ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2016

№910/10854/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/10854/16

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпро,

до Антимонопольного комітету України, м. Київ,

про визнання недійсним рішення від 19.04.2016 №206-р,

за участю представників:

позивача - Тузова В.О. (довіреність від 26.01.2016 №5366-К-Н-О);

відповідача - Макарчука Д.І. (довіреність від 12.01.2016 №300-122/01-2).

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі - Банк) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України (далі - АМК) від 19.04.2016 №206-р «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» у справі №20-26.13/22-16 (далі - рішення №206-р).

Позов мотивовано тим, що: рішення №206-р, яким визнано дії Банку, які полягають у неподанні інформації на вимогу голови Відділення АМК у встановлений строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), є незаконним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.06.2016 порушено провадження у справі.

АМК 18.07.2016 подав суду документи, підготовлені на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, а також відзив на позовну заяву, у якому зазначив таке: АМК здійснюється розслідування в антимонопольній справі №20-26.13/170-15/105-15 за ознаками вчинення певними суб'єктами господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон), та у справі №20-26.13/183-15 за ознаками вчинення певними суб'єктами господарювання порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону; у проведенні розслідування у вказаних антимонопольних справах було встановлено, що деякі з товариств, щодо яких ведеться розслідування, мають рахунки, відкриті у Банку; так, АМК звернувся до Банка з вимогами 1 та 2 стосовно надання у визначений АМК термін інформації щодо рахунків та операцій за рахунками вказаних товариств; дії Банка, які полягали у неподанні інформації АМК у встановлені ним строки, є невиконанням конкретних заснованих на законі вимог державного органу, та, відповідно, порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача надав пояснення у справі, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У частині першій статті 48 Закону зазначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

У розгляді даної справи господарським судом міста Києва встановлено таке.

АМК здійснював розслідування у справі №20-26.13/170-15/105-15, розпочатого за ознаками вчинення публічним акціонерним товариством «Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія «Укртатнафта» (далі - Компанія), публічним акціонерним товариством «Нафтопереробний комплекс - Галичина» (далі - Комплекс), товариством з обмеженою відповідальністю «Галнафта» (далі - Товариство), товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Прикарпаттянафтотрейд» (далі - Торговий дім), товариством з обмеженою відповідальністю «Котлас» (далі - ТОВ «Котлас»), споживчим товариством «Полігональ» (далі - СТ «Полігональ») та товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант-УТН» (далі - ТОВ «Гарант-УТН») порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів з продажу нафти сирої та газового конденсату.

Під час проведення розслідування було встановлено, що вказані суб'єкти господарювання, окрім споживчого товариства «Полігональ», мають рахунки, відкриті у Банку, у зв'язку з чим Банку було надіслано вимогу голови АМК від 13.01.2015 №20-29/01-182 (далі - Вимога-1), в якій було запропоновано протягом 10 календарних днів з дня отримання Вимоги-1 надати АМК інформацію стосовно наявності відкритих поточних рахунків у Банку (із зазначенням номерів рахунків, валюти, дат відкриття та закриття відповідних рахунків); операція (із зазначенням дати , суми коштів за дебетом та кредитом, ідентифікаційного коду (код ЗКПО) та/або індивідуального податкового номеру платника та одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо), в паперовому та в електронному вигляді, за всіма рахунками в Банку (протягом періоду січень - листопад 2015 року включно), відкритими Компанією, Комплексом, Товариством, Торговим домом, ТОВ «Котлас» та ТОВ «Гарант-УТН»; копій всіх довіреностей та/або інших документів, на підставі яких уповноважені особи Компанії, Комплексу, Товариства, Торгового дому, ТОВ «Котлас» та ТОВ «Гарант-УТН» отримали або могли отримати послуги Банка від імені вказаних суб'єктів господарювання, протягом періоду січень - листопад 2015 року включно.

Вимогу-1 отримано Банком 18.01.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504394509, отже, останнім днем надання Банком інформації на Вимогу-1 є 28.01.2016.

Банк листом від 28.01.2016 №Е.30.0.0.0/4-79207 (зареєстрований в АМК 29.01.2016 за №11-20/804) повідомив АМК про відсутність правових підстав для запитування зазначеної у Вимозі-1 інформації та зазначив, зокрема, таке: вимога АМК за своєю формою і змістом не містить номерів рахунків конкретних юридичних осіб, не містить передбачені Законом України «Про банки і банківську діяльність» підстави для отримання інформації; за своїм змістом вимога АМК в частині запиту інформації щодо наявності відкритих поточних рахунків і надання копій всіх довіреностей та/або інших документів (на підставі яких уповноважені особи отримали або могли отримати протягом періоду січень - листопад 2015 року включно), не відповідає нормам частини другої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» - перевищено обсяг отримання інформації, яка містить банківську таємницю, на письмову вимогу АМК.

Крім того, АМК проводилось розслідування у справі №20-26.13/183-15 за ознаками вчинення товариством з обмеженою відповідальністю «Укргеоекологія» і товариством з обмеженою відповідальністю - НПП «Укргазгеоавтоматика» (далі - ТОВ - НПП «Укргазгеоавтоматика») порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 та пунктом 1 статті 50 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Під час проведення розслідування було встановлено, що ТОВ - НПП «Укргазгеоавтоматика» має рахунки, відкриті в Банку, у зв'язку з чим Банку було надіслано вимогу голови АМК від 23.12.2015 №20-26.13/01-12841 (далі - Вимога-2), у якій було запропоновано протягом 20 календарних днів з дня отримання Вимоги-2 надати АМК інформацію на пункти Вимоги-2 стосовно операцій (із зазначенням дати, суми коштів за дебетом і кредитом, ідентифікаційного коду (коду ЗКПО) та/або індивідуального податкового номеру платника та одержувача, реквізитів рахунків контрагента, призначення платежу тощо) в паперовому та в електронному вигляді, за всіма рахунками в Банку за період з 01.01.2015 по 01.10.2015 ТОВ - НПП «Укргазгеоавтоматика».

Вимогу-2 отримано Банком 29.12.2015, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0303504391259, отже, останнім днем надання Банком інформації на Вимогу-1 є 18.01.2016.

Банк листом від 13.01.2016 №Е.30.0.0.0/4-1094 (зареєстрований в АМК 18.01.2016 за №11-20/448) повідомив, що Банк не має права надати запитувану інформацію стосовно операцій за рахунками ТОВ - НПП «Укргазгеоавтоматика», оскільки у Вимозі-2 не вказані номери рахунків вказаного товариства.

Враховуючи те, що Банк не подав АМК витребувану інформацію на Вимоги-1,2 у визначений головою АМК строк, розпорядженням державного уповноваженого АМК від 17.02.2016 №08/32-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» відповідачем розпочато розгляд справи №20-26.13/22-16 за ознаками вчинення Банком порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону, у вигляді неподання інформації АМК на вимоги голови АМК від 13.01.2015 №20-29/01-182 від 23.12.2015 №20-26.13/01-12841 у встановлений ним строк.

Супровідним листом від 26.04.2016 №20-26.13/06-4379 АМК на адресу позивача було надіслано рішення №206-р.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Отже, позивач звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення №206-р в межах зазначеного строку (10.06.2016 до суду надійшла позовна заява, надіслана позивачем 06.06.2016), оскільки рішення №206-р прийнято 19.04.2016, а отримано позивачем 28.04.2016.

У позовній заяві позивач зазначає, що: відповідач не наділений правом запитувати інформацію про наявні банківські рахунки клієнтів Банку; посилання АМК в оскаржуваному рішенні на те, що Банк не повинен був застосовувати абзац другий пункту 3.3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою правління Національного банку України від 14.07.2006 №267 (далі - Правила), як на підставу для відмови у наданні інформації щодо всіх наявних у суб'єкта господарювання рахунків, є неправильним.

Таким чином, позивач вважає, що для належного виконання вимоги АМК останній зобов'язаний дотримуватися не лише абзацу 1 пункту 3.3 Правил, а і абзацу 2 вказаного пункту Правил, та зазначити номери рахунків юридичних осіб, оскільки надання інформації за операціями за всіма рахунками клієнта Банку суперечить вимогам статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Згідно з частинами першою і другою статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; фінансово-економічний стан клієнтів; системи охорони банку та клієнтів; інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Разом з тим, за приписами пункту 3 частини першої статті 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Статтею 22¹ Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що суб'єкти господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та працівники зобов'язані на вимогу голови територіального відділення Антимонопольного комітету України подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону.

За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з матеріалів справи, витребувана відповідачем інформація була необхідна для здійснення АМК передбачених законом обов'язків.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 50 Закону порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Крім того, відповідно до абзаців 1 і 2 пункту 3.3 Правил вимога відповідного державного органу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю, повинна відповідати нормам частини другої статті 62 Закону про банки.

Банки повинні надавати інформацію, що містить банківську таємницю, і в тому разі, коли до належним чином оформленої вимоги відповідного державного органу додається перелік найменувань конкретних юридичних осіб та/або прізвищ, імен та по батькові фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та номерів їх рахунків.

Таким чином, абзацом 2 пункту 3.3 Правил не встановлено обмежень щодо надання на вимогу АМК інформації, яка містить банківську таємницю, а лише встановлено, що така інформації надається Банком і в разі зазначення номерів конкретних банківських рахунків суб'єкта господарювання, щодо якого АМК просить надати інформацію.

Отже, доводи позивача щодо недотримання АМК вимог абзацу 2 пункту 3.3 Правил є безпідставними.

Суд, дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами з дотриманням приписів зазначених норм матеріального і процесуального права, встановив обґрунтованість висновків відповідача стосовно наявності в діях позивача порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлений строк.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону за порушення, передбачені пунктами 9, 13-18 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Рішенням №206-р встановлено, що розмір доходу Банка відповідно до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік становлять 62 505 277 791 грн., тому штраф в сумі 247 800 грн. розраховано за приписами частини другої і п'ятої статті 52 Закону.

Отже, враховуючи відсутність підстав для визнання рішення №206-р недійсним, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Що ж до посилань позивача на те, що ним було подано АМК запитувану інформацію 26.02.2016, то слід зазначити, що така інформація була подана на третю вимогу АМК від 03.02.2016 №20-26.13/01-953, а розгляд антимонопольної справи №20-26.13/22-16 було розпочато у зв'язку з невиконанням Банком Вимог-1,2 АМК.

За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29.08.2016.

Суддя О. Марченко