АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/421/15 Головуючий у першій інстанції: Савранський Т.А.

Категорія: ст.172-7КУпАП Головуючий у другій інстанції: Піскун О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2016 року Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, за участю прокурора Лєбєдєва В.Г.; Скринніка М.В., апеляційну скаргу В.о. керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Катеби О.А. на постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 червня 2016 року, в справі про адміністративне корупційне правопорушення, якою відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює заступником директора ТОВ «Ліга-ЄС», проживає за адресою: АДРЕСА_1,-

провадження зач.1 ст. 172-7 КУпАП, закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Відповідно до протоколу №1 про адміністративне корупційне правопорушення від 23 березня 2016 року, у період часу з січня по квітень 2015 року, ОСОБА_4, будучи в.о. директора комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс», тобто посадовою особою юридичної особи публічного права, яка відповідно до пункту п.п. а) п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинною на той час), був суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, достовірно знаючи, що вчиняє дії відносно близької йому особи дружини ОСОБА_5 (наказом від 14.01.2015 № 04-к переводить її на посаду фахівця з калькулювання категорії підприємства в якому він є керівником, та своїм наказом від 22.04.2015 № 37 встановлює їй доплату до посадового окладу) не повідомив у письмовій формі про наявність у нього конфлікту інтересів своє безпосереднє керівництво, тобто навмисно порушив ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинного на час вчинення правопорушення) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172 КУпАІІ (чинного на той час).

Постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 червня 2016 року відносно ОСОБА_4 провадження зач.1 ст. 172-7 КУпАП, закрито через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції прокурор Катеба О.А. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та винести нову постанову, якою ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, яка діяла на час вчинення правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів громадян, що дорівнює 510 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вважає, що постанова суду є незаконною тому, що допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

При цьому прокурор вважає безпідставними доводи суду про те, що у діях ОСОБА_4 відсутня подія правопорушення.

Прокурор звертає увагу, що суддя в оскаржуваній постанові посилається на примітку до діючої на теперішній час ст..172-7 КУпАП щодо реального конфлікту інтересів, однак на час вчинення корупційного правопорушення діяла інша редакція вказаної статті КУпАП, в якій не фігурувало поняття «реального конфлікту інтересів».

Крім того прокурор вважає, що поданий лист від 03.11.2014 року на адресу свого безпосереднього керівника, що на одній із керівних посад КП ДМР «Комсервіс» працює його дружина не є доказом того, що він повідомив про конфлікт інтересів. На думку прокурора ОСОБА_4. повинен кожного разу подавати заяву про конфлікт інтересів на адресу свого безпосереднього начальника при вчинені будь яких дій відносно своїх родичів.

На думку прокурора судовий розгляд справи протоколу проведено однобічно, не було взято до уваги пояснення прокурора.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції прокурор Лєбєдєв В.Г. підтримав подану апеляційну скаргу, підтвердив викладенні в ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити в повному обсязі. При цьому прокурор просив врахувати, що ОСОБА_4 повинен був кожного разу повідомляти про конфлікт інтересів перед прийняттям рішень відносно в даному випадку своєї жінки..

В свою чергу ОСОБА_4 вважав, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою в зв'язку з чим просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що поданим листом 03.11.2014 року він повідомив своє керівництво про наявність у нього конфлікту інтересу, вказавши, про те, що працює його дружина вКП ДМР «Комсервіс», але відповіді від керівництва так і не дочекався.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Доводи прокурора пре те, що суд безпідставно послався на ч.1 ст. 172-7 КУпАП діючу на теперішній час щодо реального конфлікту інтересів є такими, що заслуговують на увагу.

Так як вбачається з постанови суду першої інстанції суд послався на примітку ст. 172-7 КУпАП де зазначив, що під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

У відповідності до ст. 8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

За таких обставин в зв'язку з тим, що судом було порушено норми матеріального права постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП, яке йому інкримінується протоколом, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до протоколу про адміністративне корупційне правопорушення ОСОБА_4 інкримінується те, що він у період часу з січня по квітень 2015 року,будучи в.о. директора комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс», тобто посадовою особо о юридичної особи публічного права, яка відповідно до пункту п.п. а) п.2 ч.1 ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинною на той час), був суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, достовірно знаючи, що вчиняє дії відносно близької йому особи дружини ОСОБА_5 (наказом від 14.01.2015 № 04-к переводить її на посаду фахівця з калькулювання категорії підприємства в якому він є керівником, та своїм наказом від 22.04.2015 № 37 встановлює їй доплату до посадового окладу) не повідомив у письмовій формі про наявність у нього конфлікту інтересів своє безпосереднє керівництво, тобто навмисно порушив ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (чинного на час вчинення правопорушення) та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172 КУпАІІ (чинного на той час).

Так відповідальність за ст. 172-7 КУпАП(чинного на той час) настає у разі неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадах, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів.

У другій примітці до ст. 172-7 КУпАП міститься поняття конфлікту інтересів, відповідно до якого під конфліктом інтересів у ст. 172-7 КУпАП слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Статтею 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачені дії по урегулюванню конфлікту інтересів, згідно до яких відповідні особи зобов'язані:

1) уживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів;

2) невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Як пояснив ОСОБА_4 у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, що коли його призначили на посаду В.о. директора комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради «Комсервіс» то він 03.11.2014 року повідомив керівництво, а саме свого безпосереднього керівника ОСОБА_6, який є і заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів, і директором департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпродзержинської міської ради (Департамент ЖКГБ), про те, що на одній з керівних посад КП «Комсервіс» працювала його дружина. Вказаний лист було отримано керівником відділу діловодства, кадрової роботи та господарчої діяльності Департаменту ЖКГБ Дніпродзержинської міської ради, та був зареєстрований в електронному вигляді.Крім того пояснив, що вказаний лист було направлено на опрацювання та в подальшому від керівництва ніяких відповідей, щодо вказаного листа не отримував.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 будучи В.о. директора КП ДМР «Комсервіс» 03.11.2014 року подав заяву керівництву про те, що при прийнятті його на вищезазначену посаду на підприємстві працює його дружина ОСОБА_5 вказана заява була отримана ОСОБА_7, яка працювала керівником відділу діловодства, кадрової роботи та господарчої діяльності Департаменту ЖКГБ Дніпродзержинської міської ради(а.с.17)

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції прокурор Лєбєдєв В.Г. вказував, що на його думку вищезазначений лист не є повідомлення про конфлікт інтересів, оскільки він зазначив лише, що на підприємстві працює його дружина, а не про те, що був наявний конфлікт інтересів. Також зазначав, що ОСОБА_4 послався на Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції», який не набрав чинності. На думку прокурора ОСОБА_4. повинен був при вчиненні кожних дій повідомляти про наявність конфлікту інтересів своє безпосереднє керівництво. Прокурор в судовому засіданні не заперечував, що вищезазначена заява від ОСОБА_4 подавалася.

Однак доводи прокурора, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими.

Відповідно до ст.14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07.04.2011 року зазначено, що особи, які є суб'єктами, зобов'язані невідкладно у письмовій формі повідомляти безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.

Тобто з вище вказаного вбачається, що Законом не передбачено в якій саме формі необхідно особі повідомляти про наявність конфлікту інтересів та також не передбачено, що особа повинна кожного разу повідомляти про нього. В зв'язку з чим суд не бере до уваги довідку начальника відділу діловодства, кадрової роботи та господарської діяльності ОСОБА_8 про те, що не було повідомлень про конфлікт інтересів за 2015 рік.(а.с.46)

Помилка ОСОБА_4 при посиланні на номер цього Закону, який не набрав чинності, на думку суду апеляційної інстанції не є суттєвою, при тому, що ніякою мірою не спростовує сам зміст листа.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що корупційне правопорушення -це умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 4 цього Закону, за яке законом установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

В свою чергу, як вбачається з протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП не було зазначено, що ОСОБА_4 діяв умисно. До того ж ОСОБА_4 інкримінують адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП, в свою чергу чине на час ніби то вчинення останнім правопорушення не мало частину, а кваліфікувалось за ст. 172-7 КУпАП.

Отже протокол про адміністративне правопорушення, який є основним доказом вини не відповідав вимогам ст. 256 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з винесенням нової постанови, якою відносно ОСОБА_4 необхідно закрити провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу В.о. керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Катеби О.А- задовольнити частково.

Скасувати постанову Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 01 червня 2016 року відносно ОСОБА_4.

Прийняти нову постанову, якою відносно ОСОБА_4 закрити провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області О.П. Піскун