ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 р.

м.Одеса

Справа № 496/689/16-а

Категорія: 2.1

Головуючий в 1 інстанції: Галич О.П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - Лазарєвої Ганни Сергіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 06 квітня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про зобов'язання видати паспорт громадянина України,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Біляївського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби (далі - Біляївського РВ ГУ ДМС) України в Одеській області про визнання дій щодо відмови у оформлені та видачі паспорта громадянина України неправомірними та просив зобов'язати оформити та видати паспорт громадянина України.

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 06 квітня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, суд визнав дії Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови у оформлені та видачі позивачу паспорта громадянина України не правомірними, та зобов'язав відповідача оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_1

Не погоджуючись з постановою суду, представником ГУ ДМС України в Одеській області подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що судом першої інстанції порушено правила предметної підсудності, що є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд до належного суду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 09 грудня 2013 року у справі № 496/5296/13-ц за заявою ОСОБА_3, діючого в інтересах сина ОСОБА_1 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, з вересня 2005 року. Рішення вступило в закону силу 19 грудня 2013 року.

Також, постановою Біляїського районного суду Одеської області по справі №496/816/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_3, діючого в інтересах сина ОСОБА_1 зобов'язано відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області видати ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 в якому зазначено місце народження - місто Одеса.

23 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області через центр надання адміністративних послуг, для отримання паспорту.

Біляївським РВ ГУ ДМС України листом № 19/5503 від 30.10.2015 року, заяву про оформлення та видачу паспорту повернуто відділу надання адміністративних послуг Біляївського РДА Одеської області. Заявнику запропоновано разом з батьком звернутися до Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області з метою з'ясування підстав отримання громадянства його батьком, зазначивши що після цього позивач може надати відповідний пакет документів.

26 листопада 2015 року позивач звернувся листом до Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області та просив надати йому повний перелік підстав відмови у видачі йому паспорту.

Листом № 19/6262 від 16.12.2015 року Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області надав відповідь, зазначивши, що з огляду на те, що батько позивача на момент його народження був громадянином Республіки Азербайджан, то не має підстав для документування позивача паспортом громадянина України.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтував своє рішення наступним.

Батько позивача є громадянином України та має відповідний паспорт серії НОМЕР_2, виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 18.07.2005 року. В якому на сторінці № 9 (особливі відмітки) зазначені діти, зокрема й запис щодо сина, який є позивачем по справі.

Довідкою МВС в Одеській області № 291634 від 11.07.2005 року підтвержено, про прийняття ОСОБА_3 до громадянства України згідно п. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 року.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України "Про громадянство України" (від 18.01.2001 року) особи визначені цим пунктом, а також їх неповнолітні діти реєструються громадянами України.

У відповідності п. 37 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, затверджене Постановою КМУ від 25.03.2015 р. №302 (далі - Порядок) територіальний підрозділ ДМС має право відмовити в оформленні та видачі паспорта, якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) стосовно видачі паспорта звернулася особа, яка не досягла шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документа, що підтверджує його повноваження як законного представника; 3) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення та видачі паспорта; 4) дані, отримані з Реєстру, не підтверджують інформації, наданої особою або її законним представником.

Також, згідно з п. 38 зазначеного Порядку у рішенні про відмову в оформленні та видачі паспорта, яке доводиться до відома особи в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави для відмови.

У відповідності до п. 51 Порядку рішення про відмову в оформленні, видачі паспорта, може бути оскаржено особою шляхом звернення до відповідного територіального органу ДМС або до суду.

Згідно п. 1 Порядку паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Набуття громадянства за народженням регулюється Законом України "Про громадянство України".

На момент народження позивача, а саме 27.07.1996 р., діяв Закон України "Про громадянство України" в редакції від 09.12.1994 року.

Згідно ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону, громадянами України є особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.

Також, відповідно до ст. 12 Закону України "Про громадянство України", в редакції від 09.12.1994 року) громадянство набувається за народженням.

У відповідності до ст. 15 Закону України "Про громадянство України", в редакції від 09.12.1994 року, дитина, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, є громадянином України.

Конституційний суд України у своєму рішенні (ухвала від 14.03.2002 року, N 4- у/2002 Справа № 2-2/2002) надав трактування терміну "постійно проживають" (на час зазначених правовідносин). Так, ним зазначено, що "відповідно до статті 17 Цивільного кодексу УРСР місцем проживання визнається те місце, де громадянин постійно або переважно проживає". До громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, належать громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні в цілому не менше ніж 183 дні у календарному році (частина друга статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян")".

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про громадянство України" (2001 року) особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України.

Згідно з ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності ч. 5 ст. 12 ЦК України, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Отже, діюче законодавство, а саме ст. 12, ст. 204 ЦК України встановлює певну презумпцію правомірності правочинів (правочином, згідно ст. 202 ЦК, є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.)

Згідно з ч. 8 ст. 7 Закону України "Про громадянство України" особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, навіть дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий є особою без громадянства, реєструється громадянином України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про громадянство України" документами, що підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України.

У відповідності до п. 3 Порядку кожен громадянин України зобов'язаний отримати паспорт відповідно до закону. Згідно п. 2 Порядку, паспорт дійсний для укладення цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень тощо.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, оскільки позивачу було протиправно відмовлено у оформлені та видачі паспорту.

В свою чергу, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що справа судом першої інстанції розглянута з порушенням п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України, оскільки однією із сторін у справі, в якості відповідача є Територіальний орган державної влади, тому справа підсудна окружному адміністративному суду.

Розгляд справи неповноважним складом суду є безумовною підставою до скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення порушено норми процесуального права, що призвело до вирішення справи неповноважним складом суду. За таких обставин судове рішення відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області - задовольнити частково.

Постанову Біляївського районного суду Одеської області від 06 квітня 2016 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати дії Біляївського РВ ГУ ДМС України в Одеській області щодо відмови у оформлені та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України не правомірними

Зобов'язати Біляївський РВ ГУ ДМС України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 7 липня 2016 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І. Бітов

І.Г. Ступакова