Справа № 712/5985/16-ц

Провадження № 2/712/1562/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого /судді – Романенко В.А.

при секретарі – Таран А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси Черкаської області, управління Держпраці у Черкаській області про зобов’язання роботодавця скасувати висновок та скласти акт про нещасний випадок на виробництві,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до КП «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси Черкаської області, управління Держпраці у Черкаській області про зобов’язання роботодавця скасувати висновок та скласти акт про нещасний випадок на виробництві, посилаючись на те, що вона понад 7 років і 9 місяців працює лікарем-стоматологом-терапевтом у комунальному закладі «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка»

24 березня 2016 року вона перебувала на робочому місці та надавала стоматологічну допомогу пацієнту ОСОБА_2. Після її завершення, під час консультативної поради, медична сестра ОСОБА_3, яка допомогла їй в роботі щодо надання медичної допомоги, обробляла за спиною пацієнта, майже над столиком лікаря інструмент дезінфікуючим розчином і коли ставила його на стіл натиснула кнопку розбризкування і вміст даного дезінфікуючого розчину потрапив їй в ліве око. Після чого позивач негайно промила око проточною водою та звернулась в телефонному режимі до знайомого лікаря – офтальмолога. Але лікування яке ним було порекомендовано не допомагало. Про нещасний випадок на виробництві вона негайно повідомила завідувача віддаленням.

25 березня 2016 року вона вийшла на роботу, але працювати не змогла, так як око боліло та сльозилось. Вона зрозуміла що працювати не зможе, після закінчення робочого дня вона звернулась до чергового лікаря офтальмолога Черкаської обласної лікарні, який надав необхідну медичну допомогу і у консультативному висновку зазначив діагноз як результат огляду: травматична ерозія рогівки ока, та потребує звільнення від роботи тривалістю 5-7 днів.

26 березня 2016 року вона звернулась до чергового лікаря окуліста КНП «Першої Черкаської міської поліклініки», де їй було надана медична допомога, та видано листок непрацездатності. Листок непрацездатності було закрито за її ініціативою у зв’язком з початком щорічної відпустки.

Наказом від 31.03.2016 року було створено комісію для розслідування нещасного випадку, який стався 24 березня 2016 року. Згідно висновку комісії нещасний випадок не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки не були встановлені обставини, передбачені п. 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232.

Як викладено в акті розслідування, на підставі аналізу матеріалів, комісія із розслідування не встановила факт травмування ока на робочому місці при виконанні трудових обов’язків. Комісією не встановлено осіб, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку. На її думку висновки комісії суперечать чинному законодавству.

Просить суд визнати висновок комісії із розслідування нещасного випадку комунального закладу «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» яка не установила факт, що підтверджує травмування її лівого ока антисептиком (дезінфікуючим розчином «Кутасепт») на робочому місці при виконанні трудових обов’язків неправомірним. Зобов’язати відповідача скласти акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за формою Н-1 що стався під час виконання нею трудових обов’язків. Просить суд стягнути з відповідача на її користь вартість ліків у розмірі 791,22 грн., моральної шкоди у розмірі 10000 грн. та витрати на ліки в сумі 1629,50 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав просив суд в позові відмовити, надав суду свої заперечення, які приєднані до матеріалів справи.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси Черкаської області в судове засідання не з’явився, на попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення позовних вимог, скерувавши до суду свої заперечення, які приєднані до матеріалів справи.

Представник Управління Держрпраці у Черкаській області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Заслухавши сторони, допитавши свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено та не оспорюється учасниками процесу, що ОСОБА_1 працює лікарем-стоматологом-терапевтом в Комунальному закладі «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка».

24 березня 2016 року ОСОБА_1 перебувала на робочому місці та надавала стоматологічну допомогу пацієнту ОСОБА_2. Після її завершення, під час консультативної поради, медична сестра ОСОБА_3, яка допомогла їй в роботі щодо надання медичної допомоги, обробляла за спиною пацієнта, майже над столиком лікаря інструмент дезінфікуючим розчином і коли ставила його на стіл натиснула кнопку розбризкування і вміст даного дезінфікуючого розчину потрапив позивачу в ліве око. Після чого ОСОБА_1 негайно промила око проточною водою та звернулась в телефонному режимі до знайомого лікаря – офтальмолога.

Медсестра ОСОБА_3 пішла до аптеки та придбала очні каплі та закапала очі ОСОБА_1

25 березня 2016 року позивач вийшла на роботу, але працювати не змогла, так як око боліло та сльозилось. Вона зрозуміла що працювати не зможе, після закінчення робочого дня вона звернулась до чергового лікаря офтальмолога Черкаської обласної лікарні ОСОБА_10, який надав необхідну медичну допомогу і у консультативному висновку зазначив діагноз як результат огляду: травматична ерозія рогівки ока, та потребує звільнення від роботи тривалістю 5-7 днів.

В судовому засіданні допитаний в якості свідка ОСОБА_10 підтвердив наданий ним консультативний висновок, однак зазначив, що експертизи, яка б підтверджувала, що саме від дезінфікуючого розчину сталася травматична ерозія рогівки ока не проводилося, а в даній галузі він не спеціаліст і від чого сталося дане пошкодження він не знає.

26 березня 2016 року позивач звернулась до чергового лікаря окуліста КНП «Першої Черкаської міської поліклініки», де їй було надана медична допомога, та видано листок непрацездатності.

29 квітня 2016 року був складений акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 24 березня 2016 року о 11 годин 40 хвилин у комунальному закладі «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» Черкаської обласної ради відповідно до висновку якого нещасний випадок з лікарем-стоматологом-терапевтом КЗ «ЧОСП» ЧОР ОСОБА_1 не визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки н були встановлені обставини, які підпадають під дію п. 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1232 (далі Порядок).

На підставі аналізу матеріалів розслідування (протоколу огляду робочого місця, пояснення медичних працівників, які працювали 24.03.2016 року з ОСОБА_1, лікаря-офтальмолога КЗ «Черкаська обласна лікарня» ЧОР ОСОБА_10 та його консультативного висновку, практичним ознайомленням членів комісії як утворюється спрей дезрозчину «Кутасепт», на яку відстань і в якому стані він розпилюється, та іншими документами) комісія з розслідуванн не установила факт, що підтверджує травмування лівого ока під напором антисептика (дезінфікуючого розчину «Кутасепт» ) на робочому місці при виконанні трудових обов’язків за тих обставин, на які посилається ОСОБА_1, а також причини, що могли призвести до травмування лівого ока. Складається акт за формою Н-5 та береться на облік КЗ «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» ЧОР.

Особи, дії або бездіяльність яких призвела до настання нещасного випадку комісією не встановлені…

Вказаний акт затверджений Головним лікарем КЗ «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» Черкаської міської ради ОСОБА_11

Відповідно до ст. 171 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» затверджений Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі-Порядок).

Пунктом 7 зазначеного Порядку визначено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

Відповідно до п. 8 Порядку про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до подання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний: терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу; повідомити про те, що сталося, роботодавця, керівника первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважену найманими працівниками особу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки; зберегти до прибуття комісії з розслідування (комісії із спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування у такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів до недопущення подібних випадків.

Відповідно до п. 10. Порядку роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці; 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

Позивачка в судовому засіданні стверджувала, що вона 24 березня 2016 року в усній формі повідомила про нещасний випадок свого безпосереднього керівника завідуючу відділенням КП «Черкаської обласної стоматологічної поліклініки» ОСОБА_7, однак в день нещасного випадку ніяких дій стосовно розслідування нещасного випадку вчинено не було.

Після звернення 31.03.2016 року ОСОБА_1 з заявою про проведення розслідування нещасного випадку, який стався 24.03.2016 року головний лікар ОСОБА_12 наказом від 31.03.2016 року № 25 створив комісію у складі п’яти осіб, яка 29.04.2016 року склала акт проведення розслідування нещасного випадку.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування (п. 11. Порядку).

Згідно п. 14. Порядку комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення: обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо); визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження.

У випадках, зазначених у пункті 31 цього Порядку, або у разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, експертизи, випробувань для встановлення обставин і причин настання нещасного випадку строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держпраці за місцезнаходженням підприємства.

У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Аналізуючи оспорюваний акт проведення розслідування нещасного випадку щодо дотримання вимог згаданого Порядку при проведенні розслідування нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_1 та складанні відповідного оспорюваного акту суд вважає, що розслідування не було проведено із суворим дотриманням вимог вказаного Порядку та відповідно акт, що був складений за наслідком такого розслідування не слід вважати таким, що відповідає вимогам закону, зокрема, вимогам вказаного Порядку.

Як вбачається із змісту наведених норм Порядку уповноважена комісія зобов'язана з усією ретельністю, максимально повно та об'єктивно з'ясувати обставини нещасного випадку, що мав місце, що унеможливлювало б неоднозначне тлумачення її висновків.

Натомість, як вбачається із оскаржуваного акту, матеріалів на підставі яких такий було складено, розслідування нещасного випадку не було проведено повно та вичерпно, що зумовлює неоднозначність висновків зроблених у спірному акті, що підтверджується і фактом звернення до суду позивача.

Так, як вбачається із наведених вище доказів, при проведенні розслідування комісією не було досліджено та враховано ряд обставин, що мають важливе, істотне значення для встановлення причин та обставин нещасного випадку, що мав місце із ОСОБА_1

По-перше, як вбачається із наведеного вище, та пояснень позивача ОСОБА_1, про те, що зразу після потрапляння дезінфікуючого розчину в око, її бачив ОСОБА_4. Останній, який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка пояснив, що після потрапляння розчину в око ОСОБА_1, він бачив почервоніле око ОСОБА_1, оскільки після своєї жінки ОСОБА_2, ьув на прийомі у лікаря ОСОБА_1 однак даний свідок при розслідуванні нещасного випадку взагалі не допитувався та пояснень не надавав.

По-друге, в акті про нещасний випадок від 29.04.2016 року вказано: «Свідками того, що медсестра ОСОБА_3 обробляла лампу дезінфікуючим розчином над плювальницею були: лікар-стоматолог-терапевт ОСОБА_5 та молодша медсестра ОСОБА_6». В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що самого факту розбризкування та попадання дезінфікуючого розчину в око ОСОБА_1 вона не бачила, а повернулася тільки лише на крик позивача, оскільки в неї був пацієнт, якому вона надавала медичну допомогу.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що на момент вчинення нещасного випадку, вона знаходилася в сусідньому кабінеті при зачинених дверях, а коли вийшла, то побачила медсестру ОСОБА_3, яка стояла біля стінки, а лікар ОСОБА_1 промивала око.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що самого нещасного випадку він не бачив, оскільки у нього був пацієнт, а обернувся до ОСОБА_1 після її криків та побачив що остання промиває око.

Таким чином, враховуючи покази вищевказаних свідків можливо прийти до висновку, що факту настання нещасного випадку свідки вказані в акті від 29.04.2016 року не бачили, а бачили лише наслідки.

Крім того, в матеріалах даної справи знаходиться протокол опитування потерпілого, причетного до нещасного випадку, що стався 24.03.2016 року від 22.04.2016 року, а саме ОСОБА_1 В судовому засіданні представник позивача пояснила, що вказаний протокол заповнений не ОСОБА_1, та з з його змістом ОСОБА_1 не ознайомлено, про що свідчить відсутність підпису ОСОБА_1 на вказаному протоколі.

Комісією розслідування нещасного випадку не встановлені всі обставини нещасного випаду оскільки, відповідно до протоколу № 2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стверджують, що медична сестра поставила дезінфікуючий розчин на столик лікаря, а медична сестра ОСОБА_3 стверджує, що обробляла лампу дезінфікуючим розчином над плювальницею.

Свідок ОСОБА_2, будучи допитаною в судовому засіданні, пояснила, що лікар ОСОБА_1 ставила їй звичайну пломбу, яка не потребувала полімерної лампи.

По – третє, ескіз місця, де стався нещасний випадок 24.03.2016 року складений у відсутності представника ОСОБА_1 – ОСОБА_13, про що свідчить відсутність підпису на ескізі, та як встановлено в судовому засіданні, фактично складений зі слів медсестри ОСОБА_3. Представник ОСОБА_13 в судовому засідання пояснила, що вона разом з комісією зайшла для огляду робочого місця ОСОБА_1, але при ескіз малювався пізніше та з ним не ознайомлювали.

По розслідуванню нещасного випадку комісія проводила 7 засідань, однак лише на одне засідання, яке відбулося 07 квітня 2016 року була запрошена представник ОСОБА_1 – ОСОБА_13, про що свідчить протокол № 2 засідання комісії розслідування нещасного випадку від 07.04.2016 року.

Більш того, комісія, без будь - яких досліджень і без проведення експертизи, зробила висновок, що нещасний випадок є таким, що не пов'язаний з виробництвом.

Зважаючи на наведене, без перевірки вказаних обставин та інших, що можуть виникнути у зв'язку із перевіркою таких, вважати належним проведене спеціальне розслідування та таким, що проведене у відповідності до вимог згаданого Порядку, не можна, а відповідно акт, що складений за наслідками такого розслідування, висновки якого теж слід вважати передчасними, є неправомірним.

Погодитися з тим, що оспорюваний акт відповідає дійсним обставинам, не можливо.

Враховуючи те, що Акт розслідування нещасного випадку – це висновок комісії, а саме з висновком комісії не погодилась позивач та просила його скасувати, суд вважає що позов підлягає до часткового задоволення, а саме визнання акту проведення розслідування нещасного випадку від 29 квітня 2016 року, затвердженого Головним лікарем КЗ «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» Черкаської міської ради ОСОБА_11 стосовно лікаря - стоматолога терапевта ОСОБА_1 – неправомірним.

Відповідно до положень п.14. Порядку лише комісія з розслідування має повноваження щодо з’ясування обставин та причин нещасного випадку, встановлює за результатами розслідування чи пов’язаний нещасний випадок із виробництвом чи ні, складає відповідні акти.

Згідно п.33. Порядку контроль за своєчасністю та об'єктивністю проведення розслідування нещасних випадків, підготовкою матеріалів розслідування, веденням обліку нещасних випадків, вжиттям заходів до усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції.

Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці у разі відсутності на підприємстві профспілки.

Зазначені у цьому пункті органи та особи мають право вимагати відповідно до компетенції від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, і складення акта за формою Н-1 у разі, коли виявлено порушення вимог цього Порядку.

Посадова особа органу Держпраці в разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, із змістом зазначеного акта, надходження скарги або незгоди з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку має право видавати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 згідно з додатком 10 щодо необхідності проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку, затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1, визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1.

Рішення посадової особи органу Держпраці може бути оскаржено у судовому порядку. На час розгляду справи у суді дія припису за формою Н-9 зупиняється (п.34. Порядку).

Пункт 35. Порядку передбачає, що роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після одержання припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк.

Разом з тим, як вбачається з пояснень сторін, ОСОБА_1, не погодившись з Актом проведення розслідування нещасного випадку, що стався з нею 24 березня 2016 року під час виконання трудових обов’язків, не зверталась до органу державного управління, органу державного нагляду за охороною праці із вимогою організувати повторне розслідування нещасного випадку, оскільки відповідачем не було надано документів для ознайомлення за заявою ОСОБА_13

Суд вправі перевіряти акт проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, що складається уповноваженою комісією, відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 лише в частині дотримання при формуванні комісії, проведенні розслідування та складання акту вимог закону та не вправі підміняючи собою уповноважену комісію виконувати функції, що належать до її компетенції, а не компетенції суду, а саме здійснювати аналіз нещасного випадку, визначати той чи інших нещасний випадок таким, що пов'язаний чи не пов'язаний з виробництвом, а тим більше зобов'язувати провести розслідування нещасного випадку та зобов'язувати комісію складати акти конкретного змісту, а тому позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача скласти акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1, що стався під час виконання ОСОБА_1 трудових обов’язків не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV, який з 01 січня 2015 року діє в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №77-VIII та має назву «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, є страховими виплатами. Зазначені грошові суми складаються, зокрема, із страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності.

Відповідно до ст. 40 Закону страхові виплати потерпілому провадяться щомісячно в установлені Фондом соціального страхування від нещасних випадків дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання. Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв’язку із страховим випадком. Страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. З 01 січня 2015 року зазначені норми встановлені частинами 1, 5 та 6 ст. 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №77-VIII).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в зв’язку з тим, що судом акт проведення розслідування нещасного випадку від 29 квітня 2016 року, стосовно лікаря - стоматолога терапевта ОСОБА_1 визнається неправомірним, та не доведено настання страхового випадку, тому позовні вимоги про стягнення витрат на ліки та моральної шкоди не підлягають до задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 15, 60, 61, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до КП «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка», треті особи: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Черкаси Черкаської області, Управління Держпраці у Черкаській області про зобов’язання роботодавця скасувати висновок та скласти акт про нещасний випадок на виробництві задоволити частково.

Визнати акт проведення розслідування нещасного випадку від 29 квітня 2016 року, затверджений Головним лікарем КЗ «Черкаська обласна стоматологічна поліклініка» Черкаської міської ради ОСОБА_11 стосовно лікаря - стоматолога терапевта ОСОБА_1 – неправомірним.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: