згідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» починаючи з 5 липня 2013 року.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України у звязку із відсутністю клопотань від осіб, які беруть участь у справі про слухання справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 05.07.2013р. ОСОБА_1 звернулась до УПФ з заявою про призначення їй пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

16 липня 2013р. УПФ прийняло рішення № 47 про відмову в призначенні пенсії, оскільки спецстаж роботи на день звернення за призначенням пенсії становить 17 років 5 місяців 26 днів замість встановлених законом не менше 21 року (а.с.18) До розрахунку стажу УПФ не врахувало період навчання позивача у Кишинівському державному університеті за спеціальністю правознавство з 04.08.1988р. по 30.09.1994р., а також навчання в Одеському Юридичному інституті при Одеському Національному Університеті за спеціальністю правознавство з 01.10.1994р. по 09.01.1996р.

Суд першої інстанції не погодився з таким висновком, вважаючи, що до зарахування спецстажу слід також віднести період навчання позивачки у вищих навчальних закладах, незалежно від форми навчання (денна чи заочна).

Судова колегія з цього приводу зазначає наступне.

У відповідності до ч.2 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку.

Згідно ч.5 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» до 20-річного стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугою років, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, у тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах, Служби Безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половину строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років .

З матеріалів справи вбачається, що 04.08.1988р. позивачка зарахована студенткою першого курсу юридичного факультету Кишинівського університету. 30.09.1994р. відрахована з 4 курсу юридичного факультету, у звязку із переводом до Одеського державного університету. 01.10.1994р. зарахована на 4 курс переводом з Кишинівського державного університету на заочне відділення. Це підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.8) Крім того, згідно витягу з наказу № 300-st від 04.09.1991р. ОСОБА_1 надавалась академічна відпустка у звязку із вагітністю і народженням дитини з 01.09.1991р. (а.с.13)

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» документом, що посвідчує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Аналізуючи вищевикладені норми, судова колегія вважає, що половина періоду навчання позивачки з 04.08.1988р. по 30.09.1994р. на денній формі, разом із часом перебування у відпустці у звязку з вагітністю та пологами, підлягає зарахуванню до стажу, що дає право на пенсію за вислугу років. Разом із тим, період, коли позивачка навчалась заочно, не підлягає зарахуванню до такого стажу, оскільки вона мала можливість працювати на інших роботах, які враховуються до загального стажу роботи.

Правова позиції щодо неможливості включення до стажу роботи навчання на заочній формі навчання у вищих навчальних закладах викладена у постанові Верховного Суду України від 05.11.2013р., яка відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обовязковою для врахування в судовій практиці.

Враховуючи це, станом на 5 липня 2013р., тобто день звернення позивачки до УПФ з заявою про призначення пенсії, її спецстаж складає 20 років 6 місяців та 23 дні (17 років 5 місяців 26 днів + 3 роки 27 днів), що не дає підстав для призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, половина строку навчання у Кишинівському державному університеті, з врахуванням відпусток у звязку з вагітністю, пологами та догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, в період з 04.08.1988р. по 30.09.1994р., зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсійне забезпечення за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру» Але, при цьому, підстави для визнання неправомірним та скасування рішення УПФ № 47 від 17.07.2013р. про відмову у призначенні пенсії за вислугою років відсутні.

Разом із тим, судова колегія зауважує, що з врахуванням вимог ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі, станом на 14 червня 2014р. спецстаж ОСОБА_1 складатиме більше, ніж 21 рік, що дасть змогу з цього періоду отримувати відповідну пенсію.

Невірна правова оцінка судом першої інстанції обставин по справі та неврахування судом першої інстанції наведених норм права призвело до ухвалення помилкового судового рішення.

Відповідно до ст.202 КАС України через порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє лише частково.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси задовольнити.

Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 27 вересня 2013р. скасувати.

Прийняти по справі нову постанову про відмову в позові ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м.Одеси про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: К.В.Кравченко

Суддя: Ю.М.Градовський