Такі ж висновки зроблено Вільногірським міським судом Дніпропетровської області у справі № 174/394/15-ц. При розгляді його позову до ОСОБА_3 «Юкрейніан Кемікал Продактс» про відшкодування збитків, завданих затягуванням розслідування його професійного захворювання та складання акту за формою П-4, була призначена судова економічна експертиза. За результатами проведеної експертизи встановлено, що для розрахунку страхової виплати слід застосовувати заробітну плату у розмірі 4427,19 грн. Крім того, судом встановлено той факт, що в результаті неправомірних дій роботодавця, йому було завдано збитків у вигляді різниці між розрахованими експертами щомісячними страховими виплатами та виплатами призначеними постановами Фонду у розмірі 47817,36 грн.

Таким чином, його вимоги ґрунтуються на підставі закону, цілком зрозумілі та обґрунтовані незаперечними доказами - рішеннями та ухвалами судів.

Представник Відповідача-1, який не обмежений в його повноваженнях, в судове засідання не з'явився та надав заяву від 01.07.2016 р. про відкладення судового засідання на іншу дату в зв'язку з тим, що представник приймає участь в іншій справі, яка розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.

Відповідач-2 надав заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с. 96, 142)

Вислухавши позивача та його представника, які наполягали на проведенні судового засідання за відсутності відповідачів, та пояснили, що відповідач-1 є юридичною особою і мав можливість направити до суду іншого свого представника, суд, відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України, на місці виніс ухвалу про проведення судового засідання за відсутності відповідачів, з заочним розглядом справи.

Раніше, в судовому засіданні представник Відповідача-1 позовні вимоги не визнав та пояснив, що розрахунок страхових виплат ОСОБА_1 був здійснений відповідно до норм чинного законодавства.

Представник Відповідача-2, раніше, в судовому засіданні, позов не визнав, висловив заперечення, в тому числі в письмовій формі (а.с. 66-68, 86-87), де зазначив, що позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) не підлягає задоволенню, оскільки не заснований на законі. В позовній заяві не наведені обставини незаконності та неправомірності дій відповідача-1, в частині видачі неправомірної довідки про середню заробітну плату Позивачу. Страхові виплати Позивачу проводились на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 № 1105 та Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24 ( далі порядок № 24). Згідно з пунктом 1.7. Порядку № 24 середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат та особам , які мають на це право визначається згідно з пунктами 10, 11,12, 13, 14, 15 статті 34 статі Закону №1105 та порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 №1266. Відповідно до роз'яснення наданого міністерством праці та соціальної політики України від 15.11.2001 року №20-442, при обчисленні середньої заробітної плати страховим випадком вважається нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання. Тому за розрахунковий період обчислення страхових виплат приймається 6 повних календарних місяців роботи застрахованої особи (з 1-го до 31 числа місяця), що передують місяцю в якому складено акт про нещасний випадок або розслідування професійного захворювання. Акт №1 за формою П-4 складений 12 березня 2009 року , довідка про заробітну плату роботодавцем, (відповідач 1) надана з вересня 2008 року по лютий 2009 року, що відповідає вище наведеним законодавчим актам. Інших довідок до Фонду не надходило.

Не зрозумілі вимоги Позивача в частині перерахувань щомісячних страхових виплат. В мотивувальній частині Вільногірського міського суду, справа № 174/394/15ц. 07 грудня 2015 року. Зазначено будь-яких вимог до ВВД ФСС НВ ПЗУ у Верхньодніпровському районі позивачем ( ОСОБА_4М.) не заявлено, під час розгляду цієї справи правильність нарахування отриманих ним виплат під сумнів не ставиться.

Акт №1 за формою П-4 від березня 2009 року-12 березня 2009 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області визнано неправомірно складеним. Але, згідно ухвали того ж Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31 березня 2014 року №174/206/14-ц,2- р/174/1/14 надано роз'яснення, що визнання судом неправомірності складання акту №1 за формою П-4 від березня 2009 року-12 березня 2009 року не тягне за собою визнання судом не чинним (недійсним) акту №1 за формою П-4 від 12 березня 2009 року. Отже даний акт ф. П-4 є дійсним, і на підставі нього та довідки МСЕК відділенням Фонду було виплачено Позивачу одноразову допомогу та виплачуються щомісячні страхові виплати згідно Законодавства.

Позиція Позивача в позовній заяві не зрозуміла, тому подальші вимоги стягнення майнової та моральної шкоди з Відповідача-2 на підставі перерахунку страхових виплат є безпідставні. Немає факту, інші вимоги є безпредметні. Якщо звернутися до позову Позивача, то його обвинувачення на порушення строків утворення комісії з розслідування причин професійного захворювання, строків розслідування є надуманими.

Комісія з розслідування причин професійного захворювання створена відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві затвердженого постановою КМУ від 25.08.2004 р. № 1112 (далі Порядок). Розслідування причин професійного захворювання також проводилось відповідно до Порядку і продовження терміну розслідування причин професійного захворювання відбувалось в межах Порядку.

На підставі викладеного відповідач-2, враховуючи відсутність правомірних предметних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Судом в судовому засіданні були досліджені надані сторонами докази, в тому числі, письмові, а саме:

- копія рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09 листопада 2012 року, згідно якого з філії "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат "Приватного акціонерного товариства "Кримський Титан" на користь ОСОБА_1 було стягнуто 12000.00 грн. для відшкодування моральної шкоди заподіяної внаслідок професійного захворювання при виконання трудових обов'язків (а.с.6-7);

- копія рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2013 року, згідно якого судом визнано неправомірним складання акту № 1 за формою П-4 від 12 березня 2009 року - 12 березня 2009 (а.с.9-11;

- копія рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської від 07 грудня 2015 року, згідно якого встановлено розмір середньої заробітної плати в сумі - 4427.19 грн. ОСОБА_1 за період з вересня 2008 р. по лютий 2009 р., включно, та стягнуто з ОСОБА_3 «Юкрейніан Кемікал Продактс» на користь ОСОБА_1 завдану йому майнову шкоду в розмірі 47 817,36 грн., в зв'язку з невиплатою в повному розмірі страхових виплат, в зв'язку з ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, компенсацію за завдану йому моральну шкоду в розмірі 1500 грн. (а.с.13-15);

- оригінал і копії виписок по рахунку на ім'я ОСОБА_1 в ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» стосовно перерахування йому виплат страхового відшкодування за період з 15.07.2009 р. по 12.04.2016 р. (а.с.16-23);

- копія листа Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області від 15.04.2013 р., № 2/2-2041, згідно якого висловлена думка про затягування строку складання акта за формою П-4 (а.с.24;

- копії листа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, від 14.03.2016 р. № 03/01-135, на адресу ОСОБА_1, з роз'ясненням, що для розрахунку середньої заробітної плати, для обчислення страхових виплат, беруться шість повних місяців, що передують місяцю в якому складено акт розслідування професійного захворювання (а.с.25) ;

- копія листа Мінсоцполітики України від 02.03.2015 р. № 165/18/153-15 на адресу ОСОБА_1, з роз'ясненням, що для розрахунку середньої заробітної плати, для обчислення страхових виплат, беруться шість повних місяців, що передують місяцю в якому складено акт розслідування професійного захворювання П-4 (а.с.26);

- копія довідки МСЕК серії 10 ААГ № 005345 про інвалідність 2-ї групи ОСОБА_1 з 01.12.2014 р. по 01.12.2017 р., в зв'язку з виконанням інтернаціонального обов'язку (а.с.27);

- копія довідки МСЕК серії 12 ААА № 004168 про інвалідність 3-ї групи ОСОБА_1 у зв'язку із профзахворюваннями з 15.12.2014 р. по 15.11.2017 р. (а.с.28);

- копія виконавчого листа про стягнення коштів з Відповідача-1 на користь ОСОБА_1 в сумі 47817.36 грн. відповідно до рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015 р. (а.с.29);

- квитанція про оплату ОСОБА_6 юридичної допомоги адвоката ОСОБА_2, за складання позовної заяви, в сумі 500.00 грн. (а.с.30);

- копія витягу із паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 (а.с.31-32;

- копія картки та довідки фізичної особи-платника податків на ім'я ОСОБА_1 (а.с. 33);

- копія заяви ОСОБА_1 від 05.04.2016 р. до відділу ДВС Печерського РУЮ м. Києва стосовно примусового виконання рішення суду про стягнення на його користь з ОСОБА_3 «Юкрейніан Кемікал Продактс» 47817.36 грн. (а.с.34);

- копія заяви ОСОБА_1 до ВД ФССНВУ у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області від 02.03.2016 р. про перерахування йому страхових виплат, відповідно до середнього заробітку, встановленого рішенням суду від 07.12.2015 р., в сумі 4427.19 грн. (а.с .69);

- копія висновку судової економічної експертизи № 3202/3203-15 від 10.11.2015 р. у цивільній справі № 174/394/15-ц, згідно якого встановленого розмір середнього заробітку ОСОБА_1, для нарахування йому страхових виплат, в сумі - 4427.19 грн., та встановлено суму недоплачених страхових виплат на загальну суму - 47817.36 грн. (а.с.70-78);

- копія ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23.02.2016 р., яким залишено без змін рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.12.2015 р. у справі № 174/394/15-ц (а.с.79-82);

- копія ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31.03.2014 р. про роз'яснення судового рішення від 09.10.2013 р. у справі № 407/931/2012 (а.с.85);

- копія листа керівництва філії "Вільногірський ГМК" ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" до Державної інспекції України з питань праці від 18.02.2016 р. № 01-15/171(а.с.102-104);

- копія листа Державної інспекції України з питань праці до філії "Вільногірський ГМК" ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" від 10.03.2016 р. № 2477/4/4.7-06/ДП-16 (а.с.105-106);

- копію витягу із ЄДРПОУ про реєстрацію ОСОБА_3 "Юкрейніан Кемікал Продактс", код 32785994 (а.с.107);

- копія витягу із Положення про філію "Вільногірський ГМК" ПрАТ "Юкрейніан Кемікал Продактс" в редакції від 12.03.2015 р. (а.с.108);

- копія Статуту ОСОБА_3 "Юкрейніан Кемікал Продактс" в редакції від 04.03.2015 р. (а.с.109-120);

- копія Акта № 75 від 25.06.2009 р. відділення ФССНВУ у Верхньодніпровському районі про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1, яка склала - 3381.88 грн., та середньоденну заробітну плату, яка склала - 111.10 грн. (а.с.121);

- довідка про середню заробітну плату ОСОБА_1, яка склала - 4878.62 грн., та середньоденну заробітну плату, яка склала - 160.27 грн. (а.с.122);

- повідомлення про професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 25.12.2008 р. (а.с.123);

- копія Акта № 1 за формою П-4 від 12.03.2009 р. про розслідування хронічного професійного захворювання у ОСОБА_1 (а.с.124-126);

- квитанція про оплату ОСОБА_6 юридичної допомоги адвоката ОСОБА_2, за представництво інтересів в суді, в сумі 2000.00 грн. (а.с.142);

- оглянуті в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 407/931/2012, п/с 2/174/80/2013, в 2 томах, в якому винесено рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.10.2013 р., та визнано неправомірним складання акту № 1 за формою П-4 від 12 березня 2009 року - 12 березня 2009 року (а.с.245-248).

Враховуючи висловлену думку сторін, дослідивши надані у справі докази та оцінивши їх в сукупності та взаємозв'язку, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов обгрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі, за наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Підстави та загальні правила відшкодування майнової шкоди передбачені ст. 22 та ст.1166 ЦК України, згідно якій: 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підстави та загальні правила відшкодування моральної шкоди передбачені ст.23 та ст. 1167 ЦК України, згідно яких: ст. 23 ч. 1. - Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. 2. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; ст. 1167 ч. 1. - Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до загальних правил притягнення до цивільної відповідальності та ст. 1166, 1167 ЦК України, слід встановити наявність протиправності в діях особи, наявність та розмір шкоди у потерпілого, наявність причинного звязку між неправомірними діями та фактом виникнення шкоди, наявність вини у заподіювача шкоди.

Суд доходить висновку, що, відповідно до досліджених доказів у справі та встановлених обставин, всі ці складові цивільної відповідальності установлені і є в наявності в діях відповідачів, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-XIV, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, відповідні страхові виплати.

Згідно статті 40 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком; зазначений строк встановлюється МСЕК.

Згідно з п. 11 роз'яснення Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", право на отримання потерпілим щомісячної страхової виплати настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, що відповідає положенням, викладеним в ст.ст. 21, 28, 30, 34, 35, 40 ЗУ № 1105-XIV, які також регламентують право на отримання потерпілим відповідних страхових виплат з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Згідно ст. 61 ЦПК України: 1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. 2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. 4. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до судових рішень, які набрали чинності (а.с. 6-7, 9-11, 13-15, 79-82), і які приймалися, в тому числі, на підставі повідомлення про професійне захворювання (отруєння) ОСОБА_1 від 25.12.2008 р. (а.с.123), яке зареєстроване у відповідача 05.01.2009, та на підставі Акта № 1, за формою п-4, розслідування хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 від 12.03.2009 р. (а.с.124-126), в якому зазначена дата встановлення остаточного діагнозу - 25.02.2009 р., довідок МСЕК № 2 та № 1 (зворот. сторона а.с.6, рішення суду від 09.11.2012), відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, суд дійшов висновку, що стосовно ОСОБА_1 було встановлено в лютому 2009 року на підставі довідок МСЕК факт хронічного професійного захворювання, що потягло за собою стійку втрату професійної працездатності, встановлення 3 гр. інвалідності та необхідність виплати йому щомісячних страхових виплат.

Такі виплати частково були проведені, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача (а.с.16-23) та не заперечується сторонами, проте, внаслідок неправильного визначення відповідачем-1 розміру середньої заробітної плати позивача, щомісячні страхові виплати на користь позивача були незаконно зменшені, в зв'язку з тим, що акт №1, за формою П-4, був складений, за вини відповідача-1, з порушенням строків розслідування професійного захворювання позивача - 12.03.2009 р., внаслідок чого для розрахунку середньої заробітної плати було взято зарплату позивача за 6 місяців, що передують місяцю березню 2009 р., в якому був складений зазначений акт, в той час, як мали місце всі підстави для складення зазначеного акта в лютому місяці 2009 р., що обумовило б використання для розрахунку середньої заробітної плати позивача, його зарплату за 6 місяців, що передують лютому 2009 р., що, в свою чергу, обумовило більший розмір середньої заробітної плати позивача, та відповідало вимогам справедливості та розумності у питанні відшкодування позивачу втрат здоров'я та працездатності.

Відповідно до тих же судових рішень, встановлено, що первісний відповідач ОСОБА_3 «Кримський Титан», в особі філії «Вільногірський ГМК», замінений належним відповідачем - його правонаступником за всіма правами та зобов'язаннями - ОСОБА_3 «Юкрейніан Кемікал Продактс», філія якого "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" розташована у м. Вільногірську Дніпропетровської області.

Суд вважає встановленим, відповідно до рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.11.2012 р. (а.с.6-7), що ОСОБА_1 було відшкодовано за рахунок роботодавця заподіяну моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, а саме професійним захворюванням, що потягло за собою стійку втрату професійної працездатності, та стягнуто на його користь - 12 000.00 грн.

Суд вважає встановленим, згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 09.10.2013 р. (а.с.9-11), що акт № 1 за формою П-4 розслідування хронічного професійного захворювання на виробництві ОСОБА_1 неправомірно був складений за вини відповідача, саме, 12 березня 2009 року, і мав би бути складеним раніше, що потягло за собою неправомірне нарахування та виплату позивачу ОСОБА_1 страхових виплат в меншому розмірі, ніж це відповідало дійсності.

Суд вважає встановленим, згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2015 року (а.с.13-15), що судом, з врахуванням висновків судової економічної експертизи № 3202/3203-15 від 10.11.2015 р. (а.с.70-78), було визнано, що, за вини відповідача-1, відбулося неправильне визначення середньої заробітної плати позивача у розмірі - 3381.88 грн. і застосування цього розміру для розрахунку страхових виплат позивачу, та встановлено правильний розмір середньої заробітної плати позивача - 4427.19 грн. з нарахуванням та стягненням з відповідача-1 на користь позивача недоплаченої суми страхових виплат в сумі 47817.36 грн. за період з 21 квітня 2009 р. по березень 2015 р.

Згідно змісту позовної заяви та позовних вимог, відповідач-1 відмовляється від добровільної виплати відшкодування за недоплачені за його вини страхові виплати на загальну суму - 10680.30 грн., за період з 01.04.2015 р. по 01.12.2015 р., виходячи з розміру середньої заробітної плати позивача - 4427.19 грн., який установлено судовим рішенням від 07.12.2015 р. (а.с.13-15), при цьому, виходячи з установлених обставин, є підстави вважати зазначену суму - 10680.30 грн. такою, що відноситься до майнової шкоди та збитків позивача, а відповідач-2 відмовляється від додаткової оплати страхових виплат позивачу на загальну суму - 7718.14 грн., за період з 01.12.2015 р. по 30.04.2016 р., виходячи з розміру середньої заробітної плати позивача - 4427.19 грн., та від подальшої сплати страхових виплат, які слід вираховувати, виходячи, саме, з установленого судом розміру середньої заробітної плати позивача - 4427.19 грн., а не з - 3381.88 грн.

Суд погоджується з наведеним в позові розрахунком збитків, завданих відповідачем-1, та розрахунком розміру доплати страхових виплат, які слід стягнути з відповідача-2, враховуючи при цьому, що відповідачі заперечень стосовно розрахунку не надали і не обґрунтували, а також не надали свого розрахунку.

Суд вважає заперечення відповідачів проти позову безпідставними та такими, що не узгоджуються з вищезазначеними правовими нормами та вищезазначеними судовими рішеннями, які набрали чинності, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правильний розмір середнього заробітку позивача, на підставі якого і визначається розмір всіх інших страхових виплат, проте відповідач-1 безпідставно відмовився від надання до відповідача-2 відповідної довідки про середню заробітну плату позивача, яка встановлена рішенням суду, а відповідач-2 безпідставно відмовляється витребувати зазначену довідку та застосувати установлений судовим рішенням розмір середньої заробітної плати позивача для належного розрахунку та виплати всіх страхових виплат позивачу.

Відповідно до положень законодавства України, що регулює вирішення питань про відшкодування моральної шкоди (ст.237-1 КЗпП України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 «Про розгляд судами цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,) суд, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди повинен керуватися вимогами розумності і справедливості, враховувати глибину моральних страждань та характер порушених прав.

Згідно абз. 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

КЗпП України не містить будь-яких обмежень чи винятків щодо компенсації моральної шкоди в разі порушення трудових прав працівників, а ст. 237-1 цього Кодексу передбачає право працівника на відшкодування моральної шкоди в обраний ним спосіб, зокрема, повернення потерпілій особі вартісного (грошового) еквівалента завданої моральної шкоди, розмір якої суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, їх тривалості, тяжкості вимушених змін у її житті та з урахуванням інших обставин (постанова Верховного Суду України від 25 квітня 2012 р. у справі 6-23цс12).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені правові норми, суд доходить висновку, що діями відповідача-1 та відповідача-2, які виразилися в свідомому, неодноразовому незаконному порушенні трудових прав позивача, а саме, права на відшкодування у повному розмірі втрат майнового та немайнового характера, внаслідок несвоєчасної та не повному розмірі виплати страхових виплат позивачу, в зв'язку з отриманим на підприємстві відповідача-1 хронічного професійного захворювання, яке потягло стійку втрату професійної працездатності та встановлення 3 групи інвалідності, позивачу було завдано також істотної моральної шкоди, оскільки позивач зазнав значних душевних страждань, був позбавлений додаткових можливостей на підтримання свого здоров'я; був змушений витрачати свій час та нервову енергію для доведення незаконності дій відповідачів, здійснювати дії для захисту своїх прав в судовому порядку, що не входить до звичного порядку його життя, тобто він змушений був вживати додаткових зусиль для організації свого життя, все перелічене призвело до значного погіршення у позивача його загального самопочуття, порушило звичний життєвий перебіг, погіршило внутрішній морально-психологічний стан.

Враховуючи зміст порушених трудових прав та значення їх в житті позивача, обсяг та глибину перенесених моральних страждань, час, протягом якого має місце незаконна бездіяльність відповідачів, суд вважає, що для компенсації моральної шкоди з відповідача-1 слід стягнути на користь позивача грошові кошти у розмірі 6000.00 грн., з відповідача-2 слід стягнути на користь позивача грошові кошти у розмірі 5000.00 грн., тобто в тому розмірі, який визначений позивачем, що буде відповідати принципам справедливості, добросовісності та розумності (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд, керуючись вимогами ст. 88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», доходить висновку, що судові витрати у справі, в виді судового збору за дві задоволені майнові вимоги на загальну суму - 1102.20 грн., за дві задоволені немайнові вимоги на загальну суму - 1102.40 грн. та в виді витрат позивача з оплати юридичної допомоги адвоката в сумі - 2500.00 грн., слід покласти в рівних частках на відповідачів, стягнувши з кожного із них в дохід Державного бюджету України судовій збір - по 1102.40 грн., та на користь ОСОБА_1 - по 1250.00 грн., для відшкодування витрат з оплати юридичної допомоги адвоката.

Відповідно до ч.2 ст. 367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з невиплатою позивачу страхового відшкодування, в зв'язку з отриманим ним на підприємстві відповідача-1 професійного захворювання, в розмірі 10 680.30 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят гривень 30 копійок), за період часу з 01.04.2015 р. - по 01.12.2015 р.

Керуючись ст.ст. 88, 169, 209 ч.3, 212-215, 218, 222-233, 294, 367 ч.2 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

1. Стягнути з відповідача-1, Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», код ЄДРПОУ 32785994, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А, (філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», код ЄДРПОУ № 33173973, юридична адреса: 51700, Дніпропетровська область, м. Вільногірськ, вул. Ленінського Комсомолу, буд. 30а, приміщення 3), на користь ОСОБА_1, 14.03.1965 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за місцем проживання по бул. МируАДРЕСА_1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, для відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з невиплатою йому страхового відшкодування, в зв'язку з отриманим ним на підприємстві відповідача професійного захворювання, в розмірі 10 680.30 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят гривень 30 копійок), за період часу з 01.04.2015 р. - по 01.12.2015 р.

2. Стягнути з відповідача-2, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, юридична адреса: 51600, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, буд. 5, Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1, 14.03.1965 р. н., уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН № НОМЕР_1, зареєстрованого за місцем проживання по бул. МируАДРЕСА_1, в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, для відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з невиплатою йому страхового відшкодування, в зв'язку з отриманим ним на підприємстві Відповідача-1 професійного захворювання, в розмірі 7718.14 грн. (сім тисяч сімсот вісімнадцять гривень 14 копійок). за період часу з 01.12.2015 р. - по 30.04.2016 р., з яких 6715 грн. 49 коп. - сума страхового відшкодування, яку йому повинен був сплатити відповідач-2, виходячи з дійсного розміру його середньої заробітної плати, та 1002 грн. 65 коп. - сума недоотриманого ним страхового відшкодування, як різниця між сумою страхових виплат, які він мав би отримати та сумою грошового відшкодування, які було стягнуто судом з Відповідача-1 за рішенням суду від 07.12.2015 р. за період часу з 01.12.2015 р. - по 30.04.2016 р.

3. Стягнути з відповідача-1, Приватного акціонерного товариства «Юкрейніан Кемікал Продактс», на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану йому моральну шкоду, пов'язану з невиплатою йому страхового відшкодування, в зв'язку з отриманим ним на підприємстві відповідача професійного захворювання, в повному розмірі, в розмірі 6000.00 (шість тисяч) гривень.

4. Стягнути з відповідача-2, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, на користь ОСОБА_1 компенсацію за завдану йому моральну шкоду, пов'язану з невиплатою йому страхового відшкодування, в зв'язку з отриманим ним на підприємстві Відповідача-1 професійного захворювання, в повному розмірі, в розмірі 5000.00 (п'ять тисяч) гривень.

5. Визнати факт, що моментом (датою) настання у ОСОБА_1 страхового випадку у вигляді професійного захворювання є лютий місяць 2009 року.

6. Визнати факт, що періодом роботи ОСОБА_1, для розрахунку страхових виплат на його користь, є період його роботи на підприємстві Відповідача-1 з серпня 2008 року - по січень 2009 року включно.

7. Зобов'язати відповідача-2, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Верхньодніпровському районі Дніпропетровської області, проводити нарахування та виплату щомісячних страхових виплат на користь ОСОБА_1, виходячи із розміру його середньої заробітної плати на підприємстві Відповідача-1 в сумі - 4427.19 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять сім гривень 19 копійок), починаючи з травня місяця 2016 року.

8. Судові витрати у справі, в виді судового збору за дві задоволені майнові вимоги на загальну суму - 1102.20 грн., за дві задоволені немайнові вимоги на загальну суму - 1102.40 грн. та в виді витрат позивача з оплати юридичної допомоги адвоката в сумі - 2500.00 грн., покласти в рівних частках на відповідачів, стягнувши з кожного із них в дохід Державного бюджету України судовій збір - по 1102.40 грн., та на користь ОСОБА_1 - по 1250.00 грн., для відшкодування витрат з оплати юридичної допомоги адвоката.

9. Допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення відшкодування майнової шкоди, пов'язаної з невиплатою позивачу страхового відшкодування, в зв'язку з отриманим ним на підприємстві відповідача-1 професійного захворювання, в розмірі 10 680.30 грн. (десять тисяч шістсот вісімдесят гривень 30 копійок), за період часу з 01.04.2015 р. - по 01.12.2015 р.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається, протягом десяти днів з дня його проголошення, через Вільногірський міський суд, Дніпропетровської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію рішення, протягом двох днів з часу виготовлення його в повному обсязі, надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення сторонам.

Головуючий суддя Шаповал Г.І.