open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 461/5420/14-ц
Моніторити
Постанова /16.05.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /12.04.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /07.08.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /27.04.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /21.03.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /10.02.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /13.01.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Рішення /15.08.2016/ Галицький районний суд м.Львова Рішення /15.08.2016/ Галицький районний суд м.Львова Ухвала суду /11.01.2016/ Галицький районний суд м.Львова Ухвала суду /26.08.2014/ Галицький районний суд м.Львова Ухвала суду /22.05.2014/ Галицький районний суд м.Львова
emblem
Справа № 461/5420/14-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /16.05.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /12.04.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /07.08.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /27.04.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /21.03.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /10.02.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ухвала суду /13.01.2017/ Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ Рішення /15.08.2016/ Галицький районний суд м.Львова Рішення /15.08.2016/ Галицький районний суд м.Львова Ухвала суду /11.01.2016/ Галицький районний суд м.Львова Ухвала суду /26.08.2014/ Галицький районний суд м.Львова Ухвала суду /22.05.2014/ Галицький районний суд м.Львова
Справа №461/5420/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2016 рокуГалицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого-судді - Городецької Л.М.,

при секретарях - Скочиляс І.М., Думич Р.В., Турчин З.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1

представників

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, Державного підприємства «Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької», за участю третьої особи: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про захист права власності, визнання частково незаконними ухвали Львівської міської ради №585 від 27.04.2000 року, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.02.2008 року, свідоцтва про право власності, та зустрічним позовом Державного підприємства «Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької» до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Львівського міського голови, Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання незаконним розпорядження Львівського міського голови №601 від 22.09.1997 р. та його скасування, недійсним свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 22.09.1997 р. та скасування реєстрації права власності,

в с т а н о в и в :

ОСОБА _11 звернулася до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнила та остаточно просила: захистити їх право власності та визнати частково незаконними ухвалу 585 від 27.04.2000 р. 9-ої сесії 3-го скликання Львівської міської Ради, рішення Виконавчого комітету Львівської міської Ради 131 від 29.02.2008 р. «Про оформлення права державної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_7», Свідоцтво на право власності НОМЕР_2 від 29.02.2008 р. в частині передачі та приватизації їхнього приватизованого підвалу площею 20,1 кв.м ДП «НАДТ ім. М. Заньковецької» по АДРЕСА_8; стягнути з відповідачів Львівської міської Ради, Виконкому Львівської міської Ради, ДП «НАДТ ім. М. Заньковецької» солідарно на їх користь 229,40 грн. судового збору та 3600 грн. за надання правової допомоги.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013 року було частково задоволено її касаційну скаргу; скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 22.04.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_12 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, виконавчий комітет Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, Національний академічний драматичний театр ім. Марії Заньковецької, Львівське комунальне підприємство «Айсберг», Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання розпорядження незаконним і його скасування задоволено; розпорядження №1190 від 13.11.2002 року Галицької районної адміністрації Львівської міської ради «Про впорядкування нумерації будинків» визнано нечинним. Зазначеним розпорядженням ліквідовувалися будинкові номери АДРЕСА_9 і їм присвоювався будинковий номер АДРЕСА_9, таким чином, мешканців, котрі проживали у своїх квартирах від народження, намагалися позбавити житла. Будинки АДРЕСА_9 не являються історичною пам'яткою, що підтверджується листами Управління охорони історичного середовища ЛМР, Держбуду України, Міністерства культури України. При цьому, згідно постанови Ради Міністрів УРСР 442 від 06.07.1979 р. історичною та архітектурною цінністю являється лише будівля театру по АДРЕСА_7 під охоронним номером 1286. Зазначає, що поступово театр приєднував до себе нежитлові приміщення, що знаходяться по АДРЕСА_10. Ухвалою 585 від 27.04.2000 р. 9-ої сесії 3-го скликання Львівської міської Ради в п. 1 відмічено передачу у спільну власність територіальних громад Львівської області приміщення комунальної власності м. Львова, загальною площею 961,0 кв.м, в т.ч. нежитлові приміщення площею 455,0 кв.м у будинку АДРЕСА_11 для службових потреб театру. При цьому, у 455 кв.м входить і її приватизований підвал загальною площею 20,1 кв.м, що підтверджується технічним паспортом на АДРЕСА_12 Про вказану ухвалу дізналася близько 2004 р., коли адміністративна справа перебувала у провадженні Галицького районного суду м. Львова. У березні 2013 р. отримала копію рішення Виконавчого комітету Львівської міської Ради 131 від 29.02.2008 р., у якому п. 1 відмічено оформити право державної власності державному підприємству «Національний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької» з правом повного господарського відання на нежитлові приміщення на АДРЕСА_7 загальною площею 10230,9 кв.м згідно з технічним паспортом від 19.06.2007 р., на підставі чого і видано Свідоцтво на право власності НОМЕР_2 від 29.02.2008 р., зареєстроване в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно. Таким чином, ЛНАДТ ім. М. Заньковецької також являється власником її приватизованого підвалу. Неодноразово зверталася до органів самоврядування та театру вирішити питання її підвалу, вилучити із технічного паспорта театру її підвал та внести зміни до рішення 131 від 29.02.2008 р., проте не отримала жодної позитивної відповіді. При цьому, юридичне управління міської ради повідомило, що ухвала 585 є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування одноразового застосування, що вичерпав свою дію фактом виконання, тому не може бути скасована чи змінена органом місцевого самоврядування після її виконання, тому міська рада не може розглянути та вирішити питання щодо повернення підвалу, та рекомендувало звернутися за захистом своїх прав у судовому порядку. Із зазначених підстав, наведених у фабулі позову, просить такий задоволити повністю.

Представником відповідача за первісним позовом Державного підприємства «Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької» в судовому засіданні пред'явлено зустрічний позов до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Львівського міського голови, Львівської міської ради, Виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання незаконним розпорядження Львівського міського голови №601 від 22.09.1997 р. та його скасування, визнання недійсним свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 22.09.1997 р. та скасування реєстрації права власності, в якому відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним просить: визнати незаконним Розпорядження Львівського міського голови від 22.09.1997 р. №601 «Про затвердження розпорядження Галицької районної адміністрації Виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів від 22.09.1997 р. №1135 «Про передачу квартир у власність громадян» та скасувати його; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1 видане Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів 22.09.1997 р. згідно з розпорядженням Львівського міського голови від 22.09.1997 р. №601; скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_12 за ОСОБА_13, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що була проведена на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 виданого Виконавчим комітетом Львівської міської Ради народних депутатів 22.09.1997 р. згідно з розпорядженням Львівського міського голови від 22.09.1997 р. №601; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що оскаржуваним Розпорядженням Галицької районної адміністрації Виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів від 22.09.1997 р. №1135 було вирішено передати у власність ОСОБА_1., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у спільну сумісну власність чотирьохкімнатну квартиру АДРЕСА_12 загальною площею 89,5 кв.м. та коморою у підвалі площею 20,1 кв.м. Квартира та нежитлові приміщення у підвалі знаходиться в межах єдиного театрального комплексу «Театру графа Скарбка» 1842 р. (охоронний номер 1286, постанова Ради Міністрів УРСР №442 від 06.09.1979 р.). Розпорядженням Львівського міського голови від 22.09.1997 р. №601 було затверджено зазначене розпорядження Галицької районної адміністрації від 22.09.1997 р. №1135. Зазначене рішення стало підставою для оформлення права приватної власності на квартиру за вказаними особами, що посвідчується Свідоцтвом про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.1997 р. На думку позивача за зустрічним позовом, зазначені рішення та видані на його підставі правовстановлюючі документи є незаконними та не можуть використовуватися для визнання права власності. При цьому, покликаючись на норми ч. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р., тлумачення Конституційним Судом України вказаної норми Закону, наведені у п. 1.1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_14 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 р. №4-рп/2004, Рішення Конституціного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_15 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 09.11.2011 р. №14-рп/2011, - відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним зазначає, що в результаті приватизації квартири відповідачкою, комора у підвалі площею 20.1 кв.м. була приватизована ОСОБА_1. та членами її сім'ї окремо від власників інших приватизованих та неприватизованих помешкань у будівлі. Разом із тим, покликаючись на надані у ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ч. 3 ст. 4 ЖК України визначення поняття «нежилі приміщення», зазначає про те, що оскільки підвальне приміщення, претензії на яке заявляє ОСОБА_1. знаходяться у іншій частині будівлі, в якій розміщено Театр, аніж її квартира, у ньому відсутнє технічне обладнання будинку (інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно- гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир тощо), без доступу до нього експлуатація житлового будинку не є неможливою, воно не використовується для обслуговування будинку, квартири чи їх частини, згідно із законодавством України, відсутні підстави вважати його допоміжним та поширювати на нього норми Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р., що взагалі виключає можливість визнавати його навіть об'єктом права спільної власності мешканців приватизованих та неприватизованих квартир, які знаходяться у будівлі; тим більше, не відповідає законодавству України набуття права власності на приміщення із вказаним правовим режимом шляхом їх приватизації ОСОБА_1. та співвласниками належної їй квартири. Зважаючи на вказане, на думку позивача за зустрічним позовом, рішення про проведення приватизації квартири АДРЕСА_1, якими було вирішено передати у власність ОСОБА_1. та членами її сім'ї чотирьохкімнатну квартиру у складі якої вказано окремі нежитлові приміщення - комора у підвалі площею 20,1 кв.м. - є незаконними, а вказані приміщення належать ДП «НАУД театру ім. М. Заньковецької». При цьому, скасування оскаржуваних актів суб'єкта владних повноважень веде до недійсності Свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 та необхідності скасування запису про реєстрацію права, у зв'язку із відсутністю нормативних підстав виникнення права, яке ними підтверджується. Із наведених підстав просить у задоволенні первісного позову відмовити та задоволити зустрічний позов повністю.

Позивач та представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним у судовому засіданні вимоги первісного позову підтримав із мотивів, викладених у фабулі позову. Просив такий задовольнити. Проти зустрічного позову заперечив та просив у задоволенні такого відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю зустрічних позовних вимог.

Представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним в судовому засіданні проти первісного позову заперечив. Просив у задоволенні такого відмовити. Вимоги зустрічного позову підтримав та просив такий задовольнити.

Представник відповідачів Львівської міської ради та виконавчого комітету Львівської міської ради позовних вимог первісного та зустрічного позовів не визнав. Зазначив, що оскаржуваною ухвалою Львівської міської ради №585 від 27.04.2000 р. «Про передачу частини приміщень театру ім. М. Заньковецької, що перебувають у міській комунальній власності, у спільну власність територіальних громад Львівської області» передано у спільну власність територіальних громад Львівської області приміщення комунальної власності м. Львова, а не приватної власності, загальною площею 964,1 кв.м, в тому числі: 1-ий поверх 248,2 кв.м; ІІ-ий поверх 260,9 кв.м та підвал 455,0 кв.м у будинку АДРЕСА_12 для службових потреб театру. Вказана ухвала міської ради №585 є ненормативним правовим актом органу місцевого самоврядування. При цьому, як про те зазначено у абзацах 5, 6 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. №7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Враховуючи наведене, Львівська міська рада не може розглянути та вирішити питання щодо повернення підвалу. Разом із тим, відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними лише в судовому порядку. Нормою ст. 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явилися без поважних причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, тому, згідно ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що первісний позов ОСОБА_1. до Львівської міської ради, виконавчого комітету ЛМР, ДП «НАУДТ ім. М. Заньковецької», за участю третьої особи: ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», про захист права власності, визнання частково незаконними ухвали Львівської міської ради, рішення виконавчого комітету ЛМР, свідоцтва про право власності, - слід задоволити частково, натомість, у задоволенні зустрічного позову ДП «НАУДТ ім. М. Заньковецької» до ОСОБА_1., ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Львівського міського голови, Львівської міської ради, виконавчого комітету ЛМР, за участю третьої особи: ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», про визнання незаконним розпорядження Львівського міського голови та його скасування, недійсним свідоцтва про право власності та скасування реєстрації права власності, - слід повністю відмовити із наступних підстав.

Судом установлено, що приміщення театру розташовано на АДРЕСА_12, у якій проживає позивачка за первісним позовом, знаходиться в будинку АДРЕСА_12 прилеглому до театру. Із матеріалів технічної інвентаризації (інвентаризаційної справи) будинку АДРЕСА_12 слідує, що на підставі Рішення №222 від 14.04.1987 року Ленінського райвиконкому АДРЕСА_13 та будинок АДРЕСА_12 були зареєстровані на праві комунальної власності за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради (аркуш 281 інвентаризаційної справи). Наявність поряд із театральною житлової частини будівлі підтверджується матеріалами технічної інвентаризації, проведеної бюро технічної інвентаризації. Зокрема, в описі для переоцінки і визначення зносу будівлі станом на 1 січня 1960 року (розпочато 12.ІІ.1960, закінчено 15.ІІ.1960) у графі «види будівель (виробничі, житлові, культурно-побутові, торгові та інші) і їх місцезнаходження» зазначено: «АДРЕСА_14. будинок житловий. підвал». Наявність будівель театру з підвалом та житлового будинку з підвалом по АДРЕСА_12 підтверджується також послідуючими матеріалами інвентаризаційної справи.

Судом установлено, що розпорядженням Галицької районної адміністрації Виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів від 22.09.1997 р. №1135 «Про передачу квартир у власність громадян» було вирішено передати у власність громадян квартири згідно з додатком /п. 1/; відділу житлового господарства зняти з балансу місцевих рад квартири, котрі передаються у власність громадян згідно з додатком /п. 2/ (т. 1, а.с. 238). Згідно із п. 49 цього додатку, ОСОБА_16 (уповноваженому власнику) та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у спільну сумісну власність передавалася чотирьохкімнатна квартира по АДРЕСА_12, загальною площею 89,50 кв.м. із коморою у підвалі площею 20,1 кв.м. (т. 1, а.с. 239). Серед підставових документів до прийнятого розпорядження - експлікація внутрішніх площ до плану житлового будинку по АДРЕСА_12 у якій поряд із загальною площею квартири 89,5 кв.м зазначено «у підвалі комора 20,1 м2», та оформлена комунальним підприємством «Айсберг» довідка про склад сім'ї наймача ізольованої квартири та займані ними приміщення за НОМЕР_3, згідно з якою за наймачем квартири закріплена комора площею 20,1 кв. м, що розташована у підвалі (т. 1, а.с. 240-241).

Розпорядженням міського голови м. Львова від 22.09.1997 р. №601 «Про затвердження розпорядження голови Галицької районної адміністрації від 22.09.97 №1135 "Про передачу квартир у власність громадян», на виконання Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 р., Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду» від 22.02.1994 р., відповідно до рішення виконкому від 14.12.1994 р. №153 «Про внесення змін і доповнень до Положення про районну адміністрацію виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів, затвердженого рішенням виконкому №17 від 16.09.1994 р.», було затверджено розпорядження голови Галицької районної адміністрації від 22.09.1997 №1135 «Про передачу квартир у власність громадян» (т. 1, а.с. 237).

На підставі зазначених актів було видано Свідоцтво про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.1997 р., котрим посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності гр. ОСОБА_16 та членам її сім'ї ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; квартира приватизована згідно з Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду»; Загальна площа квартири становить 89,50 кв.м., Комора в підвалі 20,1 кв.м; квартира зареєстрована ЛМБТІ і записана у реєстрову книгу за №29655 (т. 1, а.с. 6). Характеристика квартири та її обладнання наведені у технічному паспорті, що є складовою частиною зазначеного Свідоцтва. Відповідно до вказаного технічного паспорта на приватизовану квартиру АДРЕСА_4, складеному бюро технічної інвентаризації 20.08.1997 р., до плану квартири М 1:100 (200) накреслено план приміщення підвалу під індексом ІІІ площею 20,1 кв.м. та розмірами 3,35 м. х 6,00 м. (т. 1, а.с. 7).

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до виключної компетенції рад відноситься прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Національним стандартом №2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1442, передбачено, що приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Вказаним Національним стандартом приміщення класифіковано на: вбудовані приміщення - приміщення, що є частиною внутрішнього об'єму будівлі; прибудовані приміщення - приміщення, що прибудовані до основної будівлі та мають з нею хоча б одну спільну стіну; вбудовано-прибудовані приміщення - приміщення, частина внутрішнього об'єму яких є частиною внутрішнього об'єму основної будівлі, а інша частина - прибудованою.

У Додатку Б до Державних будівельних нормах України. Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005, затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18.05.2005 року №80 проведено розмежування понять допоміжні/підсобні приміщення квартири та допоміжні/підсобні приміщення багатоквартирної жилої будівлі. Зокрема, згідно із Додатком Б до ДБН В.2.2-15-2005, квартира - комплекс взаємопов'язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім'ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу; допоміжні/підсобні приміщення квартири - приміщення, призначені для гігієнічних або господарсько-побутових потреб мешканців (ванна, вбиральня, душова, приміщення для прання, кухня, комора), а також передпокій, внутрішньоквартирний хол, коридор тощо.

Будівельними нормами і правилами БНіП 2.08.01-89 «Житлові будівлі», затвердженими постановою Державного будівельного комітету СРСР від 16.05.1989 р. №78, котрі зберігали чинність до введення в дію ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», у розділі «господарські будівлі й приміщення» п. 2.17 було зазначено про те, що у містах і селищах у житлових будинках будь-якої поверховості в першому, цокольному або підвальному поверхах слід передбачати комору для зберігання інвентарю для прибирання, обладнану раковиною.

Згідно ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 №417-VIII, «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, Додатку Б (обов'язкового) ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення, затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року №80 та котрим надано чинності наказом Держбуду України від 28.09.2005 року №175, допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Відповідно до п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №14-рп/2011 від 09.11.2011 року у справі №1-22/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_15 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об'єктом нерухомого майна.

Із листа Львівського міського комунального підприємства з обслуговування та ремонту житла «Айсберг» Галицької районної адміністрації Львівської міської ради за №1645-01 від 12.12.2003 р. слідує, що у площі забудови комплексу будинків АДРЕСА_15 та АДРЕСА_12 підвальні приміщення на АДРЕСА_16 зі сторони АДРЕСА_17 використовують мешканці будинку під господарські комірки. Згідно листа ЛМКП «Айсберг» за №183-01 від 16.02.2004 р., комунальне підприємство повідомляло, що в будинку АДРЕСА_12 загальна площа підвалів - 1921,8 м2, власниками квартир приватизовано дві підвальні комірки, в тому числі НОМЕР_4 - ОСОБА_1 - підвал пл. - 20,1 м2.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що приміщення комори у підвальному поверсі (в ярусі підвалу), позначене в матеріалах технічної інвентаризації під індексом ІІІ, площею 20,1 кв.м. та розмірами 3,35 м. х 6,00 м., перебувало в користуванні та було призначене для забезпечення господарсько-побутових потреб мешканців квартири АДРЕСА_5, відтак, належало до допоміжних приміщень вказаної квартири та було приватизоване її наймачами саме у відповідності до зазначеного правового статусу/режиму. Зазначене приміщення закріпленої за квартирою комори не належало до допоміжних/підсобних приміщень багатоквартирного житлового будинку чи нежитлових приміщень, тому наведені у фабулі зустрічного позову твердження та доводи видаються взаємно суперечливими, необґрунтованими й безпідставними. Відтак, на переконання суду, у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Із довідки до проекту рішення виконавчого комітету «Про оформлення права державної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_7» вбачається, що згідно архівного витягу з додатку №2 до Ухвали ХІІ сесії Львівської обласної ради народних депутатів І демократичного скликання №288 від 12.05.1993 року затверджено перелік майнових комплексів підприємств, установ, організацій, що віднесені до комунальної власності Львівської обласної Ради народних депутатів; серед даного переліку є Державний академічний український драматичний театр імені М. Заньковецької що знаходиться на АДРЕСА_7. Рішенням обласної ради XIII сесії ІІ-го демократичного скликання від 14.03.2000 року №280 Львівський державний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької передано у державну власність в підпорядкування Міністерства культури і мистецтв України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.10.2000 року №415-р прийнято пропозицію Львівської облдержадміністрації про передачу Львівського державного академічного українського драматичного театру імені М. Заньковецької зі спільної власності територіальних громад. Львівської області у державну, власність (т. 1, а.с. 40).

Оскаржуваною ухвалою 9-тої сесія 3-го скликання Львівської міської ради №585 від 27.04.2000 року «Про передачу частини приміщень театру ім. М. Заньковецької, що перебувають у міській комунальній власності, у спільну власність територіальних громад Львівської області» передано у спільну власність територіальних громад Львівської області приміщення комунальної власності м. Львова загальною площею 964,1 кв.м, в тому числі: 1-ий поверх 248,2 кв.м; ІІ-ий поверх 260,9 кв.м та підвал 455,0 кв.м у будинку АДРЕСА_12 для службових потреб театру. У випадку приватизації підвальних приміщень кошти від продажу повинні надходити до міського бюджету. /п. 1/ (т. 1, а.с. 47).

Згідно з актом приймання-передачі від 19.09.2000 року, затвердженого управлінням ресурсів департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради та управлінням з питань майна комунальної власності Львівської облдержадміністрації, МДКП «Айсберг» передало, а ДКП Театр ім. М. Заньковецької прийняв нежитлові приміщення загальною площею 964,1 кв.м., у т.ч. на 1-му поверсі - 248,2 кв.м., на 2-му поверсі - 260,9 кв.м., підвал - 455,0 кв.м. за адресою: м. Львів, АДРЕСА_12 (т. 1, а.с. 48).

Згідно з актом приймання-передачі нежитлових приміщень частини будівлі Національного академічного драматичного театру ім. М. Заньковецької за адресою: м. Львів, АДРЕСА_7 на баланс театру від 12.04.2002 р., затвердженого начальником управління ресурсів Львівської міської ради та заступником державного секретаря Міністерства культури і мистецтв України 18.04.2002 р., ЛМКП «Айсберг» передав, а Національний академічний драматичний театр ім. М. Заньковецької прийняв нежитлові приміщення частини будівлі театру за адресою: м. Львів, АДРЕСА_7 площею 10493,4м2 (т. 1, а.с. 49).

Із листа Міністерства культури і туризму України генеральному директору Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької та ЛОКП «БТІ та ЕО» від 06.03.2006 №18-1321/18 слідує, що за театром на праві повного господарського відання як нерухоме майно закріплене приміщення театру за адресою: м. Львів, АДРЕСА_7, площа забудови - 6719,0 кв.м. (т. 1, а.с. 51).

Разом із тим, із підставових документів до прийняття міською радою ухвали №585 від 27.04.2000 р., наданих архівним відділом Львівської міської ради на адвокатський запит представника позивача за первісним позовом та долучених до матеріалів справи, вбачається, що постійними комісіями муніципального майна та культури, молоді і дозвілля погоджувалася передача для службових потреб театру приміщень по АДРЕСА_12 загальною площею 643,1 кв.м в т.ч. І поверх - 248,2 кв.м.; ІІ поверх - 260,9 кв.м.; підвал - 134,0 кв.м. (т. 1, а.с. 166-167).

Згідно довідки №Ю/5467 від 07.12.2007 р., складеної ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», приміщення загальною [площею] 7934,8 кв.м по АДРЕСА_18 зареєстровані за Комітетом по управлінню комунальним майном Львівської області Ради народних депутатів на підставі Ухвали Львівської обласної Ради №288 від 12.05.1993 р. на праві державної власності 12.09.1995 р. Разом із тим, згідно іншої довідки за тим самим номером №Ю/5467 від 07.12.2007 р., складеної ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», виданої у Галицьку районну адміністрацію, станом на 1993 р., площа приміщень театру ім. М. Заньковецької по АДРЕСА_19 становила 7934,8 кв.м без врахування приміщень підвалу та приміщень камерної сцени. Після проведення обстеження приміщень театру вірною вважати площу нежитлових приміщень 10230,8 кв.м згідно технічного паспорту, виготовленого 19.06.2007 р. (т. 1, а.с. 39, 42).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №131 від 29.02.2008 року «Про оформлення права державної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_20», оформлено право державної власності державному підприємству «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з правом повного господарського відання на нежитлові приміщення на АДРЕСА_20 загальною площею 10230,9 кв.м згідно з технічним паспортом /п. 1/. Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району оформити та видати згідно з пунктом 1 свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення /п. 2/. Державному підприємству «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» зареєструвати свідоцтво про право власності в обласному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» /п. 3/ (т. 1, а.с. 38).

На підставі вказаного рішення виконавчого комітету міської ради було видано Свідоцтво про право власності НОМЕР_5 на нежитлові приміщення, котрим посвідчено, що Державному підприємству «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» належать на праві державної власності з правом повного господарського відання нежитлові приміщення за адресою: м. Львів, АДРЕСА_7 загальною площею 10230,9 кв.м.

Разом із тим із матеріалів технічної інвентаризації, зокрема, долученого до акту приймання-передачі від 12.04.2002 р. плану підвалу (т. 1, а.с. 50) та наявних у інвентаризаційній справі будинку планів поверху підвалу вбачається, що до зазначених площ незаконно включено приміщення площею 20,1 кв.м. належного на праві приватної власності позивачці підвалу, себто, поряд із приміщеннями комунальної власності м. Львова Львівською міською радою у спільну власність територіальних громад Львівської області для службових потреб театру було передано нерухоме майно, належне на праві приватної власності позивачці. Відтак, виниклі у відповідача за первісним позовом Державного підприємства «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» права на підставі оскаржуваних ухвали Львівської міської ради №585 від 27.04.2000 року, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №131 від 29.02.2008 року та Свідоцтва про право власності НОМЕР_5 на нежитлові приміщення, - не відповідають і суперечать вимогам законодавства та раніше виниклим у позивачки за первісним позовом ОСОБА_1. правам на нерухоме майно на підставі розпорядженням Галицької районної адміністрації Виконавчого комітету Львівської міської Ради народних депутатів від 22.09.1997 р. №1135, розпорядженням міського голови м. Львова від 22.09.1997 р. №601 та Свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.1997 р.

Суд приймає до уваги, що із аналогічних підстав Львівський державний академічний український драматичний театр ім. М. Заньковецької звертався до Львівського обласного бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки (наявний у матеріалах інвентаризаційної справи будинку лист від 16.10.2001 р. за №430) щодо виготовлення нового технічного паспорта на приміщення театру, так як площі з вини БТІ включено одночасно двом власникам.

Також суд приймає до уваги постанову Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2013 року провадження №К/9991/21641/11, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Галицького районного суду м. Львова від 22.04.2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.02.2011 року. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_12 до Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Львівська міська рада, виконавчий комітет Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, Управління охорони культурної спадщини Львівської обласної державної адміністрації, Національний академічний драматичний театр ім. Марії Заньковецької, Львівське комунальне підприємство «Айсберг», Обласне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» про визнання розпорядження незаконним і його скасування задоволено. Розпорядження №1190 від 13.11.2002 року Галицької районної адміністрації Львівської міської ради «Про впорядкування нумерації будинків» визнано нечинним. Із мотивувальної частини зазначеного судового рішення суду касаційної інстанції вбачається, що серед мотивів скасування оскаржуваного розпорядження, котрим ліквідовувалися будинкові номери по АДРЕСА_12 і по АДРЕСА_16 у м. Львові та будівлі в межах АДРЕСА_12, - зазначено про те, що у будинках АДРЕСА_12 та АДРЕСА_16 у м. Львові знаходяться також квартири (приміщення), які перебувають у приватній власності (користуванні) і не можуть бути передані іншим особам без згоди на це їх власників або у інший спосіб, передбачений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувані позивачем за первісним позовом ухвала Львівської міської ради №585 від 27.04.2000 року, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №131 від 29.02.2008 року та Свідоцтво про право власності НОМЕР_5 на нежитлові приміщення порушують охоронювані законом права й інтереси позивача, відтак, позовні вимоги в частині визнання їх частково незаконними підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А відтак, з відповідачів за первісним позовом слід стягнути солідарно в користь позивача 229,40 грн. судового збору та 4300 грн. витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 16, 57-61, 169, 208, 209-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати незаконною ухвалу 9-тої сесії 3-го скликання Львівської міської ради №585 від 27.04.2000 року «Про передачу частини приміщень театру ім. М. Заньковецької, що перебувають у міській комунальній власності, у спільну власність територіальних громад Львівської області» в частині передачі у спільну власність територіальних громад Львівської області приміщення підвалу площею 20,1 кв.м, позначеного під індексом ІІІ у технічному паспорті на приватизовану квартиру АДРЕСА_6, складеному бюро технічної інвентаризації 20.08.1997 р., та належного на праві спільної сумісної власності ОСОБА_16 та членам її сім'ї на підставі свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.1997 р.

Визнати незаконним рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.02.2008 року №131 «Про оформлення права державної власності на нежитлові приміщення на АДРЕСА_20» в частині оформлення права державної власності державному підприємству «Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької» з правом повного господарського відання на приміщення підвалу площею 20,1 кв.м, позначеного під індексом ІІІ у технічному паспорті на приватизовану квартиру АДРЕСА_6, складеному бюро технічної інвентаризації 20.08.1997 р., та належного на праві спільної сумісної власності ОСОБА_16 та членам її сім'ї на підставі свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.1997 р.

Визнати недійсним свідоцтво на право власності на нежитлові приміщення НОМЕР_5 від 29.02.2008 року в частині приватизації приміщення підвалу площею 20,1 кв.м, позначеного під індексом ІІІ у технічному паспорті на приватизовану квартиру АДРЕСА_6, складеному бюро технічної інвентаризації 20.08.1997 р., та належного на праві спільної сумісної власності ОСОБА_16 та членам її сім'ї на підставі свідоцтва про право власності на квартиру НОМЕР_1 від 22.09.1997 р.

Стягнути солідарно із відповідачів Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, Державного підприємства «Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької»на користь ОСОБА_1 229,40 гривень сплаченого судового збору та 4 300,00 гривень витрат на надання правової допомоги.

У зустрічному позові Державного підприємства «Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької» до ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, Львівського міського голови, Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради, за участю третьої особи: Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання незаконним розпорядження Львівського міського голови №601 від 22.09.1997 р. та його скасування, недійсним свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 22.09.1997 р. та скасування реєстрації права власності - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.М.Городецька

Джерело: ЄДРСР 59805661
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку