ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року Справа № 910/495/16

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Васищака І.М., суддів Грека Б. М., Студенця В.І., за участі представників сторін Р. Кахраманова (дов. від 07.05.2015), Т. Клюсової (дов. від 04.01.2016), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2016 року у справі № 910/495/16 за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення,

УСТАНОВИВ: У січні 2016 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним з підстав невідповідності закону рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 жовтня 2015 року № 146/03-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 134-03/09.15.

Відповідач позов не визнав.

Рішенням Господарського суду Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2016 року (суддя О. Марченко), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2016 року, у позові відмовлено.

Публічне акціонерне товариство "Приватбанк" просить рішення та постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статей 17, 221 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", статей 60, 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Господарськими судами встановлено, що під час розгляду звернення депутата Київської міської ради щодо наявності в діях товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдортехносервіс" ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було надіслано публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк", яке видало товариству з обмеженою відповідальністю довідки від 4 лютого 2015 року про відкриття поточного рахунку та про стан позичкової заборгованості, вимогу голови відділення від 8 червня 2015 року № 26-03/1788 про надання у п'ятнадцятиденний термін інформації та копії документів, які подавались для отримання цих довідок; якщо товариство зверталося в електронному вигляді - надати копії таких звернень із зазначенням електронної адреси, з якої надійшли такі звернення до банку; копії документів, які засвідчують отримання довідок (витяг з журналу, довіреність тощо); інформацію про осіб, які отримували довідки.

Листом від 14 серпня 2015 року банк просив повторно надіслати вимогу, оскільки перший примірник був втрачений і листом від 20 серпня 2015 року прохання було задоволено.

Ураховуючи, що в установлений строк банк інформацію на вимогу територіального відділення не надав, розпорядженням адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14 вересня 2015 року № 141/03-рп/к відносно позивача було розпочато розгляд справи № 134-03/09.15 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Після порушення територіальним відділенням Антимонопольного комітету України провадження у справі № 134-03/09.15 позивач листом від 5 жовтня 2015 року надав необхідну інформацію.

Адміністративна колегія Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняла рішення від 29 жовтня 2015 року № 146/03-р/к, яким визнано дії публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", які полягали у неподанні інформації у встановлений строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачено пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"; за вчинене порушення на публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" накладено штраф у розмірі 6 800 грн.

Не погоджуючись із рішенням Антимонопольного комітету України, публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось до господарського суду з позовом про визнання його недійсним. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що будь-яка інформація, яка стала відомою банку під час обслуговування клієнта, є банківською таємницею (стаття 60 Закону України "Про банки і банківську).

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження). У сфері формування та реалізації конкурентної політики, сприяння розвитку конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків (пункт 1 частини 3 статті 7 Закону).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.

За змістом статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Антимонопольний комітет України попередив позивача про те, що неподання інформації, подання недостовірної інформації або інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України у встановлені головою територіального відділення строки тягне за собою відповідальність згідно зі статтями 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", проте в установлений строк публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" витребувану інформацію не надало.

За правилами частини третьої статті 60 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації. Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що витребувана у позивача Антимонопольним комітетом України інформація не містить банківську таємницю.

Разом з тим, за приписами пункту 3 частини першої статті 62 цього Закону інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, органам Антимонопольного комітету України на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом (частини третя, четверта статті 22-1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

За змістом пункту 13 частини першої статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, за яке накладається штраф відповідно до частини другої статті 50 цього Закону.

Ураховуючи наведені законодавчі приписи, а також те, що витребувана відповідачем інформація була необхідна для здійснення передбачених законом обов'язків, господарські суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для визнання недійсним рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 жовтня 2015 року № 146/03-р/к "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 134-03/09.15.

За правилами частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29 жовтня 2015 року № 146/03-р/к було отримано публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" 5 листопада 2015 року, проте до господарського суду з позовом банк звернувся 11 січня 2016 року.

Отже позивачем пропущено двохмісячний строк на оскарження рішення адміністративної колегії Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

За таких обставин колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду міста Києва від 22 лютого 2016 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2016 року у справі № 910/495/16 залишити без змін, а касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" без задоволення.

Головуючий, суддя І. М. Васищак Суддя Б. М. Грек Суддя В. І. Студенець