ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2016 року Справа № 5016/2646/2012(18/65) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Панової І.Ю.,суддів:Жукової Л.В., Куровського С.В.,

розглянувши касаційну скаргу ліквідатора Дочірнього підприємства комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Корабельний", арбітражного керуючого Бутенко О.О.

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016у справі№ 5016/2646/2012(18/65) господарського суду Миколаївської областіза заявою боржникаДочірнього підприємства комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Корабельний"пробанкрутствоПредставники сторін не з'явились.

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2016 у справі № 5016/2646/2012(18/65) (суддя Адаховська В.С.), зокрема, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Дочірнього підприємства комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Корабельний", ліквідовано Дочірнє підприємство комунального підприємства "Миколаївкомунтранс" "Абонентська служба "Корабельний" (далі - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний", банкрут); задоволено уточнене клопотання ліквідатора банкрута № 02-01/05/300 від 11.09.2015 про затвердження звіту про винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого в частині стягнення грошової винагороди з кредиторів пропорційно розміру їх вимог; припинено провадження у справі № 5016/2646/2012(18/65).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 у справі № 5016/2646/2012(18/65) (головуючий суддя: Лавриненко Л.В., суддя Пироговський В.Т., суддя Філінюк І.Г.) апеляційні скарги Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв та Комунального підприємства "Миколаївкомунтранс", м. Миколаїв задоволено, ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.03.2016 у справі № 5016/2646/2012(18/65) скасовано, а справу № 5016/2646/2012(18/65) направлено до господарського суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

Не погоджуючись із прийнятою судом апеляційної інстанції постановою, ліквідатор ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" арбітражний керуючий Бутенко О.О. звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, просив скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 у справі № 5016/2646/2012(18/65), а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.03.2016 у справі № 5016/2646/2012(18/65) залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 45, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 35, 49, 82, 105 ГПК України.

Переглянувши у касаційному порядку прийняту судом апеляційної інстанції постанову, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 11.05.2016, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.11.2012 порушено провадження у справі про банкрутство ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний" на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 29.01.2013 ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний" Попова В.І.

Ухвалою від 24.09.2014 судом першої інстанції усунуто голову ліквідаційної комісії ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний" від виконання повноважень ліквідатора банкрута та призначено ліквідатором ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний" арбітражного керуючого Бутенко О.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.07.2015 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" станом на 26.06.2015; ліквідовано ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний"; провадження у справі припинено; повноваження ліквідатора Бутенка О.О. припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015, зокрема, скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.07.2015 у справі № 5016/2646/2012(18/65) про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу; відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний", проведену на підставі ухвали господарського суду Миколаївської області від 21.07.2015 у справі № 5016/2646/2012(18/65); справу повернуто господарському суду Миколаївської області для подальшого розгляду.

24.11.2015 до господарського суду від ліквідатора Бутенка О.О. надійшло клопотання № 02-01/05/420 від 23.11.2015, у якому ліквідатор просив суд затвердити звіт та ліквідаційний баланс ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний", припинити провадження у справі, до якого додано звіт № 02-01/05/292 від 11.09.2015 та відповідні підтверджуючі документи, серед яких ліквідаційний баланс банкрута станом на 11.09.2015.

Частиною другою статті 4-1 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013, положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності, господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи те, що постанова про визнання боржника - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" - банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора була прийнята судом 29.01.2013, після набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з 19.01.2013, то ліквідаційна процедура по даній справі здійснюється відповідно до вимог даного Закону в редакції, чинній з 19.01.2013.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону, чинній з 19.01.2013, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ч. ч. 1, 5 ст. 45 Закону про банкрутство, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згідно ч. 2 ст. 46 вказаного Закону, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з статтями 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення у справі про банкрутство, що є актом правосуддя, повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Розглядаючи звіт ліквідатора станом на 11.09.2015, з доданими до нього документами, а також ліквідаційний баланс банкрута, суд першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016 встановив, що ліквідатором банкрута 12.12.2014 та 23.12.2014 було прийнято документи, печатки, штампи банкрута в попереднього ліквідатора Попова В.І., а також інформацію відповідно до якої: 1. Працівників на підприємстві немає; 2. Заборгованості із виплати заробітної плати по підприємству немає; 3. Заробітна плата нарахована працівникам підприємства виплачена; 4. Основні засоби на підприємстві відсутні; 5. На підприємстві охорони основних засобів немає у зв'язку із їх відсутністю; 6. Посадових інструкцій, договорів матеріальної відповідальності немає, так як немає працівників і основних засобів; 7. Проколи зборів кредиторів не знайдено.

З метою залучення для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб, в порядку передбаченому ч. 4 ст. 98 Закону про банкрутство, ліквідатором укладено договір № АУ-Б-03/031114 від 03.11.2014 з ФОП ОСОБА_8 (з оплатою діяльності за рахунок боржника), предметом якого було юридичне супроводження (у т.ч. з виявлення та стягнення дебіторської заборгованості), інша представницька діяльність. Загальна вартість послуг за договором склала 10 000 грн.

Після затвердження господарським судом Миколаївської області реєстру вимог кредиторів ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" на загальну суму 71 882,36 грн ухвалою від 05.05.2015, ліквідатором ініційовано проведення загальних зборів кредиторів 02.06.2015, які не відбулись у зв'язку із відсутністю на них двох третин кредиторів.

Ліквідатором ініційовано проведення загальних зборів кредиторів 17.06.2015, на яких сформовано комітет кредиторів у кількості 2 членів, а саме КП "Миколаївкомунтранс" та МОТВ АМК України.

Також, господарським судом встановлено, що відповідно до листа ДПІ в Корабельному районі м. Миколаєва від 11.02.2015 № 376/9/14-05-10-09 у банкрута був відкритим єдиний поточний рахунок № 26009000387972 в ПУАТ Фідобанк, МФО 300175, на якому було виявлено 9 824,72 грн, які використані наступним чином: - 9 628,44 грн витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство, а саме: часткова оплата послуг ФОП ОСОБА_8 (розрахункова квитанція № 3 від 09.04.2015); - 96,28 грн. комісія банку (документ 269553253 від 09.04.2015); - 100,00 грн плата за проведення розрахунків по рахунку клієнта (документ № 27337233 від 05.05.2015).

Закриття рахунку підтверджується довідкою ПУАТ Фідобанк від 11.06.2015 № 25-3-13/2855-ЮЗРД.

Про відсутність корпоративних прав у банкрута свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20258868 від 14.03.2015.

Відсутність активів (матеріальних і нематеріальних) в банкрута підтверджується такими відомостями: 1. Листом ТУ Держгірпромнагляду у Миколаївській області від 09.12.2014 № 01-08.02/265; 2. Інформаційною довідкою у формі відмітки на запиті Відділу технічного нагляду Держсільгоспінспекції в Миколаївській області на листі від 19.11.2014 № 02-01/5016/2646/2012(18/65)/345; 3. Листом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.12.2014 № 09/04/24812/нк; 4. Листом Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автомобільних засобів, з обслуговування м. Миколаїв УДАІ УМВС України в Миколаївській області від 25.10.2014 № 321; 5. Довідкою ГУ Держземагенства у Миколаївській області від 24.03.2015 № 33-14-0.3-9685/2-14 про відсутність відомостей про зареєстровані земельні ділянки; 6. Інформацією з Реєстру цивільних повітряних суден України на 27.03.2015, а також листом Державіаслужби України від 13.01.2015 №т20.1.19-195; 7. Листом ДФС України від 16.04.2015 № 3533/5/99-99-24.02.01.15 про відсутність інформації стосовно товарів, ввезених на митну територію України та вивезених за межі митної території України; 8. Інформаційною довідкою Укрморрічінспекції від 23.01.2015 за вих. № 65-05/1/1-15 про відсутність записів стосовно боржника в електронній версії Державного судового реєстру України та Суднової книги України.

Від Філії Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг отримано відмову в наданні інформації № 06-930 від 23.12.2014 та виставлений рахунок-фактуру на суму 720 грн.

Від ДС Інтелектуальної власності України отримано відмову в наданні інформації від 19.01.2015 № 1-12/114 та повідомлено про офіційне джерело веб-портал служби. Відповідно до відкритих ресурсів, за посилками ДС Інтелектуальної власності України з офіційної адреси http://sips.gov.ua/ua/systems.html, отримано відомості про відсутність зареєстрованих за банкрутом прав на об'єкти інтелектуальної власності.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що з метою отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, ліквідатором було подано до господарського суду клопотання про зобов'язання Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області надати суду інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо прав власності, інших речових прав, державної реєстрації обтяжень та державної реєстрації іпотек об'єктів нерухомого майна, зареєстрованих за банкрутом.

Відповідно до отриманих інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб'єкта (боржника) від 23.04.2015 № 36696203, з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо прав власності, інших речових прав, державної реєстрації обтяжень та державної реєстрації іпотек об'єктів нерухомого майна, щодо боржника - відомості відсутні.

Від Архівного відділу Миколаївської міської ради за № 179/19.02.01-20 від 15.01.2015, отримано відомості про те, що документи, утворені діловодством боржника на зберігання до сектору інформації та використання документів ліквідованих установ архівного відділу не надходили.

Документація (бухгалтерська, кадрова та інша) боржника прийнята на архівне збереження КЖЕП Центрального району на підставі Розпорядження Миколаївського міського Голови від 27.06.2012 № 197р Про внесення доповнень до Розпорядження міського Голови від 13.06.2012 № 177р Про створення ліквідаційної комісії з ліквідації дочірніх підприємств КП "Миколаївкомунтранс" та передачу документів.

Про відсутність обтяжень рухомого майна боржника свідчить витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 46579559 від 17.03.2015.

Про відсутність відкритих виконавчих проваджень стосовно боржника свідчить скорочений витяг з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень № 111529 від 17.03.2015 та лист Корабельного ВДВС ММУЮ № 29054 від 22.12.2014.

Печатка та штамп банкрута були знищені ліквідатором за актом від 26.06.2015.

Також, господарським судом встановлено, що у ліквідатора були відсутні достовірні відомості про розмір активів боржника на дату відкриття ліквідаційної процедури. Згідно передавального ліквідаційного балансу ліквідатора Попова В.І. розмір активів на початок ліквідаційної процедури складав 293,1 тис. грн.

Розмір кредиторської заборгованості станом на 21.07.2015 складав 71 882,36 грн, яка, як встановлено судом першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016, не погашена.

Вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, відсутні.

Вимоги, забезпечені заставою майна боржника, відсутні.

Рішенням комітету кредиторів від 17.06.2015 усі види дебіторської заборгованості банкрута у повному обсязі прощено (списано) у зв'язку із визнанням дебіторської заборгованості безнадійною на підставі абз. а пп. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Звіт ліквідатора ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" станом на 26.06.2015 був розглянутий та схвалений рішенням комітету кредиторів від 26.06.2015, яким, у тому числі, зобов'язано ліквідатора подати звіт до суду.

Судом першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016 встановлено, що ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.07.2015 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" станом на 26.06.2015; ліквідовано ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний"; провадження у справі припинено; повноваження ліквідатора Бутенка О.О. припинено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.08.2015, зокрема, скасовано ухвалу господарського суду Миколаївської області від 21.07.2015 у справі № 5016/2646/2012(18/65) про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу; відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний", проведену на підставі ухвали господарського суду Миколаївської області від 21.07.2015 у справі № 5016/2646/2012(18/65); справу повернуто господарському суду Миколаївської області для подальшого розгляду, в зв'язку з тим, що судом першої інстанції в неповній мірі з'ясовано всі обставини справи, зокрема, щодо порушення провадження у справі про банкрутство, а також через те, що припинення провадження у справі про банкрутство ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" виключає подальшу можливість вирішення питання по оплаті послуг арбітражного керуючого Бутенка О.О.

Як встановлено судом першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016, у вказаній постанові суду апеляційної інстанції від 27.08.2015, недоліків звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу виявлено не було.

В подальшому, враховуючи зауваження суду апеляційної інстанції, ліквідатор повторно подав до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" станом на 11.09.2015 (Т. 4, а. с. 56-61), згідно якого у банкрута відсутні будь-які активи та рахуються поточні зобов'язання. Дебіторська заборгованість за ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" на балансі не обліковується (Т. 4, а. с. 61).

До вказаного звіту було додано реєстр вимог кредиторів ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" (Т. 4, а. с. 62), інвентаризаційний опис № 1 від 18.06.2015 товарно-матеріальних цінностей (Т. 4, а. с. 63), а також наступні нові докази: - лист № 02-01/05/299 від 11.09.2015, згідно якого в ході ліквідаційної процедури об'єкти ліквідаційної маси не реалізовувались у зв'язку з їх відсутністю (Т. 4, а. с. 64); - лист № 02-01/05/300 від 11.09.2015, згідно якого в ході ліквідаційної процедури договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна не укладались у зв'язку з його відсутністю (Т. 4, а. с. 65).

Комітетом кредиторів ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" звіт ліквідатора станом на 11.09.2015 схвалено не було.

Проте, судом першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016 встановлено, що матеріали справи містять докази, які свідчать про неодноразові спроби ліквідатора, відповідно до приписів ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство, прозвітувати перед комітетом кредиторів (Т. 4, а. с. 89-98), проте, комітетом кредиторів не надано ліквідатору можливості прозвітувати перед членами комітету кредиторів про проведену ним роботу.

Щодо правомірності порушення провадження у даній справі про банкрутство, господарський суд зазначив, що витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб з даними щодо перебування ДП КП "Миколаївкомунтранс" в стані припинення все ж таки був наданий у справу, хоча і після порушення провадження; - кредитором МОТВ АМК України, доказів повідомлення якого не містилося у матеріалах справи як явного кредитора в порядку досудової ліквідації боржника, було заявлено свої вимоги до боржника в порядку ч. 3 ст. 95 Закону про банкрутство; ці вимоги були розглянуті та визнані судом; - рахунки боржника, відомості про які надані та докази закриття яких не було надано головою ліквідаційної комісії, було виявлено за закрито ліквідатором банкрута під час проведення ліквідаційної процедури в порядку Закону про банкрутство.

Що ж стосується відсутності доказів повідомлення та своєчасного надання органам Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку на виконання ч. 7 ст. 111 ЦК України, суд першої інстанції зазначив, що відсутність проведення перевірок не є перешкодою для звернення до господарського суду в порядку Закону про банкрутство та порушення провадження у справі про банкрутство, а наслідком відсутності проведення перевірок є відмова державного реєстратора у проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи, що ліквідується в досудовому порядку за рішенням власників (засновників).

Щодо доводів кредиторів про неможливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки в матеріалах справи відсутня довідки архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, суд першої інстанції із матеріалів справи встановив, що згідно п. 7 акту приймання-передачі документів (від попереднього ліквідатора банкрута Попова В.І. новопризначеному ліквідатору арбітражному керуючому Бутенко О.О.) б/н від 12.12.2014 бухгалтерська, кадрова та інша документація по підприємству ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний", згідно розпорядження Миколаївського міського голови № 197р від 27.06.2012, знаходиться на архівному зберіганні в КЖЕП Центрального району (вул. Адмірала Макарова, 7).

Відповідно до листа КЖЕП Центрального району за вих. № 184/исх від 18.08.2015 бухгалтерські та кадрові документи, зокрема, ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" прийнято на зберігання в КЖЕП Центрального району згідно розпорядження № 197р від 27.06.2012 "Про внесення доповнень до Розпорядження міського Голови від 13.06.2012 № 177р "Про створення ліквідаційної комісії з ліквідації дочірніх підприємств КП "Миколаївкомунтранс" та передачу документів".

Згідно листа КЖЕП Центрального району № 229/ісх від 26.10.2015 ліквідатору банкрута було надано копії архівних документів банкрута.

З урахуванням того, що архівні документи ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Бутенко О.О. не передавались, відповідно обов'язку забезпечити збереженість архівних документів банкрута і за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або з уповноваженою ним архівною установою визначити місце подальшого їх зберігання (абз. 2 ст. 48 Закону про банкрутство) у нього не виникло.

Повноважень витребування архівних документів від установи, у якої такі документи вже знаходяться на архівному зберіганні, арбітражному керуючому законодавством не надано.

Що ж стосується іншої (не архівної) документації банкрута, яка не підлягає обов'язковому довготривалому або постійному зберіганню, суд першої інстанції зазначив, що враховуючи приписи ч. 1 ст. 48 та ст. 116 Закону про банкрутство, за правилами ведення діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) вона зберігається в архіві арбітражного керуючого.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст. ст. 41-45 Закону про банкрутство, тому звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута підлягають затвердженню, юридична особа ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" ліквідації, а повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Бутенка О.О. припиненню.

Враховуючи затвердження звіту ліквідатора, господарський суд, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, припинив провадження у справі № 5016/2646/2012(18/65).

Не погодившись із висновками суду першої інстанції, Миколаївське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Миколаїв та Комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс", м. Миколаїв звернулись із апеляційними скаргами до Одеського апеляційного господарського суду.

Суд апеляційної інстанції, розглянувши додані до звіту ліквідатора докази, встановив, що у звіті ліквідатора боржника, в порушення вимог ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство, відсутні відомості відносно прийняття архівною установою документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню, а саме бухгалтерської, кадрової та іншої документації.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що згідно з ч. 4 ст. 31 Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи" у разі ліквідації або реорганізації органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, установ та організацій документи, що нагромадилися за час їх діяльності, передаються ліквідаційною комісією (ліквідатором) правонаступникам у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства, із збереженням відповідної форми власності на зазначені документи, а у випадках відсутності правонаступників - відповідним державним архівним установам або іншим місцевим архівним установам.

Виходячи із зазначеного, ліквідатор має передати на зберігання архівної установи архівні матеріали банкрута після його ліквідації господарським судом як юридичної особи.

Колегія суддів апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові встановила, що на підставі розпорядження Миколаївського міського Голови від 27.06.2012 № 197р "Про внесення доповнень до Розпорядження міського Голови від 13.06.2012 № 177р "Про створення ліквідаційної комісії з ліквідації дочірніх підприємств КП "Миколаївкомунтранс" та передачу документів", документи довгострокового зберігання ліквідованих дочірніх підприємств КП "Миколаївкомунтранс" підлягали передачі для архівного зберігання до КЖЕП Центрального району.

З довідки Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Центрального району від 06.05.2016 №68/вих. судом другої інстанції встановлено, що акт приймання-передачі або двосторонній опис бухгалтерської, кадрової та іншої документації, зі строком збереження від 3 до 75 років, банкрута - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний" від Попова В.І. до Бутенка О.О. в КЖЕП Центрального району м. Миколаєва відсутній.

Документи, якими підтверджується виконання ліквідатором Бутенко О.О. обов'язку по переданню до КЖЕП Центрального району м. Миколаєва на архівне збереження за актом приймання-передачі або двостороннім описом: бухгалтерської, кадрової та іншої документації зі строком збереження від З до 75 років банкрута - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний", м. Миколаїв в КЖЕП Центрального району відсутні.

Як встановлено судом другої інстанції, ліквідатор Бутенко О.О. у період з 29.09.2014 по 29.03.2016 не звертався до КЖЕП Центрального району м. Миколаєва з проханням скласти двосторонній опис наявної у приміщенні КЖЕП у бухгалтерської, кадрової та іншої документації зі строком збереження від 3 до 75 років банкрута - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний", м. Миколаїв та наступною передачею за актом приймання-передачі вказаної документації на архівне зберігання до КЖЕП Центрального району м. Миколаєва, чи з проханням видати довідку про прийняття документів, які підлягають довгостроковому зберіганню.

Описи наявних документів ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС" "Корабельний", м. Миколаїв в приміщенні КЖЕП Центрального району в період з 29.09.2014 по 29.03.2016 між ліквідатором Бутенко О.О. та директором КЖЕП Центрального району м. Миколаєва за підписами останніх не складалися.

Виходячи із вимог ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів та відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов в оскаржуваній постанові від 11.05.2016 правомірного висновку, що поданий ліквідатором на затвердження до місцевого господарського суду звіт не відповідає вимогами ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і, що суд першої інстанції при затвердженні звіту ліквідатора банкрута припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про можливість затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу і припинення юридичної особи.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що в даному випадку правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції від 11.05.2016 в частині скасування ухвали суду першої інстанції від 29.03.2016 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута - відсутні, з огляду на наступне.

Враховуючи вимоги ст.ст. 41, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу.

Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з'ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд касаційної інстанції вважає, що звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом також за відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, за відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості.

В процедурах банкрутства відповідальність арбітражного керуючого, в даному випадку - ліквідатора, носить індивідуальний характер, виходячи із вимог ст.ст. 1, 41, 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор є особою, яка отримує винагороду за здійснення ліквідаційної процедури і з дня свого призначення, в силу Закону, повинен особисто вжити всіх заходів для проведення ефективної процедури банкрутства, зокрема вжити заходів щодо виявлення та повернення до ліквідаційної маси дебіторської заборгованості.

В даному випадку, суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові від 11.05.2016 правомірно встановив, що висновки господарського суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута є безпідставними , оскільки, судом першої інстанцій, окрім порушень встановлених судом другої інстанції, в порушення вимог ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутства та ст. 43 ГПК України, в тексті ухвали про затвердження ліквідаційного балансу не встановлено на підставі належних та допустимих доказів загальний розмір дебіторської заборгованості підприємства банкрута, не надано належної правової оцінки розміру та підставам виникнення всієї дебіторської заборгованості боржника, які підтверджуються належними письмовими доказами, не вказана сума дебіторської заборгованості, яка існувала на момент подачі ліквідатором до господарського суду звіту та ліквідаційного балансу боржника, та заходам ліквідатора Бутенка О.О. щодо повернення дебіторської заборгованості у повному обсязі.

Крім того, господарський суд, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, встановив, що рішенням комітету кредиторів від 17.06.2015 усі види дебіторської заборгованості банкрута у повному обсязі прощено (списано) у зв'язку із визнанням дебіторської заборгованості безнадійною на підставі абз. а пп. 14.1.11. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, як заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.

Згідно ч. 8 ст. 26 вказаного Закону, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у випадках, передбачених цим Законом; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); підготовку та укладення мирової угоди; схвалення плану санації боржника, змін та доповнень до нього у випадках, передбачених цим Законом; визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі санації боржника або ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Законом.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачено прощення (списання) дебіторської заборгованості банкрута за рішенням комітету кредиторів у справах про банкрутство.

Суд першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута на вищезазначені обставини уваги не звернув.

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Суд першої інстанції в ухвалі від 29.03.2016 встановив, що комітетом кредиторів ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" звіт ліквідатора станом на 11.09.2015 схвалено не було, проте, в порушення вимог ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство та ст. 43 ГПК України, господарський суд не з'ясував в тексті ухвали , з яких саме підстав комітет кредиторів не схвалив звіт ліквідатора станом на 11.09.2015.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про скасування ухвали суду першої інстанції від 29.03.2016 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та вважає, що затвердження господарським судом звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута відбулось безпідставно, оскільки, поданий ліквідатором звіт та ліквідаційний баланс фактично не відповідають обставинам справи про банкрутство.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Бутенка О.О. задоволенню не підлягає, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 у справі № 5016/2646/2012(18/65), в частині скасування ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.03.2016 в частині затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" та припинення провадження у справі № 5016/2646/2012(18/65) належить залишити без змін.

Відповідно до п. 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 22.12.2011 № 4212-VI, який набрав чинності з 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності, господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Враховуючи те, що постанова про визнання боржника - ДП КП "Миколаївкомунтранс" "АС "Корабельний" - банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора була прийнята судом 29.01.2013, після набрання чинності нової редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з 19.01.2013, то ліквідаційна процедура по даній справі здійснюється відповідно до вимог даного Закону в редакції, чинній з 19.01.2013.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у редакції Закону від 22.12.2011 № 4212-VI, визначають спеціальний порядок оскарження судових рішень місцевого господарського суду у справі про банкрутство в апеляційному та в касаційному порядку.

Частиною другою статті 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що в апеляційному порядку можуть бути оскаржені постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, усі ухвали місцевого господарського суду, прийняті у справі про банкрутство, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України та цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 8 вказаного Закону, якою врегульовано питання щодо касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство, у касаційному порядку можуть бути оскаржені постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду таких судових рішень: ухвали про порушення справи про банкрутство, ухвали про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про звільнення (усунення, припинення повноважень) арбітражного керуючого, ухвали про перехід до наступної судової процедури, ухвали про затвердження плану санації, ухвали про припинення провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Аналогічна правова позиція щодо порядку застосування положень ч. 3 ст. 8 Закону про банкрутство викладена у постановах Верховного Суду України 04.11.2015 у справі № 916/2019/13, від 18.11.2015 у справі № 910/15007/14, від 27.01.2016 у справі № Б11/009-12 та відповідно до ст. 11128 ГПК України повинна враховуватись всіма судами України.

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 11.05.2016, прийнята за наслідками перегляду ухвали суду першої інстанції від 29.03.2016 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута та про стягнення на користь Бутенка О.О. грошової винагороди з кредиторів пропорційно розміру їх вимог, можливість оскарження якої в частині стягнення господарським судом на користь Бутенка О.О. грошової винагороди з кредиторів пропорційно розміру їх вимог не передбачена ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".