ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2016 р. м. Київ К/800/28554/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Ємельянової В.І.,

Швеця В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадженн адміністративну справу

за позовом за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС України у м. Києві) до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-будівельний дім "ОЛДІ" (далі - ТОВ "Торгівельно-будівельний дім "ОЛДІ") про вжиття заходів реагування,

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2014 року ГУ ДСНС України у м. Києві звернулось до суду з позовом до ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ», у якому просило: застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» по просп. Перемоги, 49/2 в м. Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері зазначених приміщень; виконання рішення покласти на ГУ ДСНС України у м. Києві.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення роботи ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» по просп. Перемоги, 49/2 в м.Києві, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері зазначених приміщень. Обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покладено на ГУ ДСНС України у м. Києві.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що ГУ ДСНС України у м. Києві проведено планову перевірку ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» за адресою м.Київ, просп. Перемоги, 49/2 та винесено припис на усунення порушень вимог законодавства у сферах пожеженої, техногенної безпеки, цивільного захисту від 20 березня 2014 року.

Наказом Солом'янського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 10 червня 2014 року №128 доручено капітану служби цивільного захисту Харченку В.П., державному інспектору з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки Солом'янського району м. Києва в період з 10 по 19 червня 2014 року провести позапланову перевірку ступеня виконання припису від 22 квітня 2014 року ТОВ «Торгівельно-будівельний дім «ОЛДІ» за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 49/2.

За результатами перевірки складено акт перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб від 18 червня 2014 року №1056, в якому зафіксовано виявлені під час перевірки порушення, а саме: не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки; електричні кабелі прокладені транзитом через складські приміщення; двері на шляхах евакуації не перенавішені з урахуванням їх відчинення по ходу евакуації; металеві сходи антресолі не виконані з межею вогнестійкості R 60; приміщення не обладнані системою оповіщення І типу; евакуаційні виходи не дообладнані пристроями для самозачинення; будівля магазину не поділена на протипожежні відсіки протипожежними стінами 1-го типу; не надана документація щодо обробки та межі вогнестійкості металевих конструкцій будівлі (антресоль); двері, які відокремлюють торговий зал складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними з межею вогнестійкості ЕІ 30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО; в складських (підсобних) приміщеннях магазину не влаштовано систему димовидалення; не надано підтвердження, що будівля та її зовнішні установки захищені від прямих попадань блискавки і вторинних її прояв; конструкції стелажів (у тому числі полиці) висотою більше 3 м не виконані з негорючих матеріалів (не оброблені вогнетривкою сумішшю); відсутня система автоматичного відключення вентиляції в разі спрацювання автоматичної пожежної сигналізації; у місцях перетину повітроводами системи вентиляції протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню; повітроводи вентиляційної системи не виконані з межею вогнетивкості не менше ніж ЕІ 30; не наданий договір на технічне обслуговування системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт; система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться в неробочому стані; не надані підтверджуючі матеріали виводу сигналу від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження; торгівельний зал не обладнано системою пожежної сигналізації з використанням адресних компонентів; складська будівля (ангар) не обладнана системою пожежної сигналізації; приміщення торгового залу, антресольного поверху, складських приміщень не обладнано автоматичною установкою пожежогасіння; для захисту блоку сервера, шаф з електричним та електронним обладнанням тощо, не передбачено використання автономної модульної установки локального пожежогасіння; приміщення магазину не обладнані внутрішнім протипожежним водогоном з розрахунку зрощення кожної точки приміщення не менше ніж двома струменями води; пожежні крани, що розташовані в сходовій клітині не розміщені у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання; пожежні крани не укомплектовані пожежними рукавами однакового з ними діаметра та стволами, а також важелями для полегшення відкривання вентиля; члени добровільної пожежної дружини не застраховані від нещасних випадків у страховій компанії відповідно пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функіонування добровільної пожеженої охорони» від 17 липня 2013 року №564.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що неусунуті відповідачем порушення можуть спричинити настання негативних наслідків та створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які знаходяться у приміщеннях відповідача, та особам, які будуть здійснювати гасіння пожежі, у разі її виникнення. Крім того вказує, що порушення виявлені у сфері техногенної та пожежної безпеки, які зафіксовані в акті перевірки та на усунення яких, позивачем винесено припис відповідачем в повному обсязі не усунуті.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нову постанову про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні підстави для застосування заходів реагування, оскільки акт перевірки, який містить перелік встановлених порушень вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, не містить вимог, оформлених постановою приписом, розпорядженням або іншим розпорядчим документом. Крім того зазначає, що акт перевірки окремо не є розпорядчим документом контролюючого органу щодо усунення порушень вимог законодавства, оскільки не містить вказівок чи обов'язкових до виконання вимог та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного сдочинства України.

Відповідно до частини першої статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки має повноваження на звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зокрема, є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Згідно з частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування.

За приписами частини сьомої статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Таким чином, позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб'єктів господарювання певних заходів реагування.

Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є заходом, обрання якого є доцільним у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем усунено лише 2 із 26 порушень, зазначених у приписі позивача та, що порушення встановлені у акті відповідача створюють загрозу життю та здоров'ю людей та може призвести до тяжких наслідків. При цьому, доказів, які б спростовували факт наявності порушень на момент проведення перевірки не наводить.

Таким чином, сукупність виявлених у ході перевірки та не усунутих порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки на об'єкті, свідчить про наявність підстав для застосування заходів реагування.

З огляду на викладене, правильними є висновки суду першої інстанції про задоволення позову.

Згідно з частиною дванадцятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України підприємство має право подати заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, передбаченої пунктом 5 частини першої цієї статті, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.

За таких обставин судом апеляційної інстанції були неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи, у зв`язку з чим його рішення підлягає скасуванню.

За правилами статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2015 року скасувати, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 березня 2015 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута у порядку і з підстав, передбачених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді В.І. Ємельянова

В.В. Швець