ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 р. справа № 804/285/16 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ :

13 січня 2016 року Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (далі - ДДУВС) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 36 648,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу № 46ос від 05.08.2009 р. ОСОБА_1 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

Згідно з наказом від 30.05.2013 року № 195 відповідач успішно закінчив ДДУВС, отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

Згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 01.06.2013 року № 118ос відповідач призначений дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління. Згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.10.2015 року №448ос відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 «ж» ( за власним бажанням) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Ухвалою суду від 14.01.2016 року за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі.

В судове засідання 16.03.2016 року зявились представник позивача та відповідач.

Представник позивача за довіреністю надав до суду клопотання від 16.03.2016 р. про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач позов визнав частково надав до суду заяву від 16.03.2016 р. про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Представником третьої особи за довіреністю 11.02.2016 року надані письмові пояснення по справі, в яких він підтримує позовні вимоги позивача та просить їх задовольнити, розгляд справи просить здійснювати без його участі.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто без участі сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Згідно наказу № 46ос від 05.08.2009 р. ОСОБА_1 був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до ДДУВС, йому було присвоєно перше спеціальне звання «рядовий міліції».

Пунктом 2.3.5 Договору передбачено, що після закінчення навчання особа зобов'язана прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначена замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

Відповідно до п. 2.3.6 Договору, у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього Договору, особа зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Згідно з наказом від 30.05.2013 року № 195 відповідач успішно закінчив ДДУВС, отримав диплом фахівця та був направлений до ОВС.

Згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 01.06.2013 року № 118ос відповідач призначений дільничним інспектором міліції сектора дільничних інспекторів міліції Жовтневого районного відділу Дніпропетровського міського управління. Згідно з наказом ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 13.10.2015 року № 448ос відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил України за п.64 «ж» (за власним бажанням) відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.

Тобто, після закінчення Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ відповідачем не виконано вимоги, визначені п. 2.3.5 Договору, що спричиняє настання наслідків у вигляді необхідності відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, згідно п. 2.3.6 Договору.

Згідно довідки-розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 у ДДУВС за 2009-2013 р.р., їх вартість складає 36648 грн.

Враховуючи, що відповідач звільнився з ОВС за власним бажанням до закінчення трирічного терміну після завершення навчання, але не відшкодував витрати на навчання в ДДУВС в добровільному порядку, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із ст. 9 Закону України «Про міліцію» (який діяв станом на час укладання договору про навчання відповідача, призначення та звільнення його з посади), на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15.12.1997 р. затверджено єдину систему військової освіти, до якої входить позивач.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про міліцію», підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Відповідна норма міститься і у Законі України «Про Національну поліцію», який вступив в силу з 07.11.2015 року.

Спір у справі, що розглядається, стосується відшкодування витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі МВС України особи, яка в подальшому за власним бажанням звільнилася з органів внутрішніх справ до закінчення трирічного терміну після закінчення навчання.

Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України (далі - Порядок) затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України» від 01.03.2007 р. № 313.

Відповідно до п. 1, 2 Порядку, визначено механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Згідно з п. 3 Порядку, витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України, та особою.

Відповідно до ч. 1 п. 6 Порядку, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх здійснюється в судовому порядку.

Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п. 4.1 адміністративного Договору).

На виконання вимог п. 2.1.8 Договору, після закінчення навчання відповідача було затверджено розрахунок фактичних витрат на його підготовку за весь період навчання із зазначенням щорічних сум утримання, з яким відповідач був ознайомлений, що підтверджується також його рапортом.

Відповідно до довідки-розрахунку вартості харчування, довідки з розрахунку вартості комунальних послуг, грошового забезпечення, витрат на медикаменти та речового майна, наданих позивачем до суду, загальна сума витрат на утримання відповідача за період 2009-2013 років складає 36648,00 грн.

Вказана довідка направлялась відповідачу, однак доказів відшкодування витрат до суду не надано.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та відповідною особою.

Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 р. на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ» № 313 від 01.03.2007 року, та відповідно до вимог законів України «Про вищу освіту», «;Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.

Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України № 419/831/240/605/537/219/534 від 16.07.2007 р. затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).

Відповідно до п.2.1 Порядку № 419, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме, витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Оскільки відповідача звільнено з ОВС за п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням), що підпадає під п.п. 3.1 п. 3 Договору, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача.

Враховуючи, що зазначені витрати станом на час розгляду справи відповідачем добровільно не відшкодовані, суд погоджується з доводами позивача про необхідність їх стягнення з відповідача в судовому порядку.

Відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про стягнення витрат - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250202117468 в ГУДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, ЄДРПОУ 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов'язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ, у сумі 36648,00 грн. (тридцять шість тисяч шістсот сорок вісім гривень 00 коп.) та судовий збір у розмірі 1 218,00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять грн. 00 коп.).

Копію постанови направити всім сторонам по справі.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ст.. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя ОСОБА_2